Рішення

від 17.12.2019 по справі 925/997/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Черкаси справа № 925/997/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Пясецький Д.В. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж (смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область) про стягнення 262 623,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 262 623,74 грн. з них: 207 146,50 грн. основного боргу за газ, 29 213,51 грн. пені, 19 165,29 грн. інфляційних втрат та 7 098,44 грн. як 3 % річних на підставі договору № 1218/1718-КП-36 постачання природного газу від 22.09.2017, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 17.12.2019 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, явка обов`язковою не визнавалась, що не перешкоджає суду вирішити спір.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відзив на позов із запереченнями проти нього суду не подано.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

22.09.2017 між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-Постачальник, позивач по справі) та Чорнобаївським комунальним підприємством теплових мереж (Споживач, відповідач по справі) укладено договір № 1218/1718-КП-36 постачання природного газу (а.с. 16-25), у відповідності до якого Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. Договору).

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами / організаціями (п. 1.2. Договору).

Відповідно п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) газ орієнтовним обсягом до 125 тис. куб. м (сто двадцять п`ять тисяч куб. м), у тому числі по місяцях:

- жовтень - 55,000 куб.м.;

- листопад - 12,000 куб.м.;

- грудень - 14,000 куб.м.;

- січень - 16,000 куб.м.;

- лютий - 16,000 куб.м.;

- березень - 12,000 куб.м..

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м газу на дату укладення договору становить 7 907,20 грн., крім того податок на додану вартість(ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн. (дев`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 64 коп.).

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ проводиться Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100 - відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 599, 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору Позивачем передано у власність Відповідача природний газ на загальну суму 517 178,34 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- від 30.11.2017 на суму 70 937,08 грн. (а.с.26);

- від 31.12.2017 на суму 102 828,40 грн. (а.с.27);

- від 31.01.2018 на суму 136 266,36 грн. (а.с.28);

- від 28.02.2018 на суму 106 747,20 грн. (а.с.29);

- від 31.03.2018 на суму 100 399,30 грн. (а.с. 30).

Заперечень проти неотримання газу у вказаній кількості та по вказаній ціні відповідач суду не надав. Доказів існування між сторонами спору з приводу якості наданої послуги з постачання газу у справу не подано.

За твердженням позивача відповідач здійснив часткову оплату за поставлений газ в сумі лише 310 031,84 грн. і повну оплату за переданий газ відповідач не здійснив у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1. Договору.

Залишок основного боргу за газ у відповідача становить 207 146,50 грн. (517 178,34 - 310 031,84).

Щодо розрахунків основного боргу у відповідача заперечень немає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 207 146,50грн. залишку заборгованості за поставлений природний газ на підставі договору № 1218/1718-КП-36 постачання природного газу від 22.09.2017.

Строк оплати за газ, спожити й листопаді 2017 - березні 2018 для відповідача вже є таким, що настав, доказів сплати цього боргу у справі немає.

За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 8.2. Договору між сторонами, згідно з якими у разі прострочення Споживачем оплати згідно умов п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в загальній сумі 29 213,51 грн.

На підставі ч. 6 ст. 232 ГПК України нарахування пені повинно бути обмежено шістьма місяцями з дати виникнення права на нарахування пені, оскільки інше не передбачено умовами договору між сторонами.

У таблицях розрахунків позивач провів нарахування пені за більший період, ніж 6 місяців, однак за належним перерахунком пені, який проведено судом за програмою Ліга-закон встановлено, що за належний шестимісячний період нарахування пені її розмір складає навіть більшу суму, ніж яку просить стягнути позивач.

Тому в частині пені суд присуджує до стягнення заявлену позивачем суму в загальному розмірі 29 213,51 грн. (а.с. 13-15).

Доказів сплати пені в сумі 29 213,51 грн. відповідач суду не надав.

В порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач, користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за газ, просить суд стягнути з відповідача 19 165,29 грн. інфляційних втрат та 7098,44 грн. як 3 % річних .

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних позивачем зроблено вірно (а.с.13-15).

Оскільки доказів сплати інфляційних та 3 % річних відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 19 165,29 грн. інфляційних втрат, 7098,44 грн. як 3 % річних. Доказів проведення відповідачем розрахунків за цими нарахуваннями у справі нема.

Відповідач не надав суду доказів про відсутність підстав для нарахування пені, інфляційних та 3% річних за прострочення проведення розрахунків за газ по договору між сторонами.

Відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову і примусового стягнення з відповідача 207 146,50 грн. залишку основного боргу за газ, 29 213,51 грн. пені, 19 165,29 грн. інфляційних втрат, 7098,44 грн. як 3 % річних на підставі договору № 1218/1718-КП-36 постачання природного газу.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати слід покласти на відповідача, з якого на користь позивача слід стягнути 3 939,36 грн.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж (ідентифікаційний код 14193942, смт. Чорнобай, Чорнобаївський район, Черкаська область, вул. Спортивна, 3А) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6) -- 207 146,50 грн. залишку основного боргу за газ, 29 213,51 грн. пені, 19 165,29 грн. інфляційних втрат, 7098,44 грн. як 3 % річних на підставі договору № 1218/1718-КП-36 постачання природного газу від 22.09.2017 та 3 939,36 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 24 грудня 2019

Суддя Н.М. Спаських