Ухвала

від 18.12.2019 по справі 911/1911/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"18" грудня 2019 р. Справа № 911/1911/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАЛВУР

до Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест-Груп

про стягнення 67 860,25 грн.

Учасники судового процесу:

від позивача: Коваленко А.О.; Органюк Ю.Ю.;

від відповідача: Яценко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НАЛВУР звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест Груп про стягнення 67 860,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати будівельних робіт за договором підряду № 2 від 30.05.2016. У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 67 860,25 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1911/19 від 05.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НАЛВУР залишено без руху.

22.10.2019 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2019.

Ухвалою суду від 29.10.2019 було відкрито провадження у справі № 911/1911/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив, судове засідання призначено на 17.07.2019.

14.11.2019 до канцелярії суду від відповідача надішов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позовних вимог та клопотання про залишення позову без розгляду.

28.11.2019 в судовому засіданні представник позивача та представник відповідача надали усні пояснення по справі.

28.11.2019 в судовому засіданні суд оголосив ухвалу про відкладення судового засідання на 18.12.2019, яка занесена до протоколу судового засідання.

18.12.2019 в судовому засіданні представником відповідача надано усні пояснення, відповідно до яких останній стверджує, що письмовий доказ, долучений позивачем до позовної заяви, а саме: копія акту приймання виконання будівельних робіт № 619 за липень 2016, має відміності від оригіналу зазначеного акту, який знаходиться у відповідача, що в свою чергу, ставить під сумнів достовірність наданого позивачем доказу.

В судовому засіданні 18.12.2019, суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування по справі та доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема на спірність долученого доказу позивачем та з огляду на приписи ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача оригіналу акту приймання виконаних будівельних робіт № 619 за липень 2016 для огляду в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право» , Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, наявних доказів по справі, а також, висновку суду щодо необхідності витребування у відповідача доказу по справі, суд зазначає, що з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАЛВУР до Товариства з обмеженою відповідальністю Орлан-Інвест Груп про стягнення 67 860,25 грн. до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Згідно з приписами ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

На виконання наведених приписів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

Керуючись ст.ст. 12, 74, 177, 178, 181, 234, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи № 911/1911/19 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 22.01.2020 о 16:20. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108, зал № 6. Викликати для участі у засіданні представників учасників справи.

3. Зобов`язати відповідача надати в наступне судове засідання для огляду оригінал акту приймання виконавчих будівельних робіт № 619 за липень 2016.

4. Запропонувати відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; докази направлення відзиву всім учасникам справи.

5. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України).

6. Запропонувати позивачу у строк не пізніше п`яти днів з моменту отримання відзиву від відповідача подати до суду відповідь на відзив; докази направлення відповіді на відзив всім учасникам справи.

7. Всі заяви, клопотання, заперечення подати до суду з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

8 . Запропонувати учасникам справи направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

9. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

10. Згідно ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.12.2019.

Суддя Л.В. Сокуренко