Рішення

від 12.12.2019 по справі 761/31100/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31100/19

Провадження № 2-а/761/563/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білоцерківському, Богуславському, Володарському, Кагарлицькому, Миронівському, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському районах та у місті Білій Церкві Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Миронюк Валерія Анатолійовича про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

У вимогах позивач просить: скасувати постанову №298-ДК/0064По/08/01/-19 від 10.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення за порушення ст.53-3 КУпАП за якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. та закрити справу.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 10.07.2019 року відповідачем винесено оспорювану постанову за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Позивач не погоджується з постановою та вважає, що вона підлягає скасуванню на тій підставі, що при здійсненні перевірки інспектором не перевірялись документи, а тому факт ніби-то зняття та перенесення родючого шару грунту саме ТОВ Шамраївське носить характер припущень. На земельній ділянці, яка орендується ТОВ Шамраївське з 1959 року проводиться відкрита розробка родовища корисних копалин та здійснюється видобування граніту. В протоколі не вказано, що на земельній ділянці було знято саме грунтовий покрив (родючий шар грунту) земельної ділянки. Також інспекторами не проводились фактичні обміри земельної ділянки, а лише зазначено орієнтовну площу.

Крім того позивач зазначає, що він не був присутній під час розгляду справи так як не був належним чином повідомлений про час та місце її розгляду.

Так як справа розглядалась в порядку спрощеного провадження сторони в судове засідання не викликались.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та копії матеріалів позовної заяви з додатками відповідач отримав 21.10.2019 року.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив до суду не направив.

Від сторін не надходило клопотання про слухання справи з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення вимог за наступних підстав.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 61 Конституції України визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Судом встановлено, що 26.06.2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Білоцерківському, Богуславському, Володарському, Кагарлицькому, Миронівському, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському районах та у місті Білій Церкві Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Михайлюк І.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в якому зазначено, що при перевірці дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, яка розміщена в адміністративних межах Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області встановлено: земельна ділянка земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення загальною площею 30,5535 га з кадастровим номером 3224088200:02:002:0001 згідно розпорядження Київської обласної державної адміністрації №142 від 16.05.2014 року надана в оренду терміном на 49 років ТОВ Шамраївське для розміщення та обслуговування гранітного кар`єру. На підставі вказаного розпорядження укладено договір оренди землі від 21.05.2014, який зареєстровано в Реєстраційній службі Сквирського районного управління юстиції 22.05.2014 за №5444065. Під час перевірки, з виїздом на місцевість встановлено, що на частині даної земельної ділянки орієнтовно площею 1,00 га ТОВ Шамраївське знято поверхневий шар грунту без спеціального дозволу, що є порушенням ст.168 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена статтею 53-3 КУпАП та пунктом и частини першої статті 211 Земельного кодексу України.

Як вбачається, ОСОБА_1 ознайомлений з протоколом та в поясненнях зазначив: З висновками зазначеним в акті перевірки та протоколі не погоджуюсь. Заперечення будуть надані в установленому законом порядку .

Також в протоколі зазначено, що розгляд справи мав відбутися 08.06.2019 року о 10.00 год. про що ОСОБА_1 був повідомлений.

Проте розгляд справи відбувся 10.07.2019 року та постановою начальник відділу контролю за використанням та охороною земель у Білоцерківському, Богуславському, Володарському, Кагарлицькому, Миронівському, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському районах та у місті Білій Церкві Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Миронюк Валерій Анатолійович, розглянувши зазначений вище протокол встановив, що ОСОБА_1 , який працює в ТОВ Шамраївське порушив вимоги статті 168 Земельного кодексу України, а саме: відсутній спеціальний дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву. Порушенням заподіяна шкода на суму 30 007,73 грн., яка нарахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25.07.2007 року №963. За згадане порушення передбачена відповідальність згідно статті 53-3 КУпАП. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-3 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності в розмірі 340,00 грн.

Постанова 10.07.2019 року направлена на адресу ОСОБА_1 10.07.2019 року та отримана 29 липня 2019 року.

Стаття 53-3 КУпАП передбачає відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Стаття 168 Земельного кодексу України визначає, що грунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони.

Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:

а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;

б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення.

У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

При здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

В той же час частина 1 статті 211 Земельного кодексу України визначає, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема п. и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Як вбачається з позовної заяви та копії протоколу, позивач заперечував порушення статті 168 Земельного кодексу України та відповідно статті 53-3 КУпАП.

Відповідач до суду не направив документи на підставі яких було складено протокол та відповідно прийнято оспорювану постанову.

Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України (RYSOVSKYY v. UKRAINE), в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та підстав притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідачем не доведено врахування при винесенні спірної постанови про адміністративне стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, зокрема взагалі наявності вини позивача, майнового стану, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, як таке чітко визначено статтею 280 КУпАП.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно бути обґрунтованим, тож у жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

Разом з тим, в рішенні від 31.07.2008 р. по справі Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому, суд, приходить до висновку, що вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-3 КУпАП не підтверджується належними та допустимими доказами, крім постанови про адміністративне правопорушення, складеної відповідачем.

Згідно положень ст.286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 280, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білоцерківському, Богуславському, Володарському, Кагарлицькому, Миронівському, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському районах та у місті Білій Церкві Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Миронюк Валерія Анатолійовича про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову №298-ДК/0064По/08/01/19 від 10 липня 2019 року Начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Білоцерківському, Богуславському, Володарському, Кагарлицькому, Миронівському, Рокитнянському, Сквирському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському районах та у місті Білій Церкві Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Миронюк Валерія Анатолійовича за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-3 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-3 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання його копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Г.Притула