Ухвала

від 16.12.2019 по справі 757/61943/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61943/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТАЙМ ПРОДАКТ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2019 року у кримінальному провадженні № 42017000000001595 від 22.05.2017,-

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ ««АПТАЙМ ПРОДАКТ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2019 року у кримінальному провадженні № 42017000000001595 від 22.05.2017.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року за клопотанням прокурора третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «АПТАЙМ ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 42300506) на рахунках в банківській установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д), із зазначенням залишку арештованих коштів.

Особа, що подали клопотання в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подала заяву, про розгляд клопотання за її відсутності.

Представник Генеральної прокуратури України у судове засідання не з`явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядомвстановлено,що під процесуальним керівництвом Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42017000000001595 від 22.05.2017, за фактами фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненої повторно та за попередньою змовою групою осіб, а також пособництва в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 209; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа № 757/25055/19-к) Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2019 було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «АПТАЙМ ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 42300506) на рахунках в банківській установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д).

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Протягом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження грошових коштів які перебувають арештованими на розрахунковому рахунку ТОВ «АПТАЙМ ПРОДАКТ» є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на розрахункові рахунки ТОВ «АПТАЙМ ПРОДАКТ».

Проте за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ТОВ «АПТАЙМ ПРОДАКТ» не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на грошові кошти, що належать ТОВ «АПТАЙМ ПРОДАКТ».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТАЙМ ПРОДАКТ» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2019 року у кримінальному провадженні № 42017000000001595 від 22.05.2017 задовольнити.

Скасувати арештна грошовікошти,які знаходятьсяна рахункуТОВ «АПТАЙМПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 42300506) на рахунках в банківській установі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д), накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року №757/25055/19-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1