Рішення

від 23.12.2019 по справі 915/2211/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року Справа № 915/2211/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін

справу № 915/2211/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСДОМ» ,

вул. Хімічна, 1/27, м. Одеса, 65031;

поштова адреса: вул. Осипова, 6, оф. 2, м. Одеса, 65048;

до приватного підприємства «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» ,

вул. Шевченка, 71, м. Миколаїв, 54001;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 88624 грн. 08 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ВІСДОМ» пред?явлено позов, з урахуванням закриття ухвалою від 23.12.2019 провадження в частині позовних вимог, про стягнення з приватного підприємства (ПП) «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» грошових коштів у загальній сумі 88624 грн. 08 коп., із яких: 74851 грн. - основний борг; 12669 грн. 08 коп. - пеня; 1104 грн. - 3 % річних, з посиланням на порушення відповідачем зобов?язань за укладеним між ними договором оренди майна від 01.04.2018 № 24, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендних платежів за договором, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню на підставі п. 5.2 договору, та здійснено нарахування 3 % річних у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ТОВ «ВІСДОМ» також просить суд про стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 04.11.2019 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв?язку після закінчення терміну зберігання, проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 04.11.2019 направлено на адресу, за якою ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; цю ж адресу відповідачем зазначено у договорі оренди майна від 01.04.2018 № 24.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір оренди майна від 01.04.2018 № 24 (далі - договір), у відповідності до умов якого ТОВ «ВІСДОМ» (орендодавець) передав ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» (орендар) у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 1011,5 кв.м., розташоване в будівлі «Матеріального складу» , інв. № 00005, за адресою: вул. Хімічна, 1/21 (далі - майно), за період квітень-серпень 2018 року за ціною 41 грн. з ПДВ за один кв.м. в місяць; за період вересень 2018 року - березень 2019 року за ціною 44 грн. з ПДВ за один кв.м. в місяць (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 1.2 договору, майно передається орендарю з метою здійснення господарської діяльності, з цільовим призначенням - склад промислових товарів.

Пунктом 1.3 договору визначено, що після припинення, розірвання договору, орендар зобов?язаний повернути майно орендодавцю на першу його вимогу.

Сторони домовились, що одночасно з підписанням договору, але не раніше виконання п. 4.2 договору (сплати орендарем коштів за перший місяць оренди), сторони підписують акт прийому-передачі майна (додаток № 1 до договору), який складається у двох примірниках, по одному для кожної сторони (п. 2.1 договору).

Повернення орендарем майна орендодавцю здійснюється у тому ж порядку, що й передача в оренду, не пізніше 5 календарних днів після закінчення строку оренди або за першою вимогою орендодавця, або припинення, дострокового розірвання договору, у порядку, передбаченому договором, що оформляється актом прийому-передачі майна (повернення), який підписується сторонами в день повернення майна (п. 2.4 договору).

Орендар зобов?язаний, зокрема, оплачувати орендну плату та інші передбачені договором платежі в розмірах і строки, обумовлені договором; після закінчення терміну дії договору повернути орендарю майно за відповідним актом у належному стані (п. 3.2 договору).

Орендна плата нараховується з дати підписання сторонами акту здачі-приймання майна та становить за один календарний місяць користування: 1) за період квітень-серпень 2018 року ? 41471 грн. 50 коп. (в.т.ч. ПДВ 20 %) в місяць; 2) за період вересень 2018 року-березень 2019 року ? 44506 грн. (в.т.ч. ПДВ 20 %) в місяць. За перший місяць оренди орендна плата вноситься протягом трьох діб з дня підписання договору. Орендна плата за користування майном сплачується орендарем щомісячно авансом не пізніше 5-го числа поточного місяця, в якому надаються послуги оренди. Розмір орендної плати може коригуватись орендодавцем відповідно до індексу інфляції - при його зростанні більш ніж на 4 % за місяць, про що письмово повідомляється орендар (п.п. 4.1, 4.2, 4.6, 4.8 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з 01.04.2018 і діє до 31.03.2019 включно (п. 6.5 договору).

У подальшому строк дії договору змінювався сторонами.

Так, додатковою угодою від 15.11.2018 № 1 сторонами вирішено викласти п. 6.5 договору в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і дає до « 31» грудня 2019 р. включно» .

Іншою додатковою угодою від 03.12.2018 № 2 указаний пункт викладено в такій редакції: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і дає до « 31» березня 2019 р. включно» .

З матеріалів справи випливає, що на виконання умов договору, відповідно до акту прийому-передачі майна від 01.04.2018, підписаного представниками сторін та скріпленого печатками сторін (додаток № 1 до договору), ТОВ «ВІСДОМ» передало, а ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» прийняло в оренду майно ? нежитлове приміщення загальною площею 1011,5 кв.м., розташоване в будівлі «Матеріального складу» , інв. № 00005, за адресою: вул. Хімічна, 1/21.

Позивач просить суд про стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» заборгованості за неналежне виконання договірних зобов?язань та нарахувань на суму цієї заборгованості, із зазначенням про те, що хоча термін дії договору оренди закінчився 01.04.2019, орендоване майно відповідачем не повернене і досі.

Законодавством визначено, що зобов?язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 193 ГК України). Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов?язки (ст. 626 ЦК України).

Згідно статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (п. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (абз. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України).

У випадку, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

Умовами договору оренди, укладеного між сторонами у справі, з урахуванням до нього додаткових угод, визначено строк його дії до 31.03.2019; доказів продовження строку дії договору оренди за згодою сторін суду не подано.

Разом із тим, не подано суду і доказів того, що ТОВ «ВІСДОМ» протягом одного місяця з моменту закінчення строку дії договору оренди заперечувало проти його пролонгації.

Ураховуючи викладене, а також відсутність доказів повернення орендованого майна відповідачем у порядку п. 2.4 договору, суд приходить до висновку, що відбулася автоматична пролонгація договору оренди, а тому вимоги позивача про стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» заборгованості по орендній платі за користування орендованим майном є обґрунтованими.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 904/527/19 (постанова від 11.12.2019).

Таким чином, суд визнає, що позивачем доведено прострочення виконання ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» грошових зобов?язань щодо своєчасного та у повному обсязі здійснення орендних платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість.

При перевірці поданого ТОВ «ВІСДОМ» розрахунку заборгованості відповідача судом встановлено, що цей розрахунок виконаний позивачем за іншою ставкою орендної плати, ніж визначена у п. 1.1 договору.

Так, із змісту позовної заяви вбачається, що рішенням загальних зборів ТОВ «ВІСДОМ» , оформленим протоколом від 12.02.2019 № 49, збільшено вартість орендної плати одного кв.м. майна позивача, яке здається в оренду (приміщень з рампою), з 01.04.2019 ? до 49 грн. за кв.м. в місяць.

Разом із тим, позивачем не подано суду ні доказів узгодження такого збільшення суми орендних платежів з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» у порядку п. 4.9 договору, ні доказів повідомлення відповідача про коригування розміру орендної плати в порядку п. 4.8 договору.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що суму заборгованості ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» належить обчислювати виходячи з погодженої в п. 4.2 договору суми орендної плати.

За розрахунком суду, розмір заборгованості ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» з орендної плати становить 44506 грн., і цю суму належить стягнути з відповідача.

Щодо вимог ТОВ «ВІСДОМ» про стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» пені та 3 % річних, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов?язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

За порушення строків оплати орендної плати або інших платежів, передбачених договором, орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 5.2 договору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» пені за прострочення орендних платежів та нарахувань на суму основного боргу в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Надані позивачем розрахунки пені та 3 % річних, з урахуванням викладених вище висновків суду щодо ставок орендної плати, та суми заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, ? також підлягають відповідному коригуванню.

Згідно наданої позивачем оборотно-сальдової відомості, в указаний період відповідач мав заборгованість по рахункам: від 03.06.2019 № 00000000178 ? за червень 2019 року; від 01.08.2019 № 00000000231 ? за серпень 2019 року; від 01.09.2019 № 00000000255 ? за вересень 2019 року; позивачем заявлено до стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» пеню та 3 % річних за загальний період прострочення по указаним рахункам ? 01.08.2019-22.10.2019.

З урахуванням того, що орендна плата за указані місяці визнана судом підлягаючою до стягнення в сумі 44506 грн. за місяць, судом здійснено відповідний перерахунок пені, згідно якого до стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» за період прострочення 01.08.2019-22.10.2019 підлягають пеня в сумі 8620 грн. 74 коп. та 3 % річних у сумі 775 грн. 51 коп.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають: основний борг у сумі 44506 грн.; пеня у сумі 8620 грн. 74 коп.; 3% річних у сумі 775 грн. 51 коп., а загалом грошові кошти в сумі 53902 грн. 25 коп.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ВІСДОМ» підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

ТОВ «ВІСДОМ» оплачено даний позов судовим збором згідно платіжного доручення від 28.10.2019 № 1356 у сумі 4585 грн. 54 коп.

Судом, з урахуванням суми позовних вимог 89012 грн., відносно якої ухвалою від 23.12.2019 закрито провадження у справі, визнано обґрунтованими позовні вимоги у сумі 142923 грн. 25 коп. (53902 грн. 25 коп.+ 89012 грн.), які, згідно указаних вище приписів законодавства, підлягають оплаті судовим збором у сумі 2143 грн. 71 коп., а тому указану суму судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» грошових коштів на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 22000 грн., суд приходить до такого.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних із розглядом справи. До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов?язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у вищевказаній сумі подано суду: 1) договір від 29.10.2019 № 29/10/19 про надання правової допомоги, укладений ТОВ «ВІСДОМ» з адвокатським об`єднанням «Юбікон» , згідно якого адвокатське об?єднання прийняло на себе зобов?язання з надання позивачу правової допомоги; 2) додаткову угоду від 29.10.2019 № 1 до указаного договору, якою погоджено порядок оплати юридичних послуг та компенсації витрат адвокатського об?єднання в частині надання позивачу правової допомоги у спорі про стягнення з ПП «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» заборгованості, пені та штрафу за договором оренди від 01.04.2018 № 24 та усуненні перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Поряд із цим, позивачем не подано суду доказів понесення витрат (оплати послуг) з отримання професійної правничої допомоги; відомостей щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; детального описи робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Не подано позивачем і заяви, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, про подання суду доказів понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З урахуванням викладеного, суд визнає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, а тому вимога про відшкодування цих витрат за рахунок відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСДОМ» задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «РОЯЛ ТРЕЙД ІМПЕКС» , вул. Шевченка, 71, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 36343751, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСДОМ» , вул. Хімічна, 1/27, м. Одеса, 65031, ідентифікаційний код 39366090, грошові кошти у загальній сумі 53902 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот дві) грн. 25 коп., із яких: 44506 (сорок чотири тисячі п`ятсот шість) грн. ? основний борг; 8620 (вісім тисяч шістсот двадцять) грн. 74 коп. ? пеня; 775 (сімсот сімдесят п`ять) грн. 51 коп. ? 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 71 коп.

3. У задоволені решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко