Рішення

від 24.12.2019 по справі 300/2263/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. справа № 300/2263/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150" про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб, а також податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів в загальному розмірі 352 871,52 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, орган стягнення) 19.11.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150" (надалі по тексту також - відповідач, ТзОВ "Отинійська ПМК-150", платник податків) про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб, а також податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів в загальному розмірі 352 871,52 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, травень-липень 2017 року, вересень-грудень 2017 року, січень-травень 2018 року, липень-грудень 2018 року, січень 2019 року, березень-вересень 2019 року в розмірі 39 445,00 гривень, та земельного податку з юридичних осіб за 2017-2018 роки та січень-вересень 2019 року в розмірі 272 647,96 гривень, що в загальному становить 312 092,96 гривень. Також у відповідача числиться заборгованість за штрафними санкціями самостійно визначеними платником податку та застосованими податковими повідомлення-рішеннями з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 513,15 гривень, земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 18 949,84 гривень і податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів в загальному розмірі 1 566,71 гривень. Крім того, у ТзОВ "Отинійська ПМК-150" згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань числиться заборгованість по несплаченій пені з податку на додану вартість в сумі 7 945,81 гривень та земельного податку з юридичних осіб в сумі 4 578,58 гривень. Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 352 871,52 гривень, і несплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150" до відповідних бюджетів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.11.2019 надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 18.11.2019 (а.с.118-123): вул. Іванціва, буд. 21, смт. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78223, та отримана уповноваженою особою відповідача 27.11.2019, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення №76501 0048354 8 (а.с.127).

Згідно інформації з пошукової бази даних ПАТ "Укрпошта" поштові відправлення із позовною заявою та додатками до неї, скерованих органом стягнення до відповідача в порядку частини 2 статті 161 КАС України (76018 6418501 0), 22.11.2019 вручено особисто уповноваженій особі відповідача (а.с.10, 128).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.11.2019 вважається врученою відповідачу належним чином з 27.11.2019 .

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали суду про відкриття провадження.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150" 13.06.2005 зареєстроване як юридична особа, свідченням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.11.2019 (а.с.118-123),

Позивач при реєстрації як юридична особа взятий на облік як платник податків і зборів у відповідному територіальному органі стягнення.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на додану вартість, в свою чергу плата за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10, підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України відноситься до місцевих податків, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Разом з цим предметом стягнення за даним адміністративним позовом є штрафні санкції, застосовані за порушення відповідачем термінів сплати суми грошового зобов`язання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів, який відповідно до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 за №1963-XII (чинного до 01.01.2011, в редакції яка підлягає до застосуванню у спірному випадку), належав до місцевих податків.

Згідно приписів пункту 1 підрозділу 9 Податкового кодексу України повернення сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також місцевих податків і зборів, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, зарахування до бюджетів таких податків і зборів, які сплачуються у першому кварталі 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, та сум, які сплачуються у рахунок погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.

Виходячи із положень пункту 180.1 статті 180, підпункту 269.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України та Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" відповідач є платником податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб та податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів.

З приводу податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача, визначених ним самостійно, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем подано до Коломийської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (Коломийське управління) податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно розраховано вказані зобов`язання, а саме: за грудень 2016 року в сумі 15 789,00 гривень; за січень 2017 року в сумі 1 256,00 гривень, за лютий 2017 року в сумі 499,00 гривень, за березень 2017 року в сумі 23,00 гривень, за травень 2017 року в сумі 1 718,00 гривень, за червень 2017 року в сумі 936,00 гривень, за липень 2017 року в сумі 449,00 гривень, за вересень 2017 року в сумі 48,00 гривень, за жовтень 2017 року в сумі 82,00 гривень, за листопад 2017 року в сумі 47,00 гривень, за грудень 2017 року в сумі 2 757,00 гривень; за січень 2018 року в сумі 84,00 гривень, за лютий 2018 року в сумі 90,00 гривень, за березень 2018 року в сумі 107,00 гривень, за квітень 2018 року в сумі 143,00 гривень, за травень 2018 року в сумі 793,00 гривень, за липень 2018 року в сумі 149,00 гривень, за серпень 2018 року в сумі 135,00 гривень, за вересень 2018 року в сумі 140,00 гривень, за жовтень 2018 року в сумі 138,00 гривень, за листопад 2018 року в сумі 139,00 гривень, за грудень 2018 року в сумі 130,00 гривень; за січень 2019 року в сумі 249,00 гривень, за березень 2019 року в сумі 139,00 гривень, за квітень 2019 року в сумі 399,00 гривень, за травень 2018 року в сумі 201,00 гривень, за червень 2019 року в сумі 144,00 гривень, за липень 2019 року в сумі 326,00 гривень, за серпень 2019 року в сумі 108,00 гривень, за вересень 2019 року в сумі 124,00 гривень, а також уточнюючий розрахунок за травень 2018 року в сумі 12 103,00 гривень (а.с.13-42а). Вказаних самостійно визначених зобов`язань відповідач в повному обсязі не виконав, а тому заборгованість з податку на додану вартість за вищевказаний період згідно декларацій від 12.01.2017, від 16.02.2017, від 14.03.2017, від 10.04.2017, від 14.06.2017, від 17.07.2017, від 15.08.2017, від 14.10.2017, від 14.11.2017, від 15.12.2017, від 15.01.2018, від 13.02.2018, від 13.03.2018, від 12.04.2018, від 21.05.2018, від 14.06.2018, від 13.08.2018, від 17.09.2018, від 13.10.2018, від 13.11.2018, від 11.12.2018, від 15.01.2019, від 18.02.2019, від 11.04.2019, від 13.05.2019, від 12.06.2019, від 15.07.2019, від 14.08.2019, від 12.09.2019, від 11.10.2019, та уточнюючого розрахунку від 18.07.2018 в загальному становить 39 445,00 гривень.

В частині земельного податку з юридичних осіб суд відзначає, що за змістом положень пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

У відповідності до пункту 286.2. статті 286 коментованого Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, судом з`ясовано, що відповідачем сформовано і подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік від 09.02.2017, за 2018 рік від 22.10.2018 і за 2019 рік від 18.02.2019, в яких відповідачем самостійно розраховано розмір вказаних зобов`язань за весь 2017 рік на загальну річну суму 101 334,05 гривень, за 2018 рік на загальну річну суму 101 334,05 гривень та за 2019 рік на загальну річну суму 101 334,05 гривень (а.с.83, 84, 85). Самостійно визначені зобов`язання за 2017 рік в розмірі 95 313,41 гривень, за 2018 рік в розмірі 101 334,05 гривень, і за січень-вересень 2019 року в розмірі 76 000,50 гривень, відповідач не сплатив, а тому на момент розгляду справи коментовані зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі за вказаний період становить 272 647,96 гривень.

В контексті вказаного слід відзначити, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

З огляду на таке, самостійно визначене відповідачем зобов`язання в загальному розмірі 312 092,96 гривень, в тому числі з податку на додану вартість в загальній сумі 39 445,00 гривень та земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 272 647,96 гривень, які несплачені у строк встановлений пунктом 203.2 статті 203, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, являється узгодженою заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150".

Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача заборгованості по застосованих позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій та нарахованих останнім самостійно , суд зазначає наступне.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пунктів 86.2, 86.8. статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено камеральні перевірки своєчасності сплати відповідачем грошових зобов`язань з податку на додану вартість , за результатами яких складено акти від 05.09.2017 за №7877/09-19-12-06/1037560, від 05.06.2018 за №8417/09-19-52-01/1037560, від 09.08.2018 за №12403/09-19-52-01/1037560, від 20.09.2018 за №14083/09-19-52-12/1037560, від 28.12.2018 за №632/09-19-52-12/1037560 та від 23.05.2019 за №1164/09-19-52-12/1037560, якими встановлено порушення відповідачем пункту 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (а.с.43, 47, 51, 55, 59, 63).

Також позивачем проведено камеральні перевірки своєчасності сплати відповідачем грошових зобов`язань із земельного податку з юридичних осіб та податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів , за результатами яких складено акти від 27.02.2018 за №3403/09-19-52-01/01037560, від 20.08.2018 за №12732/09-19-52-01/01037560, від 07.06.2019 за №1263/09-19-52-12/01037560, а також від 24.09.2018 за №15375/09-19-52-12/01037560 відповідно, якими встановлено порушення відповідачем пункту 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань із вказаних видів податків (а.с.86-87, 92, 96, 112).

Вище перелічені акти перевірок вручені відповідачу 14.09.2017, 12.06.2018, 10.08.2018, 27.09.2018, 10.01.2019, 01.06.2019, 02.03.2018, 22.05.2018, 12.06.2019 та 27.09.2018, що засвідчується підписом уповноваженої особи відповідача на повідомленнях про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи (а.с.44, 48, 52, 56, 60, 64, 88, 93, 97, 113).

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За наслідками розгляду вищевказаних актів перевірки, контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції:

- №0035461206 від 27.09.2017, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (20 644,00 гривень) - 4 128,00 гривень (а.с.45);

- №0021345201 від 20.06.2018, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (2 140,00 гривень) - 428,00 гривень (а.с.49);

- №0030585201 від 21.08.2018, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (2 145,00 гривень) - 429,00 гривень (а.с.53);

- №0039285212 від 10.10.2018, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (85,35 гривень) - 17,07 гривень (а.с.57);

- №0003305212 від 28.01.2019, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (580,00 гривень) - 116,00 гривень (а.с.61);

- №0028625212 від 07.06.2019, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (528,00 гривень) - 105,60 гривень (а.с.65);

- №0008175201 від 12.03.2018, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (90 468,10 гривень) - 18 093,62 гривень (а.с.89);

- №0031925201 від 03.09.2018, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (2 949,40 гривень) - 589,88 гривень (а.с.94);

- №0030545212 від 01.07.2019, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (1 331,70 гривень) - 266,34 гривень (а.с.98);

- №0038885212 від 09.10.2018, яким визначено зобов`язання зі сплати штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (8 011,70 гривень) - 1 602,34 гривень (а.с.114).

Разом з цим, судом встановлено, що позивачем на підставі акту перевірки за №12342/09-19-52-01/1037560 від 07.08.2018 та акту №94/09-19-52-12/1037560 від 25.01.2019 у відношенні до відповідача винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0030595201 від 21.08.2018 (а.с.68), яким застосовано до позивача штраф в розмірі 1 210,27 гривень за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 12 102,67 гривень;

- №0005115212 від 07.02.2019 (а.с.72), яким застосовано до позивача штраф в розмірі 939,88 гривень за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 9 398,82 гривень.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на податкових повідомленнях-рішеннях, копія яких міститься в матеріалах справи.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзаци 1, 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацом 14 пункту 201.10 цієї ж статті Кодексу передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 1 січня 2017 року, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року за №1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, та 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

При цьому, пунктом 120 1 статті 120 1 Податкового кодексу України встановлено виключення лише щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Слід відмітити, що приписами пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як з`ясовано судом, відповідач 18.07.2018 подав контролюючому органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, де самостійно нарахував сум штрафу у зв`язку з виправленням помилок у розмірі 363,00 гривень (а.с.29).

На час розгляду справи застосовані контролюючим органом штрафні санкції з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб та податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів, згідно податкових повідомлення-рішень за №0035461206 від 27.09.2017, №0021345201 від 20.06.2018, №0030585201 від 21.08.2018, №0039285212 від 10.10.2018, №0003305212 від 28.01.2019, №0028625212 від 07.06.2019, №0008175201 від 12.03.2018, №0031925201 від 03.09.2018, №0030545212 від 01.07.2019, №0038885212 від 09.10.2018, №0030595201 від 21.08.2018, №0005115212 від 07.02.2019, а також самостійно нараховані платником податку штрафні санкції з податку на додану вартість, згідно уточнюючого розрахунку від 18.07.2018, відповідачем до бюджету не сплачені і заборгованість по них в загальному становить 28 254,17 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями №0035461206 від 27.09.2017, №0021345201 від 20.06.2018, №0030585201 від 21.08.2018, №0039285212 від 10.10.2018, №0003305212 від 28.01.2019, №0028625212 від 07.06.2019, №0008175201 від 12.03.2018, №0031925201 від 03.09.2018, №0030545212 від 01.07.2019, №0038885212 від 09.10.2018, №0030595201 від 21.08.2018, №0005115212 від 07.02.2019, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем та нараховані самостійно платником податку штрафні санкції в загальному розмірі 28 254,17 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

Щодо нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно підпункту 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За змістом пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наявні у матеріалах справи витяги із облікової картки платника податків ТзОВ "Отинійська ПМК-150" свідчать про те, що за відповідачем рахується пеня , яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 7 945,81 гривень та із земельного податку з юридичних осіб в сумі 4 578,58 гривень, що в загальному становить 12 524,39 гривень (а.с.74-82, 100-111).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Як слідує з матеріалів справи, Коломийською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю1" за №1/507 від 20.12.2010, яка вручена відповідачу 25.12.2010, згідно підпису уповноваженої особи товариства на повідомленні про вручення поштового відправлення. Платник податків таку податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом (а.с.12).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 01.11.2019, податковими деклараціями з податку на додану вартість від 12.01.2017, від 16.02.2017, від 14.03.2017, від 10.04.2017, від 14.06.2017, від 17.07.2017, від 15.08.2017, від 14.10.2017, від 14.11.2017, від 15.12.2017, від 15.01.2018, від 13.02.2018, від 13.03.2018, від 12.04.2018, від 21.05.2018, від 14.06.2018, від 13.08.2018, від 17.09.2018, від 13.10.2018, від 13.11.2018, від 11.12.2018, від 15.01.2019, від 18.02.2019, від 11.04.2019, від 13.05.2019, від 12.06.2019, від 15.07.2019, від 14.08.2019, від 12.09.2019, від 11.10.2019, уточнюючим розрахунком від 18.07.2018, податковими деклараціями з плати за землю від 09.02.2017, від 22.10.2018, від 18.02.2019, актами перевірки від 05.09.2017 за №7877/09-19-12-06/1037560, від 05.06.2018 за №8417/09-19-52-01/1037560, від 09.08.2018 за №12403/09-19-52-01/1037560, від 20.09.2018 за №14083/09-19-52-12/1037560, від 28.12.2018 за №632/09-19-52-12/1037560, від 23.05.2019 за №1164/09-19-52-12/1037560, від 27.02.2018 за №3403/09-19-52-01/01037560, від 20.08.2018 за №12732/09-19-52-01/01037560, від 07.06.2019 за №1263/09-19-52-12/01037560, від 24.09.208 за №15375/09-19-52-12/01037560, від 07.08.2018 за №12342/09-19-52-01/1037560, від 25.01.2019 за №94/09-19-52-12/1037560, податковими повідомлення-рішеннями №0035461206 від 27.09.2017, №0021345201 від 20.06.2018, №0030585201 від 21.08.2018, №0039285212 від 10.10.2018, №0003305212 від 28.01.2019, №0028625212 від 07.06.2019, №0008175201 від 12.03.2018, №0031925201 від 03.09.2018, №0030545212 від 01.07.2019, №0038885212 від 09.10.2018, №0030595201 від 21.08.2018, №0005115212 від 07.02.2019, розрахунком податкового боргу, податковою вимогою форми "Ю1" за №1/507 від 20.12.2010, обліковими картками платника податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб та податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів, які містяться в матеріалах справи (а.с.11, 12, 13-42а, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 66, 68, 70, 72, 74-82, 83-85, 86-87, 89-90, 92, 94, 96, 98, 100-111, 112, 114, 116, 117).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені відповідачем податкові зобов`язання з податку на додану вартість і земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 312 092,96 гривень, застосовані контролюючим органом штрафні санкції та нараховані відповідачем самостійно такі санкції з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб та податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів в загальній сумі 28 254,17 гривень і нарахована пеня в розмірі 12 524,39 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 352 871,52 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 352 871,52 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150" податкового боргу в загальній сумі 352 871,52 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150" (ідентифікаційний код юридичної особи 01037560) в дохід:

- державного бюджету податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 55 128,43 гривень (п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять вісім гривень сорок три копійки);

- в дохід місцевого бюджету податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб в сумі 296 176,38 гривень (двісті дев`яносто шість тисяч сто сімдесят шість гривень тридцять вісім копійок) та податку з власників наземних транспортних засобів та інших наземних самохідних машин і механізмів в сумі 1 566,71 гривень (одна тисяча п`ятсот шістдесят шість гривень сімдесят одну копійку).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Отинійська ПМК-150" (ідентифікаційний код юридичної особи 01037560), вул. Іванціва, буд. 21, смт. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78223.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.