Рішення

від 21.12.2019 по справі 288/1758/19

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1758/19

Провадження № 2/288/649/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач -1), Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач -2), Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - відповідач -3) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , який постійно, до дня смерті, проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 11 червня 2013 року секретарем Макарівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, згідно якого заповів все належне йому на день смерті майно позивачу.

Позивач спадщину після смерті батька прийняв, крім того, оформив свої Спадкові права на належний померлому житловий будинок, що розташований за вищевказаною адресою.

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, відповідно до статті 1218 ЦК України.

Батько позивача ОСОБА_2 був членом КСП імені Корольова, проте помилково не був включений в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай).

Членство ОСОБА_2 у ОСОБА_3 підтверджується трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 , заповненою 28 серпня 1991 року, згідно якої ОСОБА_2 08.08.1989 року був прийнятий в члени колгоспу імені Корольова, а 27.12.1996 року його звільнено.

Крім того членство батька в ОСОБА_3 підтверджується також свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), з якого вбачається, що частка ОСОБА_2 у пайовому фонді майна КСП імені Корольова с. Макарівка визначена у розмірі 2557 гривень, або 0,13%.

Державний акт на право колективної власності на землю № ЖТ 04-13-000025, реформованому Колективному сільськогосподарському підприємству імені Корольова, було видано 05 січня 1996 року.

На день видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП імені Корольова ОСОБА_2 , залишався його членом.

З метою отримання сертифікату на земельну частку (пай) позивач звернувся до Головного управління Держгеокадстру у Житомирській області, проте йому було відмовлено, через те, що ОСОБА_2 не був включений у списки осіб - членів КСП, що мають право на земельну частку (пай), а видача правовстановлюючих документів, в тому числі і сертифікату про право на земельну частку (пай), на померлого, є неможливим, так як відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи, припиняється в момент її смерті.

Отже, право на земельну частку (пай) виникає в особі, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акту на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Розмір земельної частки (паю) по КСП імені Корольова, с. Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, становить 3,03 в умовних кадастрових гектарах, а її вартість, згідно сертифікату становить 12 645 гривень 00 копійок.

Постановою Центральної виборчої комісії № 437 від 07 жовтня 2016 року Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 18 грудня 2016 року було утворено в межах Житомирської області, Андрушківська сільська об`єднана територіальна громада до складу якої ввійшла Макарівська сільська рада.

Позивач просить визнати за ним, право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Корольова, село Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 3,03 га, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Андрушківської сільської ради ( межами села Макарівка, колишньої Макарівської сільської ради), Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати покладає на себе.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

Представники відповідачів Андрушківської сільської ради Попільяннського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, в підготовче судове засідання не з`явились, надали до суду заяви, в яких просили справу розглядати без участі їх представників, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 червня 2013 року виконавчим комітетом Макарівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 8.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19 травня 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Попільнянського району управління юстиції Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 10.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 14 липня 2017 року Виконавчим комітетом Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 52.

Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 16 липня 1961 року Макарівською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 16 липня 1961 року перебували в зареєстрованому шлюбі, запис за № 25.

Відповідно до Заповіту посвідченого 11 червня 2013 року секретарем Макарівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заповів житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та все, що по Закону належить йому своєму синові ОСОБА_1 .

Довідкою № 493 від 18 липня 2017 року Виконавчого комітету Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно довідки № 488 від 25 листопада 2019 року виданої Виконавчим комітетом Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 , уродженець села Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 .

Як вбачається з довідки № 1695/02-14 від 01 грудня 2017 року приватного нотаріуса Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, після смерті ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 в селі Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області, заведено спадкову справу. Станом на 01 грудня 2017 року спадкоємцем, який прийняв спадщину після її смерті є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЖИ-6 № 021256 виданого 20 липня 2001 року Макарівською сільською радою, ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Корольова с. Макарівка, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 09 липня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01 квітня 2000 року становить 1919461 гривень. Частка ОСОБА_2 визначена в розмірі 2557 гривень, або 0,13%.

Згідно повідомлення № 29-6-0.31-1159/116-19 від 20 листопада 2019 року Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, державний акт на право колективної власності на землю реформованому Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Корольова с. Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, видано 05 січня 1996 року серія ЖТ 04-13-000025. Розмір земельної частки (паю) за даними сертифікату про право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах становить 3,03 га. Вартість земельної частки (паю) на дату видачі сертифікату становила 12 645 гривень (без врахування коефіцієнтів індексації). ОСОБА_2 у список осіб - членів КСП ім. Корольова, що мають право на земельну частку (пай) не включений. Нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Житомирській області становить 21 411 гривень 00 копійок.

Як вбачається з трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 заповненої 28 серпня 1991 року, ОСОБА_2 з 08 серпня 1989 року прийнятий в члени колгоспу на посаду оператора. 27 грудня 1996 року звільнений з роботи за власним бажанням. Вказана інформація підтверджується також Трудовою книжкою заповненою 21 листопада 1963 року.

Відповідно до повідомлення № 29-6-0.31-1160/116-19 від 20 листопада 2019 року Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі Сертифікату про право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 , як члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Корольова, села Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, якого не було включено в список осіб - членів КСП імені Академіка Корольова, що мають право на земельну частку (пай), так як згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України на померлих громадян сертифікат не може бути видано.

Згідно повідомлення № 127/02-31 від 29 травня 2019 року Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у оформлені спадкових прав і у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на право на земельну частку (пай) члена реформованого КСП імені Корольова, село Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 3,03 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , так як заявником не надано документів, що підтверджують право ОСОБА_2 на вказану земельну частку (пай).

Архівною довідкою № 05-02/438 від 02 грудня 2019 року виданої Архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області передбачено, що в архівному фонді колгоспу ім. академіка Корольова. КСП ім. академіка Корольова село Макарівка Попільнянського району Житомирської області за 1989 - 1996 роки, в протоколах засідань правління та засідань загальних зборів уповноважених, відомості про виключення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з членів колгоспу ім. академіка Корольова, КСП ім. академіка Корольова село Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, відсутні.

Як вбачається з Архівного витягу з Статуту КСП ім. академіка Корольова село Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, виданого Архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області 02 грудня 2019 року за № 05-02/447, протоколом загальних зборів підприємства 19.10.1992 року № 1, КСП ім. академіка Корольова є правонаступником бувшого колгоспу ім. академіка Корольова. Протоколом загальних зборів КСП ім. академіка Корольова с. Макарівка 05.01.2000 року № 1, реорганізовано КСП ім. академіка Корольова в Повне сільськогосподарське товариство Макарівка , 02 лютого 2006 року ПСТ Макарівка (с. Макарівка, Попільнянського району), ідентифікаційний код 05267529, ліквідовано по рішенню суду у зв`язку з визнанням його банкрутом.

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу Повне сільськогосподарське товариство Макарівка , яке розташоване в селі Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, припинило свою діяльність, запис від 01 червня 2006 року, номер запису: 12971170002003144.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. а ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV , визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок , є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України , громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1216 , 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до статті 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям ; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Корольова, село Макарівка, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 3,03 га, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Андрушківської сільської ради (за межами села Макарівка, колишньої Макарівської сільської ради), Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник