Рішення

від 23.12.2019 по справі 910/13917/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2019Справа № 910/13917/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Осіпчук І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТПЛЮСБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХСПЕЦ-СЕРВІС"

про стягнення 23760,00 грн.

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТПЛЮСБУД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХСПЕЦ-СЕРВІС" про стягнення 23760,00 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13917/19, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначене на 12.11.2019

В судове засідання 12.11.2019 представники сторін не з`явились.

Протокольною ухвалою від 12.11.2019 відкладено судове засідання на 26.11.2019.

В судове засідання 26.11.2019 представники сторін не з`явились.

Протокольною ухвалою від 26.11.2019 відкладено судове засідання на 10.12.2019.

04.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по праві.

09.12.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по праві.

В судове засідання 10.12.2019 представник позивача не з`явився.

Представник відповідач в судове засідання 10.12.2019 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалами суду, які направлялись на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористалися наданими йому процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХСПЕЦ-СЕРВІС" (відповідачем) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТПЛЮСБУД" (позивачу) рахунок на оплату №0107-02 від 01.07.2019 на суму 23760,00 грн. на оплату інтеркулера СП108929 та прокладки 106002 .

Платіжним дорученням №570 від 01.07.2019 на суму 23760,00 грн. позивачем було перераховано на користь відповідача 23760,00 грн. з призначенням платежу: за інтеркулер, прокладки по рах. №0107-02 від 01.07.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що отримавши грошові кошти за товар на підставі рахунку №0107-02 від 01.07.2019, відповідач не здійснив поставку товару, у зв`язку із чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23760,00 грн., що становить суму попередньої оплати.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджено матеріалами справи, на підставі рахунку № 0107-02 від 01.07.2019, згідно із платіжним дорученням №570 від 01.07.2019 позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в загальному розмірі 23760,00 грн.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2019 позивач звернувся до відповідач з листом від 13.09.2019 вих. № 19,у якому просив відповідача у зв`язку з непоставкою товару, повернути грошові кошти у розмірі 23760,00 грн.

Зазначений лист відповідачем залишено без відповіді, поставку товару не здійснено, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на положення вищенаведеної норми, зважаючи на факт направлення позивачем відповідачу листа від 13.09.2019, відповідач зобов`язаний повернути позивачеві попередню оплату в розмірі 23760,00 грн. Зазначена претензія направлялась відповідачу на адресу останнього, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день направлення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту повернення відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 23760,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що жодного доказу на підтвердження факту поставки відповідачем позивачу товару на суму 23760,00 грн. або повернення останньому вказаної суми, сторонами спору суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження, такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 23760,00 грн. є правомірною, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача у рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов`язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем належним чином не спростований, а тому позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 23760,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХСПЕЦ-СЕРВІС" (01011, м.Київ, ВУЛИЦЯ РИБАЛЬСЬКА, будинок 13, ідентифікаційний код 41660512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТПЛЮСБУД" (76008, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, ВУЛИЦЯ ЮЛІАНА ЦЕЛЕВИЧА, будинок 4, ідентифікаційний код 37409912) 23760,00 грн. попередньої оплати, 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2019.

Суддя С.О. Турчин