Рішення

від 11.12.2019 по справі 280/3306/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2019 року о/об 12 год. 37 хв.Справа № 280/3306/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7, код ЄДРПОУ 39380838)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників:

від позивача - Хілько А.С.

(діє на підставі ордеру серія АР № 1000726 від 20.06.2019)

від відповідача - Міщенко О.В.

(діє на підставі довіреності № 196/08-01-10-03 від 01.02.2019 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року № 0002821407, від 06 березня 2019 року № 0002811407.

Ухвалою судді від 15 липня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а судове засідання призначено на 31 липня 2019 року.

31 липня 2019 року ухвалою суду перейшли до розгляду справи, за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 27 серпня 2019 року.

27 серпня 2019 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 11 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 11 вересня 2019 року провадження у справі зупинено за клопотанням сторін, з метою надання часу для примирення до 22 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено за клопотанням сторін, з метою надання часу для примирення до 19 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року поновлено провадження у справі.

19 листопада 2019 року в підготовчому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами всіх учасників справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 19 листопада 2019 року після закриття підготовчого провадження, а у розгляді справи по суті оголошено перерву 11 грудня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 11 грудня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що придбані товари у ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232), ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289), ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41418411), ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код ЄДРПОУ 41507174), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435) мають джерело їх походження з України, були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані TOB Елтранс Україна на підставі первинних документів із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, оплачені і в подальшому використані у господарській діяльності позивача для виробництва продукції та її подальшої реалізації, що в свою чергу призвело до змін в активах TOB Елтранс Україна та його зобов`язаннях і реально спричинило зміни майнового стану Позивача. Вказує про те, що договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові документи, розрахункові документи на товари, які закуповувались у вказаних постачальників, і на підставі яких їх вартість була включена позивачем до витрат діяльності підприємства, а сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту - надавались до перевірки, а тому висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки є упередженими та хибними. Таким чином вказує, що податкові повідомлення-рішення №0002821407, від 06 березня 2019 року, № 0002811407 від 06 березня 2019 року є протиправними та такими що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники Товариства з обмеженою відповідальністю Елтранс Україна адміністративний позов підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№31586 від 31 липня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що висновки, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки TOB Елтранс Україна від 31 січня 2019 року №58/08-01-14-07/39380838 та податкові повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року № 0006281407 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 273 793,50 грн., в тому числі 182 529 грн., податковим зобов`язанням та 91 264,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 06 березня 2019 року №0002821407 в частині визначення завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість на суму на загальну суму 843 119 грн., які винесені за результатами даного акту, є правильними та відповідають вимога чинного законодавства.

Представник відповідачів в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

У період з 16 січня 2019 року по 24 січня 2019 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Елтранс Україна (код ЄДРПОУ 39380838), з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232) за грудень 2017 року, ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289) за грудень 2017 року, ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ (код ЄДРПОУ 41418411) за грудень 2017 року, ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ" (код ЄДРПОУ 41507174) за листопад 2017 року (включено до податкового кредиту Декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435) за липень 2018 року - показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік та 3 квартали 2018 року - фінансової звітності з їх відображенням у Декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31 січня 2019 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB Елтранс Україна (код ЄДРПОУ 39380838), податкового законодавства за липень 2018 року - показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017 рік та 3 квартали 2018 року - фінансової звітності з їх відображенням у Декларації з податку на прибуток підприємств .

У висновках акту перевірки податковим органом що позивачем зокрема порушено:

- підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, та як наслідок занижено податок на прибуток за 2017 рік та за 3 квартали 2018 року, на загальну суму 182 529 грн. в т.ч.: за 2017 рік - 37 376 грн. за 3 квартали 2018 року - 145 153 грн.;

- підпункт 14.1.36, підпункт 14.1.181, підпункт 14.1.231 п14.1 ст.14, п.44.1 пункту статті 44, пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.4, статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість) на суму на загальну суму 843 119 грн., у т.ч. по періодах: за грудень 2017 року - 765 519 грн., за липень 2018 - 77 600 грн.

Не погоджуючись із висновками перевірки, позивачем при визначенні об`єкту оподаткування з податку на прибуток за 2017 та 2018 рік та по яким позивачем сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за 2017 та 2018 рік, подано Заперечення вих. № 2019/02-010 від 20 лютого 2019 року.

За результатами розгляду заперечень позивача, податковий орган після перегляду залишив їх без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

Так, на підставі Акту перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31 січня 2019 року податковим органом 06 березня 2019 року стосовно позивача винесено податкові повідомлення-рішення:

№0002811407, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Елтранс Україна (69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7, код ЄДРПОУ 39380838) занижено податку на прибуток на суму 273 793,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 182 529,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 91 264,50 грн.;

№0002821407, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Елтранс Україна (69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7, код ЄДРПОУ 39380838) завищено від`ємне значення по рядку 21 податкових декларацій з по податку на додану вартість на суму 843 119,00 грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 06 березня 2019 року за № 0002811407, № 0002821407, ТОВ Елтранс Україна подало до Державної фіскальної служби України скаргу Вих.№2019/03-018 від 13 березня 2019 року.

Позивачем отримано Рішення про результати розгляду скарги відповідно до вказаного рішення, скарга ТОВ Елтранс Україна залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року - без змін.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (частина 1 статті 1 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. (пункт 135.1 статті 135 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Разом з тим, пунктом 187.1 статті 187 ПК України, визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу. (підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (пункт 198.3 статті 198 ПК України)

При цьому, пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (пункт 201.10 статті 201 ПК України)

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Згідно з пунктом 1.2 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. (пункт 2.1. Положення № 88)

Разом з тим, частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні встановлено, що первині та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При розгляді справи позивачем до суду надано, а судом в судовому засіданні досліджено первинні документи по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю Елтранс Україна з ТОВ ТК Енергоімпекс .

Господарські взаємовідносини між ТОВ Елтранс Україна з ТОВ ТК Енергоімпекс підтверджуються, судом досліджено: договір поставки № ЭЭ/1504/122017 від 01 грудня 2017 року; специфікація №1, видаткова накладна № 67 від 11 червня 2018 на суму 13 256 577,60 грн. в т.ч. ПДВ - 2 209 429,60 грн.; платіжне доручення №1086 від 07 грудня 2017 року.

Господарські взаємовідносини між ТОВ Елтранс Україна та ТОВ Лейнвік підтверджуються, судом досліджено: Договір поставки № 201712.1 від 01 грудня 2017 року, специфікація №1 на поставку Товару від 01 грудня 2017 року до договору № 201712.1 від 01 грудня 2017 на ТМЦ 690 шт.; рахунок на оплату №4 від 01 грудня 2017 року на суму 137 580,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22 930,00 грн.; видаткова накладна №4 від 01 грудня 2017 року на суму 137 580,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22 930,00 грн.; ТТН №Р4 від 01 грудня 2017 року на перевезення ТМЦ 1,106 т. на суму 137 580,00 грн. в т.ч. ПДВ - 22 930,00 грн.; рахунок на оплату №5 від 01 грудня 2017 року на суму 402 480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67 080,00 грн.; видаткова накладна №5 від 01 грудня 2017 року на суму 402 480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67 080,00 грн.; ТТН №Р5 від 01 грудня 2017 року на перевезення ТМЦ 1,1 т. на суму 402 480,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67 080,00 грн.; рахунок на оплату №6 від 01 грудня 2017 року на суму 304 416,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 736,00 грн.; видаткова накладна №6 від 01 грудня 2017 року на суму 304 416,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 736,00 грн.; ТТН №Р6 від 01 грудня 2017 року на перевезення ТМЦ 0,874 т. на суму 304 416,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 736,00 грн.; платіжне доручення №1105 від 03 січня 2018 року; платіжне доручення №1107 від 04 січня 2018 року, платіжне доручення №1108 від 04 січня 2018 року, платіжне доручення №1109 від 04 січня 2018 року, платіжне доручення №1118 від 05 січня 2018 року.

Господарські взаємовідносини між ТОВ Елтранс Україна та ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС : підтверджуються, судом досліджено: рахунок-фактура №1-17/07 від 17 липня 2018 року на суму 345 888,00 грн. з ПДВ; видаткова накладна №15 від 17 липня 2018 року на суму 345 888,00 грн. з ПДВ; платіжне доручення №1359 від 26 липня 2018 року; платіжне доручення №1336 від 17 липня 2018 року;

Господарські взаємовідносини між ТОВ Елтранс Україна та ТОВ ДАСТРІАЛ : підтверджуються, судом досліджено: рахунок на оплату №37 від 22 грудня 2017 року на суму 200 592,00 грн. в т.ч. ПДВ - 33 432,00 грн; видаткова накладна №37 від 22 грудня 2017 року на суму 200 592,00 грн. в т.ч. ПДВ - 33 432,00 грн.; ТТН № 37 від 22 грудня 2017 року на перевезення ТМЦ 0,77т. на суму 200 592,00 грн. з ПДВ; платіжне доручення№1129 від 18 січня 2018 року, оборотна-сальдова відомість ТОВ Елтранс Україна по взаєморозрахункам із ТОВ ДАСТРІАЛ про відсутність заборгованостей.

Господарські взаємовідносини між ТОВ Елтранс Україна та ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ підтверджуються, судом досліджено: договір поставки № 201711.3 від 16 листопада 2017 року; специфікація №1 до договору поставки № 201711.3 від 16 листопада 2017 року на суму 47 760,00 грн. разом з ПДВ, рахунок на оплату № 35 від 16 листопада 2017 року на суму 47 760,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7 960,00 грн.; видаткова накладна оплату № 35 від 16 листопада 2017 року на суму 47 760,00 грн. в т.ч. ПДВ - 7 960,00 грн.; ТТН № Р35 від 16 листопада 2017 року на перевезення ТМЦ на загальну суму 47 760,00 грн. з ПДВ.

На час здійснення господарської операції контрагенти позивача мали спеціальну податкову правосуб`єктність, перебували на обліку платників податків, а також були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що не спростовується відповідачем.

Виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності підприємства.

Доказів порушень відображення господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань матеріали справи не містять, відповідачем до суду не надано.

Заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток TOB Елтранс Україна при взаємовідносинах з ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232), ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289), ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41418411), ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код ЄДРПОУ 41507174), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435), документально не підтверджується, заниження податку на прибуток на загальну суму 182 529 грн. грн. яке викладено у акті перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31 січня 2019 року (у т. ч. у пункті 1 розділу IV. Висновок ) ГУ ДФС у Запорізькій області документально не підтверджується.

Згідно проведеного дослідження наданих документів TOB Елтранс Україна не відповідність вимог пукнту 14.1.36, підпугнкту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2. статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 пункту 200.4, статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість на суму на загальну суму 843 119 грн., між контрагентами ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232), ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289), ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41418411), ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код ЄДРПОУ 41507174), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435), яке викладено у акті перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31 січня 2019 року (у т. ч. у пункті 2 розділу IV. Висновок ) ГУ ДФС у Запорізькій області на загальну суму 843 119 грн. документально не підтверджується… .

Суд погоджується з позицію позивача про те, що контролюючим органом в особі податкового ревізора, безпідставно не взято до уваги всі первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача та ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232), ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289), ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41418411), ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код ЄДРПОУ 41507174), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435) та не відображено їх в Акті перевірки, оскільки такі документи податковому органу надано.

Щодо посилання ревізора-інспектора в Акті перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31 січня 2019 року на процесуальні рішення в межах досудового слідства інформацію про які взято з Єдиного державного реєстру судових рішень та посилання на кримінальні провадження щодо контрагентів позивача, то суд зазначає про таке.

Дослідивши Акт перевірки та отримавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, суд не може погодитись з податковим органом, оскільки у наведених представником відповідача кримінальних провадженнях не досліджувалися господарські відносини ТОВ Елтранс Україна з ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232), ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289), ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41418411), ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код ЄДРПОУ 41507174), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435).

У акті перевірки відсутня жодна інформація щодо здійснення злочинної діяльності з ТОВ Елтранс Україна .

Представником відповідача до суду не надано копії такого рішення. Також представником відповідача повідомлено суд про те, що висновки які викладені в акті перевірки зроблені на підставі інформації отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд зауважує, що преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Так, відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Понад це відповідно до статті 62 Конституції України статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, діє презумпція невинуватості. Згідно частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що у цьому випадку суд не може взяти до уваги кримінальні провадження на які контролюючий орган посилається в Акті перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31 січня 2019 року, як на підставу нереальності господарських правовідносин контрагентів з позивачем, оскільки у вказаних кримінальних провадженнях не дослідженні господарські операції ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232), ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289), ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41418411), ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код ЄДРПОУ 41507174), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435).

Висновок відповідача про не підтвердження отримання товару позивачем саме від його контрагентів є необґрунтованим, базується виключно на припущеннях контролюючого органу, оскільки фактично ним досліджувалась наявна податкова інформація стосовно контрагентів позивача.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом.

Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішення суду про визнання правочинів між позивачем та його контрагентами недійсними контролюючим органом до суду не надано.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини висловленою у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03), в якій Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При дотриманні контрагентами законодавчо встановлених вимог до оформлення первинних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Враховуючи положення частини 2 статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов`язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб`єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов`язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Висновок відповідача про не підтвердження отримання товару позивачем саме від ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС (код ЄДРПОУ 36043232), ТОВ ЛЕЙНВІК (код ЄДРПОУ 41654289), ТОВ ДАСТРІАЛ (код ЄДРПОУ 41418411), ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код ЄДРПОУ 41507174), ТОВ СТО ПРАЙД СЕРВІС (код ЄДРПОУ 41703435) є необґрунтованим, базується виключно на припущеннях контролюючого органу, оскільки фактично ним досліджувалась наявна податкова інформація стосовно контрагентів позивача, які є постачальниками товару, що підтверджено зазначеними вище первинними документами.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено неналежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов`язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинно нести саме це підприємство.

При цьому з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, мали відповідні будівельні ліцензії, а відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за такими договорами у позивача не було.

За приписами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також відповідач зазначає, що Підприємством ТОВ ЕЛТРАНС УКРАЇНА не надано до перевірки: договору на перевезення вантажу від продавця ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС до покупця ТОВ ЕЛТРАНС УКРАЇНА , укладених з юридичними або фізичними особами; актів виконаних робіт з вантажоперевезення; рахунків із зазначенням витрат понесених продавцем ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС на перевезення вантажу, платіжних доручень підтверджуючих сплату вантажоперевезень. До перевірки не надано товарно-транспортні накладні, відтак неможливо встановити маршрут перевезення придбаного товару ТОВ ЕЛТРАНС УКРАЇНА ; неможливо встановити водія який здійснював супровід вантаж) від продавця до покупця. Підприємством ТОВ ЕЛТРАНС УКРАЇНА не підтверджено використання у господарській діяльності власних або орендованих транспортних засобів для здійснення перевезення ТМЦ, не надано подорожні листі для підтвердження факту перевезення ТМЦ від продавця ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС до покупця ТОВ ЕЛТРАНС УКРАЇНА . Тобто ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС не використовувалась праця фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Суд не погоджується з таким твердженням податкового органу, оскільки у даному випадку перевірка проводилася ТОВ ЕЛТРАНС УКРАЇНА , а відсутність транспортних документів у позивача не свідчить про нереальну операцію. Крім того транспортні документи не є первинними документами. Разом з тим, транспортування товару, може відбуватися за рахунок контрагента, у такому випадку у позивача не може бути транспортних документів, а твердження що ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС не поставляло товар на адресу позивача, оскільки не використовувалась праця фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, не може бути прийнято судом, так як податковим органом не проводилась перевірка ТОВ ТОРГОВА КОМПАНІЯ ЕНЕРГОІМПЕКС з цього приводу.

Щодо посилань податково органу на те, що у товарно-транспортні накладні внесено неточності, а відтак не можливо підтвердити транспортування товару, то суд зазначає про таке.

Відповідач вказує, що перевіркою товарно - транспортних накладних (далі по тексту - ТТН), встановлено, що перевезення проводиться автомобільним перевізником ТОВ ЕЛТРАНС УКРАЇНА , автомобіль (марка, держ.номер) - ГАЗ 33213-414, НОМЕР_1 ; водій - ОСОБА_1 посвідчення водія - ВХТ НОМЕР_2 ; пункт навантаження - М.Запоріжжя, вул. Крива бухта,1; пункт розвантаження - М.Запоріжжя, вул. Кольорова, 7; здав (відповідальна особа вантажовідправника) - ОСОБА_2 ; прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) - ОСОБА_1 В графі Пункт навантаження зазначено: м. Запоріжжя, вул. Крива бухта 1. Відповідно даним Договору №201712.1 встановлено адресні дані ТОВ ЛЕЙНВІК , а саме : 03110, м. Київ, вул. А.Головка,17, офіс 318). Згідно Умов поставки Продукції - EXW (склад Постачальника): 03110, м. Київ, вул. А.Головка,17, офіс 318, згідно ІНКОТЕРМС - 2010 та інше не обумовлено у відповідній Специфікації до цього Договору. Відповідач вказує, що аналізом ЄРПН не встановлено набуття в оренду ТОВ ЛЕЙНВІК нерухомості за вказаною адресою. ТОВ ЛЕЙНВІК до контролюючого органу не надавались відомості, що свідчать про наявність власних або орендованих приміщень у м. Запоріжжя (Форма 20-ОПП). Зазначає, що у зв`язку з вищевикладеним, не можливо встановити причетність ТОВ ЛЕЙНВІК до ведення фінансово - господарської діяльності за М.Запоріжжя, вул. Крива бухта1.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які сукупно мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Втім, відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Така, судом при дослідженні матеріалів справи встановив, що господарська діяльність позивача з його контрагентами мала місце.

Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер, тому суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на отриманий від контрагентів товар, оскільки транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки.

Вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, або складених з неточностями не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами.

Натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем обставини встановлені у Акті перевірки №58/08-01-14-07/39380838 від 31 січня 2019 року є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування, а податкові повідомлення-рішення № 0002821407, № 0002811407 від 06 березня 2019 року - є протиправними та спростовуються дослідженими під час розгляду справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 106,90 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Як доказ до суду надано:

- ордер на надання правничої допомоги;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;

- попередній опис робіт на суму 9000,00 грн.;

- рахунок фактура №6201 від 20 червня 2019 року на суму 9000,00 грн.;

- платіжне доручення №1889 від 25 червня 2019 року про сплату правової допомоги на суму 9000,00 грн.

Частиною 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підставі частини 7 визначеної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведеними вимогами визначено лише зменшення розміру витрат на правничу допомогу за клопотанням іншої сторони, у випадку недотримання вимог частини 5 статті 134 КАС України. Саме на відповідача покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Підстав, з яких можливо визначити перебільшення витрат на правничу допомогу, представником відповідача суду не наведено.

З наданих представником позивача доказів судом встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки є доведеним та співмірним.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 134, 139, 143, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7, Код ЄДРПОУ 39380838) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року № 0002821407, від 06 березня 2019 року № 0002811407.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 7, Код ЄДРПОУ 39380838) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 4106 грн. 90 коп., та витрати на правничу допомогу адвоката, у розмірі 9000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов