Постанова

від 19.12.2019 по справі 911/2071/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. м. Київ Справа№ 911/2071/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Пшеницькій Т.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 19.12.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги Новопетрівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 (повний текст складено 22.08.2019)

у справі № 911/2071/17 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Фізичної особи підприємця Правдивого Олександра Миколайовича

до Новопетрівської сільської ради

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Імператив Авто"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 (третя особа-1)

Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест" (третя особа-2)

Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" (третя особа-3)

про визнання неправомірними та скасування рішень

В судовому засіданні 19.12.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 Фізична особа підприємець Правдивий Олександр Миколайович звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Новопетрівської сільської ради про визнання неправомірним та скасування рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 4 липня 2014 №782-33-VI „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким громадянину ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2726 га для ведення особистого селянського господарства на умовах власності; визнання неправомірним та скасування рішення Новопетрівської сільської ради від 4 серпня 2014 № 799-34-VI „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0, 2726 га передавалась у власність із попереднім затвердженням проекту землеустрою.

Позов обґрунтований тим, що рішення від 4 липня 2014 № 782-33-VI „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення від 4 серпня 2014 № 799-34-VI „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" Новопетрівською сільською радою були прийняті всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі", інших нормативно-правових актів - із порушенням підстав та процедури надання третій особі-1 (на стороні відповідача) спірної земельної ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі №911/2071/17 позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Новопетрівської сільської ради від 4 липня 2014 року № 782-33-VI „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким громадянину ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2726 га для ведення особистого селянського господарства на умовах власності.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Новопетрівської сільської ради від 4 серпня 2014 № 799-34-VI „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0, 2726 га передавалась у власність із попереднім затвердженням проекту землеустрою.

Стягнуто з Новопетрівської сільської ради на користь Фізичної особи - підприємця Правдивого Олександра Миколайовича 3 200,00 грн. судових витрат.

Рішення мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 16.09.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, а провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

Відповідач вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Фізична особа - підприємець Правдивий Олександр Миколайович припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням 27.01.2017, отже, на думку апелянта, позивач звертався до Господарського суду Київської області як фізична особа, а не суб`єкт підприємницької діяльності.

Позивач не є суб`єктом підприємницької діяльності, а є фізичною особою та звернувся до господарського суду з позовом про визнання неправомірними та скасування рішень Новопетрівської сільської ради, якими в тому числі затверджено проект землеустрою та надано земельну ділянку із земель комунальної власності у власність фізичній особі, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки як фізичної особи, що набула права власності на підставі оскаржуваних рішень, так і позивача, як фізичної особи не суб`єкта підприємницької діяльності. При цьому сама лише обставина, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, не могла бути підставою для розгляду спору господарським судом, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків таких фізичних осіб.

Отже, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, Новопетрівська сільська рада вважає, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, Новопетрівська сільська рада вважає, що наявні підстави для закриття провадження в цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Аналогічний правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду та викладений в постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 у справі №910/13755/17 (провадження № 12-60гс18), від 21 листопада 2018 у справі №444/1786/15 (провадження №14-355цс18) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб.

Крім того, на переконання скаржника, суд оцінив лише спірний висновок експерта, незважаючи на те, що всі інші докази, надані суду, свідчать про безпідставність позовних вимог.

Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа-3 17.09.2019 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що позивач втратив статус фізичної особи - підприємця, а тому суд був зобов`язаний відмовити у прийнятті позовної заяви, оскільки остання не підлягає розгляду в господарських судах України.

Апелянт вказує, що станом на сьогодні, відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, Публічної кадастрової карти України - земельна ділянка з кадастровим номером 3221886001:02:056:0002 є сформованою та належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_2 . На думку скаржника, земельна ділянка, яка знаходиться на праві оренди у ФОП Правдивого Олександра Миколайовича та має кадастровий номер 3221886001:02:056:0002 не є сформованою і не може виступати об`єктом цивільних прав.

ТОВ „НП-Інвест-2" вважає, що судом не враховано те, що висновок експерта у справі зроблений на підставі документів, які не можуть встановити місцезнаходження/межі земельної ділянки без проекту землеустрою / технічної документації.

На переконання скаржника, при виділенні відповідачем земельної ділянки фізичній особі ОСОБА_1 , відповідач не порушив вимоги чинного законодавства України, оскільки, якби була сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3221886001:02:056:0002, та яка нібито перебуває на праві оренди у позивача, при розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:02:056:0158 показало б не можливість формування такого об`єкту права як земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:02:056:0158 за місцем її знаходження по АДРЕСА_9, Вишгородський район, Київська область .

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги ТОВ „НП-Інвест-2" зазначає про неналежність висновку експерта як доказу, оскільки без наявності координат поворотних точок спірних земельних ділянок неможливо було встановити розташування таких земельних ділянок на місцевості, на підставі чого можна було б підтвердити або спростувати факт накладення між собою таких земельних ділянок, а відтак, взагалі неможливо було провести у справі земельно - технічну експертизу.

Щодо відсутності порушеного права позивача апелянт зазначає про іншу площу 0,2329 га земельної ділянки з кадастровим номером 3221886001:02:056:002, яка вже перебуває у власності ОСОБА_2 .

Одночасно апелянт не погоджується з висновком про накладення між собою обох земельних ділянок та зазначає про їх відмінність між собою за критеріями: кадастровий номер, площа, цільове призначення, місцезнаходження (адреса), фактичне місцезнаходження, межа з іншими землями, виділення в натурі, оформлення технічної документації.

Апелянт посилається на втручання у право ТОВ „НП-Інвест-2" на мирне володіння своїм майном та невиправдане позбавлення законного права на таке майно, що є порушенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційні скарги представник позивача заперечує щодо доводів Новопетрівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" з підстав, викладених в них, просить їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін. Позивач посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №338/180/17 від 05.06.2018 (п. 70 постанови) щодо правомірності подання позову до суду господарської юрисдикції.

Одночасно заперечує доводи апелянтів про необґрунтованість висновку експерта та заперечує проти прийняття в апеляційній інстанції документів апелянта, які не були надані до суду першої інстанції.

04.11.2019 від ТОВ „НП-Інвест-2" надійшло клопотання про закриття провадження у справі та 13.12.2019 письмові пояснення до нього, яке обґрунтовано тим, що за суб`єктним складом спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач не є фізичною особою - підприємцем на момент звернення з позовом до суду та позивач оскаржує рішення відповідача, які стосуються прав та обов`язків фізичної особи ОСОБА_1 .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.09.2019 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 поновлено відповідачу строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Новопетрівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі № 911/2071/17, розгляд справи призначено на 07.11.2019.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.09.2019 апеляційну скаргу третьої особи-3 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 поновлено третій особі - 3 строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі № 911/2071/17. Прийнято до спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" з апеляційною скаргою Новопетрівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі № 911/2071/17. Розгляд справи №911/2071/17 призначено на 07.11.2019.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду та витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 04.11.2019, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження , розгляд справи призначено на 05.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 розгляд справи №911/2071/17 відкладено на 12.12.2019, приймаючи до уваги неявку представників третьої особи-1 та третьої особи-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 оголошено перерву у справі на 19.12.2019, приймаючи до уваги неявку представників третьої особи-1, третьої особи-2 та ТОВ „Імператив Авто".

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.12.2019 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги третьої особи-3 з підстав, викладених у них, просив їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у справі.

Представники третьої особи - 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.12.2019 підтримали доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги відповідача з підстав, викладених у них, просили їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у справі, з урахуванням доводів, викладених у відповідному клопотанні.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 19.12.2019 заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідача та третьої особи - 3 з підстав, викладених у відзиві на апеляційні скарги та запереченнях проти закриття провадження у справі, просив їх відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники третьої особи 1 та 2, ТОВ „Імператив Авто" в судове засідання апеляційної інстанції 19.12.2019 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом опублікування оголошення на сайті суду, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників третіх осіб 1, 2 та ТОВ „Імператив Авто" обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

20.12.2005 між ФОП Правдивим О. М. та Новопетрівською сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передав в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку площею 0, 2512 га, кадастровий номер 3221886001:02:056:0002, розташовану на території с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 322, Київська область.

Пунктами 1.2, 10.1, 3.1 та 11.3 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки - під розміщення СТО, кафе-магазину.

Орендодавець має право вимагати від орендаря цільового використання орендованої земельної ділянки, дотримання екологічної безпеки землекористування, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; виступати з ініціативою відносно внесення змін до договору або його розірвання у випадку погіршення стану об`єкта оренди внаслідок його неналежного використання або невиконання умов договору.

Договір укладено на 25 років.

Дія договору припиняється достроково шляхом його розірвання за: взаємною згодою; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Вказаний договір був зареєстрований у Вишгородському районному відділі № 11 Київської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 040634200031 від 13.09.2006.

Як вбачається із матеріалів справи, у липні 2013 Новопетрівська сільська рада звернулась до Господарського суду Київської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Правдивого Олександра Миколайовича про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами 20.12.2005.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2013 у справі №911/2845/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013, відмовлено у задоволенні позову Новопетрівської сільської ради до ФОП Правдивого О. М. за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ „Імператив Авто" про розірвання договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 вказані постанова та рішення залишені без змін.

Рішенням Новопетрівської сільської ради Київської області від 4 липня 2014 № 782-33-VI „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2726 га в АДРЕСА_9 Вишгородського району Київської області для ведення особистого селянського господарства на умовах власності.

Рішенням Новопетрівської сільської ради від 4 серпня 2014 № 799-34-VI „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" вирішено затвердити ОСОБА_1 проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2726 га в АДРЕСА_9 Вишгородського району Київської області для ведення особистого селянського господарства на умовах власності; передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0, 2726 га, кадастровий номер 3221886001:02:056:0158, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_10.

Як вбачається із матеріалів справи, у червні 2015 ФОП Правдивий О. М. звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Новопетрівської сільської ради про визнання права оренди та визнання недійсним рішення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2015 у справі №911/2709/15 відмовлено у задоволенні позову ФОП Правдивого О. М. до Новопетрівської сільської ради за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ „Імператив Авто" про визнання права оренди та визнання недійсним рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2015 у справі №911/2709/15 скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Вирішено визнати недійсним рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 04.08.2014 № 799-34-VI про затвердження ОСОБА_1 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 3221886001:02:056:0158) площею 0, 2726 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_9 ) Вишгородського району Київської області на умовах власності та передачу ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0, 2726 га (кадастровий номер 3221886001:02:056:0158) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_9 Вишгородського району Київської області в частині земельної ділянки яка перебуває у користуванні Суб`єкта підприємницької діяльності Правдивого Олександра Миколайовича на праві договору оренди земельної ділянки від 20.12.2005.

Визнано за фізичною особою-підприємцем Правдивим Олександром Миколайовичем, право оренди земельної ділянки площею 0, 2512 га, (кадастровий номер 3221886001:02:056:0002), розташованої на території АДРЕСА_9, відповідно до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20.12.2005 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О.Б. (запис у реєстрі №16821).

Стягнуто з Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на користь Фізичної особи-підприємця Правдивого Олександра Миколайовича 2 436, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнуто з Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на користь Фізичної особи-підприємця Правдивого Олександра Миколайовича 3 031, 60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 у справі №911/2709/15 скасовано в частині визнання недійсним рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2016 № 799-34-VI, а в іншій частині постанову залишено без змін.

Приймаючи оскаржуване рішення у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 03.09.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2014 у справі №911/2845/13 за позовом Новопетрівської сільської ради до ФОП Правдивого О. М., за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ „Імператив Авто" про розірвання договору, та постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 р., частково залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2016, у справі №911/2709/15 за позовом ФОП Правдивого О. М. до Новопетрівської сільської ради за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ТОВ „Імператив Авто" про визнання права оренди та визнання недійсним рішення.

Крім того, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 10.11.2016 у справі № 911/2709/15 встановив та зазначив, що з урахуванням викладеного, а також того, що Новопетрівська сільська ради своїми діями, а саме прийняттям рішення від 04.07.2014 про надання дозволу іншій особі на розроблення технічної документації щодо передачі у власність спірної земельної ділянки, а також прийняттям рішення від 04.08.2014 про затвердження ОСОБА_1 проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки у власність (рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2014 витребувано судом апеляційної інстанції), не визнає право користування земельною ділянкою за позивачем, апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права оренди земельної ділянки площею 0, 2512 га відповідно до договору оренди земельної ділянки, посвідченого 20.12.2005.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з рішення Новопетрівської сільської ради 33 сесії шостого скликання від 04.07.2014, пунктом 782 рішення гр-ну ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2726 га в АДРЕСА_9 для ведення особистого сільського господарства на умовах власності. В спірному рішенні ради мова йде не про виділення земельної ділянки, а лише про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що не має наслідком набуття прав на земельну ділянку, при цьому, позивачем не наведено жодних ознак, що відповідний дозвіл (рішення ради) пов`язаний з земельною ділянкою, яка ним орендується. Також, з огляду на процедуру надання земельної ділянки, на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою межі земельної ділянки в натурі ще не визначені (бажані, орієнтовні), тому відсутні підстави стверджувати, що в спірному рішенні мова йде про чітко визначену земельну ділянку, в тому числі, яка перебуває в користуванні у позивача. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції відмовив у позові в цій частині.

Підставою для задоволення позову у справі №911/2071/17 стало те, що суд першої інстанції на підставі Висновку експерта № 13-3/6, складеного 14.05.2019 за результатом проведення Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України судової земельно - технічної експертизи, дійшов висновку, що існує накладання між собою земельної ділянки площею 0,2512 га кадастровий номер 3221886001:02:056:0002, що розташована по АДРЕСА_9 Вишгородський район, Київська область, та перебуває у користуванні Фізичної особи - підприємця Правдивого Олександра Миколайовича на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.12.2005, укладеного між Фізичною особою - підприємцем Правдивим Олександром Миколайовичем та Новопетрівською сільською радою та земельної ділянки площею 0,2725 га кадастровий номер 3221886001:02:056:0158, що розташована по АДРЕСА_9, Вишгородський район, Київська область, та перебуває у володінні фізичної особи ОСОБА_1 на підставі рішення від 4 серпня 2014 № 799-34-УІ „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" Новопетрівської сільської ради відповідно до право встановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки чи відповідно до відомостей Державного земельного кадастру.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 116 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Колегія суддів вважає посилання апелянтів на закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням ФОП Правдивим О.М. статусу ФОП на момент подання позову помилковими, виходячи з наступного.

Цивільний процесуальний кодекс України в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

ЦПК України у редакції, чинній на даний час, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

За змістом статті 30 ЦПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, сторонами у цивільному процесі (позивачем і відповідачем) можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній до 15.12.2017, встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів (пункт 1 частини першої статті 12).

Визначальною для розмежування юрисдикції за пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України у вказаній редакції була участь у відносинах, з приводу яких виник спір, суб`єкта господарської діяльності.

Згідно зі статтею 21 ГПК України у зазначеній редакції сторонами в судовому процесі (позивачами та відповідачами) могли бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

За змістом статті 1 ГПК України у вказаній редакції право звертатися до господарського суду мали підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд припиняв провадження у справі, якщо припинено діяльність суб`єкта господарювання, який був однією зі сторін у справі.

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

Фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 14 березня 2018 у справі № 593/793/14-ц.

Позивач ще до моменту звернення із позовом до господарського суду - 27.01.2017, припинив підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, про що було внесено дані до ЄДРЮОФОПГФ.

Отже, на момент звернення з позовом до суду в липні 2017 дана справа мала розглядатись за правилами цивільного судочинства.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17.

З 15 грудня 2017 господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі. Відтак, з 15 грудня 2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 у справі №904/1083/18.

З аналізу наведеного убачається, що припинення підприємницької діяльності позивача до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли з договору оренди земельної ділянки від 20.12.2005.

Тобто, стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі її підприємницької діяльності не змінює її правовий статус у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №921/367/19.

Що стосується доводів апелянтів про закриття провадження у справі, оскільки оскарження позивачем рішень, які стосуються прав та обов`язків фізичної особи, а тому такий спір підлягає розгляду з правилами господарського судочинства, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 4 липня 2014 № 782-33-VI „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким громадянину ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2726 га для ведення особистого селянського господарства на умовах власності; визнання неправомірним та скасування рішення Новопетрівської сільської ради від 4 серпня 2014 № 799-34-VI „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0, 2726 га передавалась у власність із попереднім затвердженням проекту землеустрою.

Колегія суддів зазначає, що рішення від 04.07.2014, а потім рішення Новопетрівської сільської ради від 04.08.2014, яке визнано недійсним судом першої інстанції, засвідчує передачу у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 із попереднім затвердженням проекту землеустрою, тобто стосується прав і законних інтересів фізичної особи, яка не є відповідачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абз. 2 ч. 1 ст. 2 ГПК України у згаданій редакції).

Підвідомчість господарських справ установлено ст. 12 ГПК (у вказаній редакції), за змістом п.п. 1, 6 ч. 1 якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, і справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

15 грудня 2017 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п.п. 6, 10, 15 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу).

Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити,чи правовідносини та спір є господарськими.

Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.

Натомість відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), положення якої кореспондуються із ч. 1 ст. 19 цього Кодексу в редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Новопетрівська сільська рада у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками, зокрема, надання земельної ділянки громадянину у власність, діє як орган, через який реалізуються повноваження власника земельних ділянок, та вступає з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.

Частиною другою статті 13 Конституції України унормовано, що кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають права власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. Відносини, пов`язані з набуттям і реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок, є цивільно-правовими.

Рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи.

У даній справі заявлено вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення Новопетрівської сільської ради Київської області від 4 липня 2014 № 782-33-VI „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", яким громадянину ОСОБА_1 надавався дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2726 га для ведення особистого селянського господарства на умовах власності; визнання неправомірним та скасування рішення Новопетрівської сільської ради від 4 серпня 2014 № 799-34-VI „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", яким громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка площею 0, 2726 га передавалась у власність із попереднім затвердженням проекту землеустрою.

Колегія суддів вважає, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами ЦПК України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 у справах № 488/6211/14-ц та №488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 у справі №485/1472/17, від 15 травня 2019 у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 у справі №911/2258/18, від 21 серпня 2019 у справі №911/3681/17, відступати від яких немає правових підстав.

При цьому, ухвалюючи постанову від 21 серпня 2019 у справі №911/3681/17, Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності судової практики відступила від своїх висновків, висловлених у постановах від 12 лютого 2019 у справі № 911/414/18 та від 12 червня 2019 у справі №911/848/18, згідно з якими визнання недійсним рішення суб`єкта владних повноважень про надання земельної ділянки у власність фізичній особі безпосередньо не впливає на права і обов`язки такої фізичної особи, якщо вона не є власником земельної ділянки на момент пред`явлення позову і якщо жодні позовні вимоги до такої фізичної особи позивачем не заявлені.

Враховуючи, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання неправомірним та скасування рішень Новопетрівської сільської ради Київської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі та передачу у власність фізичній особі ОСОБА_1 земельної ділянки із попереднім затвердженням проекту землеустрою, такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки цієї фізичної особи. При цьому сама лише обставина, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, не могла бути підставою для розгляду спору господарським судом, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої особи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 та п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №911/2034/16.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Доводи апеляційних скарг щодо наявності підстав для закриття провадження у справі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, що спростовує заперечення позивача про необхідність розгляду даного спору за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що було зроблено скаржниками та не було спростовано іншими учасниками справи.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до частин першої та другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Місцевий господарський суд не з`ясував всі істотні обставини справи та не надав належної оцінки доказам, представленим в обґрунтування підстав заявленого позову, а тому прийняв судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Новопетрівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі №911/2071/17 підлягає скасуванню з вищевикладених підстав, з закриттям провадження у справі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що підставою для скасування рішення суду є порушення правил юрисдикції господарських судів, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та за розгляд апеляційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 175, п.1 ч.1 ст. 231, ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Новопетрівської сільської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі №911/2071/17задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі №911/2071/17 скасувати.

3. Провадження у справі №911/2071/17 закрити.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця Правдивого Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Новопетрівської сільської ради (07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Свято - Покровська, буд. 171, ідентифікаційний код 04359620) 4800, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Фізичної особи підприємця Правдивого Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_8 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НП-Інвест-2" (02121, м. Київ, вул. Світла, буд. 1, ідентифікаційний код 42484881) 4800, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Київської області видати накази.

7. Матеріали справи №911/2071/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 24.12.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко