Рішення

від 17.12.2019 по справі 915/1625/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Справа № 915/1625/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «САН АГРО» ,

юридична адреса: 75800, Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Каховська, 49 (код ЄДРПОУ 36156861),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» , юридична адреса: 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний, 11А/1 (код ЄДРПОУ 30625601),

про:

- визнання договору поставки між товариством з обмеженою відповідальністю «САН АГРО» (код ЄДРПОУ 36156861) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (код ЄДРПОУ 30625601) на поставку 120 тон добрив «Карбамід прильованний мішок» у 2018 році укладеним;

- визнання суми заборгованості за недопоставлену продукцію товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (код ЄДРПОУ 30625601) перед товариством з обмеженою відповідальністю «САН АГРО» (код ЄДРПОУ 36156861) у розмірі 199100,00 грн.;

- зобов`язання відповідача повернути на банківський рахунок позивача кошти у розмірі 199100,00 грн.,

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Бондаренко І.О., довіреність №0606/02 від 06.06.2019.

в с т а н о в и в:

21.06.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «САН АГРО» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом №72 від 20.06.2019 року до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої компанії «Ірлен» , в якому просить:

- визнати договір поставки між товариством з обмеженою відповідальністю «САН АГРО» (код ЄДРПОУ 36156861) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (код ЄДРПОУ 30625601) на поставку 120 тон добрив «Карбамід прильованний мішок» у 2018 році укладеним;

- визнати суму заборгованості за недопоставлену продукцію товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (код ЄДРПОУ 30625601) перед товариством з обмеженою відповідальністю «САН АГРО» (код ЄДРПОУ 36156861) у розмірі 199100,00 грн.;

- зобов`язати відповідача повернути на банківський рахунок позивача кошти у розмірі 199100,00 грн.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на приписи ст.ст. 205-210, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 265, 267 Господарського кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019 року, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1625/19 та визначено головуючим у справі суддю Алексєєва А.П.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з наявністю недоліків та зазначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали суду від 26.06.2019 року позивач отримав 02.07.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

11.07.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 12.07.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2019 року.

24.07.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 51-61), в якому відповідач позов не визнає.

В обгрунтування заперечень проти позову зазначає наступне.

Покупцем та продавцем свої зобов`язання за договором купівлі-продажу №3008/01 від 30.08.2017 року в частині поставки товару й оплати за нього були виконані в повному обсязі. Рахунки №№ 4, 5, 6 від 26.06.2018 року, на поставку 120 т добрив на загальну суму 1086000,00 грн. (362000,00 грн. кожний рахунок), виписувались із урахуванням ціни за одиницю товару на 2017 рік. Позивач 26.06.2018 року перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1086000,00 грн. із призначенням платежу: згідно рах. №4 від 26.06.2018 року за добрива (карбамід). Сторонами у 2018 році була погоджена поставка товару на оплачену позивачем суму - 1086000,00 грн., проте вартість одиниці товару у 2018 році збільшилась, у зв`язку із чим відповідачем було поставлено позивачу не 120, а 98 тон добрив. Враховуючи викладене, відповідач вважає вимоги позивача необгрунтованими.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області №282 від 03.09.2019, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання абзацу « b» підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1625/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №915/1625/19 головуючим у справі визначено суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року (суддя Ржепецький В.О.) справу №915/1625/19 прийнято до провадження, постановлено розгляд справи почати спочатку за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.10.2019 року.

15.10.2019 року підготовче засідання відкладено на 04.11.2019 року.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 02.12.2019 року.

02.12.2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.12.2019 року.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи представник позивача повідомлений належним чином у судовому засіданні 02.12.2019 року.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 240 ГПК України, 17.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.08.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Науково-виробнича компанія «Ірлен» (продавець, відповідач) та ТОВ «САН АГРО» (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу №3008/01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця насіннєвий матеріал та засоби захисту рослин (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених даним Договором (а.с. 34-37).

Відповідно до п. 1.2 Договору товар передається партіями в порядку та умовах, визначених даним Договором, відповідно до Специфікацій, що оформляються сторонами на кожну партію товару і є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору асортимент товару, його ціна, одиниця виміру, кількість, вартість партії товару визначається сторонами в специфікації до даного Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту передачі відповідної партії товару, що оформляється у визначеному п. 4.2 даного Договору порядку.

Відповідно до п. 4.1 Договору продавець зобов`язується передати товар покупцю на умовах та в термін, що визначаються в специфікаціях.

Відповідно до п. 4.2 Договору товар повинен бути поставлений покупцю у кількості і якості, що визначені даним Договором. Датою поставки партії товару вважається дата, вказана у видатковій накладній на відповідну партію товару.

Відповідно до п. 4.6 Договору якщо в специфікації до Договору не визначено інше, базис постачання товару - FCA (згідно Інкотермс 2010), склад за адресою: вул. Миколаївська, 3, с. Костантинівка, Новоодеський район, Миколаївська область. За згодою сторін можлива передача товару за адресою покупця, що зазначається в специфікації. В такому разі вартість доставки вираховується окремо та включається до вартості Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору ціна товару, термін і умови оплати узгоджуються сторонами у Специфікації. У випадку збільшення курсу долару США/Євро по відношенню до гривні більш ніж на 1% на дату сплати, сума до сплати підлягає перерахуванню по курсу міжбанку, зазначеному на сайті: minfin.com.ua/currency/mb на дату оплати.

Відповідно до п. 6.4 Договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п. 6.5 Договору сторони вправі своєю домовленістю шляхом укладення додаткової угоди або Специфікацією змінити порядок, форму та види здійснення розрахунків за цим Договором.

Відповідно до п. 6.6 Договору загальна сума Договору визначається загальною вартістю партій товару відповідно до Специфікацій.

Відповідно до п. 7.1.1 Договору покупець зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити постачальникові товар в українських гривнях у безготівковому порядку (шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на його поточний рахунок) відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору продавець зобов`язується передати товар покупцю відповідно до умов даного Договору.

Відповідно до п. 11.4 Договору всі зміни й доповнення до даного Договору дійсні, якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані представниками обох сторін. Зміни й доповнення є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 11.10 Договору Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобов`язань по Договору. Строк дії Договору до 31 грудня 2017 року .

26.06.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» як постачальник виставило ТОВ «САН АГРО» як покупцю рахунок №4 на оплату товару «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 40 т, за ціною без ПДВ 7541,67 грн., всього на суму 362000,00 грн. (40х7541,67+ПДВ20%) (а.с. 24)

Зазначений рахунок №4 від 26.06.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року.

26.06.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» як постачальник виставило ТОВ «САН АГРО» як покупцю рахунок №5 на оплату товару «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 40 т, за ціною без ПДВ 7541,67 грн., всього на суму 362000,00 грн. (40х7541,67+ПДВ20%) (а.с. 25)

Зазначений рахунок №5 від 26.06.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року.

26.06.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» як постачальник виставило ТОВ «САН АГРО» як покупцю рахунок №6 на оплату товару «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 40 т, за ціною без ПДВ 7541,67 грн., всього на суму 362000,00 грн. (40х7541,67+ПДВ20%) (а.с. 26)

Зазначений рахунок №6 від 26.06.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року.

26.06.2018 року ТОВ «САН АГРО» перерахувало на рахунок ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» грошові кошти в сумі 1 086 000,00 грн. (362000,00 х 3), призначення платежу: згідно рах. №4 від 26.06.2018 року за добрива (карбамід) , що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 65).

03.09.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Науково-виробнича компанія «Ірлен» (відповідач, постачальник) поставило ТОВ «САН АГРО» (позивач, покупець) товар «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 22 т, за ціною без ПДВ 9234,69 грн., загальною вартістю 243795,82 грн. (22х9234,69+ПДВ20%), що підтверджується видатковою накладною №1 від 03.09.2018 року (а.с. 17).

Зазначена видаткова накладна №1 від 03.09.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року та рахунок на оплату №4 від 26.06.2018 року.

03.09.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» (відповідач, постачальник) поставило ТОВ «САН АГРО» (позивач, покупець) товар «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 4 т, за ціною без ПДВ 9234,69 грн., загальною вартістю 44326,51 грн. (4х9234,69+ПДВ20%), що підтверджується видатковою накладною №2 від 03.09.2018 року (а.с. 18).

Зазначена видаткова накладна №2 від 03.09.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року та рахунок на оплату №5 від 26.06.2018 року.

03.09.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Науково-виробнича компанія «Ірлен» (відповідач, постачальник) поставило ТОВ «САН АГРО» (позивач, покупець) товар «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 18 т, за ціною без ПДВ 9234,71 грн., загальною вартістю 199469,76 грн. (18х9234,71+ПДВ20%), що підтверджується видатковою накладною №3 від 03.09.2018 року (а.с. 19).

Зазначена видаткова накладна №3 від 03.09.2019 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року та рахунок на оплату №4 від 26.06.2018 року.

04.09.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» (відповідач, постачальник) поставило ТОВ «САН АГРО» (позивач, покупець) товар «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 20 т, за ціною без ПДВ 9234,69 грн., загальною вартістю 221632,56 грн. (20х9234,69+ПДВ20%), що підтверджується видатковою накладною №1 від 04.09.2018 року (а.с. 20).

Зазначена видаткова накладна №1 від 04.09.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року та рахунок на оплату №5 від 26.06.2018 року.

05.09.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» (відповідач, постачальник) поставило ТОВ «САН АГРО» (позивач, покупець) товар «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 16 т, за ціною без ПДВ 9234,69 грн., загальною вартістю 177306,05 грн. (16х9234,69+ПДВ20%), що підтверджується видатковою накладною №4 від 05.09.2018 року (а.с. 22).

Зазначена видаткова накладна №4 від 05.09.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року та рахунок на оплату №5 від 26.06.2018 року.

05.09.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» (відповідач, постачальник) поставило ТОВ «САН АГРО» (позивач, покупець) товар «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 4 т, за ціною без ПДВ 9234,69 грн., загальною вартістю 44326,51 грн. (4х9234,69+ПДВ20%), що підтверджується видатковою накладною №5 від 05.09.2018 року (а.с. 23).

Зазначена видаткова накладна №5 від 05.09.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року та рахунок на оплату №6 від 26.06.2018 року.

10.09.2018 року ТОВ Науково-виробнича компанія «Ірлен» (відповідач, постачальник) поставило ТОВ «САН АГРО» (позивач, покупець) товар «Карбамід прильованний мішок» , кількістю 14 т, за ціною без ПДВ 9234,69 грн., загальною вартістю 155142,79 грн. (14х9234,69+ПДВ20%), що підтверджується видатковою накладною №3 від 10.09.2018 року (а.с. 21).

Зазначена видаткова накладна №3 від 10.09.2018 року містить посилання на договір купівлі-продажу 3008/01 від 30.08.2017 року та рахунок на оплату №6 від 26.06.2018 року.

Отже, відповідач поставив позивачу товар кількістю 98 т загальною вартістю 1 086 000,00 грн.

16.01.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1 (вих. №2 від 14.01.2019 року), в якій просив перерахувати на рахунок ТОВ «САН АГРО» грошові кошти за недопоставлений товар (22 т) у сумі 199100,00 грн. (а.с. 27, 28)

22.01.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №2 (вих. №9 від 21.01.2019 року), в якій просив перерахувати на рахунок ТОВ «САН АГРО» грошові кошти за недопоставлений товар (22 т) у сумі 199100,00 грн. (а.с. 29, 30)

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Умовами договору купівлі-продажу №3008/01 від 30.08.2017 року сторони погодили, що даний договір діє до 31.12.2017 року (п. 11.10 Договору).

Відповідно до п. 11.4 Договору всі зміни й доповнення до даного Договору дійсні, якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані представниками обох сторін. Зміни й доповнення є невід`ємною частиною даного Договору.

Будь-яких додаткових угод або інших підписаних представниками сторін документів щодо продовження строку дії Договору сторонами не підписувалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як зазначено вище, у 2018 році позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1086000,00 грн., а відповідач поставив позивачу товар на зазначену суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами у 2018 році укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Видаткові накладні на поставку товару на загальну суму 1086000,00 грн. підписані позивачем без будь-яких зауважень щодо кількості або вартості товару.

Позивач вважає, що відповідач не виконав зобов`язання щодо поставки у 2018 році товару в кількості 22 т, а тому зобов`язаний повернути на рахунок позивача грошові кошти в сумі 199100,00 грн. (7541,67грн. х 22т + ПДВ20%)

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо поставки у 2018 році добрив «Карбамід прильованний мішок» кількістю 120 тон, вартістю без ПДВ - 7541,67 грн. за 1 т, а також доказів, які б свідчили про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за недопоставлену продукцію (22 т) у розмірі 199100,00 грн. суду не надано. Отже, підстави для зобов`язання відповідача повернути на банківський рахунок позивача кошти у розмірі 199100,00 грн. відсутні.

Враховуючи викладене, у задоволенні заявлених позивачем вимог слід відмовити.

Щодо обраного позивачем способу захисту у вигляді визнання заборгованості, слід зазначити таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 року у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) зазначила наступне.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакцій, чинній на момент звернення позивача до суду, є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб. Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Вищий господарський суд України у постанові від 19.02.2009 року у справі №6/286 зазначив наступне.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

По суті, предмет позову у вигляді визнання зобов`язання носить декларативний характер, оскільки в разі винесення рішення про таке, останнє не буде виконане шляхом державно-примусової діяльності, яка (діяльність) не може відбутись шляхом зобов`язання особи виконати такі дії, які неможливо присудити виконати в натурі.

Абзацом другим частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом (крім зазначених в абзаці першому цієї частини), що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Верховним Судом України свого часу неодноразово викладався правовий висновок (у справах №№ 6-20цс11, 6-32цс13, 6-55цс15, № 914/1128/16) щодо можливості захисту порушеного цивільного права чи інтересу і в спосіб, не передбачений законом, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

3. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «САН АГРО» (юридична адреса: 75800, Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Каховська, 49; код ЄДРПОУ 36156861);

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія «Ірлен» (юридична адреса: 54025, м. Миколаїв, пров. Парусний, 11А/1, код ЄДРПОУ 30625601).

Повний текст рішення складено і підписано 24.12.2019.

Суддя В.О. Ржепецький