Рішення

від 21.12.2019 по справі 320/1380/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2019 року справа № 320/1380/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед до Головного управління Держпраці в Київській області, Інспектора праці головного управління Держпраці у Київській області Губського Володимира Миколайовича про визнання протиправним та скасування наказу та припису,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед до Головного управління Держпраці в Київській області, Інспектора праці головного управління Держпраці у Київській області Губського Володимира Миколайовича, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці в Київській області №4918 від 14.12.2018 Про проведення інспекційного відвідування Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед ;

- визнати протиправним та скасувати Припис інспектора праці головного управління Держпраці у Київській області Губського Володимира Миколайовича про усунення виявлених порушень №КВ1897/65/АВ/П від 28.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що інспекційне відвідування проведено протиправно, за безпідставною заявою та за відсутності визначених законом правових підстав. Його результати оформлені актом, який містить необґрунтовані висновки з посиланням на норми законодавства, що не встановлюють обмежень у діяльності позивача та не свідчать про певні порушення у його діяльності. Припис про усунення порушень винесено формально, з порушенням встановленого законодавством порядку, без врахування заперечень позивача до вищевказаного акту. Він містить формальні, нечітко сформульовані та конкретизовані вимоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

24 квітня 2019 року представником відповідача через службу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. Стверджував, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці керувався Порядком здійснення державного контролю з додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ № 295 від 26.04.2017. Позивачем було допущено інспектора до проведення інспекційного відвідування, тому оскарження наказу про його проведення є недоречним, адже допуск до перевірки невілює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки. Розбіжності між роботодавцем та Первинною профспілковою організацією Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед стосовно процедури ведення колективних переговорів, можуть бути врегульовані у порядку визначеному ЗУ Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) . Конкретний працівник не може працювати одночасно у кількох режимах роботи за різними обліковими періодами. Режим роботи працівника повинен бути чітко визначеним як складова умова трудового договору, а процедура заміни режиму роботи такого працівника, як складова істотних умов праці, повинна проводитись з дотриманням вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України. Підприємство помилково вважає, що робота працівників поза межами графіку змінності на січень-грудень 2018 року не є роботою у вихідний день, години роботи у працівників у вихідні дні у листопаді 2018 року не були компенсовані у порядку визначеному ст. ст. 72, 107 КЗпП України. Одночасне встановлення перерви для відпочинку і харчування для всіх працівників, з дотриманням при цьому вимог ст. 66 КЗпП України є правом підприємства. З метою уникнення спорів між сторонами соціально-трудових відносин, роботодавцю необхідно ініціювати узгодження змісту Правил внутрішнього трудового розпорядку з усіма діючими на підприємстві первинними профспілковими організаціями.

06 травня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано відповідь на відзив відповідача, в якому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що Закон про Держнагляд та Порядок здійснення контролю не передбачають права суб`єкта господарювання не допустити інспектора праці до здійснення заходу через відсутність законних підстав проведення інспекційного відвідування. Оскарження позивачем вищевказаного наказу є безумовним правом особи на доступ до суду, що гарантується п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За своїм формуванням всі вимоги наведені в оскаржуваному приписі суперечать змісту п. 8 ст. 7 Закону України про Державний нагляд та п. 23 Порядку здійснення контролю. Фактично даний припис за своїм змістом декларативно, безпідставно та необґрунтовано констатує певні порушення, яких позивач не допускав.

14 травня 2019 року представником позивача через службу діловодства суду подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

14 травня 2019 року представниками відповідачів через службу діловодства суду подані заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

14 грудня 2018 року Управлінням Держпраці у Київській області видано наказ № 4918 Про проведення інспекційного відвідування Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед , яким організовано проведення з 17 грудня по 28 грудня 2018 року інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю Іноземним підприємством Кока-Кола Беверіджиз Україна Лмітед , розташованого за адресою: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзьке шосе (а.с.128).

17 грудня 2018 року Головним управлінням Держпраці у Київській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 1897 - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Губському В.М., на предмет дотримання вимог законодавства про працю Іноземним підприємством Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед (а.с. 32).

З 20 грудня 2018 року по 28 грудня 2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Губським В.М. проведено інспекційне відвідування Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ1897/65/АВ від 28 грудня 2018 року (а.с. 20-28).

Згідно висновків Акта встановлено порушення Іноземним підприємством Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед вимог законодавства про працю, а саме:

1) взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин не врегульовано власником у відповідності до вимог ст. 12 КЗпП України та ст. 3 ЗУ Про колективні договори і угоди шляхом погодження із профспілками чи їх об`єднаннями як стороною соціального діалогу;

2) у порушення вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України, роботодавець не повідомляє працівників про зміну істотних умов праці в частині внесення змін до графіка виходу на роботу щодо черговості вихідних та робочих днів не пізніше ніж за два місяці;

3) залучення працівників до роботи у вихідні дні проведено з порушенням вимог ст. 71 КЗпП України, зокрема, без дозволу виробничого органу первинної профспілкової організації;

4) у порушення вимог ч. 1 ст. 12 ЗУ Про відпустки безперервна частина щорічної відпустки окремих працівників складала менше 14 календарних днів.

5) у порушення вимог ст. 66 КЗпП України не визначено правилами внутрішнього трудового розпорядку часу початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування працівникам, які залучаються до роботи за графіками змінності.

6) у порушення вимог ст. 142 КЗпП України правила внутрішнього трудового розпорядку не затверджені трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації на основні типових правил (а.с.20-28).

На підставі зафіксованих актом інспекційного відвідування порушень, головним державним інспектором Губський В.М. складено припис № КВ1897/65/АВ/П від 28 грудня 2018 року (а.с. 30-31). Яким зобов`язано генерального директора Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення у визначений в приписі строк та надати до Головного управління Держпраці у Київській області письмове повідомлення про його виконання.

Рішенням Головного управління Держпраці у Київській області від 14 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні скарги Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед від 21 січня 2019 року № 18 про скасування припису № КВ1897/65/АВ/П від 28 грудня 2018 року (а.с.67-69).

В рішенні додатково звернуто увагу скаржника на необхідність врегулювання відповідно до вимог законодавства про працю питань викладених в акті інспекційного відвідування № КВ1897/65/АВ від 28 грудня 2018 року та роз`яснено пункт 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26 квітня 2017 року № 295, стосовно права Держпраці проводити за письмовою заявою роботодавця аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування (без складання акту та без застосування штрафних санкцій), з метою забезпечення об`єкта відвідування та його працівників інформацією та консультаціями щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю.

Не погодившись з вищевказаними наказом про проведення інспекційного відвідування та приписом про усунення виявлених порушень, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 11 ст. 4 Закону України № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Отже, вимогами закону чітко визначено правові підстави для проведення суб`єктом владних повноважень позапланових заходів для здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог трудового законодавства.

Зі змісту направлення виданого Головним управлінням Держпраці у Київській області на проведення інспекційного відвідування вбачається, що підставою для його проведення слугувало звернення первинної профспілкової організації Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед від 24.10.2018 № 94 та від 21.11.2018 № 99.

Поряд із цим, у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності або у іншому Законі, як акті аналогічної юридичної сили, не передбачено такої правової підстави для проведення позапланового заходу, як за зверненням первинної профспілкової організації про порушення прав працівників, які є членами профспілки.

Відтак, у відповідача були відсутні підстави визначені ч. 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для проведення позапланової перевірки позивача.

Щодо доводів відповідача про те, що інспекційне відвідування проведено відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 №295) (далі - Порядок № 295) суд зазначає наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет -перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляд., (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Водночас, прийняття наказу та оформлення направлення на проведення інспекційного відвідування не передбачені Порядком № 295.

Таким чином, оскільки захід нагляду (контролю) у Іноземному підприємстві Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед було проведено на підставі наказу Управління Держпраці у Київській області від 14.12.2018 № 4918 та направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) від 17.12.2018 № 1897, що не передбачені Порядком № 295, а натомість, передбачені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) об`єктів господарювання , як підстава для проведення позапланової перевірки, то у даній справі з відповідачем фактично було проведено захід нагляду (контролю) саме у формі позапланової перевірки.

Більш того, інспекційне відвідування не значилось в річному плані перевірок Держпраці, тому відповідно було позаплановим заходом, який підпадає під регулювання статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Також, необхідно звернути увагу, що відповідно до ч.4 ст.4 Закону №877-V, виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

За змістом статті 4 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Закони України на противагу підзаконним актам в тому числі і постанови Кабінету Міністрів України якими затверджуються порядки виконання норм законодавства мають вищу юридичну силу і застосовуються в першу чергу.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що під час проведення перевірки Управління Держпраці у Київській області повинно було керуватись нормами Закону, а не підзаконного нормативно-правового акту.

За таких обставин спірний наказ № 4918 від 14.12.2018 підлягає скасуванню.

Щодо правомірності припису державного інспектора праці Головного управління Держпраці у Київській області суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту інспекційного відвідування, підставою звернення голови профспілкового комітету ППО Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед ОСОБА_1 . слугувала "невідповідність низки норм Колективного договору вимогам трудового законодавства України, протягом 2017-2018. ППО було ініційовано проведення колективних переговорів та укладення нового Колективного договору на підприємстві. Разом з тим, роботодавець ухилявся від їх проведення та всупереч ст. ст. 13, 37 ЗУ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності втручався в статутну діяльність профспілкових організацій, намагаючись керувати процесом створення спільного представницького органу профспілок".

Як виходить зі змісту оскаржуваного припису першим його пунктом інспектор зобов`язав позивача усунути, у місячний строк з дати отримання припису, порушень ст. 12 КЗпП України, ст. 3 ЗУ Про колективні договори і угоди .

Так, відповідно до положень ст. 12 КЗпП України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.

Якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об`єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.

За положеннями ст. 3 ЗУ Про колективні договори і угоди колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.

Зі змісту Акта перевірки слідує та не заперечувалося сторонами, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано дві первинні профспілки працівників підприємства позивача: Первинна профспілкова організація працівників іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджес Україна Лімітед" (місцезнаходження: 49033, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 122; дата державної реєстрації - 17.01.2011, код ЄДРПОУ - 37302903) та Первинна профспілкова організація іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, Майдан Незалежності, буд. 2, каб. 701; дата державної реєстрації - 17.01.2017, код ЄДРПОУ 41085117).

Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів утворення об`єднаного представницького органу для укладення колективного договору.

Згідно наданих пояснень позивача та встановлених інспектором обставин, колективний договір між власником та трудовим колективом Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед укладено між власником та Радою трудового колективу підприємства, який регулює взаємні зобов`язання сторін (роботодавця та працівників) щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Відповідно до ст. 19 ЗУ Про колективні договори і угоди контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором.

Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сторонами, згідно положень ст. 10 ЗУ Про колективні договори і угоди .

Тобто, з аналізу вищевказаних норм права слідує, що управління Держпраці не наділено повноваженнями здійснювати контроль виконання роботодавцями вимог Закону України Про колективні договори і угоди .

Більш того, в поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача-1 зазначив, що розбіжність між роботодавцем та первинною профспілковою організацією стосовно процедури ведення колективних переговорів, може бути врегульоване у порядку визначеному ЗУ Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) .

Другим пунктом оскаржуваного припису позивача зобов`язано усунути, з дати його отримання, порушення ч. 3 ст. 32 КЗпП України.

Так, відповідно до ч.3 ст. 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Як зазначає позивач, пунктом 4.1 колективного договору Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед визначено, що на виробництві, де режим робочого часу не може бути встановлено за графіком п`яти або шестиденного робочого тижня, застосовуються графіки змінності, які забезпечують безперервну роботу персоналу змінами рівної тривалості. Графіки змінності передбачають безперервну роботу персоналу змінами рівня тривалості та регулярні вихідні для кожного працівника, постійний склад бригад.

В Положенні про нормований та ненормований робочий день працівників Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед , яке є додатком № 5 до колективного договору, визначено, що перехід з однієї зміни до іншої здійснюється після відпочинку, який становить не менше 12 годин на добу. Для даної категорії працівників ведеться підсумований облік робочого часу, виходячи з річної норми тривалості робочого часу, встановленої Міністерством праці та соціальної політики України. При цьому, в залежності від виробничої необхідності може бути застосована одна із наведених в такому Положенні схем роботи (Графік роботи). В разі необхідності директор виробничого підприємства/технічний директор може вносити корегування в ці графіки роботи згідно з чинним законодавством про працю в Україні.

Колективний договір (з урахуванням додатків) передбачає в залежності від виробничої необхідності, застосування графіка роботи в чотири, три зміни або в дві зміни та одну годину перерви в таких змінах.

Згідно наданих пояснень позивача, в листопаді 2018 року через виниклу виробничу необхідність, відбулось застосування іншої схеми змінної роботи, встановленої локальними нормативними актами Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед .

Так, підприємством було внесено зміни до графіку виходу на роботу (графіку змінності) працівників лінії Juice на січень - грудень 2018 року, в частині черговості виходу працівників на роботу в листопаді 2018 року, лише на початок листопада 2018 року.

При цьому істотні умови праці працівників, визначені в ст. 32 КЗпП України, а саме системи та розміри оплати праці, пільги, режим роботи не змінювались, не встановлювався та/або не скасовувався неповний робочий час, не вводилося суміщення професій та не змінювались розряди і найменування посад.

Відповідно до розділу 11 Правил внутрішнього трудового розпорядку, керівники складають графіки роботи на обліковий період (на місяць, три місяці, півроку - період за який має бути виконано встановлену норму робочого часу). Графік роботи затверджується директором підрозділу та оголошується працівникові безпосереднім керівником на робочому місці. Таким чином, застосування графіків робіт, визначених колективним договором, не суперечить положенням трудового законодавства, Положенню про нормований та ненормований робочий день працівників позивача та Правилам внутрішнього трудового розпорядку та застосування іншої схеми змінної роботи не є зміною істотних умов праці

У зв`язку з чим, в даному випадку судом не встановлено порушень положень ч. 3 ст. 32 КЗпП України.

Третім пунктом оскаржуваного припису позивача зобов`язано усунути, з дати його отримання, порушення ст. 71 КЗпП України.

Згідно вказаної статті робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині другій цієї статті.

Разом з тим, відповідно до ст. 69 КЗпП України на підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов`язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Таким чином, вихідні дні працівникам, які працюють на підприємствах з безперервним циклом роботи, надаються відповідно до графіків роботи таким чином, щоб працівники могли щотижнево використовувати, як правило, два вихідні дні. При цьому не обов`язково щоб один з них приходився на загальний вихідний день (неділю).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів залучення працівників Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед до роботи у вихідні дні.

Відповідно до ст. 69 КЗпП України на підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов`язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Тобто, вихідні дні працівникам, які працюють на підприємствах з безперервним циклом роботи, надаються відповідно до графіків роботи таким чином, щоб працівники могли щотижнево використовувати, як правило, два вихідні дні. При цьому, не обов`язково, щоб один з них приходився на загальний вихідний день (неділю).

Як встановлено судом, в листопаді та грудні 2018 року вихідні дні працівникам Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед визначались графіком роботи, що не суперечить вимогам трудового законодавства.

Четвертим пунктом оскаржуваного припису позивача зобов`язано усунути, у місячний строк з дня його отримання, порушення стосовно оплати праці у вихідні дні, яка не здійснювалась відповідно до вимог ст. ст. 72, 107 КЗпП України.

Разом з тим, актом № КВ 1897/65/АВ інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю, на підставі якого був складений оскаржуваний припис, не встановлено порушень позивачем вимог ст. 72, 107 КЗпП України. Висновок про порушення наведених норм зроблений на підставі того, що порушення позивачем ст. 71 КЗпП автомативно має наслідком порушення вимог ст. ст. 72, 107 КЗпП України щодо порядку оплати за роботу працівників у вихідний день.

П`ятим пунктом припису позивача зобов`язано усунути, з дати його отримання, порушення ч. 1 ст. 12 ЗУ Про відпустки .

Так, за положеннями ч. 1 ст. 12 ЗУ Про відпустки щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Проте, зазначена норма права передбачає можливість поділу щорічної відпустки, а не зобов`язує роботодавця в обов`язковому порядку здійснювати поділ щорічних відпусток працівників.

Згідно роз`яснень викладених в листі Міністерства соціальної політики України № 290/13/116-13 від 05 липня 2013 року, з метою недопущення втрат робочого часу роботодавець може й не погодитись поділити відпустку так, як того бажає працівник, також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки.

Шостим пунктом оскаржуваного припису позивача зобов`язано усунути, з дати його отримання, порушень ст. 66 КЗпП України, положення якої передбачають надання працівникам перерви для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Згідно розділу 11 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого 04.12.2009 Радою трудового колективу Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед , Робочий час та його використання , для робітників заводу, складів, логістики та дистрибуції, СТО, які працюють за графіком змінності встановлюється обідня перерва тривалістю 1 година: 12:30-13:30 та 00:30-01:30 (а.с. 72-76).

Отже, діючі Правила внутрішнього трудового розпорядку визначають час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування працівників, які залучаються до роботи за графіками звітності (обідньої перерви), що відповідає положенням ст. 66 КЗпП України.

За змістом пояснювальних записок працівників позивача останні були ознайомлені із Колективним договором між власником і трудовим колективом Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджес Україна лімітед та з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, до роботи у вихідні дні по графіку за листопад 2018 року залучені не були, а перерву з 12-30 по 13-30 в денну зміну та з 00-30 по 01-30 в нічну зміну використовували на свій розсуд (а.с. 49 - 53, а.с. 59 -63).

Сьомим пунктом оскаржуваного припису позивача зобов`язано усунути, у місячний строк з дати його отримання, порушення ст. 142 КЗпП України.

Відповідно до положень наведеної статті трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

В акті інспекційного відвідування встановлено, що трудовий розпорядок у Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед визначений Правилами внутрішнього трудового розпорядку, затверджених 04 грудня 2009 року трудовим колективом, а саме Радою трудового колективу.

Більш того, як зазначає позивач, що станом на 04.12.2009 на підприємстві не було легалізовано жодної профспілкової організації, що унеможливлювало затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку виборним органом первинної профспілкової організації.

Отже, враховуючи вищевикладене в сукупності, судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність вищенаведених підстав для здійснення позапланового заходу стосовно позивача, оскільки перелік, визначений ч. 1 ст. 6 Закону № 877 є вичерпним. Як і не встановлено порушень Іноземним підприємством Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед вимог трудового законодавства, які зазначені в оскаржуваному приписі.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3 842,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 2493 від 21 березня 2019 року.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачу 3 842,00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці в Київській області №4918 від 14.12.2018 Про проведення інспекційного відвідування Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед .

Визнати протиправним та скасувати припис інспектора праці головного управління Держпраці у Київській області Губського Володимира Миколайовича про усунення виявлених порушень №КВ1897/65/АВ/П від 28.12.2018.

Стягнути на користь Іноземного підприємства Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед (код ЄДРПОУ 21651322, адреса: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км, Санкт-Петербурзьке шосе) судовий збір у сумі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 21.12.2019

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.