Рішення
від 24.12.2019 по справі 915/1807/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Справа № 915/1807/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.,

прокурора Бескровної І.І.

від відповідачів представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1807/19

за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області,

вул. Івана Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213;

в інтересах держави

в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,

просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034;

до відповідачів:

1) комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської районної ради Миколаївської області,

вул. Соборна, 8, смт. Підгородна, Первомайський район, Миколаївська область, 55222;

2) фермерського господарства «Меркурій Б» ,

с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247;

про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі, повернення земельних ділянок

В С Т А Н О В И В:

Керівником Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - Управління) пред`явлено позов до комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської районної ради Миколаївської області (далі - Лікарня) та фермерського господарства (ФГ) «Меркурій Б» з такими вимогами:

« 1. Визнати недійсним договір про спільний обробіток земельної ділянки та вирощування сільськогосподарських культур № 78, укладений 28.12.201 між фермерським господарством «Меркурій Б» та Первомайською центральною районною лікарнею.

2. Зобов?язати фермерське господарство «Меркурій Б» (код ЄДРПОУ 40134990) повернути у розпорядження держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з правом користування Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської районної ради Миколаївської області земельні ділянки загальною площею 219,5464 га, що складаються із земельних ділянок: з кадастровим номером 4825485100:06:000:0741 площею 121,8375 га, з кадастровим номером 4825485100:06:000:0743 площею 74,8974 га та з кадастровим номером 4825485100:06:000:0742 площею 22,8115 га, загальною вартістю згідно висновку про вартість об?єкта оцінки 11750784,60 грн., розташовані на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області» .

Позов обґрунтовано, зокрема, тим, що укладений між Лікарнею та ФГ «Меркурій Б» спірний договір є удаваним, так як ним прикриваються відносини сторін щодо оренди землі, на укладення якого у Лікарні, як орендаря земельних ділянок за договорами, укладеними нею з Управлінням, були відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень; таке, у відповідності до ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України, є підставою для визнання спірного договору недійсним та повернення орендованих земельних ділянок.

Прокурор також просить суд про стягнення з відповідачів у солідарному порядку грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою від 05.08.2019 відкрито провадження в даній справі.

Відповідачами подано суду відзиви на позовну заяву, в яких, зокрема, викладені клопотання про закриття провадження в даній справі в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - у зв?язку з відсутністю предмета спору, з посиланням на те, що спірний договір від 28.12.2018 № 78 розірвано за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди від 08.08.2019 № 2, а земельні ділянки загальною площею 219,5464 га ? повернені Лікарні за актом приймання-передачі від тієї ж дати.

Управління в поясненнях від 02.10.2019 та прокурор у поясненнях від 25.10.2019 зазначили, що вважають можливим закриття провадження в даній справі лише в частині вимог про зобов?язання ФГ «Меркурій Б» повернути у розпорядження держави в особі Управління з правом користування Лікарнею земельні ділянки загальною площею 219,5464 га, проте заперечували щодо закриття провадження у справі відносно вимоги про визнання договору від 28.12.2018 № 78 недійсним ? так як, згідно приписів цивільного законодавства, недійсність договору встановлюється на момент вчинення відповідного правочину, а тому розірвання договору не є підставою для закриття провадження щодо вимоги про визнання цього договору недійсним.

Ухвалою від 04.11.2019, після дослідження указаних вище документів, поданих сторонами, судом закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов?язання ФГ «Меркурій Б» повернути у розпорядження держави в особі Управління з правом користування Лікарні спірні земельні ділянки ? у зв?язку з відсутністю предмета спору.

Від відповідачів, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники не з?явилися, проте від ФГ «Меркурій Б» надійшла заява від 13.11.2019 № 478 про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Лікарня є закладом охорони здоров?я ? комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну медичну допомогу, вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров?я. Підприємство створене шляхом перетворення (реорганізації) юридичної особи «Первомайська центральна районна лікарня» у комунальне некомерційне підприємство та є правонаступником усього майна, всіх прав та обов?язків Первомайської центральної районної лікарні. Лікарня має право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов?язки, бути особою, яка бере участь у справі, що розглядається в судах України, міжнародних та третейських судах (п.п. 1.1, 1.3, 4.7 статуту Лікарні).

За клопотанням головного лікаря Лікарні від 29.08.2014 наказами Управління від 17.09.2014 за №№ 1595-сг, 1596-сг, 1597-сг надано в оренду Лікарні для ведення підсобного сільського господарства земельні ділянки із земель державної власності: з кадастровим номером 4825485100:06:000:0741 площею 121,8375 га, з кадастровим номером 4825485100:06:000:0742 площею 22,8115 га та з кадастровим номером 4825485100:06:000:0743 площею 74,8974 га відповідно, розташовані на території Мигіївської сільської ради Первомайського району (а.с. 21-23).

На підставі зазначених наказів Управлінням 21.10.2014 укладені з Лікарнею відповідні договори оренди землі строком на 10 років, а також внесені відповідні відомості про право оренди відповідача-1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (записи від 22.10.2014 №№ 7432801, 7434179, 7433622) (а.с. 24-29, 70-83).

У подальшому Лікарнею (сторона-2) укладено з ФГ «Меркурій Б» (сторона-1) договір від 28.12.2018 №78 про спільний обробіток земельної ділянки та вирощування сільськогосподарських культур (далі ? договір), згідно умов якого сторони домовилися об?єднати зусилля для організації спільного обробітку земельних ділянок з кадастровими номерами №№ 4825485100:06:000:0741, 4825485100:06:000:0742, 4825485100:06:000:0743 розташованих на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (п. 1.1 договору).

Ведення спільних справ за договором здійснюється сторонами за їх згодою; сторона-1 є повноважним представником сторонаи-2, керує всією сумісною діяльністю та здійснює усі необхідні дії для досягнення поставленої за договором цілі (п.п. 1.2-1.3 договору).

Сторони можуть надавати один одному будь-яку фінансову, технологічну або організаційну допомогу; при цьому майно сторін та грошові кошти не об?єднуються та спільною власністю не стає (п. 1.4 договору).

Для досягнення цілей за даним договором сторона-1 зобов?язується у термін протягом 15 днів із моменту підписання цього договору надати право доступу до земельної ділянки та її обробітку; внеском сторони-2 є трудова участь; внеском сторони-1 є послуги, майно та грошові кошти у розмірах, необхідних для обробітку площі землі (п.п. 1.5-1.7 договору).

Стороні-1 з моменту підписання цього договору надається право виконання на земельних ділянках загальною площею 219,5464 га цикл агротехнічних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур (п. 1.10 договору).

Результатом спільного обробітку земельної ділянки по договору є вирощена сільськогосподарська продукція; доходи, що отримуються у результаті спільного вирощування, використовуються, в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат (п. 2.1 договору).

Підбиття підсумків діяльності за договором і розподіл чистого прибутку між сторонами, що отримується в результаті від спільного вирощування підлягає розподілу між сторонами пропорційно частками: стороні-1 ? 60 %; сторні-1 ? 40 % (п. 2.2 договору).

Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 20.10.2024 (п. 4.1 договору).

У подальшому сторонами до договору укладено додаткову угоду від 14.01.2019 № 1, якою погоджено, що фактичний обробіток земельних ділянок площею 219,5464 буде розпочато не раніше вересня 2019 року; першим аграрним роком є 2019-2020 рік; сторона-2 не заперечує, що до вересня 2019 року сторона-1 має право проводити на земельних ділянках підготовчі до обробітку ґрунту роботи; стороною-1 протягом 2019 року можуть бути перераховані кошти стороні-2 на умовах, зазначених в основному договорі у вигляді авансових платежів та інших фінансових надходжень раніше отриманого прибутку сторонами від спільної діяльності (п.п. 1-4 додаткової угоди № 1 до договору).

Після відкриття провадження в даній справі Лікарнею та ФГ «Меркурій Б» укладено до договору додаткову угоду від 08.08.2019 № 2, згідно умов якої договір розірвано за згодою сторін, та складено від тієї ж дати акт приймання-передачі земельних ділянок, у відповідності до якого фермерським господарством повернено в користування Лікарні орендовані нею земельні ділянки (а.с. 126-127).

З урахуванням указаної обставини та закриття ухвалою від 04.11.2019 провадження у справі в частині вимоги про зобов?язання ФГ «Меркурій Б» повернути спірні земельні ділянки, предметом спору в даній справі є визнання недійсним укладеного між Лікарнею та ФГ «Меркурій Б» договору з підстав удаваності цього правочину, так як: 1) на думку прокурора, спірним договором прикриваються відносини сторін щодо оренди землі, на укладення якого у Лікарні, як орендаря земельних ділянок за договорами, укладеними нею з Управлінням, були відсутні достатні правові підстави та відповідний обсяг повноважень; 2) умовами договорів оренди, укладених Лікарнею з Управлінням, не передбачена можливість передачі орендованих земельних ділянок іншим особам, і орендодавцем (Управлінням) не надано орендарю письмової згоди на такі дії.

Таке, на думку прокурора, є підставою для визнання спірного договору недійсним у відповідності до ст.ст. 203, 207, 215 ЦК України.

Згідно чинного законодавства, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України). Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Загальні підстави визнання недійсним правочину і настання відповідних наслідків визначені ст.ст. 215, 216 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п?ятою, шостою ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, ? відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Господарське зобов?язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб?єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов?язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов?язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов?язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч.ч. 1, 3 ст. 207 ГК України).

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (ст. 235 ЦК України).

Удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов?язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин, ніж ті, щодо яких було оформлено відносини.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням ЦК України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і не дійсним, у залежності від того, наскільки він відповідає вимогам до правочинів, що містяться в ст. 203 ЦК України.

Питання здійснення спільної діяльності регламентуються главою 77 ЦК України.

Зокрема відповідно до ст.ст. 1130-1131 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов?язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність мають передбачати у тому числі координацію спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Із змісту викладених приписів законодавства випливає, що основними елементами договору про спільну діяльність є об?єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності, і відповідні частки мають бути визначеними; обов?язки сторін у правовідносинах спільної діяльності не мають зустрічного характеру, натомість кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а в загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором і спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Згідно ч. 1 ст. 1133 ЦК України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Таким чином, характер правовідносин, що регулюється договором спільного використання полягає у об`єднанні вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності.

Разом з тим, умовами спірного договору передбачається надання всіх повноважень щодо використання земельних ділянок (виконання робіт на земельних ділянках шляхом проведення циклу агротехнічних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур, виконання заходів по перешкоджанню ерозії ґрунтів і заростанню землі бур`яном, здійснення заходів по збільшенню продуктивності використання земель, забезпечення своєчасного та якісного виконання робіт по обробці землі та вирощуванню сільськогосподарської продукції, тощо) виключно ФГ «Меркурій Б» .

Сторонами спірного договору не узгоджено спільних дій сторін заради досягнення мети договору, як і порядок обліку вирощеної сільськогосподарської продукції, отриманого доходу та матеріальних витрат, порядок розрахунку чистого прибутку, який підлягає розподілу між сторонами договору.

Натомість, пунктами 1.3, 1.7, 1.10, 3.1-3.5 договору визначені повноваження та обов?язки ФГ «Меркурій Б» щодо фактичного керівництва всім процесом спільної діяльності за укладеним договором, здійснення забезпечення виконання договору послугами, майном та грошовими коштами у розмірах, необхідних для обробітку площі землі, та проведення фактичного використання земель для вирощування сільськогосподарських культур.

У відповідності до п. 1.6 договору, внеском Лікарні у спільну діяльність є особиста трудова участь.

Разом із тим, згідно листа Лікарні від 17.04.2019 № 664-01-05, у штатному розписі останньої відсутні фахівці, до обов?язків яких входить прийняття участі в обробітку орендованих земельних ділянок (а.с. 95). Такі обставини, що не заперечується відповідачем-1, унеможливлюють будь-яку іншу, окрім передачі землі, участь лікувального закладу у спільному обробітку земельної ділянки.

Крім того, пунктом 4 додаткової угодою № 1 до договору передбачена можливість перерахування ФГ «Меркурій Б» протягом 2019 року Лікарні авансових платежів та інших фінансових надходжень в рахунок отриманого прибутку від спільної діяльності сторін на умовах, визначених у договорі.

Згідно наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку відповідача-1 та згаданого вище листа Лікарні від 17.04.2019 № 664-01-05, у 2019 році ФГ «Меркурій Б» перераховано Лікарні кошти у сумі 33000 грн., хоча фактичний обробіток спірних земельних ділянок не розпочинався і дохід від спільної діяльності сторонами не отримувався.

Викладені обставини в їх сукупності дозволяють дійти висновку про те, що жодної спільної господарської мети сторони не мали, оскільки господарську діяльність на земельних ділянках, що орендуються Лікарнею, здійснювало лише фермерське господарство; фактично земельні ділянки Лікарнею були передані у строкове платне користування ФГ «Меркурій Б» .

Отже, укладений відповідачами договір про спільний обробіток орендованих Лікарнею ділянок відповідає наведеному вище визначенню удаваного правочину.

Суд визнає, що між ФГ «Меркурій Б» та Первомайською центральною районною лікарнею фактично був укладений договір суборенди землі, а тому до відносин, що існували між сторонами, застосуванню підлягають положення Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» , які регулюють питання надання земель орендарем у користування іншим особам.

Статтею 8 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Умовами спірних договорів оренди землі можливість передачі орендованих земельних ділянок іншим особам не передбачена; доказів надання Управлінням Лікарні письмової згоди на укладення договору про спільний обробіток орендованих земельних ділянок, як і на укладення договору суборенди, відповідачами не подано. Про відсутність факту надання такої згоди прямо зазначено у листі Управління від 15.04.2019 № 10-14-0.61-2616/2-19 (а.с. 89).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що Лікарнею передано орендовані за укладеними з Управлінням договорами в суборенду ФГ «Меркурій Б» за відсутності відповідних правових підстав та достатнього обсягу повноважень.

Таке, згідно наведених вище приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України, є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Законодавством визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов?язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

За такого суд відхиляє твердження відповідачів про наявність підстав для закриття провадження в даній справі щодо вимоги прокурора про визнання договору недійсним (у зв?язку з припиненням цього договору за згодою сторін).

Ураховуючи викладені вище приписи законодавства та висновки суду за результатом дослідження матеріалів справи, суд визнає позов прокурора підлягаючим задоволенню.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, - на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Ураховуючи викладене, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором (в частині розглянутої судом вимоги про визнання договору недійсним), згідно платіжного доручення від 04.07.2019 № 1045 у сумі 1921 грн., належить покласти на відповідачів солідарно.

У судовому засіданні 24.12.2019, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 28.12.2018 №78 про спільний обробіток земельної ділянки та вирощування сільськогосподарських культур, укладений між комунальним некомерційним підприємством «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської районної ради Миколаївської області та фермерським господарством «Меркурій Б» .

3. Стягнути з комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської районної ради Миколаївської області, вул. Соборна, 8, смт. Підгородна, Первомайський район, Миколаївська область, 55222, ідентифікаційний код 01998319, та фермерського господарства «Меркурій Б» , с. Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247, ідентифікаційний код 34450622, на користь прокуратури Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 02910048 (р/р 35215058000340, ідентифікаційний код 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172), у солідарному порядку грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев?ятсот двадцять одна) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2019.

Суддя Т.М.Давченко

СудГосподарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення24.12.2019
Оприлюднено26.12.2019
Номер документу86569531
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —915/1807/19

Судовий наказ від 22.01.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Судовий наказ від 22.01.2020

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Рішення від 24.12.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 25.11.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 04.11.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 04.11.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 25.09.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

Ухвала від 05.08.2019

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Давченко Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні