Постанова

від 17.12.2019 по справі 19/153/10

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2019 року м.Дніпро Справа № 19/153/10

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін :

ліквідатор: Мартиненко Н.М., паспорт серії НОМЕР_1 від 27.04.2004 р., особисто;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №19/153/10

Кредитори:

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", юридична адреса: 01033, м. Київ, вул.Щорса, 36-б, поштова адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, корпус 20

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер", с. Лежино Запорізького району Запорізької області, вул. Садова, 11

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЮНІВЕС", м.Київ, 03680, вул. Червоноармійська, 72

4. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

5. Запорізька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя, 69001, вул. Перемоги, 14

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікор", код в ЄДР-23880535, 69120 м.Запоріжжя вул. Косигіна, 8 кв. 163

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №19/153/10 скаргу Акціонерного товариства "Дельта Банк" (вих. №23.1/394 від 29.06.2017) на дії ліквідатора залишено без задоволення.

Заяву Мартиненко Н.М . про звільнення її від виконання обов`язків ліквідатора (вих. №15/08/17 від 15.08.2017) залишено без задоволення.

Заяву арбітражного керуючого Бичківського О.О. (вх. № 08-08/17799/18 від 04.10.2018) про згоду на призначення його ліквідатором у даній справі залишено без розгляду.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

З апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , в якій просить суд ухвалу господарського суду в частині, якою було залишено без задоволення скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на дії ліквідатора (вих. №23.1/394 від 29.06.2017) у справі - скасувати. Винести нове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на дії ліквідатора (вих. №23.1/394 від 29.06.2017) задовольнити повністю, а саме, зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Вікор Мартиненко Н.М. перерахувати на рахунок AT Дельта Банк 481 835,00 грн отриманих від продажу майна ТОВ Вікор , яке перебувало в заставі AT Дельта Банк .

Скаржник вважає, що зазначена ухвала в частині залишення без задоволення скарги AT Дельта Банк постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Скаржником зауважено, що в порушення ст.ст. 25, 30 Закон про банкрутство та ст. 23 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ліквідатор, після того як не отримав кошти від ТОВ ОРЦ Соснова пуща у 30-денний термін, не ініціював розірвання укладеного договору купівлі-продажу з переможцем торгів. Крім того, позов про стягнення з покупця ТОВ ОРЦ Соснова пуща грошових коштів за майно, яке було реалізовано на торгах від 19.03.2011 було ініційовано через три роки після проведення торгів (торги відбулись 19.03.2011, а позов ліквідатора щодо стягнення з переможця торгів коштів було задоволено судом 02.07.2014). За такий великий проміжок часу реалізоване на торгах майно могло вже бути перепродано іншим особам на законних підставах, що унеможливлює витребування майна у законних набувачів.

На думку скаржника, такі дії ліквідатора завдали значної шкоди заставному кредитору AT Дельта Банк та призвели до значних матеріальних збитків.

Як зазначено скаржником, Господарським судом Запорізької області у справі №908/1605/14 позов було задоволено 02.07.2014 та передано виконавчий документ на виконання у виконавчу службу. 27.09.2015 було відкрито виконавче провадження і по теперішній час кредиторські вимоги AT Дельта Банк залишаються непогашеними, рішення суду - невиконаним. Мартиненко Н.М. не було надано жодного доказу і жодної обґрунтованої та законної підстави невиконання рішення суду. Ліквідатором не було подано жодної скарги на представників ДВС, хоча вже близько 4 років не виконується рішення суду про стягнення неперерахованих коштів від покупця. Даний факт є підтвердженням можливого незацікавлення арбітражного керуючого у виконанні рішення суду, адже майно вже є власністю покупця без сплати грошових коштів. Отже, арбітражним керуючим було проведено роботу формально і не здійснено дійсних заходів щодо збереження майна банкрута та задоволення кредиторських вимог AT Дельта Банк .

Крім того, ліквідатором при подачі позову про стягнення заборгованості з ТОВ ОРЦ Соснова пуща не було ініційовано позов про визнання недійсними результатів проведених торгів та розірвання відповідного договору купівлі-продажу.

Як зауважено скаржником, по теперішній час не встановлено, які докази отримано, перевірено слідчими і які розшукові дії проводяться або проводилися, або у разі дійсного залишення правоохоронними органами заяви без реагування причини такої бездіяльності та дії по відновленню прав, а саме оскарженню бездіяльності.

Арбітражним керуючим Мартиненко Н.М. не надано доказів здійснення дій щодо оскарження бездіяльності або дій державного виконавця. Також не було порушено кримінальне провадження та не встановлено коло винних осіб. Констатація судом факту того, що заяви ліквідатора залишені правоохоронними органами без належного реагування не є доказом того що Мартиненко Н.М. вчинила всіх залежних дій, як то передбачено законодавством.

Скаржник стверджує, що ліквідатор не скористався усіма правами передбаченими КПК України і не виконав обов`язки, покладені на нього Законом про банкрутство в редакції до 19.01.2013.

Також, заставному кредитору не було надано доказів реально понесених витрат ліквідатором в ліквідаційній процедурі. В своїх розрахунках ліквідатор враховує оплату витрат, які не можуть бити покладені на заставного кредитора відповідно до ст. 26 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013. Ліквідатор не мав законних підстав для покриття всіх витрат, понесених в ліквідаційній процедурі, лише за рахунок реалізації заставного майна AT Дельта Банк . Крім того, арбітражним керуючим Мартиненко Н.М. не надано належних доказів понесення реальних витрат в ліквідаційній процедурі.

Факт не знаходження грошових коштів на рахунках боржника, частина яких вже була розподілена способом, який суперечить ст.ст. 3-1, 26, 31 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, не може бути підставою для відмови у задоволені скарги AT Дельта Банк , адже частина коштів, які належать Банку, були перераховані іншим особам.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор Мартиненко Н.М. просить суд залишити останню без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін. Зокрема, у відзиві зазначено, що висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, що ліквідатором були здійснені усі необхідні заходи щодо стягнення з ТОВ ОРЦ Соснова Пуща грошових коштів на загальну суму 482 181,23 грн., але ТОВ ОРЦ Соснова Пуща не виконано свої зобов`язання щодо перерахування коштів у повному обсязі. Додатково ліквідатор звернувся до правоохоронних органів, а саме Шевченківського ВП ГУ НП в Запорізькій області із заявою-повідомленням про кримінальне правопорушення в порядку статті 214 КПК України на дії ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща".

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, правова позиція ПАТ Дельта Банк зводиться до того, щоб зобов`язати ліквідатора Мартиненко Н.М. перерахувати ПАТ Дельта Банк 481 835,00 грн. отриманих від продажу заставного майна.

Як зауважено ліквідатором, починаючи з 2011 року по 2017 рік з боку заставного кредитора - ПАТ Дельта Банк не було висунуто жодних претензій щодо незаконності проведення торгів з реалізації майна ТОВ Вікор та неправомірності дій ліквідатора.

За твердженням ліквідатора, суд першої інстанції вірно надав оцінку діям ліквідатора Мартиненко Н.М., що витрати, понесені в процесі реалізації заставного майна, а саме, на оцінку майна, на оплату послуг організатора аукціону, укладання договорів купівлі-продажу, зняття з обліку транспортних засобів підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави.

Як зазначено ліквідатором, суд першої інстанції встановивши вказані вище обставини, керуючись принципами розумності, справедливості, законності, правової визначеності з урахуванням вимог цивільного, господарського та законодавства про банкрутство дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ПАТ Дельта Банк .

У доповненнях до відзиву ліквідатором зауважено, що останнім було надано розрахунок вих. № 28/11/18-1 від 28.11.2018 лише з урахуванням доводів скарги ПАТ Дельта Банк щодо неправомірності використання коштів, отриманих від реалізації майна на проведення торгів, інші розрахунки, які містяться в матеріалах справи стосуються витрат в межах усієї ліквідаційної процедури та не є остаточними.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, зазначивши в ухвалі витрати, які були здійснені ліквідатором на реалізацію заставного рухомого та нерухомого майна банкрута.

Матеріали справи містять платіжні документи, надані ліквідатором, якими підтверджуються понесені витрати та здійснені ліквідатором платежі під час реалізації заставного майна (т.8).

В свою чергу, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку щодо належного обґрунтування та підтвердження платіжними документами витрат, які вказані в ухвалі господарського суду Запорізької області (арк. 6 ухвали) та підтверджені відповідними платіжними документами, які надані ліквідатором.

Таким чином, за підрахунком різниця між сумою, за якою було реалізоване заставне майно AT Дельта Банк (791246,27 грн.), отриманою AT Дельта Банк (309411,27 грн.) та несплаченою покупцем ТОВ ОРЦ Соснова пуща , але стягнутою в судовому порядку (375 586, 89 грн.) складає - 106 248, 11грн. ( 791 246,27 грн. - 309 411,27 грн.- 375 586,89 грн.).

При цьому витрати ліквідатора, які підтверджені документальними доказами та платіжними документами, перевищують зазначену суму, так, винагорода ТОВ Залорожспецюст за договором від 14.01.2010 про організацію проведення реалізації активів банкрута складає - 118.686,94 грн. (15 % від суми реалізації активів - п.2.1 Договору).

Суд першої інстанції надав вірний висновок щодо того, що ліквідатором Мартиненко Н .М. здійснені заходи щодо стягнення з ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща" грошових коштів за договорами купівлі-продажу та врахував сплату ліквідатором авансових внесків для забезпечення дій державного виконавця щодо стягнення заборгованості з ТОВ ОРЦ Соснова пуща .

Таким чином, на думку ліквідатора, суд першої інстанції, виніс законне та обґрунтоване рішення, що підстави для задоволення скарги AT Дельта Банк на дії ліквідатора Мартиненко Н.М. та зобов`язання ліквідатора перерахувати на рахунок AT Дельта Банк кошти в розмірі - 481.835 грн. - відсутні.

З урахуванням зазначеного, ліквідатор просить суд залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 р. без змін, а скаргу AT Дельта Банк - без задоволення.

25.11.19 від ліквідатора надійшло клопотання про витребування у AT Дельта Банк відомостей та документів про відступлення права вимоги за кредитними договорами №56/К-08 від 24.07.2008, №40/К-08 від 23.05.2008, №40/К-07 від 17.07.2008 на користь ТОВ Фінансова компанія Горизонт , в тому числі, протоколу електронних торгів, договорів купівлі - продажу прав вимоги, актів приймання - передачі документів, платіжних доручень про сплату за договорами відступлення. Після отримання таких доказів вирішити питання про замінити забезпеченого кредитора AT Дельта Банк його правонаступником.

04.12.19 від ліквідатора надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження по справі, яке обґрунтоване наступним. На дату складання, підписання та подачі апеляційної скарги права вимоги за кредитними договорами AT Дельта Банк , за якими ТОВ Вікор виступає позичальником, були відступлені на підставі договору №2067/К від 28.10.19 купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав, укладеному між AT Дельта Банк та ТОВ Фінансова компанія Горизонт , за кредитними договорами: №56/К-08 від 24.07.2008, №40/К-08 від 23.05.2008, №40/К-07 від 17.07.08.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаних клопотань з огляду на викладене нижче.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено, зокрема, заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Вказані вимоги ліквідатором, при зверненні з відповідним клопотанням, не були виконані.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно глави 47 Цивільного кодексу України, підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Для процесуального правонаступництва правове значення має факт настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги щодо такої сторони ( висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 922/2301/18 ).

Ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Банком не було подано клопотання про заміну кредитора правонаступником, докази на підтвердження викладених в клопотанні обставин не надано, а місцевим господарським судом відповідне клопотання не розглядалось та цим обставинам не було дано судом жодної правової оцінки. Вказане свідчить про необхідність відмови у задоволенні вказаного клопотання ліквідатора.

Апеляційне провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.19 апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

15.10.2019р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, які визначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2019р., до якої, зокрема, надано описи вкладення поштових відправлень на підтвердження надіслання апеляційної скарги визначеним в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2019р. учасникам справи за їх місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою суду від 21.10.19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.11.2019 на 10:15 годин.

26.11.19 у судове засідання з`явився ліквідатор, інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

Ухвалою суду від 26.11.19 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.12.19р. на 11:00 годину.

10.12.19 у судове засідання з`явився ліквідатор, інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином. У судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.19 р. на 11:00.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.12.19 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 17.12.19р. на 11:00 годин.

17.12.19 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2010 року в порядку ст. 51 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом було порушено провадження у справі № 19/153/10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Віктор , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.08.2010 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю Віктор , відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Мартиненко Н.М.

29.06.2017 року до суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на дії ліквідатора. Скаржник зазначав, що ухвалою суду від 24.10.2010 року було зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віктор включити АТ Дельта Банк до реєстру кредиторів боржника на загальну суму вимог 11026673,94 грн., з яких 1770720 віднесені до першої черги задоволення, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, а вимоги на суму 9255953,94 грн. включити до реєстру конкурсних кредиторів в порядку черговості задоволення вимог кредиторів, передбачених законом.

На обґрунтування скарги на дії ліквідатора Мартиненко Н.М. заявник - АТ Дельта Банк зазначив, що в ході ліквідаційної процедури ТОВ Вікор ліквідатором Мартиненко Н. М. здійснено реалізацію заставного майна на аукціоні, організованому та проведеному ТОВ Запорожспецюст . За результатами проведених 29.01.2011 та 19.03.2011 аукціонів було реалізовано 13 транспортних засобів та два об`єкти нерухомості за загальною вартістю 791.246,27 грн. На рахунок АТ Дельта Банк від продажу заставного майна ліквідатором перераховано 309.411,27 грн. Різниця, яка складає - 481.835 грн. на рахунки Банку не надходила до теперішнього часу. Заявленою скаргою кредитор просить зобов`язати ліквідатора ТОВ Вікор Мартиненко Н.М. перерахувати на рахунок АТ Дельта Банк - 481.835 грн. отриманих від реалізації майна, яке перебувало в заставі Банку.

Звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора ПАТ Дельта Банк просив суд зобов`язати ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Віктор Мартиненко Н.М. перерахувати на рахунок АТ Дельта Банк 481 835,00 грн. отриманих від продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Віктор .

Від ПАТ "Дельта Банк" надійшли до суду додаткові письмові пояснення вих.№2449 від 30.08.2018. (вх. № 08-08/15605/18 від 03.09.2018.), відповідно до яких зазначена вище особа зазначає, що на теперішній час заборгованість за Договором кредиту № 40/К-07 від 17.07.2007 залишається непогашеною та становить 2484379,96грн.

Від ліквідатора Мартиненко Н.М. до суду надійшли наступні документи:

- попередній розрахунок суми коштів за 2010-2014рр., витрачених ліквідатором на утримання та реалізацію заставного майна кредитора ПАТ Дельта Банк в межах ліквідаційної процедури вих. № 27/08/18-2 від 27.08.2018. (вх. № 08-08/15610/18 від 03.09.2018.);

- супровідний лист вих. від 03.09.2018. (вх. № 08-08/15601/18 від 03.09.2018.) з додатками на виконання вимог ухвали суду від 15.08.2018.;

- заява про продовження строку ліквідаційної процедури вих. № 27/08/18-3 від 27.08.2018. (вх. № 08-08/156/3/18 від 03.09.2018.);

- клопотання про затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат, у зв`язку з виконанням ним повноважень ліквідатора та покладення обов`язку з оплати послуг на кредиторів вих. № 04/10/18-1 від 18.10.2018. (вх. № 08-08/17785/18 від 04.10.2018.);

- заява про затвердження суми коштів за 2010-2014 рр., витрачених ліквідатором на утримання та реалізацію заставного майна кредитора ПАТ Дельта Банк вих. №03/10/18-2 від 02.10.2018. (вх. № 08-08/17781/18 від 04.10.2018.);

- заява про проведення судового засідання 05.12.2018. без участі ліквідатора, в зв`язку з його перебуванням в Одеській області та неможливістю виїхати через погіршення погодних умов та стан здоров`я вих. № 02-12/18 від 03.12.2018. (вх. № 08-08/21855/18 від 05.12.2018.);

- попередній розрахунок суми коштів за 2010-2014 рр., витрачених ліквідатором на утримання та реалізацію заставного майна кредитора ПАТ Дельта Банк вих. 3 28/11/18-1 від 28.11.2018. (вх. № 08-08/21796/18 від 04.12.2018.);

- заява ліквідатора про звільнення його від виконання обов`язків ліквідатора банкрута вих. № 01-10/18з від 01.10.2018. (вх. № 08-08/17783/18 від 04.10.2018.);

- клопотання вих. № 05/10/18-1 від 05.10.2018. (вх. 3 08-08/17836/18 від 05.10.2018.) з доказами на виконання ухвали суду;

- клопотання вих. № 04/11/18 від 06.12.2018. (вх. № 08-08/20059/18 від 07.11.2018.) про залучення документів;

- додаткові доповнення до відзиву на скаргу ПАТ Дельта Банк на дії ліквідатора вих. №07-11/1 Б від 07.11.2018. (вх. № 08-08/20052/18 від 07.11.2018.).

Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до доводів та вимог апеляційної скарги, оскаржувана ухвала господарського суду переглядається в частині розгляду скарги Акціонерного товариства "Дельта Банк" (вих. №23.1/394 від 29.06.2017) на дії ліквідатора.

Відповідно до приписів пункту 1-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури";

Таким чином, ліквідаційна процедура та реалізація майна банкрута в даній справі відбувається за приписами Закону в попередній редакції (в редакції Закону № 2343-ХІІ, що діяла до 18.01.2013).

Згідно з вимогами ст. 24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2344-ХII від 14.05.1992 в редакції Закону № 784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами та доповненнями, законодавцем визначені функції господарського суду у ліквідаційній процедурі, а саме: у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Господарський суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника. За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії. У разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого державна частка складає більш ніж двадцять п`ять відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника державного органу з питань банкрутства та при необхідності - органу місцевого самоврядування. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. У ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

При вирішенні скарги ПАТ Дельта банк на дії ліквідатора Мартиненко Н.М. суд першої інстанції дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

Так, в оскаржуваній ухвалі Господарський суд Запорізької області зазначив, що 29.01.2011 відбувся аукціон з продажу заставного майна ТОВ Вікор , на якому було реалізовано лот №1 вартістю - 11.454,91грн., переможцем став ОСОБА_4 та лот №2 загальною вартістю - 38.233,36грн., переможець - ТОВ ОРЦ Соснова пуща .

За результатами аукціону, який відбувся 19.03.2011, за лотами №№1, 2, 3 переможцем визначено ТОВ ОРЦ Соснова пуща . Майно реалізоване за загальною вартістю - 741.558 грн.

ТОВ ОРЦ Соснова пуща в повному обсязі не здійснило оплату придбаного майна.

Відповідно до статті 31 Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 18.01.2013 кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

З отриманих від реалізації коштів ліквідатором спрямовано на погашення вимог заставного кредитора АТ Дельта Банк 309.411,27 грн., що підтверджено банківськими виписками:

- 07.04.2011 р. 12.000,00 грн. за лот № 1 від 29.01.2011 р.,

- 07.09.2011 р. 39.688,27 грн. за лот № 1, № 2 від 29.01.2011 р.,

- 26.06.2012 р. 50.000,00 грн. за лот № 2 від 19.03.2011р.,

- 13.05.2013 р. 50.000,00 грн.. за лот № 1 від 19.03.2011р.,

- 04.07.2013 р. 112.615,00 грн. за лотом № 3 від 19.03.2011р.,

- 11.07.2013 р. 45.108,00 грн. за лотом № 1 від 19.03.2011р.

Враховуючи неналежне виконання покупцем - ТОВ ОРЦ Соснова пуща зобов`язань по сплаті вартості майна, придбаного на аукціонах, ліквідатор звернулась до суду з позовами про стягнення.

Так, відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2014 у справі № 908/1605/14 з ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща" на користь ТОВ Вікор було стягнуто - 81.274,00 грн. боргу. Наказ на виконання зазначеного рішення суду пред`явлено на примусове виконання до ВДВС Шевченківського ГТУЮ у Запорізькій області.

Також ліквідатор Мартиненко Н.М. звернулась до правоохоронних органів, а саме Шевченківського ВП ГУ НП в Запорізькій області із заявою-повідомленням про кримінальне правопорушення в порядку статті 214 КПК України на дії ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща". Заяви ліквідатора залишені правоохоронними органами без належного реагування.

Згідно з додатковими поясненнями ліквідатора, що містяться в матеріалах справи, ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща" змінила своє місцезнаходження, ліквідатором було внесено на рахунок Заводського ВДВС м.Миколаєва авансовий внесок у розмірі - 1.663,00 грн. для виконання у примусовому порядку та стягнення заборгованості з боржника ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща" відповідно до наказу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2014 р. (виконавче провадження № 57091329 від 29.08.2018).

Поряд з цим, згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/140/18 від 17.04.2018 з ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща" стягнуто на користь ТОВ "Вікор"- 294.312,89 грн. основного боргу, 18.795,70грн. - 3% річних та судовий збір - 4.696,64 грн. Наказ Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2018 пред`явлено для примусового виконання до Заводського відділу ДВС м.Миколаєва. Ліквідатором внесено авансовий внесок у розмірі - 4.288,20 грн. для забезпечення дій державного виконавця щодо стягнення заборгованості з боржника - ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща".

На даний час рішення судів про стягнення з ТОВ ОРЦ Соснова пуща не виконані.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 18.01.2013, ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Статтею 29 Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 18.01.2013, визначено, що майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно зі статтею 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

З метою з`ясування фактичного розміру понесених ліквідатором витрат на утримання та реалізацію майна, судом було запропоновано ліквідатору надати окремий детальний розрахунок витрат на утримання, збереження та реалізацію заставного майна АТ "Дельта Банк", документальні докази на підтвердження витрат (первинні докази на підтвердження), докази на підтвердження оплати належних платежів по утриманню та збереженню заставного майна.

З огляду на те, що матеріали справи містять декілька проміжних звітів ліквідатора про хід ліквідаційної процедури, декілька попередніх розрахунків витрачених коштів на утримання та реалізацію заставного майна, апеляційний суд вважає, що господарським судом вірно було взято за остаточний попередній розрахунок витрат ліквідатора за вих. № 28/11/18-1 від 28.11.2018 (вх. №08-08/21796/18 від 04.12.2018), оскільки вказаний розрахунок ліквідатором подано лише з урахуванням доводів скарги ПАТ Дельта Банк щодо неправомірності використання коштів, отриманих від реалізації майна на проведення торгів. В той час, як інші розрахунки, які містяться в матеріалах справи стосуються витрат в межах усієї ліквідаційної процедури та не є остаточними.

Дослідивши попередній розрахунок суми коштів за 2010-2014р.р. (вих. №28/11/18-1 від 28.11.2018), судом встановлено, що ліквідатор у приведеній таблиці за вказаний період визначає витрати на утримання та реалізацію заставного майна АТ Дельта Банк на суму - 143.943,78 грн.

Так, матеріали справи містять платіжні документи, надані ліквідатором, якими підтверджуються понесені витрати та здійснені ліквідатором платежі під час реалізації заставного майна.

Таким чином, апеляційний суд поділяє висновки місцевого суду, що обґрунтованими та підтвердженими платіжними документами є такі витрати :

- Оплата послуг ПП Консалтингова фірма Експоком за договором №76 про проведення незалежної оцінки від 29.10.2010 на суму 2000грн. за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 7 від 08.11.2010 ( т. 8 а.р.49-52);

- Оплата автотоварознавчого дослідження з ціллю визначення ринкової вартості 6-ти колісних транспортних засобів в розмірі 1200грн., за квитанцією до прибуткового касового ордера від 01.12.2010 (т.8 а.с. 53);

- Оплата нотаріальних послуг ПП Півняк О.С. в розмірі - 200 грн. за квитанцією від 06.12.2010 (т.8 а.с. 57);

- Оплата ТОВ Запорожспецюст за договором від 14.01.2010 про організацію проведення реалізації активів банкрута в сумі 1.350 грн. за квитанцією до прибуткового касового ордера № 14/01 від 17.01.2011 (т.8 а.с. 64); в сумі 7.753,24 грн. за платіжним дорученням № 3 від 07.02.2011 (т.8 а.с. 65); в сумі 800 грн. за платіжним дорученням №6 від 18.02.2011 ( т.8 а.с. 71); в сумі 36.277,90 грн. за платіжним дорученням № 17 від 21.03.2011 (т.8 а.с. 70); в сумі 74.155,80 грн. за заявою ліквідатора про зарахування (т.8 а.с. 78) та платіжним дорученням № 140 від 18.03.2011 ( т.9 а.с.155);

- Оплата ПП Консалтингова фірма Експоком за договором про проведення незалежної оцінки № 07 від 02.01.2011 на суму - 4.000грн., відповідно до виписки банку (т.8 а.с. 85-89);

- Оплата комп`ютерних послуг по оформленню реєстраційних документів транспортних засобів та комп`ютерно-інформаційні послуги на суму -171,26грн. платіжним дорученням № 9 від 15.03.2011 (т. 8 а.с. 91); на суму -57,60 грн., платіжним дорученням № 10 від 15.03.2011 (т. 8 а.с. 92); на суму - 230,40 грн. платіжним дорученням № 12 від 15.03.2011 (т.8 а.с. 94); на суму - 362,32 грн. платіжним дорученням №14 від 15.03.2011 (т.8 а.с. 95); на суму - 685,04 грн. платіжним дорученням №11 від 15.03.2011 (т.8 а.с. 93); на суму - 45,29 грн. за платіжним дорученням №23 від 29.03.2011(т.8 а.с. 106); на суму- 85,63 грн. за платіжним дорученням № 22 від 29.03.2011 (т. 8 а.с.105);

- Оплата послуг УДАІ ГУМВС на суму 38,52 грн. платіжним дорученням №16 від 17.03.2011 (т.8 а.с.97); на суму 207,64 грн. платіжним дорученням 15 від 17.03.2011 ( т.8 а.с. 96); на суму 160,50 грн. за платіжним дорученням №28 від 14.04.2011 (т.8 а.с. 108); на суму 198 грн. за платіжним дорученням 27 від 14.04.2011 (т.8 а.с. 107);

- Оплата Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру за комплексне досліжнення транспортних засобів на суму 148,74 грн. за платіжним дорученням №18 від 12.03.2011 (т.8 а.с. 101); за комп`ютерні послуги на суму 28,80 грн. за платіжним дорученням № 19 від 23.03.2011 (т.8 а.с. 102).

Таким чином, загальна сума витрат на утримання та реалізацію заставного майна АТ Дельта Банк складає - 130 156, 68 грн.

Крім того, винагорода ТОВ Запорожспецюст за договором від 14.01.2010 про організацію проведення реалізації активів банкрута складає - 118.686,94 грн. (15 % від суми реалізації активів - п.2.1 Договору).

Крім того, в процесі оцінки, реалізації на аукціоні заставного майна та подальшого укладання договорів купівлі-продажу, зняття з обліку транспортних засобів були понесені витрати, які ліквідатором відшкодовано за рахунок коштів, отриманих від його продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржник а або визнання його банкрутом № 2344-ХII від 14.05.1992 в редакції Закону України № 784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами та доповненнями, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Витрати, понесені в процесі реалізації заставного майна, а саме, на оцінку майна, на оплату послуг організатора аукціону, укладання договорів купівлі-продажу, зняття з обліку транспортних засобів підлягають відшкодуванню за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави (зазначена правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 09.10.2018 у справі №5004/1762/11).

Також ухвалою суду від 03.04.2018 затверджено звіт ліквідатора ТОВ Вікор арбітражного керуючого, голови ліквідаційної комісії Мартиненко Н.М. про оплату послуг у період з 19.08.2010 по 31.03.2018 на сумі - 278.536 грн.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, що заставне майно Банку було реалізовано на суму - 791 246,27 грн., з якої Банком отримано - 309 411,27 грн. Несплаченою покупцем - ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща", але стягнутою в судовому порядку, є сума - 375 586,89 грн.

Як було зазначено вище, ліквідатором Мартиненко Н .М. здійснені заходи щодо стягнення з ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща" грошових коштів за договорами купівлі-продажу разом зі сплатою ліквідатором авансових внесків для забезпечення дій державного виконавця щодо стягнення заборгованості з ТОВ ОРЦ Соснова пуща .

Як встановлено місцевим та апеляційним судами, на теперішній час у боржника на рахунку відсутні кошти для зарахування їх АТ "Дельта Банк". Проте, коли кошти, стягнуті в судовому порядку з ТОВ "ОРЦ "Соснова пуща", надійдуть на рахунки боржника, ліквідатор відповідно до ст.ст.26, 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом повинен здійснити розподіл цих коштів.

У випадку розподілу ліквідатором грошових коштів, які надійдуть на розрахункові рахунки боржника, не у відповідності до вимог чинного законодавства, заінтересовані особи матимуть можливість оскаржити дії ліквідатора у визначений спосіб.

Таким чином, на даний час відсутні підстави для задоволення скарги на дії ліквідатора Мартиненко Н.М. та зобов`язання ліквідатора перерахувати на рахунок АТ Дельта Банк кошти в розмірі - 481 835, 00 грн.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції надана належна оцінка зазначеним обставинам, з`ясовано фактично понесені витрат ліквідатором Мартиненко Н.М., пов`язаних з утриманням та реалізацією заставного майна боржника, відмежовані витрати, пов`язані з утриманням та реалізацією майна боржника від інших витрат, понесених ліквідатором в ліквідаційній процедурі, встановлено, якими первинними документами підтверджуються понесені витрати.

Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд вважає, що висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції відповідають вимогам Закону, матеріалам та обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування або зміни постановленого судового акту. В зв`язку з чим, необхідно апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.269,275,277, 281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №19/153/10 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.2019.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов