Рішення

від 14.08.2006 по справі 14/188-пд-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/188-ПД-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"14" серпня 2006 р.                                                               Справа № 14/188-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Друзяк К.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна", с.м.т. Велика Лепетиха Херсонської області,

до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальної компанії "Херсонобленерго", м. Херсон,  

про визнання договору про перевід боргу недійсним,

за участю представників

позивача: Якуба О.Г., представник, дов. від 01.01.06 р.; Дяков С.М., директор, протокол загальних зборів засновників № 14 від 01.07.04 р.,

відповідача: Корунчак Л.А., представник, дов. № 07/1050-06 від 19.01.06 р.

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсним Договір № 831/2 від 25.08.04 р. про перевід боргу, укладений між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго", Великолепетиським хлібним комбінатом Великолепетиської райспоживспілки та ТОВ "Агрофірма Україна" та стягнути з відповідача 9252грн.20коп., посилаючись на наступні обставини.

25 серпня 2004 року між ВАТ «ЕК»Херсонобленерго», Великолепетиським хлібним комбінатом Великолепетиської райспоживспілки та ТОВ «Агрофірма Україна»був укладений договір за № 831\2 про перевід боргу.

За цим договором на підставі ст. 528 Цивільного кодексу України Великолепетиський хлібний комбінат переводить свій борг у сумі 9252,20 грн., за понаддоговірне споживання електричної енергії на ТОВ «Агрофірма Україна».

В грудні місяці 2005 року ВАТ «ЕК»Херсонобленерго»заявило позов до Господарського суду Херсонської області про стягнення з ТОВ «Агрофірма Україна»заборгованості в сумі 7352,20грн.

Як було з`ясовано при судовому розгляді справи в господарському суді Херсонської області, договір № 831\2 від 25 серпня 2004 року «Про перевід боргу»від імені Великолепетиського хлібокомбінату підписала голова Великолепетиської райспоживспілки Кочура Галина Петрівна (у договорі вона вказана як Павлівна), а від імені ТОВ «Агрофірма Україна»Кошкін Павло Олександрович. Згідно довідки голови правління Херсонська облспоживспілка С.І. Єрохіна, Кочура Галина Петрівна призначена 19 квітня 2001 року головою правління Великолепетиського районного споживчого товариства і працює на цій посаді до теперішнього часу. Відповідно до витягу з трудової книжки та наказу Кошкін Павло Олександрович з 1 липня 2004 року звільнений з посади голови ТОВ «Агрофірма Україна». Довіреності від позивача на укладення цієї угоди у Кошкіна П.О. не було, так як вона не видавалась.

Відповідно до ч. 2. ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів, та закону.

Відповідно до ч. 2. ст. 207 ЦК України правочин, який учиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Тобто, на думку позивача, ТОВ «Агрофірма Україна»та Великолепетиський хлібокомбінат Великолепетиської райспоживспілки в особі своїх виконавчих органів не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення спірного Договору (правочину).

Відповідно до ч. 1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

На думку позивача, при укладанні спірного Договору (правочину) сторонами було порушено вимоги ч. 2. ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч. 1. ст. 215 ЦК України є підставою вважати договір недійсним з моменту укладення.

Як стверджує позивач, відповідно до п. 9.1. Роз'яснення ВАСУ від 12 березня 1999 року № 02-5-111  "Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з визначення угод недійсними»угода укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

На виконання умов спірного Договору, та під загрозою відключення електричної енергії, всю суму боргу 9252,20грн. позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", що підтверджується платіжними дорученнями № 667 від 27 серпня 2004 р. на суму 1000,00грн., № 750 від 29 вересня 2004 р. № 791 від 18 жовтня 2004 р. на суму 300,00грн., № 846 від 16 листопада 2004 р. на суму 300,00грн., № 1686 від 21 березня 2006 р. на загальну суму 9252,20грн., зазначену суму позивач вважає завданою йому матеріальною шкодою.

Представник позивача на засіданні суду підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву та письмових пояснень, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до квитанції Великолепетиського відділення АППБ "Аваль" згідно заяви № 30, підписаною Кошкіним, від імені ТОВ АФ "Україна" на рахунок В. Лепетиського РЕЗ і ЕМ 23.09.04 р. були перераховані кошти в сумі 101,44 грн. за повторне підключення підприємства до мереж електроспоживання. Згідно із законодавством та п/п д п. 5.19 Статуту ТОВ АФ "Україна" право розпоряджатися фінансами товариства належить директору. Крім того, пізніше Кошкін П.О. від імені ТОВ АФ "Україна" підписав Акт № 53 про виконані роботи в сумі 101,44грн. по повторному підключенню підприємства за Договором від 22.09.04 р., згідно з яким була здійснена проплата. Зазначене, на думку відповідача, підтверджує факт наявності у Кошкіна П.О. права підписання договорів та документів бухгалтерської звітності станом на 23.09.04 р.          

Як доказ звільнення Кошкіна П.О. із займаної посади надано протокол засновників, які прийняли таке рішення. Відповідно до ст. ст. 23, 58 Закону України "Про господарські товариства", п/п в п. 5.5 Статуту ТОВ АФ "Україна" обрання та звільнення дирекції, директора, головного бухгалтера та ревізійної комісії належить до виключної компетенції зборів учасників товариства. Таким чином, на думку відповідача, наданий протокол засновників не підтверджує факт звільнення Кошкіна О.П. з посади директора підприємства з 01.07.04 р.

Згідно із довідкою № 1972 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 16.11.04 р. Головним управлінням статистики у Херсонській області 16.11.04 р. внесені зміни до ЄДРПОУ щодо керівника ТОВ АФ "Україна" Дякова С.М.

Державна реєстрація таких змін - це процес легітимації, засвідчення факту дійсності змін, які відбулися, що здійснюється шляхом включення (внесення) запису про зміни в державний реєстр. Відповідно до п.1 ст.18 Закону України "Про державну  реєстрацію  юридичних  осіб  та  фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно із п. 3 ст. 18 указаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

На думку відповідача, оскільки зміни щодо призначення Дякова С.М. керівником підприємства були внесені до реєстру 16.11.04 р., то в спорі з третьою особою достовірними є відомості про наявність у Дякова С.М. повноважень керівника ТОВ "АФ "Україна" після 16.11.04 р. До указаної дати статус достовірних мають відомості про здійснення керівництва підприємства Кошкіним П.О. і саме ці відомості мають використовуватись в спорах про здійснення керівництва до 16.11.04 р.

На виконання умов договору № 831/2 від 25.08.04 р. про перевід боргу ТОВ АФ "Україна" здійснювала оплати платіжними дорученнями № 667 від 27.08.04 р.

(1000,00 грн.), № 750 від 29.09.04 р. (300,00 грн.), № 791 від 19.10.04 р. (300,00 грн.),

№ 846 від 16.11.04 р. (300,00 грн.), на що Позивачем неодноразово зверталась

увага, зокрема безпосередньо в позовній заяві про визнання договору про перевід

боргу недійсним. Вчинення цих дій свідчить про схвалення договору № 831/2 від 25.08.04 р. ТОВ Агрофірма "Україна", що відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України створює, змінює і припиняє права і обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Щодо підписання договору Великолепетиським хлібним кокомбінатом.

Згідно з довідкою № 94, виданою 27.08.04 р. Великолепетиським районним споживчим товариством, Великолепетиський хлібокомбінат є структурним підрозділом Великолепетиського районного споживчого товариства. Крім того, відповідно до відомостей, наданих Великолепетиським районним споживчим товариством до суду, на теперішній час Великолепетиський хлібний кокомбінат ліквідовано згідно з ухвалою господарського суду Херсонської області. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 62 ГПК України у разі, якщо позов подано до підприємства, яке ліквідовано, у прийнятті позовної заяви до розгляду має бути відмовлено. Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги ТОВ АФ "Україна" до Великолепетиського хлібокомбінату розгляду не підлягають.

Великолепетиський хлібний комбінат Великолепетиської райспоживспілки, ідентифікаційний код –01734282 (позивачем у позовній заяві не вірно вказаний ідентифікаційний код та адресу), з ініціативи суду виключено з числа учасників судового процесу у зв'язку з вилученням з ЄДРПОУ з 26.04.06 р., що підтверджується довідкою № 13-03-559 від 08.08.06 р. головного управління статистики у Херсонській області.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 19.06.06 р. № 120-8 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

25 серпня 2004 року між ВАТ "ЕК" Херсонобленерго", Великолепетиським хлібним комбінатом Великолепетиської райспоживспілки та ТОВ "Агрофірма Україна" був укладений договір за № 831\2 про перевід боргу, відповідно до умов якого та на підставі ст. 528 Цивільного кодексу України, Великолепетиський хлібний комбінат перевів свій борг за понаддоговірне споживання електричної енергії у сумі 9252,20грн. на ТОВ "Агрофірма Україна" (позивача по справі). В подальшому позивач, на виконання умов спірного Договору, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача - відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", частину суми Договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 667 від 27 серпня 2004 р. на суму 1000,00грн., № 750 від 29 вересня 2004 р. № 791 від 18 жовтня 2004 р. на суму 300,00грн., № 846 від 16 листопада 2004 р. на суму 300,00грн., № 1686 від 21 березня 2006 р., що свідчить про схвалення, відповідно до вимог ст. 241 ЦК України, спірного Договору юридичною особою –ТОВ "Агрофірма Україна". Вказана обставина свідчить про безпідставність доводів позивача про те, що Кошкін Павло Олександрович, який від імені позивача підписав спірний Договір 25 серпня 2004 р., фактично з 1 липня 2004 року звільнений з посади голови ТОВ «Агрофірма Україна»та не мав відповідних повноважень на укладання спірного Договору від імені позивача.

Господарським судом також не приймається до уваги посилання позивача та ту обставину, що Кочура Галина Петрівна (у спірному Дговорі вказана як Павлівна), яка підписала спірний Договір від імені Великолепетиського хлібного комбінату Великолепетиської райспоживспілки, фактично призначена 19 квітня 2001 року головою правління Великолепетиського районного споживчого товариства і працює на цій посаді до теперішнього часу, оскільки довідка Херсонської обласної спілки споживчих товариств № 01-10/08-06 від 13.01.05 р., на яку посилається позивач, лише підтверджує факт обрання Кочури Г.П., головою правління Великолепетиського районного споживчого товариства Херсонської облспоживспілки, однак ніяким чином не спростовує наявності у неї повноважень на підписання спірного Договору. Відповідно ж до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до положень ст. 241 Цивільного кодексу України  (435-4) правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

                    Суддя                                                                  Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України                                                            21.08.2006р.