Рішення

від 28.11.2019 по справі 910/14811/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2019Справа № 910/14811/18

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І. , за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/14811/18

за позовом ОСОБА_1 ;

до ОСОБА_2 ;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : 1) товариство з обмеженою відповідальністю "Український

науковий інститут сертифікації";

2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Змисловської Тетяни Василівни;

3) Аселон Інвестментс Лімітед;

4) ОСОБА_3 ;

5) ОСОБА_4 ;

про визнання правочину недійсним.

За участю представників сторін:

від позивача: Павленко Г.С., ордер КС № 454337 від 08.04.2018р.

від відповідача: Станицький О.Б., довіреність № 774 від 27.06.2019р.;

від третьої особи-1: Білоцька А.В., ордер КС № 449407 від 26.12.2018р.;

від третіх осіб-2,3: не з`явились;

від третьої особи-4: Істоміна В.Л., ордер КС № 466748 від 19.03.2019р.;

від третьої особи-5: Махиня М.В., ордер КС №57126 від 15.03.2019р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що належна позивачу частка в Статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" поза його волі були відчужена на підставі оспорюваного Договору купівлі-продажу № 28-09/18/КП від 28.09.2018р. на користь відповідача - ОСОБА_2 . При цьому, оспорюваний договір від імені позивача було підписано Гелюхом О.В., який діяв на підставі Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017р., проте позивач вказаний договір з ОСОБА_5 ніколи не укладав та нікого не уповноважував від свого імені відчужувати належну йому частку в Статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14811/18, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 13.12.2018р. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", як юридичну особу, відносно частки в Статутному капіталі якої виник спір. Витребувано у відповідача оригінал (для огляду) та належним чином засвідчену копію (для залучення до матеріалів справи) оспорюваного Договору купівлі-продажу № 28-09/18/КП корпоративних прав (часток у статному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ" від 28 вересня 2018 року.

28.11.2018р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 12.11.2018р.

Представники відповідача та третьої особи в підготовче засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили та витребувані судом докази не подали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловську Тетяну Василівну та відкладено підготовче засідання на 24.01.2019р., у зв`язку з неподанням витребуваних судом документів.

11.01.2019р. через канцелярію суду від третьої особи-1 надійшли пояснення щодо позову, в яких третя особа просить в позові відмовити, та заява про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача і повідомлення в порядку, визначеному Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, та зупинення провадження у справі.

15.01.2019р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів доказів направлення на адресу третьої особи-2 копії позовної заяви.

В підготовчому засіданні 24.01.2019р. представник третьої особи-1 просив задовольнити заяву про залучення третіх осіб.

Суд відклав вирішення заяви третьої особи-1 щодо залучення інших третіх осіб та надав позивачу час для підготовки своїх заперечень.

Представники відповідача та третьої особи-2 в підготовче засідання не з`явились та витребувані судом докази не подали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019р. відкладено підготовче засідання на 21.02.2019р., у зв`язку з неподанням витребуваних судом документів.

19.02.2019р. через канцелярію суду від третьої особи-1 надійшла заява про продовження строку проведення підготовчого засідання у розумні строки та зобов`язання позивача здійснити переклад позовної заяви та ували про відкриття провадження у справ, які надати суду для направлення їх в порядку Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, з метою повідомлення Аселон Інвестментс Лімітед.

19.02.2019р. через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи-1.

20.02.2019р. через канцелярію суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни надійшла заява про продовження процесуального строку для подачі суду витребуваних документів.

Присутній у підготовчому засіданні 21.02.2019р. представник позивача заперечив щодо задоволення заяви ТОВ "УНІ-СЕРТ" про залучення третіх осіб, посилаючись на те, що суд дане питання вже вирішив під час відкриття провадження у справі, а також просив відмовити у задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни про продовження процесуального строку для подачі суду витребуваних документів. Крім того, представник позивача зазначив, що, у випадку залучення Аселон Інвестментс Лімітед до участі у розгляді справи, відсутні підстави повідомлення вказаної особи в порядку Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень.

Представник третьої особи-1 підтримав заяву про залучення третіх осіб та заяву, подану через канцелярію суду 19.02.2019р.

Представники відповідача та третьої особи-2 в підготовче засідання не з`явились та витребувані судом докази не подали.

Суд частково задовольнив заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" б/н від 11.01.2019р. Залучив до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Аселон Інвестментс Лімітед та ОСОБА_3 . Підготовче засідання у справі № 910/14811/18 відклав на 21.03.2019р.

19.03.2019р. через канцелярію суду надійшли від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни пояснення по справі з витребуваними судом доказами, а також пояснення представника ОСОБА_3

20.03.2019р. через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

21.03.2019р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки під час ознайомлення з матеріалами справи представнику позивача стало відомо, що місце проживання (перебування) відповідача судом не встановлено.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та просив надати час для ознайомлення з поданими іншими учасниками справи документами.

Представники відповідача та третіх осіб-2,3,4 у підготовче засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача, а також встановив відсутність доказів належного повідомлення третьої особи - Аселон Інвестментс Лімітед про дату, час і місце проведення судового засідання, у зв`язку з чим підготовче засідання у справі підлягає відкладенню.

Водночас, суд залишив без розгляду заяву ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та пояснення представника ОСОБА_3 без розгляду, у зв`язку з відсутністю належним чином підтверджених повноважень представників, які підписали вказані документи.

Крім того, судом встановлено, що не всі надані на вимогу суду приватним нотаріусом Замисловською Т.В. документи придатні для читання.

Таким чином, з огляду на необхідність належного повідомлення відповідача та третьої соби-3 про розгляд справи та неподанням витребуваних судом доказів, суд ухвалою від 21.03.2019р. відклав підготовче засідання у справі на 11.04.2019р.

26.03.2019р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

21.03.2019р. через канцелярію суду від представника третьої особи-2 надійшла заява, в якій зазначено про неможливість надати копію Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017р. у кращій якості, заперечення проти задоволення позовних вимог, а також прохання про розгляд справи без участі третьої особи-2.

В судовому засіданні 11.04.2019р. представник третьої особи-4 подав докази на підтвердження його повноважень - ордер серії КС №466748 від 19.03.2019р. та Договір про надання правової допомоги від 19.03.2019р., у зв`язку із чим суд дійшов висновку про долучення до матеріалів справи пояснень, які надійшли до суду 19.03.2019р., як таких, що були подані уповноваженою особою.

Також, в судовому засіданні представник ОСОБА_4 подав докази на підтвердження його повноважень - Договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.03.2019р., у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 про вступ у справу в якості третьої особи, яка надійшла до суду 20.03.2019р., є такою, що подана уповноваженою особою.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечив проти залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 .

Представники третіх осіб-1,4 не заперечували проти залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4

Присутній у судовому засіданні представник ОСОБА_4 підтримав подану ним заяву про вступ у справу в якості третьої особи та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники відповідача та третіх осіб-2,3 у підготовче засідання не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2019р. підготовче засідання у справі відкладено на 23.05.2019р. та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача - ОСОБА_4 .

14.05.2019р. через загальний відділ господарського суду від представника ОСОБА_4 надійшли пояснення по суті позовних вимог, в яких останній просить відмовити в позові.

23.05.2019р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів; від представника третьої особи-1 - ТОВ УНІ-СЕРТ , клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи; клопотання про витребування доказів та клопотання про відкладення розгляду справи.

Присутні у підготовчому засіданні 23.05.2019р. представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів та не заперечував щодо задоволення клопотань третьої особи-1.

Представники третіх осіб-4,5 не заперечували щодо задоволення клопотань позивача та третьої особи-1.

Представники відповідача та третіх осіб-1,2,3 у підготовче засідання не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення клопотання третьої особи-1 про приєднання доказів до матеріалів справи.

Також, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, вважає за необхідне задовольнити заявлені позивачем та третьою особою-1 клопотання про витребування доказів, які є за своїм змістом є схожими.

Таким чином, з огляду на необхідність витребування нових доказів по справі та наявність клопотання представника третьої особи-1 про відкладення розгляду справи, суд відклав підготовче засідання на 20.06.2019р.

18.06.2019р. на адресу Господарського суду міста Києва від Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла відповідь про неможливість подати витребувані судом докази.

19.06.2019р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

Присутній у підготовчому засіданні 20.06.2019р. просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову та відкласти підготовче засідання у справі, у зв`язку з необхідністю додати до матеріалів справи додаткові докази відносно ОСОБА_5 , який діяв на підставі Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017р. та яким від імені позивача було укладено спірний правочин, що є предметом спору по даній справі.

Представники третіх осіб-1, 5 залишили розгляд заяви про зміну предмету позову на розсуд суду.

Відповідач та інші треті особи в підготовче засідання не з`явились.

Розглянувши подану позивачем заяву про зміну предмета позову та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в її прийнятті з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Тобто, позивач може подати або заяву про зміну предмету позову або про зміну підстав позову, кодексом не передбачено право позивача на одночасну зміну предмета і підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про визнання Договору купівлі-продажу № 28-09/18/КП корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" від 28.09.2018р. недійсним.

Звернувшись з заявою про зміну предмету позову №б/н від 19.06.2019р., позивач просить суд: 1) визнати недійсним Договору купівлі-продажу № 28-09/18/КП корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" від 28.09.2018р.; 2) скасувати реєстраційний запис № 10741070013071436, який був здійснений приватним нотаріусом Змисловською Тетяною Василівною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (код ЄДРПОУ 37038642).

Таким чином, позивач доповнив свої позовні вимоги новою вимогою, яка фактично пов`язана з наслідками визнання правочину недійсним та підлягає застосуванню на підставі ст. 216 ЦК України, а також пов`язана з діями приватного нотаріуса Змисловською Тетяною Василівною, яка не має статусу відповідача по справі.

Отже, за своєю правовою природою подана позивачем заява про зміну предмету позову є заявою, яка направлена на одночасну зміну предмету та підстав позову, а така заява суперечить приписам ч. 3 ст. 46 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача про зміну предмету позову.

Також, суд визнав необґрунтованими підстави, з яких позивач просив відкласти підготовче засідання у справі.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 20.06.2019р. були вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 20.06.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 25.07.2019р.

25.07.2019р. до початку судового засідання через канцелярію суду надійшла заява про визнання позову від представника ОСОБА_2 - адвоката Станицького О.Б. При цьому, до вказаної заяви в якості додатків було додано: 1) нотаріально посвідчена 27.06.2019р. заява про визнання позову ОСОБА_2 ; 2) нотаріально посвідчена 27.06.2019р. заява свідка ОСОБА_2 ; 3) нотаріально посвідчена копія заяви свідка ОСОБА_5 від 27.06.2019р.; 4) копія заяви про злочин, підписана ОСОБА_5 . з доказами її направлення; 5) копія повідомлення про незаконні реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" підписане Гелюхом О. В . з доказами його направлення; 5) копія повідомлення в кримінальному провадженні № 12018100100011368 підписане ОСОБА_5 з доказами його направлення.

Присутній у судовому засіданні 25.07.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд прийняти заяву відповідача про визнання позову.

Представник відповідача просив прийняти заяву про визнання позову та позов задовольнити повністю.

Представники третіх осіб просили надати їм час ознайомитись з поданими представником відповідачки докази, оскільки останні на їх адресу не направлялись та раніше були відсутні у матеріалах справи.

Суд задовольнив клопотання інших учасників судового процесу та відклав розгляд справи по суті на 08.08.2019р.

02.08.2019р. та 05.08.2019р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли повідомлення про оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2019р. у справі № 910/759/19, згідно з яким права та обов`язки покупця частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", яка складає 24,00 %, що становить 20 184,00 грн., за договором купівлі-продажу №28-09/18/КП корпоративних прав (часток у статутному капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ" від 28 вересня 2018 року, укладеного між громадянином України - ОСОБА_1 (продавець) та громадянкою України ОСОБА_2 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Тетяною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 1788 переведено на ОСОБА_3 .

Перед початком судового засідання 08.08.2019р. через канцелярію суду від представника ТОВ "УНІ-СЕРТ" надійшли: заява про зупинення провадження у справі №910/14811/18 до набрання законної сили у справі № 910/759/19; письмові пояснення (зауваження) щодо заяви представника відповідача про визнання позову та поданих документів; клопотання про виклик та допит свідків у справі № 910/14811/18.

Також надійшли від представника третьої особи-5 пояснення щодо заяви відповідача про визнання позову та доказів, поданих разом з заявою, та клопотання про виклик свідків.

Окрім цього, надійшли від представника третьої особи-4 пояснення щодо заяви про визнання позову.

Присутній у судовому засіданні 08.08.2019р. представник третьої особи-1 просив задовольнити заяву про зупинення провадження у справі.

Представники третіх осіб-4,5 підтримали вказану заяву.

Представники позивача та відповідача заперечили щодо зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що дана справа може бути вирішена по суті, незважаючи на наявність рішення у справі № 910/759/19.

Суд, розглянувши заяву представника ТОВ "УНІ-СЕРТ" про зупинення провадження у справі №910/14811/18 до набрання законної сили у справі № 910/759/19, дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Проте, встановлення фактів щодо правомірності набуття частки у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" не впливає на встановлення правомірності укладення Договору купівлі-продажу № 28-09/18/КП від 28.09.2018р.

Відтак, суд відмовив у задоволенні заяви представника ТОВ "УНІ-СЕРТ" про зупинення провадження у справі №910/14811/18 до набрання законної сили у справі №910/759/19, оскільки вказані справи між собою не є пов`язаними.

Також представники третіх осіб зазначили, що документи, які були додані представником відповідача до заяви про визнання позову є новими доказами, які не можуть бути прийняті судом на стадії судового розгляду.

Представник позивача заперечив щодо пояснень, наданих представниками третіх осіб-1,4,5, посилаючись на те, що додані до заяви відповідача про визнання позову документами не є доказами по справі.

Приписами статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 4 ст. 88 ГПК України, заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Таким чином, з огляду на приписи процесуального законодавства, додані до заяви про визнання позову, поданої 25.07.2019р. представником ОСОБА_2 - адвокатом Станицьким О.Б., документи є доказами, в розумінні ст. 73 ГПК України, які мали бути подані у строк до 11.12.2018р.

Водночас, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 постійно проживають на окупованій території України - в місті Луганську, що позбавило їх можливості завчасно з`явитись до нотаріуса.

Суд вважає, що причини, зазначені представником відповідача щодо несвоєчасності подання доказів, є поважними.

При цьому, повідомлені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обставини, які викладені у заявах свідків, безпосередньо впливають на вирішення спору по суті.

З метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення в підготовче провадження для розгляду даної справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження для всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, про що було постановлено ухвалу та призначено підготовче засідання у справі на 12.09.2019р.

Також, суд задовольнив клопотання представників третіх осіб-1, 5 про виклик у судове засідання в якості свідків: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Замисловську Тетяну Василівну ( АДРЕСА_3 ), у зв`язку з чим призначив проведення наступного судового засідання в режимі відео конференції, проведення якої доручив Лисичанському міському суду Луганської області.

Окрім цього, суд зобов`язав представника відповідача адвоката Станицького Олександра Борисовича, як учасника справи, який подав заяви свідків до суду, забезпечити явку свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2

10.09.2019р. через канцелярію суду від представника відповідача адвоката Станицького Олександра Борисовича надійшла заява про неможливість забезпечити явку свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у призначений ухвалою суду час до Лисичанського міського суду Луганської області.

12.09.2019р. через канцелярію суду від приватного нотаріуса КМНО Замисловської Т.В., надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка та розгляд справи проводити без участі приватного нотаріуса КМНО Замисловської Т.В., а в разі необхідності допиту Замисловської Т.В. в якості свідка безпосередньо в судовому засідання, відкласти підготовче засідання.

Крім того, 12.09.2019р. через канцелярію суду від третьої особи-1 надійшли клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Присутні в підготовчому засіданні 12.09.2019р. представники третіх осіб-1,4,5 підтримали клопотання ТОВ "УНІ-СЕРТ" про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Представник позивача заперечив щодо призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки результати такої експертизи не можуть вплинути на розгляд справи по суті.

Суд, розглянувши клопотання ТОВ "УНІ-СЕРТ" про призначення судової почеркознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів, відмовив у їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, в яких встановити відповідні обставини неможливо.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

З огляду на те, що в процесі підготовчих засідань у суду не виникало питань, які потребують спеціальних знань і господарський суд в змозі самостійно надати оцінку всім доказам які містяться в матеріалах справи та мають суттєве значення для вирішення даного спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Оскільки суд не вбачає підстав для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, відтак відсутня потреба у витребуванні доказів, які пов`язані проведенням експертного дослідження.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 12.09.2019р. вже вирішені всі питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.10.2019р.

16.10.2019р. через канцелярію суду від представника третьої особи-4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Присутній у судовому засіданні 17.10.2019р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заперечив щодо відкладення розгляду справи.

Представник відповідача позов визнав і також заперечив щодо відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб-1, 5 виклали свої позиції по суті заявлених позовних вимог, в яких просили в позові відмовити; щодо відкладення розгляду справи - залишили розгляд клопотання представника третьої особи-4 на розсуд суду.

Представники третіх осіб-2,3 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

З метою дотримання прав всіх учасників судового процесу та на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд задовольнив клопотання представника третьої особи-4 та відклав судове засідання на 31.10.2019р. на стадії з`ясування обставин справи.

30.10.2019р. через канцелярію суду від представника третьої особи-4 надійшло клопотання про оголошення перерви у справі № 910/14811/18 та від представника третьої особи-5 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2019р. заперечив щодо відкладення розгляду та зупинення провадження у справі.

Представник відповідача підтримав позицію представника позивача.

Представники третіх осіб-1, 5 клопотання представника третьої особи-4 залишили на розсуд суду.

Представники третіх осіб-2,3 в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд на підставі п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України відмовив у задоволенні клопотання представника третьої особи-4 про оголошення перерви у справі № 910/14811/18.

Представник третьої особи-5 підтримав заяву про зупинення провадження у справі №910/14811/18 до набранням законної сили судовим рішенням у справі № 910/759/19.

Суд, заслухавши думки присутніх у судовому засіданні учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України залишив заяву представника третьої особи-5 про зупинення провадження у справі № 910/14811/18 без розгляду, у зв`язку з тим, що про наявність рішення у справі № 910/759/19 представнику третьої особи-5 достеменно було відомо під час проведення підготовчого провадження у справі, оскільки 08.08.2019р. від представника ТОВ "УНІ-СЕРТ" вже подавалась заява про зупинення провадження у справі №910/14811/18 до набрання законної сили у справі № 910/759/19. Відтак, представник третьої особи-5 не був позбавлений можливості під час підготовчого провадження подати заяву про зупинення провадження у справі №910/14811/18 до набрання законної сили у справі № 910/759/19 з посиланням на інші обставини, ніж заявлялись представником третьої особи-1 у відповідній заяві.

Після залишення без розгляду заяви про зупинення провадження у справі №910/14811/18, поданої представником третьої особи-5, останній в судовому засіданні подав заяву про відвід судді Привалову А.І. у справі № 910/14811/18 з огляду на наявність сумніву в неупередженості та об`єктивності судді.

Ухвалою суду від 31.10.2019р. відвід було визнано необґрунтованим, а заяву представника ОСОБА_4 - передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

За наслідками проведеного автоматизованого розподілу заяву представника ОСОБА_4 про відвід судді Привалова А.І. було передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019р. (суддя Кирилюк Т.Ю.) відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_4 про відвід судді Привалова А.І. від участі у розгляді справи № 910/14811/18 та повернуто матеріали справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019р. судове засідання по розгляду справи призначено на 28.11.2019р.

28.11.2019р. через відділу діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про поновлення строків подання доказів.

Присутній у судовому засіданні 28.11.2019р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував щодо задоволення клопотання представника третьої особи-1.

Представник відповідача позов визнав та залишив розгляд клопотання третьої особи-1 на розсуд суду.

Представники третіх осіб-1,4,5 просили не приймати визнання позову відповідачем та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники третіх осіб-2, 3 в судове засідання не з`явились. Треті особи-2,3 належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань від третіх осіб-2,3 про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, розглянувши клопотання представника третьої особи-1 про поновлення строків подання доказів, визнав поважними причини пропуску неподання даного доказу у встановлений строк (відсутність даного доказу на дату закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду), та залучив докази закриття кримінального провадження № 12018100100011368.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 28.11.2019р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією 22.03.2010 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10711020000026692.

Як стверджує позивач, ОСОБА_1 є власником частки у розмірі 20184,00 грн, що становить 24% статутного капіталу ТОВ "Український науковий інститут сертифікації".

Право власності на частку в Статутному капіталі Товариства позивач набув на підставі Договору купівлі-продажу частки статутного капіталі ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" від 01.02.2017, укладеного з громадянином України ОСОБА_8 .

Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_8 (продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передав ОСОБА_1 (покупець) частку (корпоративні права Учасника) розміром 58870,00 грн, що складає 70% статутного капіталу товариства, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначеному у цьому договорі, прийняти та оплатити корпоративні права.

01.06.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", відповідно до якого, ОСОБА_1 зобов`язався відступити шляхом продажу 46% частки, номінальна вартість якої становить 38686,00 грн, належних йому в статутному капіталі ТОВ "Український науковий інститут сертифікації", а покупець зобов`язався прийняти частку та сплатити за неї обумовлену договором вартість.

Отже, до 28.09.2018 учасниками ТОВ "Уні-Серт", статутний капітал якого складав 84 100,00 грн були: 1) ОСОБА_3 - 52% статутного капіталу; 2) ОСОБА_9 - 24% статутного капіталу; 3) ОСОБА_10 - 24 % статутного капіталу. Вказаний розподіл часток в статутному капіталі Товариства був затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №11 від 01.06.2018.

28.09.2018 між ОСОБА_1 (продавець) в особі ОСОБА_5 , який діяв на підставі Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, та ОСОБА_2 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1788.

Згідно умов зазначеного договору продавець продає, а покупець купує корпоративні права у вигляді 24,00% частки Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", номінальною вартістю 20 184,00 грн. на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п.5.1., 5.2. вказаного Договору встановлено, що своїми підписами під цим Договором сторони досягли згоди, що договірна вартість Корпоративних прав у статутному капіталу Товариства, що продаються за цим Договором, становить 20 184,00 грн. без урахування ПДВ. За купівлю корпоративних прав покупець зобов`язується сплатити продавцю 20 184,00 грн.

Сторони встановили, що право власності на корпоративні права у статутному капіталі товариства, які продаються за цим Договором, переходить до покупця після здійснення приймання-передачі корпоративних прав, про що сторони оформлюють акт, підтверджує отримання покупцем корпоративних прав за цим Договором (п.5.3 договору).

На виконання умов вищевказаного договору від 28.09.2018 між ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 був складений Акт від 28.09.2018 приймання-передачі корпоративних прав по Договору купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "УНІ-СЕРТ" від 28.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №№1791, 1792, згідно якого Продавець передав, а Покупець прийняв корпоративні права у вигляді 24,00% частки статутного капіталу ТОВ "УНІ-СЕРТ", номінальною вартістю 20 184,00 грн.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" вбачається, що належна позивачу частка в статутному капіталі товариства була відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на підставі договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, якого за твердженнями позивача ніколи не існувало та позивачу невідомо про особу ОСОБА_5 , та, відповідно, позивач ніколи не мав волі вчиняти будь-які правочини з ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 29.09.2018 продала належну позивачу частку Аселон Інвестментс Лімітед, однак, позивач жодних дій щодо відчуження спірної частки на користь ОСОБА_2 не здійснював, а отже, означена частка вибула з володіння позивача за відсутності його волі.

Під час розгляду справи представник відповідача подав нотаріально посвідчену заяву, підписану ОСОБА_2 , та заяву свідку, також нотаріально посвідчену та підписану ОСОБА_2 , в яких остання стверджує, що постійно проживає на окупованій території України та не має змоги виїзжати для дачі показань, пояснень та свідчень до судових, правоохоронних та інших державних і недержавних установ, організацій та органів, розташованих на підконтрольній території України. При цьому, ОСОБА_2 стверджує, що ніколи не бачила, не тримала в руках та не знайомилися зі змістом Договору управління корпоративними правами від 14.04.2017, стороною якого є ОСОБА_1 .

Також, у своїй заяві свідка ОСОБА_2 вказує, що взагалі не мала жодного спілкування або комунікацій в будь-який інший спосіб з ОСОБА_1 , вказана особа їй не знайома.

Приписами статті 191 ГПК України визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та відповідає матеріалам справи, а відтак, суд приймає визнання позову відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Підпунктом 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Нормами пункту д частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Отже, порядок укладання та виконання договорів купівлі-продажу часток у статутному (складеному) капіталі товариства регулюється положеннями цивільного законодавства.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII Про захист прав споживачів (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі ; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено судом, спірний Договір купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ" від 28.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №1788, від імені ОСОБА_1 було вчинено ОСОБА_5 , який діяв на підставі Договору управління корпоративними правами від 14.04.2017.

Під час розгляду справи суд витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В. належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення Договору купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ" від 28.09.2018 та докази, на підставі яких було встановлено правомірність укладення спірного договору ОСОБА_5 .

19.03.2019 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В. надійшли пояснення, в яких остання стверджує, що встановила особи учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій ( ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ) за паспортами, які були надані нотаріусу, та перевірила повноваження ОСОБА_5 на вчинення правочину, який діяв від імені ОСОБА_1 (т. ІІІ, арк. справи 67-71).

Водночас, до пояснень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В. було долучено копії Договору управління корпоративними правами від 14.04.2017, копії сторінок паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_5 ,та копія картки фізичної особи - платника податків (т. ІІІ, арк. справи 82-86).

Проте, надані третьою особою-3 копії Договору управління корпоративними правами від 14.04.2017, копії сторінок паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_5 та копія картки фізичної особи - платника податків є нечитабельними, у зв`язку з чим суд ухвалою від 21.03.2019 повторно витребував копію Договору управління корпоративними правами від 14.04.2017.

09.04.2019 на адресу суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Т.В. надійшла заява, в якій остання просить залишити позов без задоволення, просить розглядати справу без її участі та повідомляє про неможливість надати якісну копію Договору управління корпоративними правами від 14.04.2017, оскільки у день посвідчення спірного договору купівлі-продажу копіювальна техніка не працювала належним чином (т. ІІІ, арк. справи 163-164).

За клопотанням учасників справи судом були вжиті заходи щодо витребування в Управління з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у м. Києві: оригіналу Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, сторонами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жердєвою Наталією Олександрівною, а також витяг з Реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жердєвої Наталії Олександрівни, що містить відомості про нотаріальну дію щодо ОСОБА_1 , зареєстровану 14 квітня 2017 року (т. IV, арк. справи 112-117).

18.06.2019 від Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшла відповідь на ухвалу суду від 23.05.2019, в якій повідомлено, що відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 23.05.2018 № 304/6 діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жердєвої Наталії Олександрівни припинена у зв`язку зі смертю.

Вищевказаним наказом створено комісію для вилучення та передачі до Київського державного нотаріального архіву документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Жердєвої Н.О. На даний час вилучені документи, не упорядковані, наряди відповідно до номенклатури прав не сформовані. Більшу частину справ вилучено розсипом документів (т. IV, арк. справи 137-138).

При цьому, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві витягу з Реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Жердєвої Наталії Олександрівни, що містить відомості про нотаріальну дію щодо ОСОБА_1 , зареєстровану 14 квітня 2017 року відносно нотаріального посвідчення Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, сторонами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , не надала.

Отже, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві факт нотаріального посвідчення 14 квітня 2017 року Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, сторонами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , не підтвердило.

Крім того, судом вчинялись дії щодо встановлення місцезнаходження та реєстрації відповідача (т. І, арк. спр. 194; т. ІІ, арк. спр. 105-108; т. ІІ, арк. спр. 193), у відповідь Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація (т. ІІІ, арк. спр. 33) та Відділ моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві (т. ІІ, арк. спр. 44) було повідомлено, що ОСОБА_2 по місту Києва не зареєстрована.

Отже, подальший виклик ОСОБА_2 , як відповідача у справі, здійснювався судом через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Здійснивши оцінку зібраних у справі докази, суд дійшов висновку про недоведеність факту укладання Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, сторонами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Також, суд критично оцінює факт підписання спірного договору купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ" від 28.09.2018 саме ОСОБА_2 , факт перебування якої у місті Києві не встановлений, та усвідомлення нею умов правочину і його правових наслідків. Дані обставини відображені у заяві свідка, поданою представником ОСОБА_2 .

З огляду на встановлені обставини та зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про порушенням ст. 44 Закону України Про нотаріат під час нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ" від 28.09.2018.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено та зібраними у справі доказами підтверджено відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на відчуження корпоративних прав у вигляді 24,00% частки статутного капіталу ТОВ "УНІ-СЕРТ", номінальною вартістю 20 184,00 грн.

Суд зазначає, що частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

При оцінці доказів та наведених учасниками справи аргументів, суд, керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом", дійшов висновку про правомірність та справедливість заявлених позовних вимог і необхідності надання примусового захисту порушеним відповідачем правам позивача, як учасника товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ", у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Водночас, доводи та пояснення, наведені третіми особами щодо правомірності укладення спірного договору, не спростовують встановлених судом обставин та не відповідають наявним у справі доказам, а відтак судом до уваги не приймаються.

Згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-СЕРТ" від 28.09.2018, укладений між ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі Договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14 квітня 2017 року, та ОСОБА_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмір 1762,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.12.2019.

Суддя А.І. Привалов