Рішення

від 24.12.2019 по справі 911/2440/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2440/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В.,

дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НТТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДМІКС КОМПАНІ» простягнення 70 318,52 грн.

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НТТ» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДМІКС КОМПАНІ» про стягнення 70 318,52 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди №18/12/18 від 18.12.2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 позовну заяву вх. 2535/19 передано для розгляду судді Грабець С.Ю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду суддею Грабець С.Ю. та відкрито провадження у справі № 911/2440/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.10.2019 розпорядженням № 96-АР справу № 911/2440/19, було передано на повторний автоматизований розподіл справ, у зв`язку із перебуванням судді Грабець С.Ю. налікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019, справу № 911/2440/19 було передано на розгляд судді Сокуренко Л.В.

Ухвалою суду від 29.10.2019 було прийнято справу № 911/2440/19 суддею Сокуренко Л.В. до свого провадження та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 29.10.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошиснька, буд. 9.

Проте, зазначене поштове відправлення було повернуто на адресу суду із поміткою працівника поштового відділення за закінченням встановленого терміну зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.10.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НТТ» (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛДМІКС КОМПАНІ» (далі - орендар, відповідач) був укладений договір № 18/12/18 (далі - договір).

Пунктом 1.1 зазначеного правочину сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування навантажувальну техніку (надалі орендоване майно) згідно до кількості, специфікації та за цінами, що вказуються у додатках до цього договору.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору, орендодавець зобов`язаний здійснити передачу орендованого майна в строк до 3 днів з моменту отримання передоплати 100% за перший місяць оренди від орендаря та в порядку, встановленому ст. 3 цього договору. Надати орендоване майно в оренду в належному робочому стані та відповідно до специфікацій, зазначених в додатках до цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору, передача орендованого майна орендарю орендодавцем і повернення орендодавцю орендованого майна оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі орендованого майна, підписаного уповноваженими представниками обох сторін із скріпленням печатками.

Судом встановлено, що 19.12.2018, відповідно до акта № 1 прийому-передачі орендованого майна, позивачем передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування навантажувальну техніку - навантажувач Nissan 1F1A15WU. Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений печатками, копія якого долучена до матеріалів справи.

Умовами пунктів 6.1 та 6.2 договору встановлено, що за надане право використання орендованого майна, переданого в оренду згідно цього договору, але незалежно від фактичного його використання, орендар зобов`язаний здійснювати орендні платежі згідно порядку та в розмірі, що вказані в додатку до цього договору.

Вартість послуг оренди 1 (однієї) одиниці орендованого майна вказується у додатку до цього договору. Оплата за надані послуги проводиться у формі попередньої оплати за кожен місяць оренди.

Відповідно до додатку № 1 до договору, вартість оренди одиниці орендованого майна за 1 (один) календарний місяць становить 15 000,00 грн.; порядок здійснення оплати коштів за одиницю орендованого майна передбачає попередню оплату, згідно виставленого рахунку.

Умовами п. 6.3 договору передбачено, що акт виконаних робіт оформляється і підписується сторонами протягом звітного місяця. Орендна плата нараховується відповідно терміну користування орендованим майном за тарифами відповідно додатків даного договору.

В матеріалах справи наявні копії актів про надання послуг № KN-000530 від 17.05.2019; № KN-000156 від 17.02.2019; № KN-001187 від 25.12.2018; № KN-000244 від 17.03.2019 та № KN-000445 від 17.04.2019.

Також, судом встановлено, що позивачем виписано відповідачу рахунки-фактури на оплату за оренду та доставку № KN-001262 від 22.11.2018 на суму 20 520,00 грн.; а також за оренду № KN-000412 від 17.04.2019 на сму 15 000,00 грн; № KN-000240 від 04.03.2019 на суму 15 000,00 грн та № KN-000039 від 14.01.2019 на суму 15 000,00 грн.

Як було зазначено судом, відповідно до пункту 3.1 договору, передача орендованого майна орендарю орендодавцем і повернення орендодавцю орендованого майна оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі орендованого майна, підписаного уповноваженими представниками обох сторін із скріпленням печатками.

Судом встановлено, що 28.05.2019 орендодавець повернув, а орендар прийняв з тимчасового платного користування об`єкт оренди - навантажувальну техніку - навантажувач Nissan 1F1A15WU, на підставі акту прийому-передачі орендованого майна №2. Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін із скріпленням печатками і діє терміном одного календарного року.

Строк дії цього договору може бути продовжено на наступний період, який узгоджується між сторонами. В будь-якому випадку, наступне "продовження або переукладання цього договору Сторони домовляються шляхом письмового повідомлення іншої Сторони не пізніше, ніж за 10 днів.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір (оренди) № 18/12/18 від 18.12.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди майна.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вже було встановлено судом вище, 19.12.2018, відповідно до акта № 1 прийому-передачі орендованого майна, позивачем передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування навантажувальну техніку - навантажувач Nissan 1F1A15WU. Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений печатками, копія якого долучена до матеріалів справи.

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до додатку № 1 до договору, вартість оренди одиниці орендованого майна за 1 (один) календарний місяць становить 15 000,00 грн.; порядок здійснення оплати коштів за одиницю орендованого майна передбачає попередню оплату, згідно виставленого рахунку.

Судом встановлено, що позивачем за період з 18 грудня 2018 року по 18 травня 2019 року надано відповідачу послуги з оренди майна на суму 75 000,00 грн, а також, послуги щодо здійснення доставки цього майна на суму 5 520,00 грн., що в цілому становить 80 520,00 грн.

Матерілами справи підтверджується (позивачем долучено до матеріалів справи акт звіряння розрахунків), що відповідачем частково виконано свої зобов`язання у сумі 25 520,00 грн., а саме: щодо оплати за оренду майна в сумі 20 000,00 та 5 520,00 грн. за послуги з доставки майна.

Одночасно, при звернні до суду позивчем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 60 000,00 грн.

Наразі суд зазначає, що сторонами визначено умову виконання відповідачем свого обов`язку по договору щодо оплати за оренду, а саме: виставлення позивачем відповідачу рахунку. На доказ направлення відповідачу рахунків, позивачем долучено до матеріалів справи копії фіскального чеку від 26.03.2019, опису вкладення у цінний лист від 26.03.2019 та рекомедованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0316411247594. Одночасно, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача орендної плати за наступні місяці: січень, лютий, березень та квітень 2019 року. Проте, оскільки дата направлення позивачем рахунків - фактури поштою є 26.03.201 9, то на цю дату рахунку-фактури від KN-000412 від 17.04.2019 фізично ще не існувало. Разом із тим, в матеріалах справи наявна копія акту № KN-000412 від 17.05.2019 на суму 15 000,00 грн., який підписано та скріплено печаткою відповідача без зауважень та заперечень. В зазначеному акті є посилання саме на рахунок-фактуру від KN-000412 від 17.04.2019. Тобто, відповідач повідомлений про зазначений рахунок-фактуру.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд визнав, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати у сумі 55 000,00 грн. є таким, що настав.

В свою чергу, відповідачем орендні платежі у сумі 55 00,00 грн. не сплачені. Доказів протилежного до суду не представлено.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 55 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 договору, за порушення термінів здійснення розрахунків вказаних у п. 6.2. цього договору орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за договором, керуючись п. 7.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7 768,77 грн.

Щодо зазначеної вимоги, господарський суд зазначає наступне.

При дослідженні розрахунку позивача суд встановив, що останнім, не вірно визначено початок прострочення зобов`язання з оплати за оренду майна. Зокрема, позивачем не враховано вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, якою визначено, що якщо строк виконання строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор мас право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги , якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, відповідачем отримано рахунки-фактури на загальну суму 45 000,00 грн. 03.04.2019, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, тому прострочення почалось 11.04.2019 (на 8 день з моменту отримання). Щодо прострочення оплати рахунку-фактури від KN-000412 від 17.04.2019, то судом зазначається, що оскільки акт про надання послуг № KN-000412 на суму 15 000,00 грн. підписаний відповідачем 17.05.2019, і, в свою чергу, в ньому є посилання на зазначений рахунок, що фактично свідчить про обізнаність відповідача про існування зазначеного рахунку, а також про необхідність здійснення його оплати, тому прострочення почалось з 25.05.2019 (на 8 день з моменту отримання).

Здійснивши власний перерахунок пені, з урахуванням встановлених дат прострочення платежів, в межах розрахунку позивача, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 5 885,62 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення оплати 3% річних в сумі 665,75 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 884,00 грн.

Господарський суд, здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, з урахуванням дат прострочення платежів, встановлених судом, приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 506,30 грн. та 404,33 грн. відповідно.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1688,18 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДМІКС КОМПАНІ» (місцезнаходження: 07401, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 9; код ЄДРПОУ 41853949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ НТТ» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. академіка кримського, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 39184603) 55 000,00 грн. орендної плати, 5 885,62грн. нарахованої пені, 506,30 грн. 3% річних, 404,33 грн. інфляційних втрат та 1688,18 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.В. Сокуренко