Рішення

від 24.12.2019 по справі 910/11783/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2019Справа № 910/11783/19 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Шевчука Сергія Анатолійовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Посад"

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Шевчук Сергій Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Посад" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №113/1-18 оренди нежитлового приміщення від 07.02.2018 року.

На орендованій площі позивач відкрив кав`ярню та встановив обладнання.

Як зазначено позивачем, 23.10.2018 року ним достроково припинено договір.

У зв`язку з чим, позивач вивіз частину обладнання, проте, решту обладнання на суму 110 750,20 грн. не дали вивезти працівники охоронної фірми "Анромеда-Груп" за вказівкою керівника ТОВ "Торговий Посад".

Тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

20.09.2019 до канцелярії суду позивач подав уточнену позовну заяву та супровідний лист з доданими документами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

15.10.2019 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову, просив суд відмовити фізичній особі-підприємця Шевчук Сергію Анатолійовичу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Позивачем зазначено, що відповідно до договору № 113/1-18 оренди нежитлового приміщення від 07.02.2018, укладеного між фізичною особою-підприємцем Шевчуком М.С. (орендар), та ТОВ Торговий Посад (орендодавець), останній передав, а позивач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі торгового центру (знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 32-В) на 1 поверсі, лот № 113/1 торгове приміщення (об`єкт) загальною площею 8 квадратних метрів.

На вказаній площі позивач відкрив кав`ярню та встановив обладнання, яке як зазначено позивачем йому належить. Зокрема,

- барну стійку (островок 3х2), вартість 59 тис. 800 грн.,

- холодильну вітрину, вартістю 10 тис. грн.;

- холодильник торговельної марки DELFA , вартістю 3 тис. 199 грн.;

- насосну станцію серії АUQB, вартістю 1 тис. 600 грн.;

- 2 кавомолки вартістю 24 тис. грн.;

- кавомашину вартістю 100 тис. грн.,

- 8 стільців вартістю 8 тис. 640 грн.,

- 2 столи обідніх вартістю 3 тис. 596 грн. 40 коп.;

- гриль-машину вартістю 1 тис. 500 грн.

Також, позивачем зазначено, що ним відповідно акту прийому-передачі торгового обладнання № 1727, на підставі договору поставки товару від 17.08.2018 № 15538 та додатку № 1/3062/п до вказаного договору, прийнято у користування холодильну вітрину С450 Моршинська Туре= RSI ID= 04 серії № РО453007332 інд. № КФ111, вартістю 40 тис. грн., яку також використовував з указаним обладнанням.

В подальшому, 23.10.2018 року, відповідно п. 8.2 договору оренди позивач поінформував відповідача про дострокове припинення договору.

Проте, працівники охоронної фірми ТОВ Андромеда-Груп , за вказівкою керівника ТОВ Торговий Посад Поживанова О .М. , почали чинити опір і зазначене обладнання вивезти не дали.

Як зазначає позивач, 25.10.2018 року йому вдалося вивезти холодильну вітрину вартістю 10 тис. грн.; 2 кавомолки; кавомашину; 6 стільців та гриль-машину.

Решта обладнання незаконно утримується ТОВ Торговий Посад .

У зв`язку з чим, позивач на підставі статтей 387, 388 ЦК України звернувся в суд з вимогою про витребування від товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Посад належне йому майно, а саме:

- барну стійку (островок 3x2 м), вартістю 59 тис. 800 грн.;

- холодильник торговельної марки DELFA , вартістю 3 тис. 199 грн.;

- насосну станцію побутову серії AUQB), вартістю 1 тис. 600 грн.;

- 2 стільці вартістю 2 тис. 355 грн.;

- 2 столи вартістю 3 тис. 796 грн. 20 коп.;

- холодильну вітрину С450 Моршинська Type= RSI ID= 04 серії № РО453007332, вартістю 40 тис. грн.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 1статті 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речево-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий посад" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Шевчуком Сергієм Анатолійовичем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 113/1-18 від 07.02.2018.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування житлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на 1 (першому) поверсі, лот №113/1 торгове приміщення загальною площею 8,00 (вісім цілих і нуль десятих кв. м.) квадратних метрів, у відповідності з додатком № 3-1(Технічна специфікація об`єкту оренди) та додатком № 5-1, додатком № 6-1(Правил та Положення ТЦ) до даного договору. План розміщення об`єкта оренди наведений у додатку №1-1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

За умовами п. 2.2 договору, об`єкт оренди може використовуватися орендарем винятково для здійснення діяльності обумовлено сторонами в Додатку № 2-1 (цільове призначення об`єкта оренди) до даного договору, що є його невід`ємно частиною. Цільове призначення використання об`єкта оренди, протягом терміну дії даного договору може бути змінено за письмовим узгодженням сторін, шляхом внесення змін у додаток № 2-1 до даного договору. При цьому такі зміни набирають чинності лише за умови підписання нової редакції додатку №2-1/Додаткової угоди/ до договору про внесення змін та доповнень до Додатку №2-1, уповноваженими представниками сторін (п. 2.2 договору).

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2019 року у справі №910/15879/18, яке набрало законної сили 08.07.2019 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий посад" до фізичної особи-підприємця Шевчука Сергія Анатолійовича про стягнення 39 497,89 грн заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 113/1-18 від 07.04.2018, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Шевчука Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий посад" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 32-В, код ЄДРПОУ 38218201) заборгованість з орендної плати в розмірі 14 276,41 грн, 734,38 грн вартості спожитої електричної енергії, 335,95 грн операційних витрат, 7 138,21 грн штрафу відповідно до п. 10.2.1.1. договору, 15 831,16 грн штрафу відповідно до п. 10.16 договору, 55,59 грн пені за прострочення сплати комунальних витрат, 10,57 грн пені за прострочення сплати експлуатаційних витрат, 910,37 грн пені за прострочення оплати орендних платежів та судовий збір в сумі 1 831,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, у вищезазначеному рішенні зазначено, що 19 жовтня 2018 року відповідач самостійно проявив ініціативу щодо розірвання договору, шляхом написання заяви щодо такого розірвання, 23.10.2018 відповідач самовільно звільнив об`єкт оренди, шляхом вивезення з приміщення свого обладнання.

Крім того, до матеріалах справи відповідачем надано заяву позивача вих. №18/10/18 від 18.10.2018 року про розірвання договору.

Відповідно до п. 6.8 договору обов`язок орендодавця забезпечити охорону об`єкта оренди не включає забезпечення схоронності майна і товарів, що знаходяться в приміщенні об`єкта оренди. Орендодавець не несе відповідальності за можливе випадкове або умисне зникнення або пошкодження майна і товарів, що знаходяться в об`єкті оренди. Така відповідальність повинна бути забезпечена орендарем (позивачем) самостійно, в страхових договорах або інших подібних договорах та не може тим чи іншим чином бути покладена на орендодавця (відповідача).

Згідно з п. 10.15 договору незалежно від будь-яких інших положень цього договору орендодавець не несе відповідальності за будь-які збитки орендаря у зв`язку з будь-якими ушкодженнями або крадіжкою майна орендаря чи третіх осіб, що перебуває на території об`єкта оренди і прилеглих територіях.

Також, судом враховано, що між сторонами не було укладено акту приймання-передачі цінного майна від позивача відповідачу.

У відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечується факт цивільно-правових відносин між ТОВ Торговий Посад та ТОВ Андромеда Груп , які ґрунтуються на підставі договору на охорону об`єкта, предметом якого являються послуги по фізичній охороні об`єкта, а саме приміщень ТОВ Торговий Посад .

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, які саме речі позивачем вивезено з орендованого об`єкта, а також факт чинення опору працівниками охоронної фірми ТОВ Андромеда Груп за вказівкою ТОВ Торговий Посад .

А також, відсутні будь-які докази знаходження зазначеного позивачем майна у відповідача.

Крім того, відповідачем у відзиві зазначено, що на сьогоднішній день між ним та іншим суб`єктом господарської діяльності (орендарем) укладений договір оренди, відповідно до якого орендар орендує той самий лот 113/1, який колись орендував позивач, на підтвердження чого надано договір оренди № 113/1-19 від 07.05.2019 р. з ФОП Бєжан Кариною Михайлівною.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги відсутність належних та допустим доказів, позовні вимоги позивача про витребування майна із чужого незаконного володіння є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 74, ч. 4 ст. 75, ст.ст. 76, 77, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий