Рішення

від 19.12.2019 по справі 908/3142/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/216/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019 Справа № 908/3142/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства Конструкторське бюро Південне" ім. М.К. Янгеля , 49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Сейлс Сервіс , 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18, кв. 64

про стягнення коштів

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Цебратенко К.В., довіреність № 14/60 від 03.12.2019;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору

08.11.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Сейлс Сервіс» , м. Запоріжжя про стягнення грошових коштів за договором поставки № 383-19 від 01.08.2019 в розмірі 38 676,30 грн, з яких: авансовий внесок в сумі 29 434,02 грн, пеня за порушення строку поставки в розмірі 4532,84 грн, штраф за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% вартості непоставленого товару у розмір 4120,76 грн, пеня за несвоєчасне повернення авансу у розмірі 588,68 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2019, справу № 908/3142/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 12.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3142/18, присвоєно справі номер провадження 15/216/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 03.12.2019.

Ухвалою суду від 03.12.2019 відкладено розгляд справи порядку спрощеного провадження на 19.12.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання щодо своєчасної поставки товару на підставі договору поставки № 383-19 від 01.08.2019, у зв`язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю Бест Сейлс Сервіс , м. Запоріжжя, утворилась заборгованість у розмірі 29 434,02 грн. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також нараховані на суму боргу пеню за порушення строку поставки в розмірі 4532,84 грн, пеню за несвоєчасне повернення авансу в розмірі 588,68 грн, штраф за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% вартості непоставленого товару у розмірі 4120,76 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. ст. 526, 530, 536, 610, 611, 629, 663, 693 Цивільного кодексу України, 20, 193, 222, 230 - 232 Господарського кодексу України. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 19.12.2019 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові № 24/5097 від 05.11.2019.

Відповідач у призначені судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідних ухвал. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Вимоги ухвал суду не виконані, відзив на позов не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів за наявними в матеріалах справи документами.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

В судому засіданні 19.12.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Заслухавши доводи представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

01.08.2019 року Державним підприємством Конструкторське бюро Південне їм. М.К. Янгеля (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бест Сейлс Сервіс (відповідач, Постачальник) на підставі проведеного тендеру № 4060304 було укладено договір поставки № 383-19 (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар у кількості і цінам зазначеним у Специфікації №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1. поговору визначено, що вартість товару складає 58 868,03 грн, в тому числі ПДВ - 9 811,34 грн.

Пунктом 2.4. договору зазначено, що оплата товару здійснюється при наявності первинних облікових документів (накладні, рахунки - фактури):

- авансовим платежем 50% в сумі 29 434,02 грн, в тому числі ПДВ - 4905,67 грн, остаточна оплата у розмірі 50% проводиться протягом 15 днів з дати поставки/приймання товару покупцем за специфікацією.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару проводиться на умовах DDP у редакції Інкотермс-2010 Дніпропетровська обл., с. Орловщина, п-т Лісний .

Згідно з п. 4.2 договору строк поставки товару 7 (сім) календарних днів з моменту підписання договору/отримання передплати.

08.08.2019 позивачем на підставі наданого відповідачем рахунку - фактури за № СФ-0000052 від 01.08.2019, згідно п. 2.4 договору перераховано авансовий платіж у розмірі 50%, що складає 29 434,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6009 від 08.08.2019.

Авансовий платіж був перерахований 08.08.2019, тобто до 15.08.2019 (включно) відповідач був зобов`язаний поставити товар. Станом на 31.10.2019 поставку товару за договором не здійснено.

З метою досудового врегулювання відносин, позивачем на електронну адресу відповідача, неодноразово направлялись запити та проводились телефоні переговори щодо виконання умов договору.

03.09.2019 на електрону адресу позивача надійшов лист від відповідача, в якому директор ТОВ Бест Сейлс Сервіс Потаніна Ж.Г. повідомила про затримку доставки товару через проблеми перевезення об`ємного вантажу.

27.09.2019 на електрону адресу ДП КБ Південне надійшов лист від ТОВ Бест Сейлс Сервіс , в якому директор ТОВ Бест Сейлс Сервіс Потаніна Ж.Г. повідомила про блокування діяльності компанії та повернення найближчим часом грошових коштів (роздрукована паперова копія - додається).

01.10.2019 позивачем на електрону адресу відповідача направлено досудову вимогу щодо повернення авансового платежу на розрахунковий рахунок позивача у 10 денний термін.

Вимога залишена без реагування, зазначена сума позивачу не повернута.

02.10.2019 позивачем рекомендованим листом з повідомленням, була направлена досудова вимога. Зазначене відправлення було повернене 08.10.2019 на адресу позивача у зв`язку з неврученням відповідачу.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частина 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ч. 1, ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Виконання позивачем, як покупцем, свого обов`язку з перерахування відповідачу, як постачальнику, авансового платежу у розмірі 50% за товар на суму 29 434,02 грн, підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме: платіжним дорученням № 6009 від 08.08.2019.

Як встановлено п. 4.2 договору строк поставки товару 7 (сім) календарних днів з моменту підписання договору/отримання передплати.

Суду не надано доказів поставки позивачу товару у строк до 15.08.2019 включно, отже, строк повернення відповідачем попередньої оплати за договором поставки № 383-19 від 01.08.2019 є таким, що настав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача перерахованого авансового платежу у розмірі 29 434,02 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню за порушення строку поставки за період з 16.08.2019 по 31.10.2019 у розмірі 4532,84 грн, пеню за несвоєчасне повернення авансу за період з 12.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 588,68 грн, штраф за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% вартості непоставленого товару у розмірі 4120,76 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.5. договору при передплаті й у випадку порушення строку поставки товару більш ніж 20 календарних діб покупець має право вимагати повернення перерахованої суми. Постачальник зобов`язаний перерахувати гроші в 10-ти денний строк з моменту пред`явлення вимоги про повернення. У разі порушення вказаного терміну постачальник зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми, що вимагається, за кожний день прострочення.

Згідно з п. 5.8. договору сторони домовилися, що за прострочення виконання постачальником зобов`язань за договором, відповідно ч. 6 ст. 232 ГКУ, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сторони домовилися, що строк позовної давності три роки застосовується для вимог про стягнення із Постачальника штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

При здійсненні нарахування пені необхідно враховувати, що сума пені обчислюється на основі суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання. А отже у випадку часткової сплати боржником заборгованості, надалі розмір пені обчислюється із суми несплаченої заборгованості за кожен день коли мала місце така заборгованість.

Крім того, якщо в загальний період заборгованості розмір облікової ставки НБУ змінювався, необхідно обчислювати розмір пені за кожен період окремо.

Відповідно до норм частин 11, 12 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків пені за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми пені, яка підлягає стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Наданий позивачем розрахунок пені за порушення строку поставки, пені за несвоєчасне повернення авансу та штрафу за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% вартості непоставленого товару, суд визнав вірним, а вимоги про стягнення пені за порушення строку поставки за період з 16.08.2019 по 31.10.2019 у розмірі 4532,84 грн, пені за несвоєчасне повернення авансу за період з 12.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 588,68 грн та штрафу за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% вартості непоставленого товару у розмірі 4120,76 грн такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить нарахування відповідних відсотків або пені здійснювати до моменту виконання рішення (повернення заборгованості).

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки та пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Договором поставки № 383-19 від 01.08.2019 передбачено нарахування як 7% відсотків штрафу так і 0,1% пені за прострочення виконання зобов`язання.

Разом з тим, нарахування штрафу передбачено за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% від вартості непоставленого товару та таке нарахування є разовим, на відміну від 0,1% пені, яка нараховується за кожен день прострочення виконання.

Відтак, суд вважає за можливе в частині нарахування 0,1% пені зазначити в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулює таке нарахування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних та компенсаційних санкцій відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бест Сейлс Сервіс (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 18, кв. 64; ідентифікаційний код юридичної особи 42233765) на користь Державного підприємства Конструкторське бюро Південне ім. М.К. Янгеля (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3; ідентифікаційний код юридичної особи 14308304) суму авансового внеску за договором поставки № 383-19 від 01.08.2019 в сумі 29 434,02 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста тридцять чотири гривень 02 коп), пеню за порушення строку поставки в розмірі 4532,84 грн (чотири тисячі п`ятсот тридцять дві гривні 84 коп.), пеню за несвоєчасне повернення авансу в розмірі 588,68 грн (п`ятсот вісімдесят вісім гривень 68 коп.), штраф за прострочення понад 30 календарних днів у розмірі 7% вартості непоставленого товару у розмірі 4120,76 грн (чотири тисячі сто двадцять гривень 76 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.). Видати наказ.

Нарахування пені у розмірі 0,1% здійснювати до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 грудня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов