Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/15180/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/15180/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв`язок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чекпар трейд"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи: не з`явилися.

СУТЬ СПОРУ:

29 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв`язок" (позивач) надійшла позовна заява № 463/00 від 29.10.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чекпар трейд" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди № 19-006 від 10.04.2019 року в сумі 192 288,33 грн. з них: основного боргу - 170 909,71 грн. (сто сімдесят тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 71 копійка), пені - 19 643,90 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот сорок три гривні 90 копійок) та 3% річних - 1734,72 грн. (одна тисяча сімсот тридцять чотири гривні 72 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором оренди № 19-006 від 10.04.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15180/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 19.11.2019 року.

В судовому засіданні 19.11.2019 року судом оголошувалася перерва.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2019 року не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2019 року не з`явився. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Чекпар трейд" за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 27.11.2019 року та 02.12.2019 року з відмітками у довідках відділення поштового зв`язку на відповідних конвертах "за закінченням терміну зберігання - 22.11.2019 року та 26.11.2019 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвал суду від 31.10.2019 року та від 19.11.2019 року у справі № 910/15180/19 є 22.11.2019 року та 26.11.2019 року.

Крім того, поштове відправлення з ухвалою суду від 19.11.2019 року також було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "Чекпар трейд" за адресою, яка вказана в договорі: 03022, м. Київ, вул. В.Жуковського, 22А. Втім, зазначене поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 29.11.2019 року з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті "адресат відсутній .

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв`язок" (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чекпар трейд" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 19-006 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 3, загальною площею 625,30 кв.м., які перебувають у власності ПАТ "Діпрозв`язок".

Відповідно до п. 2.1. договору, вступ орендаря у строкове користування майном настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі (набуття) орендованого майна, вказаного у п. 1.1. договору.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що майно, передане орендарю, повертається орендодавцеві не пізніше 31 березня 2020 року включно (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового припинення) за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна, звіреним з актом приймання-передачі (набуття) орендованого майна, зазначеним в п. 2.1. цього договору, в належному стані. У випадку припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна включно.

За умовами п. 3.4. договору, орендар до 5-го числа кожного місяця здійснює авансові платежі згідно виставлених орендодавцем рахунків-фактури, за оренду майна у розрахунковому місяці.

Згідно з п. 3.5. договору, орендар зобов`язаний самостійно забирати рахунки-фактури, зазначені в п. 3.4. цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 3. За відсутності доказів або обставин, що доводять зворотне, орендар вважається таким, що своєчасно отримав обумовлені п. 3.4. цього договору рахунки за відповідні місяці.

В п. 3.6. договору визначено, що рахунки-фактури на комунальні послуги, експлуатаційні витрати та компенсацію земельного податку і компенсацію податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виставляються орендодавцем. Орендар перераховує орендодавцю кошти за відповідними рахунками-фактурами до 15-го числа наступного розрахункового місяця. За відсутності доказів або обставин, що доводять зворотне, орендар вважається таким, що своєчасно отримав обумовлені даним пунктом цього договору рахунки за відповідні місяці.

Орендар зобов`язаний самостійно забирати рахунки-фактури, зазначені в пункті 3.6. цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 3 (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 3.8. договору, орендар зобов`язаний самостійно забирати акти надання послуг згідно цього договору за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 3. Орендар зобов`язаний повертати орендодавцеві оформлені зі свого боку акти надання послуг протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання. Якщо підписані акти не були повернені орендодавцю у вказаний термін, то послуга вважається виконаною.

На виконання умов договору оренди № 19-006 від 10.04.2019 року орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлові приміщення будівлі загальною площею 625,30 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі (набуття) орендованого майна від 10.04.2019 року (копія міститься в матеріалах справи).

Додатковою угодою № 1 від 26.06.2019 року до договору сторони дійшли згоди про зменшення площі орендованого майна за рахунок повернення орендодавцю нежитлових приміщень будівлі, пункт 1.1. договору виклали в наступній редакції, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 3, загальною площею 269,70 кв.м., які перебувають у власності ПАТ "Діпрозв`язок".

Згідно акту приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 26.06.2019 року орендар передав (повернув), а орендодавець після попереднього огляду прийняв нежитлові приміщення будівлі за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська 3, загальною площею 355,60 кв.м.

Пунктом 11.4. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний за ініціативою орендодавця, якщо орендар не сплачує орендну плату понад 2 (двох) місяців підряд.

Договір оренди № 19-006 від 10.04.2019 року розірвано за ініціативою орендодавця на підставі пункту 11.4. договору. Останній день дії договору 19 серпня 2019 року, про що сторонами 20.08.2019 року укладено угоду про розірвання договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів за період з червня 2019 по серпень 2019 року та комунальних платежів за період з квітня 2019 року по серпень 2019 року за договором № 19-006 від 10.04.2019 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 170 909,71 грн., яка складається з: заборгованості з орендної плати - 88 192,84 грн. та заборгованості з комунальних послуг - 82 716,87 грн. Крім того, з огляду на порушення відповідачем обов`язку по сплаті орендних та комунальних платежів позивачем також нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 19 643,90 грн. та 3% річних у розмірі 1734,72 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на положення пунктів 3.4. та 3.6. договору строк оплати орендних та комунальних платежів є таким, що настав.

За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати орендних та комунальних платежів, тоді як відповідач доказів сплати такої заборгованості станом на день розгляду справи суду не надав.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендних платежів за період з червня 2019 по серпень 2019 року та комунальних платежів за період з квітня 2019 року по серпень 2019 року у розмірі 170 909,71 грн., з них: заборгованості з орендної плати - 88 192,84 грн. та заборгованості з комунальних послуг - 82 716,87 грн.

За прострочення виконання зобов`язання по сплаті орендних та комунальних платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 643,90 грн. та 3% річних у розмірі 1734,72 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 8.2. договору визначено, що за прострочення перерахування орендодавцю грошових коштів за будь-яким з платежів, обумовлених в п.п. 3.1. - 3.10., орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням п.п. 3.4., 3.6. договору, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 17 954,01 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1689,89 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, з урахуванням п.п. 3.4., 3.6. договору, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, суд встановив, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1590,67 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 144,05 грн. позивачу належить відмовити.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 190 454,39 грн. з них: основного боргу - 170 909,71 грн. (сто сімдесят тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 71 копійка), пені - 17 954,01 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 01 копійка) та 3% річних - 1590,67 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто гривень 67 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2856,82 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чекпар трейд" (ідентифікаційний код 42626891, 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3) на користь Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв`язок" (ідентифікаційний код 01168185, адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3) грошові кошти: основного боргу - 170 909,71 грн. (сто сімдесят тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 71 копійка), пені - 17 954,01 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 01 копійка), 3% річних - 1590,67 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто гривень 67 копійок) та судовий збір - 2856,82 грн. (дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість гривень 82 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.12.2019р.

Суддя О.В. Котков