Рішення

від 23.12.2019 по справі 914/2165/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2019 справа № 914/2165/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові радіосистеми , м. Київ,

до відповідача: Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі Відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електрична станція Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО , м. Львів,

про : стягнення збитків в розмірі 48 740, 02 грн.

Суддя Синчука М.М.

За участю секретаря судового засідання

Корольчук О.В.

Представники учасників справи:

позивач: Лифар Д.В.- представник;

відповідач: не з`явився.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» .

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2165/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові радіосистеми до Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі Відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електрична станція Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО про стягнення заборгованості в розмірі 48 740, 02 грн.

Ухвалою суду від 29.10.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/2165/19 за правилами спрощеного позовного провадження, проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.11.2019 р.

Ухвалою суду від 25.11.2019 р. розгляд справи відкладено на 23.12.2019 р.

Позиція позивача .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов укладеного Договору про закупівлю товару від 02.07.2019 №2878-ЗЭ-БуТЭС, у визначений строк не проведено оплату поставленого товару, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача46 154,50 грн заборгованості з врахуванням інфляційних втрат, 2 298,60 грн - пені, 286,50грн. 3% річних.

Позиція відповідача . Надав відзив на позовну заяву (вх№47615/19 від 18.11.2019), зокрема вказав, що позовні вимоги позивача є безпідставними, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові радіосистеми (постачальник, позивач у справі) та Акціонерним товариством ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО в особі Відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електрична станція Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО (покупець, відповідач у справі) було укладено Договір про закупівлю товару від 02.07.2019 №2878-ЗЭ-БуТЭС (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, Позивач зобов`язувався поставити покупцю (Відповідачу), а Відповідач зобов`язувався прийняти і оплатити погоджений у специфікації товар.

Згідно з наведеною у п. 1.1 Договору Специфікацією Позивач та Відповідач погодили поставку наступного товару (надалі - Товар): гучномовець KENWOOD TK-2000 в кількості 10 шт., радіостанція KENWOOD TK -2000 в кількості 6 шт., радіостанція KENWOOD TK -300М, тангента KENWOOD КМС-30 в кількості 3 шт., загальною вартістю 45 972,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору Відповідач зобов`язувався здійснити розрахунок за Товар на 20 календарний день з дати поставки Товару та за умови надання постачальником (Позивачем) податкової накладної, видаткової накладної та перевізних документів.

На виконання зобов`язань за Договором Позивач здійснив поставку Товару в повному обсязі, що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною від 11.07.2019 р. № КЦР-1107/01 ;

- експрес-накладна № 59000434416914 від 12.07.2019 р., оформлена перевізником ТОВ «Нова пошта» ;

- роздруківка із сайту ТОВ «Нова пошта» про отримання експрес-відправлення за експрес-накладною № 59000434416914.

Відповідно до вищезазначених документів Товар був отриманий ОСОБА_1 , який згідно з умовами п. 12.13 Договору є особою, відповідальною з боку Відповідача за укладання/супроводження Договору.

11.07.2019 року Позивачем за фактом відвантаження Товару покупцю (Відповідачу) була складена податкова накладна № 23, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.07.2019 р.

Податкова накладна та квитанція були направлені відповідальній особі Відповідача на його електронну адресу зазначену в п. 12.13 Договору.

Однак, в установлений Договором строк Відповідач за отриманий Товар не розрахувався.

11.09.2019 року на електронну адресу відповідальної особи була направлена претензія з вимогою здійснити оплату за Договором, яка залишилась без відповіді. Жодних претензій щодо якості, комплектності та кількості Товару, щодо переданих разом з Товаром документів Відповідач Позивачу не пред`являв.

Пунктом 7.14 Договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день допущеного прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару (2 298,60 грн).

Станом на день розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів оплати отриманого товару.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України , зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України .

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Водночас, згідно ст. 599 Цивільного кодексу України , зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі укладено Договір про закупівлю товару від 02.07.2019 №2878-ЗЭ-БуТЭС.

На виконання зобов`язань за Договором Позивач здійснив поставку Товару в повному обсязі, що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною від 11.07.2019 р. № КЦР-1107/01 ;

- експрес-накладна № 59000434416914 від 12.07.2019 р., оформлена перевізником ТОВ «Нова пошта» ;

- роздруківка із сайту ТОВ «Нова пошта» про отримання експрес-відправлення за експрес-накладною № 59000434416914.

Відповідно до вищезазначених документів Товар був отриманий ОСОБА_1 , який згідно з умовами п. 12.13 Договору є особою, відповідальною з боку Відповідача за укладання/супроводження Договору.

11.07.2019 року Позивачем за фактом відвантаження Товару покупцю (Відповідачу) була складена податкова накладна № 23, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.07.2019 р.

Однак, в установлений Договором строк Відповідач за отриманий Товар не розрахувався.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 46 154,92 грн заборгованості з врахуванням інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 286,50 грн 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст. 549 , п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Пунктом 7.14 Договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару Відповідач повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день допущеного прострочення, але не більше 5% вартості неоплаченого товару (2 298,60 грн).

Згідно ч. 2 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України , штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 2 298,60 грн - пені, з врахуванням вимог п. 7.14. Договору, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та обєктивного зясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст.ст. 13 , 73 , 86 , 129 , 202 , 233 , 237 , 240, ГПК України , суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО 79026, Львівська область, м. Львів, вулиця Козельницька, буд.15, ідентифікаційний код 23269555 ) в особі Відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електрична станція Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО ( 77112, Івано-Франківська область, м. Бурштин, ідентифікаційний код 00131541 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові радіосистеми ( 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73, ідентифікаційний код 38234684 ) 46 154,92 грн - заборгованості з врахуванням інфляційних втрат, 286,50 - 3% річних, 2 298,60 грн - пені.

3. Стягнути з Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО 79026, Львівська область, м. Львів, вулиця Козельницька, буд.15, ідентифікаційний код 23269555 ) в особі Відокремленого підрозділу Бурштинська теплова електрична станція Акціонерного товариства ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО ( 77112, Івано-Франківська область, м. Бурштин, ідентифікаційний код 00131541 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Цифрові радіосистеми ( 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 73, ідентифікаційний код 38234684 ) 1 921,00 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 24.12.2019.

Суддя Синчук М.М.