Рішення

від 24.12.2019 по справі 300/2180/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2019 р. справа № 300/2180/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БУД" про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, штрафних (фінансових) санкцій та пені в загальному розмірі 2 290 018,02 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, орган стягнення) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БУД" (надалі по тексту також - відповідач, ТзОВ "ІНТЕР БУД", платник податків) про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, штрафних (фінансових) санкцій та пені в загальному розмірі 2 290 018,02 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України не погашено в повному обсязі самостійно визначені податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2018 рік, І-ІІІ квартали 2019 року в загальному розмірі 43 579,00 гривень, визначені контролюючим органом податкові зобов`язання за основним платежем з податку на додану вартість в розмірі 452 017,53 гривень та податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 5 445,62 гривень, а також штрафні санкції, застосовані податковими повідомленням-рішеннями з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 226 253,41 гривень і податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 17 375,00 гривень. Крім того, у відповідача згідно даних облікової картки платника податків за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань числиться заборгованість по несплаченій пені з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12 590,73 гривень і податку на додану вартість в сумі 532 756,73 гривень. Вказані грошові зобов`язання є податковим боргом (узгодженим грошовим зобов`язанням) відповідача, який станом на день звернення до адміністративного суду в загальному становить 2 290 018,02 гривень, і несплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БУД" до бюджету.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2019, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін (а.с.1-2).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.11.2019 надіслана відповідачу за адресою, яка зазначена в адміністративному позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 15.10.2019 (а.с.12-14): вул. Крайківського, буд. 1-Б, офіс 405, м. Івано-Франківськ, 76019. Однак, 20.11.2019 поштове відправлення 76018 6408648 8 із даною ухвалою повернулося на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку із встановленими обставинами, 12.12.2019, Івано-Франківським окружним адміністративним судом повторно надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.11.2019 на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 12.12.2019: вул. Крайківського, буд. 1-Б, офіс 405, м. Івано-Франківськ, 76019 (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Втім, згідно даних офіційного веб-сайта ПАТ "Укрпошта" поштове відправлення за номером 76018 6448206 5 в розділ "відстеження" внесено 16.12.2019 о 14:20 год. запис "відправлення не вручене під час доставки: інші причини" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

Вказане поштове відправлення 20.12.2019 повернулося на адресу суду із відмуткою поштового зв`язку "за зазначеною адресою не проживає".

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина 11 статті 126 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

За змістом вимог пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справу саме за реквізитами адрес, які містяться у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог частини 11 статті 126, частини 1 статті 174 і пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України коментована ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України).

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

При розгляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БУД" 23.08.2012 зареєстроване як юридична особа, свідченням чого є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.10.2019 (а.с.12-14),

Позивач при реєстрації як юридична особа взятий на облік Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Конституційний обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (пункт 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу).

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на додану вартість і податок на прибуток підприємств, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133 і пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

З приводу податкових зобов`язань (податкового боргу) відповідача визначених ним самостійно, суд зазначає наступне.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування з податку на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 137.1. статті 137 Податкового кодексу України такий податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 137.4 статті 137 Кодексу визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідачем 28.02.2019, 08.05.2019 і 08.08.2019 подано до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, І квартал 2019 року і за півріччя 2019 року, де останнім розраховано розмір вказаних зобов`язань в сумах 43 430,00 гривень, 75,00 гривень і 74,00 гривень відповідно, що в загальному становить 43 579,00 гривень (а.с.87-88, 89-90, 91-92).

Такі самостійно визначені зобов`язання відповідач не виконав (не сплатив), а тому заборгованість з податку на прибуток підприємства за вищевказані періоди згідно декларацій від 28.02.2019, 08.05.2019 і 08.08.2019 в загальному становить 43 579,00 гривень.

Досліджуючи обставини щодо наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, визначеного органом контролю податків і зборів , і заборгованості по застосованих позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій , суд зазначає наступне.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пунктів 86.1, 86.2, 86.3, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в період з 29.12.2017 по 23.01.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ "ІНТЕР БУД" з питань дотримання податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2017.

В ході проведення перевірки встановлено, зокрема, наступні порушення:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України від 22.12.2010 № 2755-VI із внесеними змінами та доповненнями, пунктів 5, 7, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за №290, пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI із внесеними змінами та доповненнями пунктів 5, 6, 7, 10, 11, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 за №318, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 49 500,00 гривень;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1., 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 359 054,00 гривень, в тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 25 000,00 гривень, за листопад 2016 року в сумі 30 000,00 гривень, за червень 2017 року в сумі 584,00 гривень, за серпень 2017 року в сумі 1 184 249,00 гривень, вересень 2017 року в сумі 2 119 221,00 гривень.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки від 30.01.2018 за №92/09-19-14-01-01/38330896 (а.с.16-54).

Так, згідно підпункту 54.3.2. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

Нормами пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено накладення штрафу контролюючими органами на платника податків в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість. У разі повторного протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання.

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001451401 від 15.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4 198 818,00 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 3 359 054,00 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 839 764,00 гривень (а.с.55);

- №0001441401 від 15.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 61 875,00 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 49 500,00 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 375,00 гривень (а.с.56).

Як свідчать матеріали справи вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем в судовому порядку.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/674/18 від 27.08.2018 в задоволенні позову ТзОВ "ІНТЕР БУД" відмовлено (а.с.58-64). Рішення суду набрало законної сили 26.03.2019 (а.с.65).

Приписами частини 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Більше того, в силу вимог абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у розгляді даної справи не підлягають доказуванню обставини щодо правомірності податкових повідомлення-рішень за №0001451401 і №0001441401 від 15.03.2018, так як судовим рішенням у спірних відносинах за участю позивача і відповідача встановлено правомірність визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4 198 818,00 гривень, в тому числі за податковим зобов`язанням - 3 359 054,00 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 839 764,00 гривень, а також податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 61 875,00 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 49 500,00 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 375,00 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи те, що відповідачем, визначені контролюючим органом зобов`язання сплачено частково, а тому на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0001451401 від 15.03.2018 в загальному становить 1 291 781,03 (за основним платежем - 452 017,53 гривень, за штрафними санкціями - 839 763,50 гривень), і податку на прибуток підприємства за податковим повідомленням-рішенням №0001441401 від 15.03.2018 - 17 820,62 гривень (за основним платежем - 5 445,62 гривень, за штрафними санкціями - 12 375,00 гривень).

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзаци 1, 4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Абзацом 14 пункту 201.10 цієї ж статті Кодексу передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що платник податків зобов`язаний скласти та зареєструвати не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 1 січня 2017 року, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року за №1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, та 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

При цьому, пунктом 120 1 статті 120 1 Податкового кодексу України встановлено виключення лише щодо порушення строків реєстрації податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Судом встановлено, що 29.11.2018 і 05.03.2019 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних ТзОВ "ІНТЕР БУД" за період з 16.06.2017 по 15.03.2018 та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних по 28.11.2018 включно, і виписаних за період з 21.12.2018 по 21.01.2019 та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних по 05.03.2019 включно.

За результатами проведених перевірок, відповідачем складено акти за №2187/09-19-55-12-14/38330896 від 29.11.2018 і за №1609/09-19-55-12-14/38330896 від 05.03.2019 (а.с.68-69, 72).

На підставі акту перевірки за №2187/09-19-55-12-14/38330896 від 29.11.2018 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000445512 від 09.01.2019 (а.с.66), яким застосовано до позивача штраф в загальному розмірі 73 573,43 гривень, а саме:

- за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 326 970,47 гривень застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 32 697,02 гривень;

- за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 70 183,33 гривень застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 14 036,67 гривень;

- за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму податку на додану вартість 67 099,34 гривень застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 26 839,74 гривень.

На підставі акту перевірки за №1609/09-19-55-12-14/38330896 від 05.03.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення за №0027785512 від 07.03.2019 (а.с.70), яким, за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 10 201,83 гривень, застосовано до ТзОВ "ІНТЕР БУД" штраф в розмірі 10% в сумі 1 020,18 гривень.

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані позивачем на адресу відповідача 11.01.2019 згідно фіскального чеку №3000354961 та 12.03.2019 згідно фіскального чеку №3000331023 (а.с.71, 73).

Податкове повідомлення-рішення за №0000445512 від 09.01.2019 вручене відповідачу 25.01.2019, що засвідчується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.71).

Податкове повідомлення-рішення за №0027785512 від 07.03.2019 повернулося на адресу контролюючого органу із відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.73)

Згідно абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем на підставі акта перевірки від 11.05.2019 за №3282/09-19-55-12-14/38330896 (а.с.78), прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.06.2019 за №№0077905512, 0077915512, 0077925512, якими до відповідача на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 245 031,90 гривень, 30 083,80 гривень і 5 000,00 гривень відповідно (а.с.74, 75, 76).

Як слідує із акту перевірки від 11.05.2019 за №3282/09-19-55-12-14/38330896, кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2 450 319,00 гривень становила 22 календарні дні, у сумі 164 613,00 гривень і 806,00 гривень - 50 і 83 календарні дні, та з податку на прибуток підприємств у сумі 25 000,00 гривень - 41 календарний день.

Таким чином суд вважає правомірним застосування позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій:

- в розмірі 245 031,90 гривень, виходячи із 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становила 2 450 319,00 гривень;

- в розмірі 30 083,80 гривень, виходячи із 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, що в загальному становила 165 419,00 гривень;

- в розмірі 5 000,00 гривень, виходячи із 20 відсотків погашеної суми податкового боргу, що в загальному становила 25 000,00 гривень.

Вказаний акт перевірки та податкові повідомлення-рішення надіслані 15.05.2019 і 26.06.2019 на адресу ТзОВ "ІНТЕР БУД" поштовим зв`язком за номерами відправлень 760186184954 5 і 76004 0262368 6, однак повернулися на адресу позивача із відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.77, 79, 80).

Поряд з іншим, в матеріалах справи міститься акт камеральної перевірки від 25.06.2019 за №4690/09-19-55-12-14/38330896 (а.с.84), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0086165512 від 30.07.2019, яким, за затримку сплати відповідачем узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 142, 111 календарних днів (перевищення 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання) на суму 168 903,00 гривень застосовано до ТзОВ "ІНТЕР БУД" штраф у розмірі 20%, що становить 33 780,60 гривень (а.с.81). Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення надсилались позивачем на адресу ТзОВ "ІНТЕР БУД" (поштові відправлення 76004 0262368 6 і 76018 6276441 1), однак як і попередні, повернулися на адресу позивача із відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання" (а.с.82, 83, 85, 86).

На час розгляду справи донараховані контролюючим органом податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та штрафних санкцій, застосовані податковими повідомлення-рішеннями за №0001451401 і №0001441401 від 15.03.2018, №0000445512 від 09.01.2019, №0027785512 від 07.03.2019, №0077905512, №0077915512 і №0077925512 від 24.06.2019 та №0086165512 від 30.07.2019, відповідачем до бюджету не сплачені в повному обсязі і заборгованість по них в загальному становить 1 701 091,56 гривень.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1.-54.3.6. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями за №0000445512 від 09.01.2019, №0027785512 від 07.03.2019, №0077905512, №0077915512 і №0077925512 від 24.06.2019 та №0086165512 від 30.07.2019, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в загальному розмірі 391 489,91 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом.

Щодо нарахування у спірних відносинах контролюючим органом відповідачу пені суд відзначає, що у відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно підпункту 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За змістом пункту 129.4 статті 129 Кодексу на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1. та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість свідчать про те, що за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємства в сумі 12 590,73 гривень і податку на додану вартість в сумі 532 756,73 гривень, що в загальному становить 545 347,46 гривень (а.с.95-99).

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).

Як слідує з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області поштовим відправленням за номером 76018 6086289 0 направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" за №2768-55 від 29.01.2019, проте вказана вимога повернулася на адресу позивача із відміткою "за закінченням терміну зберігання". Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом (а.с.93).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу, що підлягає стягненню за платежами від 10.10.2019, податковими деклараціями з податку на прибуток приватних підприємств від 28.02.2019, 08.05.2019 і 08.08.2019, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №809/674/18 від 27.08.2018 яке набрало законної сили 26.03.2019, актами перевірки від 30.01.2018 за №92/09-19-14-01-01/38330896, від 29.11.2018 за №2187/09-19-55-12-14/38330896, від 05.03.2019 за №1609/09-19-55-12-14/38330896, від 11.05.2019 за №3282/09-19-55-12-14/38330896 та від 25.06.2019 за №4690/09-19-55-12-14/38330896, податковими повідомлення-рішеннями №0001451401 і №0001441401 від 15.03.2018, №0000445512 від 09.01.2019, №0027785512 від 07.03.2019, №0077905512, №0077915512 і №0077925512 від 24.06.2019, №0086165512 від 30.07.2019, податковою вимогою форми "Ю" №2768-55 від 29.01.2019, обліковими картками платника податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, які містяться в матеріалах справи (а.с.15, 16-54, 55, 56, 58-64, 66, 68-69, 70, 72, 74, 75, 76, 78, 81, 84, 87-88, 89-90, 91-92, 93, 95-99).

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені відповідачем податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємства в сумі 43 579,00 гривень, визначені контролюючим органом податкові зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства, застосовані штрафні санкції в загальному розмірі 1 701 091,56 гривень і нарахована пеня в загальному розмірі 545 347,46 гривень, являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 2 290 018,02 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Кодексу).

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 2 290 018,02 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БУД" податкового боргу в загальній сумі 2 290 018,02 гривень є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БУД" (ідентифікаційний код юридичної особи 38330896) в дохід державного бюджету податковий борг зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 78 990,35 гривень (сімдесят вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень тридцять п`ять копійок) та податку на додану вартість в сумі 2 211 027,67 гривень (два мільйона двісті одинадцять тисяч двадцять сім гривень шістдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР БУД" (ідентифікаційний код юридичної особи 38330896), вул. Крайківського, буд. 1-Б, офіс 405, м. Івано-Франківськ, 76019.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.