Рішення

від 19.12.2019 по справі 908/2914/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/174/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019 Справа № 908/2914/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний майданчик» (04060, м.Київ, вул. Берлінського, буд. 20, оф. 4; код ЄДРПОУ 40871485)

До відповідача : Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд. 1; код ЄДРПОУ 00110183)

про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за договором оренди основних засобів (техніки) № 120117 від 12.01.2017 у розмірі 83 158,63 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.10.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний майданчик» № 10/10 від 10.10.2019 (вх. № 3123/08-07/19 від 17.10.2019) до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за договором оренди основних засобів (техніки) № 120117 від 12.01.2017 у розмірі 83 158,63 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 справу №908/2914/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суд від 21.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2914/19 в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоїти справі номер провадження - 5/174/19, розгляд справи по суті розпочати з 20.11.2019. Ухвалою від 20.11.2019 судом оголошено перерву до 19.12.2019.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: 12.01.2017 між ТОВ Будівельний майданчик (орендар) та ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» (орендар) укладено договір оренди основних засобів (техніки) № 120117, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю основні засоби (тех./ніку) в оренду, про що складені відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).В порушення своїх договірних зобов`язань, орендар не здійснив оплати за договором, що і стало причиною звернення позивача до Господарського суду Запорізької області з відповідним позовом, за результатом розгляду якого 19.10.2017 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 908/1809/17 про стягнення з ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» на користь ТОВ Будівельний майданчик 927 558,96 грн. основної заборгованості, 92 755,89 грн. штрафу, 13 015,76 грн. 3 % річних, 45 899,10 грн. інфляційних витрат та 16 188,45 грн. судового збору. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 по справі № 908/1809/17 апеляційну скаргу ПАТ «Запорізьке кар`єроуправління» на рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1809/17 задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» на користь ТОВ Будівельний майданчик 927 558,96 грн. основної заборгованості, 92 755,89 грн. штрафу, 13 015,76 грн. 3 % річних, 38 777,96 грн. інфляційних витрат та 16 081,63 грн. судового збору. На виконання вищевказаної постанови, 15.01.2018 Господарським судом Запорізької області виданий наказ по справі № 908/1809/17. На підставі заяви про відкриття виконавчого провадження та відповідного наказу, 22.01.2018 старшим державним виконавцем Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ Запорізької області відкрито виконавче провадження № 55581942. Постановами віл 23.01.2018 на грошові кошти та майно відповідача накладено арешт, а 12.02.2018 з рахунків Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ Запорізької області в повному обсязі надійшли грошові кошти у розмірі 1 088 190,20 грн. Таким чином, основний борг перед позивачем за договором оренди основних засобів (техніки) № 120117 від 12.01.2017 в розмірі 927 558,96 грн. відповідач сплатив в повному обсязі в примусового порядку лише 12.02.2018 року. Проте, постановою Верховного суду України від 16.05.2018 по справі № 908/1809/17 скасовані рішення Господарського суду Запорізької області від 19.10.2017 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 по справі № 908/1809/19, а справу передано на розгляд до Господарського суду Запорізької області, за результатом повторного перегляду якої 11.09.2019 прийнято рішення про задоволення позовних вимог в межах сум, які задоволені раніше прийнятою постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017. 12.02.2018 з ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» в примусовому порядку стягнуто основну заборгованість у розмірі 927 558,96 грн.

Разом з тим, оскільки розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат за договором оренди основних засобів (техніки) № 120117 від 12.01.2017 в межах справи № 908/1809/17 розраховувався позивачем на дату 31.07.2017 та 31.08.2018 відповідно, який був задоволений постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3 % річних за період з 01.09.2017 по 11.02.2018 у розмірі 12 426,00 грн. та інфляційні витрати на суму 70 732,63 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

05.12.2019 від Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» до суду надійшло клопотання № б/н від 04.12.2019 (вх. № 08-08/25407/19 від 05.12.2019) про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, обґрунтовуючи тим, що на підприємстві відповідача тривалий час відсутня посада юрисконсульта та всі справи супроводжувались на договірній основі компаніями на умовах аутсорингу. Проте, станом на дату отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі № 908/2914/19, на підприємстві не залишилось будь-якої інформації щодо обставин, на яких ґрунтується розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних між сторонами по справі, оскільки здійснений в межах судового розгляду справи № 908/1809/17 компанією на умовах аутсорингу, у зв`язку з чим відповідач здійснив заходи щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 55581942 по примусовому виконанню наказу по справі № 908/1809/19, та в подальшому отримання банківських документів в підтвердження дати погашення основної заборгованості. Вказані дії відповідача потребували часу, у зв`язку з чим ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» пропущено строк на подання відзиву, встановлений ухвалою суду від 21.10.2019. На підставі викладеного, відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву та прийняти його до розгляду.

Також, 05.12.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 04.12.2019 (вх. № 08-08/25395/19 від 05.12.2019), в якому відповідач зазначає, що основна заборгованість у розмірі 356 665,28 грн. сплачена Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний майданчик» 01.02.2018 та 840 745,99 грн. сплачена 14.02.2018, у зв`язку з чим загальна сума, що підлягає стягненню становить 74 142,48 грн. На підставі викладеного, відповідач просить суд позов задовольнити частково та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний майданчик» 3 % річних у розмірі 12 274,36 грн. та інфляційні витрати в розмірі 61 868,12 грн., що становить загальну суму 74 142,48 грн.

Розглянувши клопотання ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» № б/н від 04.12.2019 (вх. № 08-08/25407/19 від 05.12.2019) про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та матеріали справи № 908/2914/19 суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Судом прийнято до розгляду відзив ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» № б/н від 04.12.2019 (вх. № 08-08/25395/19 від 05.12.2019) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.10.2017 по справі № 908/1809/17 (суддя Федорова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний майданчик до Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління про стягнення суми, позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний майданчик 927 558,96 грн. основного боргу, 92 755,89 штрафу, 13 015,76 грн. 3% річних, 45 899,10 грн. інфляційних втрат, 16 188,45 грн. судового збору. В частині стягнення пені у розмірі 108 760,74 грн. та інфляційних втрат в розмірі 2 197,90 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 по справі № 908/1809/17 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління на рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2017 задоволено частково, рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2017 у справі №908/1809/17змінено. В абзаці другому резолютивної частини рішення словосполучення « 45 899,10грн. інфляційних втрат» замінено на словосполучення « 38 777,96грн. інфляційних втрат» , словосполучення « 16 188,45грн. судового збору» замінено на словосполучення « 16 081,63грн.» .

В абзаці третьому резолютивної частини рішення словосполучення «інфляційних втрат в розмірі 2 197,90грн.» замінено на словосполучення «інфляційних втрат в розмірі 9 319,04грн.» .

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 19.10.2017 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ «Будівельний майданчик» на користь ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 948,32грн.

Доручено Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Зазначеною постановою суду встановлено наступне:

З посиланням на п.5.1.3 договору та на ст.625 ЦК України, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 3% річних за загальний період з 08.02.2017 по 31.08.2017 у розмірі 13 015,76грн. та 48 097,00грн. інфляційних за загальний період з 08.02.2017 по 31.07.2017 … . Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Запорізької області про наявність підстав для стягнення про відповідача 3% річних у розмірі 13015,76грн. … . Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 38777,96грн. інфляційних, нараховані: за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-16 від 01.02.2017р. за період з 08.02.2017р. по 31.07.2017р.; №ОУ-17 від 15.02.2017р. за період з 22.02.2017р. по 31.07.2017р.; №ОУ-22 від 28.02.2017р. за період з 07.03.2017р. по 31.07.2017р.; №ОУ-35 від 29.03.2017р. за період з 04.04.2017р. по 31.07.2017р.

Відповідно до ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, вказана постанова Донецького апеляційного господарського суду набрала законної сили 14.12.2017.

15.01.2018 на виконання вищевказаної постанови Господарським судом Запорізької області видані відповідні накази.

Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями, ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» звернулось з касаційною скаргою до Верховного суду України, за результатами розгляду якої 16.05.2018 Верховним судом України прийнято постанову, якою касаційну скаргу ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 19.10.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 по справі № 908/1809/17 скасовано, справу №908/1809/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви та наказів Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1809/17, 22.01.2018 Дніпровським відділом державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55581942 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.01.2018 по справі № 908/1809/17.

Постановою Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 23.01.2018 на грошові кошти та майно ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» в межах суми 1 197 411,27 грн. з урахуванням 108 819,02 грн. виконавчого збору накладено арешт.

В матеріалах справи міститься звіт ПАТ КБ Приватбанк про дебіторські та кредиторські операції по рахунку ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» , в якому зазначено, що 01.02.2018 грошові кошти в розмірі 356 665,28 грн. перераховані на рахунок контрагента - Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя, призначення платежу - ч/о 356 665,28 грн. ПТ№ від 31.01.2018 № 908/1809/17 від 15.01.2018, залишок 840 745,99 грн. на підставі документу ВК№20180131PBZPH000000002159.

Постановою Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 12.02.2018 стягнуті грошові кошти в сумі 1 088 190,20 грн. були списані з рахунків боржника Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ Запорізької області

Відповідно до банківської виписки по рахунках ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» , 14.02.2018 грошові кошти в розмірі 840 745,99 грн. перераховані Державній казначейській службі України, м. Київ (призначення платежу: Борг згідно ВП № 55581942).

Постановами Дніпровського ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 19.02.2019 знято арешт з коштів боржника та закінчено виконавче провадження з виконання наказу від 15.01.2018 по справі № 908/1809/17.

При повторному розгляді Господарським судом Запорізької області справи № 908/1809/17, рішенням суду від 11.09.2019 (суддя Колодій Н.А.) позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний майданчик до Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління про стягнення суми, позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний майданчик основну заборгованість за договором оренди основних засобів (техніки) №120117 від 12.01.2017 року у розмірі 927 558,96 грн.; 3% річних у розмірі 13 015,76 грн., інфляційні витрати у розмірі 38 777,96 грн., штраф у сумі 92 755,89 грн. та судовий збір у розмірі 16 081,62 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили.

Вказаним рішенням суду встановлено наступне:

З посиланням на п.5.1.3 договору та на ст.625 ЦК України, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 3% річних за загальний період з 08.02.2017 по 31.08.2017 у розмірі 13 015,76грн. та 48 097,00грн. інфляційних за загальний період з 08.02.2017 по 31.07.2017 … . Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, суд погоджується з позивачем про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 015,76 грн. … . Суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 38 777,96 грн. інфляційних, нараховані: за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-16 від 01.02.2017 за період з 08.02.2017 по 31.07.2017; №ОУ-17 від 15.02.2017 за період з 22.02.2017 по 31.07.2017; №ОУ-22 від 28.02.2017 за період з 07.03.2017 по 31.07.2017; №ОУ-35 від 29.03.2017 за період з 04.04.2017 по 31.07.2017. В решті пред`явленої до стягнення суми інфляційних нарахувань слід відмовити .

З матеріалів цієї справи № 908/1809/17 вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за прострочення оплати послуг за договором оренди основних засобів (техніки) № 120117 від 12.01.2017 за період з 01.09.2017 по 11.02.2018 у розмірі 12 426,00 грн. та інфляційні втрати за період з 01.08.2017 по 11.02.2018 у розмірі 70 732,63 грн.

У відзиві не позовну заяву відповідач зазначає, що враховуючи оплату 01.02.2018 суми основного боргу у розмірі 356 665,28 грн., та 14.02.2018 - 840 745,99 грн. відповідно, стягненню підлягають 3 % річних у розмірі 12 274,36 грн. за загальний період з 01.09.2017 по 13.02.2018, а саме: 11 664,36 грн. за період з 01.09.2017 по 31.01.2018 та 610,00 грн. за період з 01.02.2018 по 13.02.2018; інфляційні витрати у розмірі 61 868,12 грн. за період з серпня 2017 по січень 2018 включно.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2914/19, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Саме лише прийняття господарським судом про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано у встановленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційних нарахувань та 3% річних.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання", вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно з пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання» від 17.12.2013 № 14, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо розрахунку втрат від інфляції, суд зазначає, що відповідно до абз. 3 пп. 3.2. п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У пункті 3.3. вказаної постанови зазначено, що на суму інфляційних нарахувань не нараховуються проценти.

Відповідно до п. 4.1. зазначеної постанови пленуму, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що позивачем нараховується 3% річних та інфляційні втрати на загальну заборгованість відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2017 та рішення господарського суду Запорізької області від 11.09.2019 по справі № 908/1809/17.

Однак, позивачем при здійсненні розрахунку не враховано часткову оплату боржником 01.02.2018 суми 356 665,28 грн. згідно звіту про дебіторські та кредиторські операції.

Крім цього, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань. Договором іншого не передбачено.

Враховуючи викладене, нарахування 3 % річних за прострочення оплати послуг за договором оренди основних засобів (техніки) № 120117 від 12.01.2017 повинні здійснюватись на суму основного боргу у розмірі 927 558,96 грн. за період з 01.09.2017 по 31.01.2018 включно та на залишок боргу у розмірі 570 893,68 грн. за період з 01.02.2018 по 11.02.2018 включно.

Відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно , якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд, здійснивши власний перерахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою КП «Законодавство» , з урахуванням положень ст. 534 ЦК України, приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають 3 % річних за загальний період з 01.09.2017 по 11.02.2018 у розмірі 12 180,52 грн., а саме: за період з 01.09.2017 по 31.01.2018 включно у розмірі 11 664,37 грн. та за період з 01.02.2018 по 11.02.2018 включно в сумі 516,15 грн., а також втрати від інфляції за період з серпня 2017 по січень 2018 включно у розмірі 61 828,22 грн.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 1 709,63 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке кар`єроуправління» (69600, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські зорі, буд. 1; код ЄДРПОУ 00110183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний майданчик» (04060, м.Київ, вул. Берлінського, буд. 20, оф. 4; код ЄДРПОУ 40871485) 3 % річних за прострочення оплати послуг за договором оренди основних засобів (техніки) № 120117 від 12.01.2017 за період з 01.09.2017 по 11.02.2018 включно у розмірі 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 52 коп., інфляційні витрати за період з серпня 2017 по січень 2018 включно у розмірі 61 828 (шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн. 22 коп. та судові витрати в сумі 1 709 (одна тисяча сімсот дев`ять) грн. 63 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.