Рішення

від 24.12.2019 по справі 160/9551/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Справа № 160/9551/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс`до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

01.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд, у урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 08 жовтня 2019 року № 65 в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Плюс" (код ЄДРПОУ 41985658, адреса: 49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, офіс 420) до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок ;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити "Протеїн-Плюс" (код ЄДРПОУ 41985658, адреса: 49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, офіс 420) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконання вимог ст.ст. 187, 201 ПК України позивачем була виписана та 23.09.2019 року направлена на реєстрацію до ЄРПН податкова накладна № 21, реєстрація якої була зупинена. Через систему електронного документообігу на електронну адресу заявника надійшли квитанції, якими було повідомлено, що на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної була зупинена та зазначено в тому числі наступну підставу для зупинення - ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Окрім того, в Електронному кабінеті платника податків в розділі Відповідність критеріям ризиковості платника податків зазначено, що з 13.09.2019 року позивача внесено до реєстру ризикових платників відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з запитом про надання інформації стосовно віднесення позивача до реєстру ризикових платників. Листом від 26.09.2019 року відповідач повідомив, що позивача включено до переліку ризикових платників податку ІТС Податковий блок відповідно до п.п. 1.6 п. 1 критеріїв ризиковості, визначені листом ДФС за № 7/99-99-29-01-17 від 08.08.2019 року, та надав витяг з протоколу № 22 від 13.09.2019 року. Позивач зазначає, що не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків. Разом з тим, 04.12.2019 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та вказує на самостійне прийняття Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації рішення про виключення з переліку ризикових платників ТОВ Протеїн-Плюс , скасування рішення оформленого протоколом від 13.09.2019 року № 22, в частині включення позивача до переліку ризикових платників ІТС Податковий блок та прийняття рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків в ІТС Податковий блок оформлене протоколом ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 65 від 08.10.2019 року. Так, позивачем було виписано та 18.11.2019 року направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №3 від 02.10.2019 року, реєстрацію податкової накладної зупинено у зв`язку з прийняттям рішення про включення ТОВ Протеїн-Плюс до переліку ризикових платників податків в ІТС Податковий блок , оформлене протоколом ГУ ДПВ у Дніпропетровській області № 65 від 08.10.2019 року.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що асортимент номенклатури, придбаних позивачем, товарів та їх кількість не відповідають номенклатурі та кількості товарів, які придбавалися постачальниками позивача. У разі відповідності платника податку показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.п. 1.6 Критеріїв - здійснюється зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Окрім того, відповідач наголошує, що внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ Протеїн-Плюс до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ Протеїн-Плюс , є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. За вказаних обставин, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

21.12.2019 року відповідачем подано до суду відзив на уточнений адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову з підстав, зазначених в попередньому відзиві і просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658) є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до чинного законодавства 06.03.2018 року, номер запису - 1 224 102 0000 084638, взято на облік контролюючим органом ДФС 07.03.2018року.

13.09.2019 року позивачем було виписано податкову накладну № 21 та 23.09.2019 року було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрацію податкової накладної було зупинено, про що позивачеві надіслано відповідну квитанцію. Вказано наступну підставу для зупинення: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, в Електронному кабінеті платника податків в розділі Відповідність критеріям ризиковості платника податків зазначено, що з 13.09.2019 року позивача внесено до реєстру ризикових платників відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 7521/10/04-36-06-03-13 від 26.09.2019 року Про надання відповіді позивача повідомлено, що ТОВ Протеїн-Плюс за рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, (протокол № 22 від 13.09.2019 року).

Разом з тим, 11.10.2019 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року № 617зп-19/160 про зупинення дії рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 13.09.2019 року № 22, в частині включення ТОВ Протеїн-Плюс до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Листом відповідача № 30331/10/04-36-08-08-06 від 14.11.2019 року Про надання інформації повідомлено, що Рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 08.10.2019 року № 64, позивача виключено з переліку ризикових платників податків. Тобто, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року № 617зп-19/160 виконана в повному обсязі.

Проте, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення, оформлене протоколом № 65 від 08.10.2019 року, відповідно до якого постановлено 08.10.2019 року, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи підприємств, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ Протеїн-Плюс до відповідного переліку (бази Іс Податковий блок ), та таких, що відповідають критеріям ризиковості.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, уся діяльність суб`єктів владних повноважень має правову форму, а тому відносини з їх участю є правовими.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який реалізується у правовідносинах з платниками податків, то спір щодо правомірності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини процесуальні гарантії, визначені в статті 6 стосовно справедливості, публічності та негайності, втрачають сенс за відсутності захисту передумов для дотримання цих гарантій, а саме - доступу до суду. Суд встановив це як невід`ємний аспект гарантій, визначених у статті 6, посилаючись на принцип верховенства права та уникнення свавільної влади, які є основою більшої частини Конвенції. Отже, частина 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному права на подання до суду будь-яких позовів стосовно їхніх цивільних прав та обов`язків (рішення у справі Голдер проти Великобританії (Golder v. TheUnitedKingdom) (1975), параграф 28-36). Обмеження доступу до суду не може бути сумісним із ч.1 ст.6, якщо воно не ставить правомірної мети і якщо немає обґрунтованого пропорційного співвідношення між вжитими заходами і поставленою метою (рішення у справі Вайт і Кенеді проти Німеччини (WaiteandKennedy v. Germany) (1999), параграф 59).

Окрім того, відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Ефективність юридичного захисту полягає в його спроможності відновити (поновити) порушене право чи інтерес, усунути спірність чи невизначеність у правовідносинах. З цієї норми, слідує, що звернення до суду, як найбільш ефективний засіб юридичного захисту, не може бути обмежене і відмова у правосудді не відповідає цьому принципу.

В пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб`єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі- Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

За положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (зі змінами), Міністерством фінансів України листом від 06.08.2019 року № 26010-06-5/20111 погоджено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 року № 2063/4/99-99-29-01-01-13.

Так, за змістом пункту першого вказаного листа платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідачем не надано до суду матеріалів, на підставі яких платника податків ТОВ Протеїн-Плюс віднесено до такого переліку або будь-яка інформація, що розглядалася Комісією, та стала підставою для встановлення ризиковості платника податків ТОВ Протеїн-Плюс .

Як вбачається із змісту протоколу комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, № 65 від 08.10.2019 року контролюючий орган посилається на результати розгляду фінансово-господарської діяльності та схеми роботи підприємства. При цьому, в даному протоколі не зазначено за якою саме підставою позивача із наведених вище Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658) до ризикових платників податків відповідно до підпунктів 1.1 - 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку не містить.

Крім того, суд вказує, що Міністерство фінансів України листом від 06.08.2019 року № 26010-06-5/20111 затверджено без дотримання регуляторних процедур Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність станом на час прийняття спірного рішення правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС Критеріїв ризиковості платника податку та Критеріїв ризиковості здійснення операцій, зокрема, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658) зареєстроване як юридична особа; зареєстровано за адресою, що знаходиться на підконтрольній території України.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ Протеїн-Плюс має відкритий рахунок в банківській установі, що підтверджується довідкою АТ КБ Приватбанк від 26.09.2019 року № 190926 НОМЕР_1 .

Також, керівник позивача ОСОБА_1 не був засновником чи посадовою особою суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкротства протягом останніх трьох років.

ТОВ Протеїн-Плюс подано податкові декларації з ПДВ за липень-серпень 2019 року та податкова декларація з податку на прибуток за 2019 рік, що підтверджується отриманими квитанціями.

ТОВ Протеїн-Плюс не здійснює ризикових операцій і є суб`єктом реального сектору економіки.

Згідно протоколу № 65 від 08.10.2019 року, комісія Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності та схеми роботи підприємства, зробила висновок щодо віднесення (внесення) суб`єкта господарювання ТОВ Протеїн-Плюс до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про внесення ТОВ Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658) до Переліку ризикових платників, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Крім того, на думку суду, відповідачем прийнято оскаржуване протокольне рішення з недотриманням пункту 9 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

Під час розгляду справи Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного протокольного рішення № 65 від 08.10.2019 року.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Протеїн-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 65 від 08.10.2019 року, прийнято з порушенням порядку встановленого нормами чинного законодавства, без наявності правових підстав та порушує права позивача як платника податку, у зв`язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, з метою повного та належного захисту порушених прав позивача суд зобов`язує Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 25-856К від 26.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3842,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-плюс до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 08 жовтня 2019 року № 65 в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658, адреса: 49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, офіс 420) до переліку ризикових платників податків ІТС Податковий блок .

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658, адреса: 49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, офіс 420) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-Плюс (код ЄДРПОУ 41985658, адреса: 49127, м. Дніпро, вул. Базова, буд. 8, офіс 420) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, вул. Сімферопольська, буд.17-А, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 грудня 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька