Рішення

від 23.12.2019 по справі 471/466/19

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/466/19

Провадження №2/471/241/19

Номер рядка звіту 7

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2019 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Романчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське цивільну справу № 471/466/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В своєму позові позивач зазначає, що 28 лютого 2001 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею "Ріко-Альянс" в журналі реєстрації біржових угод за № 3-28. Зобов`язання по цьому договору позивачем було виконано в повному обсязі: сплатив відповідачу оговорену суму - 22 973 грн., а відповідач ніяких претензій не мав та віддав документи на будинок. В пункті 9 вищезазначеного договору купівлі-продажу вказано, що договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, а це свідчить про те, що при купівлі-продажу будинку сторони договору не знали про необхідність нотаріального посвідчення такого договору. Звернувшись у відповідні органи позивач дізнався, що вказаний договір купівлі-продажу, не оформлений нотаріально, не являється документом, який засвідчує право власності на будинок, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак, нотаріально посвідчити договір в нотаріальній конторі не має можливості, оскільки попередній власник майна помер, а спадкоємців після його смерті немає, тому позивач змушений звертатися до суду.

Представник позивача до початку судового засідання звернувся із письмовою заявою, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив справу слухати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги визнав.

Дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

28 лютого 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею "Ріко-Альянс" в журналі реєстрації біржових угод за № 3-29 (а.с. 7-8).

Зобов`язання по договору позивачем було виконано в повному обсязі: він сплатив оговорену суму - 1000 грн. за купівлю вказаного майна, а відповідач віддав документи на будинок та ключі від нього.

Право власності на вказаний житловий будинок ОСОБА_1 зареєстрував в КП "Возенесенському МБТІ", реєстровий номер 85, відповідно до реєстраційного напису від 06.03.2001 року (а.с. 9).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті спадкову справу заведено не було (а.с. 55-55)

При оформлені субсидії позивач дізнався, що вказаний договір не оформлений нотаріально та не являється документом, який засвідчує право власності на житловий будинок.

Цивільні відносини по даній справі виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 01 січня 2004 року, а саме договір купівлі-продажу житлового будинку було укладено 28.02.2001 року, тому на дані правовідносини поширюється дія норм Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р., який діяв на час укладення угоди), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.) передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Зобов`язання за договором купівлі-продажу житлового будинку сторонами були виконанні.

Проте, в порушення вищевказаних вимог оформлення обумовленого договору купівлі-продажу нерухомого майна в нотаріальному порядку не відбулося.

Згідно з ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що сторони за договором домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується договором купівлі-продажу № 3-28 від 28.02.2001 року, укладеним на універсальній товарній біржі "Ріко-Альянс"; крім того, відбулося повне виконання договору, зазначене в даному конкретному випадку, виходячи з принципу розумності та справедливості, є підставою для визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного будинку.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 280, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Генчі Едуарда Костянтиновича до Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на суму 22 973 гривень, та зареєстрований універсальною товарною біржею "Ріко-Альянс" 28 лютого 2001 року за №3-28.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Шевченківська сільська рада Братського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04376038, місцезнаходження: вул. Шевченка, 31, с. Шевченко Братського району Миколаївської області.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

СуддяІ.Б. Скарницька