Рішення

від 22.11.2019 по справі 758/12102/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12102/19

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22 листопада 2019 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі содового засідання Гальчинській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунікаційна група ЕСГ , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання трудового договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ Комунікаційна група ЕСГ , в якому просив розірвати трудовий договір, укладений між ним та відповідачем, з 02 серпня 2019 року, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 КЗпП України; визначити порядок виконання судового рішення шляхом зобов`язання Подільської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як директора (керівника) та підписанта ТОВ Комунікаційна група ЕСГ .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Рішенням загальних зборів Учасників Товариства за обмеженою відповідальністю Комунікаційна група ЕСГ від 06 серпня 2015 року Позивача призначено на посаду Директора ТОВ Комунікаційна група ЕСГ , відповідно до наказу Позивач приступив до виконання обов`язків директора за сумісництвом 07 серпня 2015 року. Контракт або письмовий трудовий договір з ОСОБА_1 як з директором не укладався, отже, діяльність позивача врегульована статутом товариства та нормами чинного законодавства. У червні 2019 року позивач вирішив звільнитись з посади директора, і на виконання приписів Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю направив повідомлення про проведення загальних зборів учасників, для розгляду питання про звільнення, на адреси учасників ТОВ Комунікаційна група ЕСГ - Акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю "ЄК Мультімедіа Контент Лімітед" та ОСОБА_3 . У назначену дату та час на місце проведення зборів ніхто з учасників та їхніх представників не з`явився, про причини своєї відсутності не повідомив, отже загальні збори не відбулись, питання щодо звільнення позивача не вирішено, що порушує його права як працівника.

Представник позивача- адвокат Варічева Л.С. до початку судового засідання подала заяву, в якій просить розглянути позов без її участі та задовольнити позов в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, в зв`язку з чим на підставі ст.ст.223, 280 ЦПК України розглядає справу в заочному порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв з процесуальних питань не подавав.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов таких висновків.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства за обмеженою відповідальністю Комунікаційна група ЕСГ від 06 серпня 2015 року ОСОБА_1 обрано на посаду Директора ТОВ Комунікаційна група ЕСГ .

Відповідно до Наказу № 7-к позивач приступив до виконання обов`язків директора за сумісництвом 07 серпня 2015 року. Контракт або письмовий трудовий договір між позивачем та відповідачем не укладався.

На час розгляду справи позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як тимчасово переміщена особа, має зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 (довідка від 10.12.2015 р.).

У червні 2019 року позивач вирішив звільнитись з посади директора товариства.

Відповідно до п. 9.6.3 Статуту товариства, обрання та відкликання директора товариства відноситься до компетенції Зборів Учасників, які скликаються не рідше одного разу на рік, а позачергові Збори, згідно п. 9.15 - лише у певних випадках.

Проте, відповідно до ч.3 Глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , з 17 червня 2019 року, ці положення статуту товариства втратили чинність через невідповідність вимогам закону.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , обрання одноособового виконавчого органу товариства відноситься до компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до ст. 31 зазначеного Закону, загальні збори учасників скликаються в тому числі з ініціативи виконавчого органу товариства. Ст. 33 Закону зобов`язує виконавчий орган товариства повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Судом встановлено, що 24 червня 2019 року позивачем направлено повідомлення про проведення загальних зборів учасників на відомі мені адреси учасників ТОВ Комунікаційна група ЕСГ :

1. Акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю "ЄК Мультімедіа Контент Лімітед" (EK MULTIMEDIA CONTENT LIMITED), за адресою Арх. Кіпріану та Аг. Андреу Г. Павлідес Корт, 2, 5-й поверх, 3036, Лімасол, Кіпр

2. ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 .

У визначений строк на місце проведення зборів ніхто з учасників та їхніх представників не з`явився, причини відсутності не повідомив, на даний час загальні збори учасників товариства не проведені, питання про звільнення позивача з посади директора не вирішено, що порушує права позивача, як працівника.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договом є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 частини першої статті 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору також є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

За положеннями статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

З урахуванням наведеного позивач, користуючись своїм правом, у встановленому законом порядку, попередив відповідача (як власника та уповноважений ним орган) письмово за розумний строк, про свій намір припинити трудові відносини, натомість відповідач не виконав свій обов`язок оформити розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Суд вважає бездіяльність відповідача щодо припинення трудових відносин з позивачем, як протиправну та таку, що порушує трудові права останнього як працівника.

За правилами, встановленими ч. 3 та 6 статті 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що не вирішуючи питання про її звільнення з посади директора шляхом проведення загальних зборів за умови, коли останній вжив належних та достатніх заходів для інформування відповідача про свої наміри щодо розірвання трудового договору, відповідач порушує та обмежує право позивача на працю та вільний вибір, яке гарантоване ст.43 Конституції України.

Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Як випливає з усталеної практики Європейського суду з прав людини, приватне життя включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру (див. рішення від 7 серпня 1996 року у справі С. проти Бельгії (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі Нємець проти Німеччини (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (див. рішення у справах Сідабрас та Джяутас проти Литви .

Отже, принцип свободи праці знаходить своє об`єктивне вираження в можливості найманого працівника самостійно визначати вектор розвитку своїх професійних здібностей та навичок, найманий працівник наділений виключною можливістю обирати конкретні форми застосування своєї продуктивної діяльності.

Виходячи з вимог ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить закону, а відповідає найбільш ефективному способу захисту трудових прав позивача.

Суд вважає, що позовні вимоги про розірвання трудового договору підлягають задоволенню, оскільки вони є доведеними та обґрунтованими, а судом встановлено порушення прав позивача, що підлягає захисту.

За приписами частин першої-другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із частиною першою ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

З метою забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача суд приходить до висновку про необхідність визначення порядку виконання судового рішення про розірвання трудового договору шляхом зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців Подільської районної в м. Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як директора (керівника) та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю Комунікаційна група ЕСГ (ЄДРПОУ 37725615)

На підставі викладеного, ст.ст.23, 36, 38 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Комунікаційна група ЕСГ (04080 м. Київ вул. Кирилівська (Фрунзе), буд. 65 Д, код за ЄДРПОУ 37725615), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (04071 м. Київ вул. Костянтинівська/Хорива, 9/6), про розірвання трудового договору задовольнити у повному обсязі.

Трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області 25 лютого 2006 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне зареєстроване місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Комунікаційна група ЕСГ , (місцезнаходження за адресою: 04080 м. Київ вул. Кирилівська (Фрунзе), буд. 65 Д, код за ЄДРПОУ 37725615), розірвати з 02 серпня 2019 року, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до статті 267 ЦПК України визначити порядок виконання рішення суду шляхом зобов`язання Подільської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як директора (керівника) та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю Комунікаційна група ЕСГ , код ЄДРПОУ 37725615.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. М. Ларіонова