Рішення

від 07.10.2019 по справі 160/6875/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Справа № 160/6875/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. за участі секретаря судового засіданняГончаровій В.Г. за участі: представника позивача представника відповідача Баранник М.Ю Агаджанян О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОСНАБ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОСНАБ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №1520-п від 14.03.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦЕНЕРГОСНАБ ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми Р №0019881422 від 31.07.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області форми Р №0019891422 від 31.07.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними наказом та податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вважає їх такими, що прийняті з порушенням вимог діючого законодавства з наступних підстав:

- запит контролюючого органу про надання документів не відповідав вимогам закону, а тому позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на цей запит, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, запит від 14.03.2017 року №4313/10/04-36-14-06-16 позивач взагалі не отримував;

- у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Спеценергоснаб , оформленого наказом від 14.03.2018 року №1520-п;

- в повідомленні №625 від 14.03.2018 року не міститься інформація щодо місця проведення перевірки і щодо уповноваження осіб Нікопольської ОДПІ на проведення відповідної перевірки;

- реальність господарських операцій між позивачем і контрагентами ТОВ Кастром Груп та ТОВ Флеш-Сток підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України;

- відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій, висновки ГУ ДФС у Дніпропетровській області базуються на податковій інформації від контрагентів позивача, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи;

- наявність вироку стосовно посадових осіб ТОВ Кастром Груп та ТОВ Флеш-Сток не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства України.

На думку позивача, оскаржувані наказ та податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року:

- поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОСНАБ пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №1520-п від 14.03.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦЕНЕРГОСНАБ ;

- прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6875/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

- витребувано у Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області докази направлення позивачу: наказу №1520-п від 14.03.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦЕНЕРГОСНАБ та податкових повідомлень-рішень №0019891422 від 31.07.2018 року та №0019881422 від 31.07.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/6875/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 09.09.2019 року.

19.08.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на таке:

- проаналізувавши надані представником позивача документи у відповідь на запити контролюючого органу, було прийнято рішення про проведення перевірки;

- результати дослідження діяльності контрагентів позивача ТОВ Флеш-Сток у грудні 2015 року та січні-лютому 2016 року та ТОВ Кастром Груп у травні 2015 року вказують на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в тому числі ТОВ Спеценергоснаб ;

- первинні документи, які складені ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп по взаємовідносинам з ТОВ Спеценергоснаб є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

06.09.2019 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, в обгрунтування якої зазначено, що відповідачем порушено строк прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Наявність вироків на підставі укладених угод в кримінальному провадженні стосовно посадових осіб контрагентів позивача за договорами, не може бути доказом нереальності господарських операцій між позивачем та цими контрагентами.

В судовому засіданні 09.09.2019 року для забезпечення права відповідача на надання заперечень та надання сторонами додаткових пояснень та доказів, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.09.2019 року.

23.09.2019 року представником відповідача надано суду письмові пояснення, в обгрунтування яких зазначено, що документи витребовуються саме для перевірки обставин щодо попередньо виявлених сумнівних господарських операцій з контрагентами, податковий орган не може надати у запиті підтвердження порушення платником вимог податкового законодавства, оскільки саме ці обставини і є предметом дослідження. Акт документальної позапланової перевірки було повернуто відправнику 18.07.2018 року згідно довідки Укрпошти, причина повернення - за закінченням терміну зберігання. Отже, податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на 10 робочий день після отримання (повернення) поштового відправлення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №160/6875/19 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 01.10.2019 року.

27.09.2019 року представником позивача надані суду пояснення, в яких зазначено, що статтю 205 виключено з Кримінального кодексу України на підставі набрання чинності з 25.09.2019 року Законом України Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес від 18.09.2019 року №101-ІХ. Таким чином, діяння посадових осіб ТОВ Флеш Сток та ТОВ Кастром Груп декриміналізовані. На думку позивача, на теперішній час немає жодних підстав вважати господарські операції, укладені між позивачем та ТОВ Флеш Сток і ТОВ Кастром Груп нереальними.

В судовому засіданні 01.10.2019 року оголошено перерву перед судовими дебатами до 07.10.2019 року.

В судовому засіданні 07.10.2019 року представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ Спеценергоснаб (ідентифікаційний код 30415055) зареєстровано в якості юридичної особи 03.08.2009 року, основним видом діяльності є 46.90 Неспеціалзована оптова торгівля.

14.03.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено наказ Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Спеценергоснаб №1520-п, яким вирішено призначити з 21.03.2018 року документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Спеценергоснаб з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Флеш Сток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, ТОВ Кастром Груп за період з 01.01.2015 року по 31.12.2026 року.

14.03.2018 року відповідачем винесено повідомлення №625, яким повідомлено позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з 21.03.2018 року.

Повідомлення від 14.03.2018 року №625 та копія наказу від 14.03.2018 року №1520-п надіслані на податкову адресу підприємства засобами поштового зв`язку.

На підставі повідомлення від 14.03.2018 року №625 та наказу від 14.03.2018 року №1520-п згідно з п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п.78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням ТОВ Спеценергоснаб підтверджуючих документів на запити ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.03.2017 року №4313/10/04-36-14-06-16 та від 04.12.2017 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Спеценергоснаб з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Флеш Сток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, ТОВ Кастром Груп за період з 01.01.2015 року по 31.12.2026 року.

За результатами перевірки складено акт №16349/04-36-14-22/30415055 від 03.04.2018 року, яким встановлені наступні порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 128316 грн., тому числі за 2015 рік у сумі 108494 грн. та за 2016 рік у сумі 19822 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 142573 грн., у тому числі за травень 2015 року на суму 84997 грн., грудень 2015 року на суму 35552 грн., січень 2016 року на суму 11077 грн. та лютий 2016 року на суму 10947 грн.

На підставі акту перевірки №16349/04-36-14-22/30415055 від 03.04.2018 року відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 31.07.2018 року:

- №0019881422, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість у загальному розмірі 71970 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 57576 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 14394 грн.;

- №0019891422, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток у загальному розмірі 133271,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 128316 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 4955,50 грн.

Не погоджуючи з прийнятими наказом на проведення перевірки від 14.03.2018 року №1520-п та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи питання правомірності винесення наказу від 14.03.2018 року №1520-п, судом встановлено, що підставою для його винесення став факт не подання відповіді із запитуваними документами на запити контролюючого органу від 14.03.2017 року №4313/10/04-36-14-06-16 та від 04.12.2017 року №36773/10/04-36-14-09.

14.03.2017 року відповідачем сформовано та направлено позивачу запит Про надання інформації та їх документального підтвердження №4313/10/04-36-14-06-16, в якому зазначено таке:

- Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 Кримінального кодексу України, а саме створення фіктивного підприємства ТОВ Флеш-Сток з метою покриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки;

- за результатами аналізу податкової інформації та показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих ТОВ Спеценергоснаб за відповідні періоди, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України;

- запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарських операцій ТОВ Спеценергоснаб з ТОВ Флеш-Сток за період грудень 2015 року та січень-лютий 2016 року.

Вказаний запит від 14.03.2017 року №4313/10/04-36-14-06-16 було надіслано на адресу позивача засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодом 4950103077853, проте на адресу ГУ ДФС у Дніпропетровській області повернувся конверт з відміткою про повернення у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, в силу статті 42 Податкового кодексу України запит від 14.03.2017 року №4313/10/04-36-14-06-16 вважається врученим позивачу 25.03.2019 року, відповідь та документальне підтвердження на вказаний запит позивачем надано не було.

04.12.2017 року відповідачем сформовано та направлено позивачу запит Про надання інформації та їх документального підтвердження №36773/10/04-36-14-09, в якому зазначено таке:

- Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області отримано вирок Печерського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2015 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України, а саме придбання підприємства ТОВ Кастром Груп з метою покриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки;

- відповідно до АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів встановлено, що на адресу ТОВ Спеценергоснаб у травні 2015 року від ТОВ Кастром Груп виписано податкову накладну на суму ПДВ 84997 грн.;

- відповідачем встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки у ТОВ Кастром Груп відсутнє реальне джерело походження товару, відповідно відсутнє дійсне формування витрат у ланцюгах його походження до виробника, оскільки ТОВ Кастром Груп не є виробником;

- запропоновано надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарських операцій ТОВ Спеценергоснаб з ТОВ Кастром Груп за період травень 2015 року.

15.02.2018 року за вих. №215 позивачем надано відповідь на запит №36773/10/04-36-14-09 від 04.12.2017 року, яким відмолено у надання пояснень та їх документального підтвердження, оскільки у запиті не зазначено необхідної інформації, яка б підтверджувала би виявлену недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих позивачем. Також, у запиті не зазначено, які саме конкретно норми податкового законодавства України були порушені платником податків при здійсненні господарських відносин з контрагентами.

На підставі відмови у наданні документів за запитом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області 14.03.2018 року винесено оскаржуваний наказ №1520-п.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки посадових осіб фіскальних органів під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до п.п.19-1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п.75.1.2 пп. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Так, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У відповідності до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

У той же час, у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим, п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Пункт 10 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом , яка розроблена у відповідності до пунктів 73.2 та 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, також встановлює, що у запиті щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин обов`язково зазначаються підстави для його надіслання.

З наведених норм податкового законодавства України слідує, що підставою для призначення позапланової документальної перевірки платника податків є не надання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу.

Доводи позивача ґрунтуються на відсутності підстав для проведення перевірки, оскільки відповідачем в запиті не зазначено фактів порушення платником податків ТОВ Спеценергоснаб податкового законодавства.

Суд не погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.

За приписами пункту 73.3 ст.73 ПК України законодавчо закріплений обов`язок платника податків надати пояснення та документальне підтвердження на запит контролюючого органу та встановлено строк для надання таких відомостей. Від такого обов`язку платник податків звільняється відповідно до положень пункту 73.3 ст.73 ПК України у разі, коли запит не відповідає встановленим вимогам.

Проаналізувавши запит відповідача, суд зробив висновок, що його форма, зміст, спосіб надіслання відповідали приписам підпункту 73.3 статті 73 ПК України.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що у запиті №36773/10/04-36-14-09 від 04.12.2017 року визначено підставу для направлення запиту, а саме отримання вироку Печерського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2015 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України, а саме придбання підприємства ТОВ Кастром Груп з метою покриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки; визначено взаємозв`язок позивача з ТОВ Кастром Груп .

На підставі викладено відповідачем в запиті зроблено висновок, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Вказане свідчить про недотримання ТОВ Спеценергоснаб норм п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. а п. 198.1, пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Аналогічні обставини визначені і в запиті від 14.03.2017 року №4313/10/04-36-14-06-16.

На підставі отриманого вироку суду та висновків контролюючого органу, відповідачем було запропоновано надати інформацію (пояснення та документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

Дослідивши та проаналізувавши зміст письмових запитів відповідача №4313/10/04-36-14-06-16 від 14.03.2017 року та №36773/10/04-36-14-09 від 04.12.2017 року суд дійшов висновку, що такі запити складені відповідно до наведених вище вимог податкового законодавства. Зокрема, на думку суду, дані запити містять підстави їх направлення ТОВ Спеценергоснаб , а також обставини, які свідчать про наявність у відповідача сумнівів щодо реальності господарських операцій позивача із його контрагентами-постачальниками (ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп ) та, відповідно, щодо достовірності внесених позивачем до податкових декларацій з податку на додану вартість показників в частині податкового кредиту.

За таких обставин, на думку суду, у ТОВ Спеценергоснаб виник обов`язок надати відповідну інформацію та копії документів у відповідь на такі письмові запити відповідача. При цьому, оскільки позивач ні відповідних пояснень по суті господарських операцій з постачальником, ні документів на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надав, то у контролюючого органу виникло право на призначення перевірки з підстави, передбаченої пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

При цьому, у контексті доводів позивача про недоведеність фактів (обставин), наведених у письмовому запиті від 04.12.2017 року, суд враховує наступну правову позицію Верховного Суду, що викладена в його постанові від 28.02.2019 року у справі №820/437/18. Зокрема, переглядаючи в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ Ізоляційні матеріали про визнання протиправним та скасування наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки Верховний Суд дійшов наступних висновків: запит контролюючого органу про надання платниками податків податкової інформації надсилається у випадку обґрунтованого сумніву (підтвердженого отриманою у встановленому законом порядку інформацією) податкового органу щодо дотримання платником податку вимог законодавства та з метою надання можливості платникам податків усунути такі сумніви поясненнями та документами, які підтверджують такі пояснення, для спростування висновків податкового органу про ймовірні порушення. У випадку ненадання відповіді та запитуваної інформації на запит контролюючого органу, що оформлений у відповідності до норм Податкового кодексу України, у податкового органу відсутня можливість перевірити отриману інформацію про можливі порушення платниками податків податкового законодавства, наслідком чого є призначення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Таким чином, наявність у податкового органу податкової інформації, що вказує про ймовірні порушення позивачем вимог податкового законодавства, не свідчить беззаперечно про те, що такі порушення мають місце. Задля можливості у платника податків спростувати таку інформацію і направляється запит податкового органу.

Посилання позивача на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на обов`язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитом та не можуть бути підставою для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини та беручи до уваги наведену правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що при винесенні спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством.

Відтак, наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №1520-п від 14.03.2018 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦЕНЕРГОСНАБ є таким, що винесений правомірно, а тому не підлягає скасуванню, і, як наслідок, проведена на підставі цього наказу перевірка є такої, що проведена за наявності законних підстав для її проведення.

Твердження позивача про невідповідність винесеного повідомлення про проведення перевірки від 14.03.2018 року №625 встановленій формі, не відповідає дійсності, оскільки повідомлення містить всі необхідні позивачу дані та реквізити з метою забезпечення права позивача бути присутнім при проведенні перевірки.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на помилковість висновків контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп , суд виходить з наступного.

Між ТОВ Спеценергоснаб (покупець) та ТОВ Флеш-Сток (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №1130 від 30.11.2015 року, за умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар згідно специфікації.

Пунктом 1.2 договору визначено, що якість товару повинна відповідати вимогам державних стандартів або технічних умов, що діють на території України та підтверджуватись сертифікатами відповідності (якості) підприємства-виготовлювача товару.

Згідно з пунктом 2.1 договору визначено, що ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товару визначаються сторонами у специфікаціях до даного договору.

Відповідно до пункту 2.3 договору на підставі погоджених сторонами специфікацій, продавець формує для покупця рахунок на оплату для кожної конкретної поставки товару.

Пунктом 8.1 передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016 року.

На підтвердження виконання вказаного договору контрагентами, позивачем надано суду:

- видаткові накладні № ФС-120112 від 01.12.2015р., № ФС-120412 від 04.12.2015р., № ФС-120915 від 09.12.2015р., № ФС-121811 від 18.12.2015р., № ФС-011308 від 13.01.2016р., № ФС-012811 від 28.01.2016р., № ФС-012907 від 29.01.2016р., № ФС-020805 від 08.02.2016р.;

- рахунки-фактури № ФС-120112 від 01.12.2015р., № ФС-120412 від 04.12.2015р., № ФС-120915 від 09.12.2015р., № ФС-121811 від 18.12.2015р., № ФС-011308 від 13.01.2016р., № ФС-012811 від 28.01.2016р., № ФС-012907 від 29.01.2016р., № ФС-020805 від 08.02.2016р.;

- звіти про дебетові і кредитові операції за рахунком НОМЕР_1 ТОВ "Спеценергоснаб" за грудень 2015 року і січень-березень 2016 року;

- виписку по банківському рахунку;

- податкові накладні № 484 від 01.12.2015р., № 4 від 01.12.2015р., № 61 від 04.12.2015р., № 241 від 09.12.2015р., № 516 від 18.12.2015р., № 216 від 08.02.2016р., № 362 від 13.01.2016р., № 812 від 28.01.2016р., № 843 від 29.01.2016р. із квитанціями про їх прийняття;

- довіреності на отримання цінностей від ТОВ "Флеш-Сток".

Між ТОВ Спеценергоснаб (покупець) та ТОВ Кастром Груп (постачальник) укладено договір поставки №515 від 15.05.2015 року, за умовами якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю, а покупець прийняти та сплатити товар - набивка IZOLOCK, 2014-2015 року виготовлення в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації.

Пунктом 3.2 договору визначено, що сума договору складає 509982 грн., в тому числі ПДВ 84997 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору якість товару, що поставляється повинна відповідати вимогам стандартів , що діють і підтверджуються сертифікатом якості заводу виробника, що направляється покупцю одночасно з товаром, що поставляється.

Згідно з пунктом 9.1 строк дії договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

На підтвердження виконання вказаного договору контрагентами, позивачем надано суду:

- видаткову накладну № КА-052557 від 25.05.2015р.;

- рахунок-фактуру № КА-052557 від 25.05.2015р.;

- звіт про дебетові і кредитові операції за рахунком НОМЕР_1 ТОВ "Спеценергоснаб" за червень-липень, грудень 2015 року;

- виписку по банківському рахунку;

- податкову накладну № 484 від 25.05.2015р.;

- договір № 930 про переведення боргу від 30.09.2015р.

Позивачем зазначено, що придбаний у ТОВ Флеш-Сток товар в подальшому був реалізований ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО", ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", на підтвердження чого позивачем надано:

- договір поставки № 123/ДМТЗ-15 від 29.01.2015р., укладений між ТОВ "СПЕЦЕНЕРГОСНАБ" і ПАТ "КИЇВЕНЕРГО";

- договір № 240-ДЄ_КрТЄС про закупівлю товару від 30.10.2015р., укладений між ТОВ "СПЕЦЕНЕРГОСНАБ" і ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО";

- договір поставки № 221-ДЄ-ПрТЄС від 02.12.2015р., укладений між ТОВ "СПЕЦЕНЕРГОСНАБ" і ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО";

- договір № 556 -ЗЄ про закупівлю товару від 13.07.2015р., укладений між ТОВ "СПЕЦЕНЕРГОСНАБ" і ПАТ "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО";

- видаткові накладні;

- акти приймання-передачі;

- товарно-транспортні накладні.

Позивачем зазначено, що придбаний у ТОВ Кастром Груп товар в подальшому був реалізований ПАТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", на підтвердження чого позивачем надано:

- договір поставки № П 226 і П 227 від 30.03.2015р.;

- видаткову накладну № 527 від 27.05.2015р.;

- товарно-транспортну накладну № 527 від 27.05.2015р.;

- видаткову накладну № 528 від 28.05.2015р.;

- товарно-транспортну накладну № 528 від 28.05.2015р.;

- довіреності на отримання товару;

- договір факторингу з регресом.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

За приписами п.198.2 ст.198 вказаного вище Кодексу, встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

За приписами п.201.10 ст.201 наведеного вище Кодексу, встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, з аналізу наведених вище норм видно, що підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов`язань, витрат і доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарський операцій, зокрема і реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів та послуг, що дає право покупцю на віднесення вказаних сум до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити доводи про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

В розглянутій справі спір точиться щодо реальності відображених у податковому обліку платника податків - позивача операцій з контрагентами - ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп та достатності наявних первинних документів та їх відповідності вимогам законодавства для підтвердження таких операцій та використання платником податку такого податкового елементу як податковий кредит.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб`єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов`язано із діями таких суб`єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи з практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України №742/11/13-11 від 2 червня 2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Позивач підтвердив, що надав суду всі наявні документи, що складались при виконанні спірних операцій.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо реальності та правомірності відображення у податковому обліку операцій придбання товарів у ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп , суд доходить висновку щодо відсутності підстав для беззаперечного висновку на користь позивача, з огляду на наступне.

Договори, що розглядаються, укладені з ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп , містять обов`язок подання постачальником товару разом з товаром сертифікатів якості товару, виданих виробником товару, проте позивачем не надано суду жодного сертифікату якості товару заводу-виробнику, у зв`язку з чим неможливо дослідити ланцюг постачання товару від його виробника.

Суду не надано жодних доказів транспортування товару від контрагентів-постачальників до позивача, з огляду на що суду неможливо дослідити рух товару від ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп , проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, адреси складів сторін договорів, фактичне зберігання товару, як у постачальників так і у покупця товарів.

Також, суд зазначає про відсутність ділової мети на укладання договорів з вказаними контрагентами, оскільки всі вони є фігурантами кримінальних проваджень, та укладання з ними договорів про надання послуг фактично включає позивача до можливої сфери порушення законодавства вказаними контрагентами.

Первинні документи від імені ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп підписані директорами вказаних підприємств, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . відповідно.

В матеріалах справи наявний вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 року у справі №200/5639/16-к, яким:

- затверджено укладену 10 травня 2016 року між прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Раждою В.В. та обвинуваченим ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості;

- ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, та призначено йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 10 травня 2016 року.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 року у справі №200/5639/16-к встановлено умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в підроблені іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується приватним нотаріусом, який надає право або звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України. Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися в підроблені іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується приватним нотаріусом, який надає право або звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України.

В матеріалах справи наявний вирок Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року у справі №757/42406/15-к, яким:

- затверджено угоду від 30 жовтня 2015 року між прокурором прокуратури Печерського району м. Києва Безкоровайним Б.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 про визнання винуватості;

- ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року у справі №757/42406/15-к встановлено, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочинів, ч. 1 ст. 358 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті. Таким чином, суд вважає, що обставини вчинені ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.1. ст.358 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 358 КК України визначено злочин: підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 КК України підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут -

караються штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Згідно з ч. 2 даної статті складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, складання чи видача приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних чи адміністративних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи, -

караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Наведені обставини не можуть залишатися неврахованими, оскільки факт підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів особи, яка підписала первинні документи, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

З аналізу вказаних вироків встановлено, що ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп є підприємствами, які фактично підприємницьку діяльність з метою одержання законного прибутку не здійснювали, всі первинні документи, підписані директорами ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп , мають характер формально складених, та спрямовані на надання незаконної податкової вигоди підприємствам-отримувачам послуг, в тому числі і ТОВ Спеценергоснаб .

Зазначене свідчить про відсутність наміру отримання доходу та здійснення контрагентами позивача лише документального оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались, в тому числі і на адресу ТОВ Спеценергоснаб .

Таким чином, досліджені судом первинні документи, які складені ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп при укладанні з ТОВ Спеценергоснаб договорів на постачання товару не мали підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання ТОВ Спеценергоснаб саме цих контрагентів, що свідчить про штучність характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальним господарським операціям.

Відтак, всі первинні документи видані контрагентом позивача ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп , є неприйнятними за об`єктивним та суб`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що це підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 15.05.2018 у справі № 826/10170/17 адміністративне провадження №К/9901/46301/18.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо твердження представника позивача про те, що статтю 205 виключено з Кримінального кодексу України на підставі набрання чинності з 25.09.2019 року Законом України Про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес від 18.09.2019 року №101-ІХ, а тому діяння посадових осіб ТОВ Флеш Сток та ТОВ Кастром Груп декриміналізовані та не свідчать про порушення податкового законодавства, то суд вважає за необхідно зауважити, що ст. 358 КК України не є декриміналізованою, з огляду на вищенаведене, зазначені посилання позивача є безпідставними.

У той же час, за встановлення в судовому рішенні, прийнятого у межах кримінального провадження, обставин підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збуту/використання підроблених документів, печаток, штампів, заперечення керівником такого суб`єкта свого відношення до його господарської діяльності та заперечення свого підпису у документах, підписаних від його імені, такі документи не можуть бути оцінені як доказ правомірності формування витрат та податкового кредиту на їх підставі.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг) права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентами ТОВ Флеш-Сток та ТОВ Кастром Груп належними первинними документами, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток та відповідно донарахування контролюючим органом позивачу сум названих податків із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 червня 2018 року у справі №826/20003/14. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Щодо твердження позивача про несвоєчасність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено таке.

У відповідності до статті 42 Податкового кодексу України акт перевірки від 03.04.2018 направлено засобами поштового зв`язку (за штрихкодовим ідентифікатором №5321003275492) на податкову адресу підприємства: 49070. Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Плеханова, буд.4, кв.(офіс) 6.

Згідно відомостей електронної пошукової системи УДППЗ Реєстр поштових відправлень поштове відправлення знаходиться у стані: Вручення: за довіреністю. 11.05.2018 06:53:12, 49501, ДКД Дніпро ,

Всупереч постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.2009 за №270 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу контролюючого органу не надходило.

В зв`язку з чим, ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу Державної адміністрація зв`язку Українське державне підприємство поштового зв`язку Укрпошта Дніпропетровська Дирекція Поштамт ЦПЗ №1 було направлено лист-запит від 23.05.2018 за №28436/04-36-14-09 щодо стану вручення вищевказаного поштового відправлення.

На вказаний лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від Державної адміністрації зв`язку Українське державне підприємство поштового зв`язку Укрпошта Дніпропетровська Дирекція Поштамт ЦПЗ №1 відповіді та дублікату рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не отримано.

Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Спеценергоснаб було повернуто відправнику 18.07.2018 року. Згідно довідки Укрпошти причина повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважається належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 ст.42, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п.42.4 ст.42 ПК України (в редакції, що діяла в 2018 році) у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно п.86.8 ст.86 ПК України (в редакції, що діяла в 2018 році) податкове повідомлення - рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів, наступних за днем вручення платник) податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченого ст.58 цього Кодексу.

Отже, податкові повідомлення - рішення №0019881422 від 31.07.2018 року та №0019891422 від 31.07.2018 року винесені контролюючим органом згідно вимог Податкового кодексу України, а саме на 10 робочий день після отримання (повернення) поштового відправлення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати на користь позивача не стягуються.

У судовому засіданні 07.10.2019 року, зважаючи на складність у викладенні рішення у повному обсязі, було оголошена вступна та резолютивна частини рішення, отже, повний текст рішення повинен був бути складений до 17.10.2019 року.

При цьому, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. в період з 15.10.2019 по 31.10.2019 року перебувала у щорічній відпустці.

Частиною 6 ст. 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, повний текст рішення було складений 01.11.2019 року.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦЕНЕРГОСНАБ (місцезнаходження: 49070, м. Дніпро, вул. Плеханова, буд. 4, оф. 6, код ЄДРПОУ 30415055) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення згідно з вимогами частини 3 статті 243 КАС України складений 01 листопада 2019 року.

Суддя І.В. Юхно