Ухвала

від 20.12.2019 по справі 757/65159/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/65159/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 який діє в інтересах ТОВ «Крайніон Плюс» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.10.2019, в рамках к/п НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Крайніон Плюс» звернулося до суду із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2019, на видаткові операції з грошовими коштами суб`єкту підприємницької діяльності ТОВ «Крайніон Плюс» (код ЄДРПОУ 36825019), які знаходяться на поточних рахунках, а саме: рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); рахунки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які відкритті в філії «Головне управління» АТ «Ощадбанк» м. Київ (МФО 322669), № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , які відкритті в АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , які відкритті в АТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) та поновити витратні операції по вказаних рахунках.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що виходячи з правової кваліфікації злочину, досудове розслідування якого здійснюється у кримінальному провадженні № 3201900000000167 від 22.02.2019 р., відсутні фактичні дані, які свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

ТОВ «Крайніон Плюс» здійснює законну господарську діяльність, основною сферою діяльності є послуги з виконання будівельних робіт підприємствам комунального та державного сектору. Товариство завжди сплачувало всі необхідні податки та платежі у зв`язку із здійсненням своєї діяльності. Товариство та учасники ніколи не притягувались до адміністративної, фінансової, кримінальної чи іншої відповідальності.

Грошові кошти, отримані ТОВ «Крайніон Плюс» на відкриті у законному порядку банківські рахунки як суб`єкта господарської діяльності, не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отримані за результатом проведення фінансово-господарської діяльності відповідно до норм бухгалтерського та податкового законодавства України. Вказані обставини підтверджуються первинними фінансово-господарськими документами та даними, відображеними в бухгалтерському та податковому обліках Товариства.

У судове засідання представник заявника не з`явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує.

Особа, за клопотання якої арештовано майно у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що кримінальне провадження №32019100000000167 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі матеріалів співробітників ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2019 у справі № 757/54223/19-к накладено арешт на майно: арешт на речові докази - безготівкові грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Крайніон Плюс» (код 36825019) № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які відкриті в філії «Головне управління» АТ «Ощадбанк», м. Київ (МФО 322669), № НОМЕР_10 , № НОМЕР_7 , які відкриті в АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), № НОМЕР_11 , № НОМЕР_9 , які відкриті в АТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023), банківських рахунках ТОВ «Рісконт» (ЄДРПОУ 34960032) № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , які відкриті в АТ «ПУМБ» (МФО 334851), № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , які відкриті в філії «Головне управління» АТ «Ощадбанк», м. Київ (МФО 322669) із зазначенням залишку арештованих коштів. Заборонено розпоряджатися арештованими грошовими коштами, що знаходяться на вищевказаних банківських рахунків, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2019 вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ «Крайніон Плюс» є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що у кримінальному провадженні ТОВ «Крайніон Плюс», в рамках якого накладено арешт на майно Товариства, статусу підозрюваного, обвинуваченого не має, не доведено, що Товариство має відношення до розслідуваного кримінального провадження.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 який діє в інтересах ТОВ «Крайніон Плюс» про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 22.10.2019, в рамках к/п 3201900000000167 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2019 по справі № 757/54223/19-к, на видаткові операції з грошовими коштами суб`єкту підприємницької діяльності ТОВ «Крайніон Плюс» (код ЄДРПОУ 36825019), які знаходяться на поточних рахунках, а саме: рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ «ПУМБ» (МФО 334851); рахунки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , які відкритті в філії «Головне управління» АТ «Ощадбанк» м. Київ (МФО 322669), № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , які відкритті в АТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , які відкритті в АТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023) та поновити витратні операції по вказаних рахунках.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1