Рішення

від 24.12.2019 по справі 918/768/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/768/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21, код ЄДРПОУ 20037376)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Фарм" (33028, м. Рівне, вул. Словацького, б.1, офіс 40, код ЄДРПОУ 39978149)

про стягнення 14 802, 23 грн.

Без виклику та повідомлення сторін.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Фарм" про стягнення 14 802, 23 грн. заборгованості, що виникла на підставі Договору поставки №ПК/520 від 12.09.2018 року, з яких 14 178,56 грн. основного боргу, 198,32 грн. пені та 425,35 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику та повідомлення сторін.

Вищевказана ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 33028, м. Рівне, вул. Словацького, б.1, офіс 40. Однак, поштове відправлення з вказаною ухвалою суду повернулось на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки судом вчинені належні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, будь-яка інша адреса суду не повідомлена, відтак суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

12.09.2018 між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № ПК/520 (далі Договір) (а.с. 10-11), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцеві, а покупець прийняти та оплатити певний товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення), асортимент, кількість та ціна якого зазначені у видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

У відповідності до п. 6.1, 6.2 Договору оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати за цим договором визначається постачальником при поданні замовлення на поставку покупцем. При здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу, строк, протягом якого покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на користь постачальника, вказується постачальником у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару покупцю, що вказана у видатковій накладній.

Відповідно до п. 12.7 Договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє протягом трьох календарних років, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно з умовами договору.

Даний договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача і скріплений печатками цих сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як стверджується матеріалами справи, на виконання Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14 291,91 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №110747 від 04.09.2019 на суму 983,75 грн, зі строком оплати до 05.10.2019; №112322/1 від 05.09.2019 на суму 511,73 грн, зі строком оплати до 06.10.2019; №112322 від 05.09.2019 на суму 1 379,44 грн, зі строком оплати до 06.10.2019; №113718 від 06.09.2019 на суму 975,82 грн, зі строком оплати до 09.10.2019; №113720/1 від 06.09.2019 на суму 318,24 грн, зі строком оплати до 09.10.2019; №113720 від 06.09.2019 на суму 515,32 грн, зі строком оплати до 09.10.2019; №118432 від 11.09.2019 на суму 1 339,70 грн, зі строком оплати до 12.10.2019; №118432/1 від 11.09.2019 на суму 295,42 грн, зі строком оплати до 12.10.2019; №118433 від 11.09.2019 на суму 1 188,34 грн, зі строком оплати до 12.10.2019; №120184 від 12.09.2019 на суму 1 167,74 грн, зі строком оплати до 13.10.2019; №120184/1 від 12.09.2019 на суму 118,80 грн, зі строком оплати до 13.10.2019; №127885/1 від 18.09.2019 на суму 1 133,20 грн, зі строком оплати до 19.10.2019; №127885 від 18.09.2019 на суму 1 063,71 грн, зі строком оплати до 19.10.2019; №127893 від 18.09.2019 на суму 1 659,50 грн, зі строком оплати до 19.10.2019; №127893/1 від 18.09.2019 на суму 1 641,20 грн, зі строком оплати до 19.10.2019 (а.с. 13-27).

Вказані видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін.

Отож, товар переданий за Договором повинен був бути сплачений з відстроченням платежу у строки, вказані у видаткових накладних. Однак, відповідач порушив строки оплати, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 14 291,91 грн.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи часткову сплату вартості поставленого за Договором товару відповідачем, на момент прийняття рішення, заборгованість останнього перед позивачем складає 14 178,56 грн, підтверджується матеріалами справи, відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу та відсутності факту прострочення грошового зобов`язання, а також контррозрахунку стягуваної суми, доводи позивача не спростував.

Позивачем, у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за Договором, нараховано відповідачу 198,32 грн пені та 425,35 грн - 3% річних.

У відповідності до п. 10.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки позивача, та встановлено, що з огляду на визначені видатковими накладними строки оплати поставленого товару, останні є не в повній мірі вірними.

Судом здійснено перерахунок нарахованих пені та 3% річних, врахувавши момент виникнення заборгованості за кожною видатковою накладною та прийнявши до уваги кількість днів прострочення на які позивачем здійснювалось нарахування (а.с. 3). Відтак, згідно розрахунку суду правомірним є нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача 189,98 грн пені, а також 17,5 грн 3% річних. Розрахунок суду додається до даного рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, відтак, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача 14 178,56 грн основного боргу, 189,98 грн пені та 17,50 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог покладається на відповідача в сумі 1 866,99 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 237- 239, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Фарм" про стягнення 14 802, 23 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Фарм" (33028, м. Рівне, вул. Словацького, б.1, офіс 40, код ЄДРПОУ 39978149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21, код ЄДРПОУ 20037376) 14 178 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн 56 коп. основного боргу, 189 (сто вісімдесят дев`ять) грн 98 коп. пені, 17 (сімнадцять) грн 50 коп. 3% річних та судовий збір у сумі 1 866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) грн 99 коп.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У частині задоволення позовних вимог про стягнення 8,34 грн. пені та 407,85 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 24.12.2019.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич