Ухвала

від 24.12.2019 по справі 911/1164/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1164/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019

у складі колегії суддів: Грека Б. М. (головуючого), Сотнікова С. В., Остапенка О. М.

та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019

у складі судді Лопатіна А. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська м`ясна технологічна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 Головне управління ДФС у Київській області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 у справі № 911/1164/13.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1164/13 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/1164/13 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019.

Перевірив матеріали касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 12.11.2019 (повний текст складено 14.11.2019). Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови апеляційної інстанції в касаційному порядку припадав на 04.12.2019 .

Однак, касаційну скаргу Головним управлінням ДФС у Київській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 09.12.2019 , тобто із пропуском строку, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

У свою чергу скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в якому посилається на те, що оскаржувана постанова була ним отримана 18.11.2019.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

У пункті 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Згідно із частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, до касаційної скарги не додано доказів, які б підтверджували, що скаржник отримав повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції саме 18.11.2019.

Зазначене вище унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим відповідне клопотання може бути розглянуте після надання скаржником належних доказів дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Суд відзначає, що саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення з долученням клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження за відсутності доказів отримання постанови апеляційної інстанції не є підставою для його поновлення. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання до господарського суду заяв кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяв про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяв про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 7 684,00 грн ((1 921,00 х 2) х 200 % = 7 684,00).

Проте, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 292 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною п`ятою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи наведене касаційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 у справі № 911/1164/13 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме - надання доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (поштового конверту суду, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копії роздруківки з офіційного сайту Укрпошти тощо) та доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 7 684,00 грн.

Також суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 291 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, надіслати іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте, до касаційної скарги не додано жодних доказів направлення копії касаційної скарги учасникам у справі.

Слід зазначити, що неповідомлення учасників справи про звернення із касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Ураховуючи, що зазначені недоліки не можуть бути підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до статті 292 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зобов`язати скаржника надати такі докази протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

Принагідно суд доводить до відома скаржника, що у разі невиконання вимог суду щодо надання належних доказів надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів (у випадку їх долучення до скарги) іншим учасникам справи, до нього можуть бути застосовані заходи процесуального примусу в порядку, передбаченому главою 9 розділу І Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.07.2019 у справі № 911/1164/13 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

4. Зобов`язати скаржника надіслати учасникам у справі копії касаційної скарги листом з описом вкладення та надати суду такі докази протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді В. В. Білоус В. Я. Погребняк