Рішення

від 16.12.2019 по справі 280/4957/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року (о 17 год. 15 хв.)Справа № 280/4957/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-плюс

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Державної фіскальної служби України

до Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-плюс звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 №1181154/42585379 від 03.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №10;

зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову надіслану засобами електронного зв`язку накладну позивача №10 від 16.04.2019 за датою її фактичного подання.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що про необґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача 1, оскільки у ньому не зазначено, які саме документи не надані позивачем. Як передбачено даним пунктом, на який послався відповідач, документи, які не надано слід підкреслити за текстом даного пункту, разом із тим, жодні підкреслення за текстом даного пункту відсутні. Крім того, вважає, що податковим органом порушено порядок блокування податкових накладних, оскільки фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платників, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем також не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків внесено до такого переліку. Зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного критерія оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на певний пункт Критеріїв оцінки без наведення відповідного пункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), на думку позивача, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності, у зв`язку із чим просить скасувати рішення комісії відповідача 1 №1181154/42585379 від 03.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову надіслану засобами електронного зв`язку накладну позивача №10 від 16.04.2019 за датою її фактичного подання.

Ухвалою судді від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Судове засідання призначене на 12 листопада 2019 року. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідачі позов не визнали, 04 листопада 2019 року їх представник надіслав до суду відзив (вх.№45845), у якому пояснює, що реєстрація податкової накладної від 16.04.2019 № 10 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Вказує, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень є відсутність складських документів (інвентаризаційних описів). Вказує, що предметом розгляду комісії є пояснення та пакет документів, яким платник податків повинен спростовувати ризик порушення норм податкового законодавства, тобто довести відсутність можливих порушень норм пп. а / б п. 185.1 ст. 185, пп. а / б п. 187.1 ст. 187, абз. . п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та довести відсутність об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг відповідно до податкової накладної. На думку відповідачів, цілком зрозуміло, що комісія не має ані повноважень, ані об`єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника, така можливість є тільки у самого платника, який повинен самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі вказані вище аспекти та підстави складання конкретної податкової накладної: дату першої події, джерело походження товару, ланцюг та обставини придбання та інше, якими й спростовується певний ризик. Зрозуміло, що у кожному окремому випадку такий пакет документів має індивідуальні особливості та змінюється відповідно до обставин операції, про які контролюючий орган не може знати з об`єктивних підстав. Відповідно, наголошує, що у разі якщо такий ризик наданим пакетом документів та/або поясненнями не спростовано, комісія не має іншого законного рішення як відмовити у реєстрації податкової накладної. В якості доказів до відзиву долучені знімки екрану з Інфосистеми Податковий блок із відображенням повного переліку наданих позивачем до ДФС документів по кожній податковій накладній. Враховуючи зазначене, вважає, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а тому рішення є правомірним, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 12.11.2019 залучено як третього відповідача Державну податкову службу України (далі - ДПС України, відповідач 3), судове засідання відкладене на 10 грудня 2019 року.

Відповідно до ухвали від 24.07.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 11 вересня 2019 року. Відповідачу 3 запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відзив від відповідача 3 на адресу суду не надходив.

На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 42585379) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 31.10.2018, видами економічної діяльності за КВЕД-2010 є Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Запоріжжя, Дослідна станція, буд.82, кв. 34.

Загальна чисельність працюючих на підприємстві - 2 особи, в т.ч. покрівельник будівельний (копія штатного розпису надано до матеріалів справи).

Підприємство має у власності наступні необоротні активи, а саме: автомобіль ГАЗ-330202, 2005 року випуску, НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №СХІ НОМЕР_2 від 31.01.2019, який використовується в господарській діяльності для перевезення вантажів, і для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт використовується автонавантажувачем Нуstег; листозгинальний верстат 3000/2; листозгинальний верстат ТАРСО МАХ-20 L2200; листозгинальній верстат ТАРСО МАХ-20 L-3800 для виготовлення (гнуття) продукції спеціальних планок, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

На підставі Ліцензії від 28.11.2018 №72-Л, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та Додатка до ліцензії, реєстраційний запис 2013056950 ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС виконує господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (за переліком видів робіт згідно з додатком): будівельні та монтажні роботи загального призначення (зведення металевих конструкцій; зведення дерев`яних конструкцій).

ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС отримано Дозвіл №629.18.23, який дозволяє виконувати роботи підвищеної небезпеки: роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників; зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин; газополум`яні роботи, а також Дозвіл №630.18.23, який дозволяє експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС орендує складське та офісне приміщення: на підставі договору оренди об`єкта №0111 від 01.11.2018, укладеного з ТОВ КАПІТЕЛЬ СІЧ (Орендодавець) офісне приміщення (15,00 кв.м.) та складське приміщення (50,00 кв.м.) для використання є господарській діяльності за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глісерна, 1-Г.

ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС (Підрядник) укладено та Товариством з обмеженою відповідальністю ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ (Замовник) укладено договір підряду №220119 від 22.01.2019, згідно з яким Підрядник бере на себе зобов`язання виконувати роботи на об`єкті: реконструкція будівлі цеху забою та переробки м`яса птиці в комплекс забою, і переробки м`яса птиці з будівництвом нових будівель і споруд на території Придніпровської сільської ради (за межами населеного пункту) Нікопольського району Дніпропетровської області. Цех забою. Монтаж сендвіч панелей перегородок у вісях 3-18 та К-Л, згідно проектно-кошторисної документації, затвердженої сторонами-, в свою чергу Замовник зобов`язується оплатити виконані роботи в строк передбачений п.5.4 справжньої угоди. Обсяг, зміст робіт і ціна робіт і матеріалів, використовуваних для проведення робіт, визначається проектно-кошторисною, що є невід`ємного частиною даного Договору (Додаток №1), документацією або додатковими угодами до договору. При проведенні робіт за договором Підрядник використовує власні будівельні матеріали і матеріали Замовника відповідно до розділової відомості. Підрядник щомісяця становить Замовнику акт виконаних робіт - форму КБ-2в. Вартість робіт і матеріалів Підрядника, що використовується при виконанні робіт за цим договором є динамічною (орієнтовною) і складає 534 297,54 грн., в тому числі ПДВ 89 049,59 грн. Оплата здійснюється за фактично виконані роботи, на підставі форми КБ-3 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт . Вартість робіт може змінюватися при зміні обсягів та видів робіт за письмовим погодженням сторін, оформленому додатковою угодою до цього договору. Замовник здійснює передоплату за матеріальні ресурси в сумі 93 884,65 грн., в т.ч. ПДВ 15 647,44 грн., протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.

На виконання умов Договору підряду №220119 від 22.01.2019 сторонами підписано Довідку про вартість виконаних будівельний робіт та витрати від 16.04.2019 на суму 189 179,10 грн., в т.ч. ПДВ 31 529,85 грн.

У відповідності до рахунку-фактури №ЛПС-000017 від 25 січня 2019 на виконання умов Договору підряду №220119 від 22.01.2019 ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ перераховано на рахунок позивача передоплату на закупівлю матеріальних ресурсів у сумі 93 884,64 грн., в т.ч. ПДВ 15 647,44 грн., що підтверджується випискою банка від 15.02.2019.

За правилом першої події ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС виписано на Замовника ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ податкову накладну №3 від 15.02.2019 у сумі 93 884,64 грн. та направлено 28 лютого 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкову накладну зареєстровано за Рішенням Комісії ДФС №1123421/42585379 від 27.03.2019 за №9034951712.

На виконання умов Договору підряду №220119 від 22.01.2019 підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 01 березня 2019 року з Замовником ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ на суму 320 890,63 грн.

За правилом першої події ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС було виписано на Замовника ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ податкову накладну №3 від 01.03.2019 у сумі 227 005,99 грн., в т ч ПДВ 37 834,33 грн. та направлено 29 березня 2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з отриманою квитанції за №9059463547 від 10.04.2019 податкову накладну зареєстровано за Рішенням Комісії ДФС №1137962/42585379 від 10.04.2019 про реєстрацію податкової накладної №3 від 01.03.2019.

11 березня 2019року від Замовника ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ отримано на рахунок ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС часткову оплату в сумі 225 047,71 грн., в тому числі ПДВ 37 507,95 грн.

Позивач пояснив, що ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС на отриману передоплату від ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ у сумі 93 884,65 грн. здійснює закупівлю матеріальних ресурсів, згідно затвердженого Локального кошторису на будівельні роботи, який складений в поточних цінах станом на 23 січня 2019 року, у інших постачальників, саме: у ТОВ ОАЗІС , у ТОВ СОЛДІ І КО - СОЛДІ-ЗАПОРІЖЖЯ , ТОВ ЗАПОРІЗЬКА КРИПІЛЬНА СПІЛКА , ТОВ Прушиньскі , ТОВ ЛЕОН-БУД , що підтверджено позивачем відповідними первинними документами.

Згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) від 16.04.2019 та Підсумковою відомістю ресурсів за квітень 2019 року списано зі складу ТОВ ЛЕОН-БУД матеріальні ресурси, згідно з Акту списання №ЛПС-000005 від 16.04.2019.

У зв`язку із проведенням даної операції за правилом першої події ТОВ БК ЛЕОН-ПЛЮС склало податкову накладну №10 від 16.04.2019 на суму 189 179,10 грн., у тому числі ПДВ 31 529,85 грн., яку 15.05.2019 подано до ДФС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, за інформацією зазначеною у Квитанції від 15.05.2019 14:02:52 в ЄРПН зареєстровано за №9101051139, реєстрація документу була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу було запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатність для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 29 травня 2019 року разом із повідомленням №2 були надані пояснення та копії первинних документів для підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній №10 від 16.04.2019.

На момент надання пояснень дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з контрагентом ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ складає 221 917,20 грн. (копія взаєморозрахунку з контрагентом ТОВ ПТАХОКОМПЛЕКС ДНІПРОВСЬКИЙ додано до матеріалів справи).

Проте, Рішенням комісії від 03.06.2019 № 1181154/42585379 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 № 10 з підстави: ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактори/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особистих рахунків. Також у додатковій інформації зазначено, що відсутні складські документи (інвентаризаційні описи).

Вважаючи прийняте відповідачем 1 рішення №1181154/42585379 від 03.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №10 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати згадану податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797- VIII внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13).

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм вказує на те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18. Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оспореного рішення хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, на виконання вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у періоді, в якому виникли спірні правовідносини, визначалися листом ДФС від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.

За змістом підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і

пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Крім того, лист ДФС від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 містить наступні положення.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Суд звертає увагу, що в зазначеній квитанції відповідачем не наведено конкретний підпункт обставини, визначеної пп.1.6 п.1 Критерії ризику для зупинення реєстрації податкової накладної.

Крім того, реєстрація поданих товариством податкових накладних зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що ПН/РК відповідає певним вимогам "Критеріїв ризиковості платника податку", тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком № 117.

Отже, відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної від 16.10.2019 № 10.

Разом із цим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, все ж у межах строку, встановленого Законом, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції щодо постачання товару (виконання робіт/надання послуг), зазначеної у вказаній податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в пункті 14 Порядку № 117 та передбачає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Проте, Комісія регіонального рівня - комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла Рішення №1181154/42585379 від 03.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №10.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте, з рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву представник контролюючого органу, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних також посилається на те, що платником податку не у повному обсязі надано документи відповідно до пункту 14 Порядку № 117, а саме: не надано складських документів (інвентаризаційні описи).

Суд, оцінюючи доводи відповідачів, звертає увагу на таке.

Відповідно до статті 961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання (стаття 957 ЦК України).

Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.

Відтак, вимоги щодо надання складських документів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача 2 про те, що прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної було неможливо із огляду на ненадання позивачем складських документів (інвентаризаційних описів).

Всі первинні документи які підтверджують господарські операції, за якими складено спірну податкову накладну Товариство надавало контролюючому органу, про що свідчать матеріали справи.

Під час розгляду справи відповідачі як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

У той самий час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірної податкової накладної.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №1181154/42585379 від 03.06.2019 є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДФС зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою КМУ №1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 21.08.2019 № 682-р Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу в Україні та Державну митну службу в Україні функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються ДПС України, у той час, згідно з вищезазначених положень - здійснення функцій ДФС та її територіальних органів припинено.

Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №1181154/42585379 від 03.06.2019, як встановлено вище, підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову також в частині зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.04.2019 № 10, поклавши цей обов`язок на відповідача 3.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи свідчать, що представником позивача з метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, надано копії договору №27/09/19 про надання правової допомоги від 27.09.2019, рахунок фактура №СФ-0000073 від 01.10.2019 на суму 3 000,00 грн., акт №ОУ-000073 від 02.10.2019 здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме підготовка позовної заяви, платіжне доручення №227 від 02.10.2019 на суму 3 000,00 грн.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, враховуючи складність справи, фактично наданні адвокатом послуги та ціну позову, суд дійшов висновку, що належний розмір правової допомоги, яка підлягає відшкодуванню позивачу, становить 3 000,00 грн.

Суд вважає за необхідне також стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області, який прийняв протиправне рішення.

Керуючись статтями 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-плюс (69031 м. Запоріжжя, Дослідна Станція, буд. 82, кв. 34, код ЄДРПОУ 42585379) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146), до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1181154/42585379 від 03.06.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 №10.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 10 від 16.04.2019 з дати подання її на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-плюс .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-плюс за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Леон-плюс суму судового збору у розмірі 1 921,00 грн. (одну тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак