Ухвала

від 16.12.2019 по справі 758/13326/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13326/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ управління поліції в метрополітені ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Зазначав, що у провадженні слідчого відділу управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2019 за № 12019100120001145, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України.

У ході досудового розслідуванням встановлено, що посадові особи ТОВ «Хаілвел» та ТОВ «Ван-агро» впродовж 2017-2019 за попередньою змовою організували незаконне виготовлення, перевезення, зберігання з метою збуту та збут на території України сильнодіючих лікарських засобів в особливо великих розмірах, які ввозяться з території Китайської Народної Республіки і розповсюджуються під виглядом препаратів, виготовлених в Україні без спеціального на те дозволу шляхом підробки документів щодо хімічних показників, сертифікатів якості, документів щодо вартості та походження товару, ліцензій на право виробництва ліків, сертифікатів належної виробничої практики (GMP), етикеток на товарі, тощо.

Установлено, що громадянин КНР ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (08.05.2007 отримав посвідку, видану СГІРФО Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, на постійне проживання на території України серії НОМЕР_1 , терміном дії «безстроково») є директором та власником ТОВ «Хаілвел» (ЄДРПОУ 34866582, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та власник ТОВ «Ван-Агро» (ЄДРПОУ 39762381, зареєстроване за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Іванків, вулиця Леніна, будинок 117-А) створив протиправний механізм із незаконного виготовлення, перевезення, зберігання з метою збуту та збут на території України сильнодіючих лікарських засобів в особливо великих розмірах, які ввозяться з території Китайської Народної Республіки і розповсюджуються під виглядом препаратів, виготовлених в Україні без спеціального на те дозволу шляхом підробки документів щодо хімічних показників, сертифікатів якості, документів щодо вартості та походження товару, ліцензій на право виробництва ліків, сертифікатів належної виробничої практики (GMP), етикеток на товарі, тощо.

Так, підконтрольними громадянину Китаю ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) структурами здійснюється ввезення субстанцій лікарських засобів з Китайської Народної Республіки недоведеної якості, використовуючи підроблені документи щодо походження товару, ліцензії на право виробництва, хімічних показників та сертифікатів якості (протягом 2017-2019 ввезено товару на суму понад 50 млн грн).

Крім того, до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 залучив заступника директора ТОВ «Хаілвел» - ОСОБА_7 , комерційного директора ТОВ «Хаілвел» - ОСОБА_8 , співробітницю ТОВ «Хаілвел» - ОСОБА_9 та митного брокера - ОСОБА_10

Поставки субстанції сильнодіючих лікарських засобів на територію України відбуваються через китайські компанії (Tianjin Jinkang Bio-tech Co., LTD та Shijiazhunang Amino Trade Co., LTD.) підконтрольні ОСОБА_5 (Wang Guanjun), які не є виробниками продукції, а використовуються ними для підміни товаросупровідних документів субстанцій лікарських засобів (сертифікатів якості, документів щодо вартості та походження товару, ліцензій на право виробництва ліків, сертифікатів належної виробничої практики (GMP), етикеток на товарі, тощо.

В подальшому, вітчизняні фармацевтичні заводи-виробники (ТОВ «Юрія-Фарм», ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХВЗ», ТОВ «Торговий Дім «Новофарм-Біосинтез» та інші) подають заявки до ТОВ «Хаілвел» щодо імпорту відповідних субстанцій для виготовлення ліків.

Водночас встановлено, що коменрційний директор ТОВ «Хаілвел» - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де можливо зберігаються знаряддя вчинення протиправної діяльності фігурантів кримінального провадження.

18.10.19 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2019 за адресою: АДРЕСА_2 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено: 4 (чотири) флешнакопичувачі (в металевому корпусі) із написом «BIOCOM AG»; 22 (двадцять два) аркуші паперу формату А4, на яких містяться чорнові записи та нанесені відтиски печатки англійською та китайською мовами; чорновий варіант договору про нерозголошення конфіденційної інформації № 160815-01 на 3 (трьох) аркушах.

Відповідно до постанови слідчого зазначені вище вилучені аркуші та флешнакопичувачі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019100120001145 від 31.07.2019.

Посилаючись на те, що з матеріалів, доданих до клопотання, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені в ході проведення обшуку 18.10.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , речі повністю відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, слідчий, з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на зазначене вище майно.

У клопотанні слідчий, з метою забезпечення арешту майна, просив розглядати клопотання без повідомлення власника майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Приходжу до висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власника майна з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з викладених у ньому підстав і просив клопотання задовольнити.

Вислухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та документи, додані до клопотання, приходжу до наступного висновку.

Установлено, що у провадженні слідчого відділу управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2019 за № 12019100120001145, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України.

18.10.19 на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2019 за адресою: АДРЕСА_2 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено: 4 (чотири) флешнакопичувачі (в металевому корпусі) із написом «BIOCOM AG»; 22 (двадцять два) аркуші паперу формату А4, на яких містяться чорнові записи та нанесені відтиски печатки англійською та китайською мовами; чорновий варіант договору про нерозголошення конфіденційної інформації № 160815-01 на 3 (трьох) аркушах.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту, слідчий вказував на те, що арешт майна необхідний для забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до постанови слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 від 19.10.19 вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , речі, а саме: 4 (чотири) флешнакопичувачі (в металевому корпусі) із написом «BIOCOM AG»; 22 (двадцять два) аркуші паперу формату А4, на яких містяться чорнові записи та нанесені відтиски печатки англійською та китайською мовами; чорновий варіант договору про нерозголошення конфіденційної інформації № 160815-01 на 3 (трьох) аркушах, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019100120001145 від 31.07.2019.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 4 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги те, що згідно постанови від 19.10.2019 речі та документи, зазначені у ній, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019100120001145 від 31.07.2019, а також ураховуючи можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.

Зважаючи на те, що до клопотання прокурором надано достатня кількість доказів необхідності накладення арешту, вбачаю достатні обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах власника майна та інших осіб від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на 4 (чотири) флешнакопичувачі (в металевому корпусі) із написом «BIOCOM AG»; 22 (двадцять два) аркуші паперу формату А4, на яких містяться чорнові записи та нанесені відтиски печатки англійською та китайською мовами; чорновий варіант договору про нерозголошення конфіденційної інформації № 160815-01 на 3 (трьох) аркушах, які належать комерційному директору ТОВ «Хаілвел» - ОСОБА_8 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1