Рішення

від 16.12.2019 по справі 320/5427/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року № 320/5427/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області до Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", в якому просить суд:

- стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області 7322,49 грн. простроченої заборгованості по страхових внесках.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2010 році відповідачем було подано звіт про нараховані внески, перерахування та витрати пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до якого сума заборгованості по страховим внескам останнього складає 7322,49 грн. Оскільки, станом на момент подачі позовної заяви, відповідачем зазначена сума заборгованості по страховим внескам не сплачена, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області звернулося до суду із даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що з 06.02.2007 підприємство знаходиться в стані ліквідації та не здійснює ніякої виробничої діяльності. Також відповідач зазначив, що звіт про нараховані внески, перерахування та витрати пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік, який був поданий до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, підписаний колишнім головою КСП Вежичаниним В.С. та засвідчений викраденою печаткою, яка визнана недійсною, у зв`язку з чим, на думку відповідача, підприємство не повинно сплачувати страхові внески.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування №1105-XIV від 23.09.1999 року (далі- Закон №1105-XIV) утворено Фонд соціального страхування України внаслідок реорганізації шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Зазначеним положенням Закону обумовлено припинення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності шляхом приєднання до Фонду соціального страхування та її робочих органів, яким є Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

З 01 серпня 2017 року всі функції та завдання, визначені Законом №1105-XIV, забезпечуються Фондом соціального страхування та його робочими органами.

Відповідно до Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, яке затверджене Наказом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України №61-ОД від 25.01.2018, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області являється правонаступником Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Колективне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" є юридичною особою, яка перебуває в стані припинення за рішенням засновників, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та перебуває на обліку в якості страхувальника в Фастівському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області.

Згідно із звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані з загальнообов`язковим державним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік, відповідач самостійно визначив суму простроченої заборгованості за страховими внесками за попередні періоди у розмірі 7322,49 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач суму заборгованості за страховими внесками не сплатив в установлений законом строк, Фастівським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, 25.09.2017 голові ліквідаційної комісії КСП "Нове Життя" направлено лист № 04-155, в якому Фонд просить відповідача погасити заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 7322,49 грн.

В подальшому, через несплату відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості у розмірі 7322,49 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Заборгованість, з приводу стягнення якої розглядається дана адміністративна справа, виникла до 01.01.2011.

Це означає, що з урахуванням принципу дії закону в часі до регулювання спірних правовідносин застосовується закон, який був чинний на момент виникнення цих відносин.

Крім того, згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Абзацом 5 Закону № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Як убачається з абзацу 6 Закону № 2464-VI, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до вимог п. 16 ст. 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) (станом на момент виникнення заборгованості).

Згідно з вимогами статті 6 Закону № 1105-XIV суб`єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків у позивача.

Згідно з пунктом 4 ч. 2 ст. 45 Закону 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов`язаний подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік.

Згідно з п. 2.1 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 №31 "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в т.ч. страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 №36 (надалі - Інструкція № 36).

Відповідно до вимог п. 4.10 Інструкції № 36, визначено, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно з п. 4.13 Інструкції № 36 нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду. При цьому положенням п. 5.1 Інструкції встановлено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Відповідно до вимог п. 7.5 Інструкції № 36, юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають розрахункову відомість, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітнім. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та звіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника.

Як вбачається з матеріалів справи, борг КСП "Нове життя" перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області за страховими внесками складає 7322,49 грн.

Наявність у відповідача заборгованості за страховими внесками підтверджується копією звіту про нараховані страхові внески, що поданий відповідачем до Фонду, наданим позивачем.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, що підприємство не повинно сплачувати страхові внески, оскільки звіт про нараховані внески, перерахування та витрати пов`язані з загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2009 рік, який був поданий до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, підписаний колишнім головою КСП "Нове життя" ОСОБА_1 та засвідчений викраденою печаткою, яка визнана недійсною, у зв`язку з тим, що з копії вказаного звіту, наявної в матеріалах справи, судом встановлено, що звіт за 2009 рік подавався КСП "Нове життя" до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за підписом голови ліквідаційної комісії КСП "Нове життя" ОСОБА_2 , за підписом якого, в тому числі, був поданий до суду відзив на даний адміністративний позов.

Крім того суд констатує, що жодних доказів, які б у належний спосіб підтверджували факт підробки, про яку йдеться у запереченнях, відповідачем, в особі голови ліквідаційної комісії КСП "Нове життя" ОСОБА_2 , до суду не надано.

Суд, також, не бере до уваги посилання відповідача, як на поважну причину не сплати страхових внесків, на те, що КСП "Нове життя" з 06.02.2007 знаходиться у стані припинення, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа визнається такою, що припинила свою діяльність, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На час розгляду даної адміністративної справи відомості про припинення відповідача до ЄДРПОУ внесені не були.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем за час судового розгляду справи у добровільному порядку суму заборгованості не сплачена, суду не надано доказів, які б свідчили про погашення даної заборгованості, чи спростували її наявність, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним таких витрат, таким чином підстави для стягнення судових витрат на його користь з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" (08555, Київська область, Фастівський район, село Малополовецьке, ідентифікаційний код: 03756141) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (код ЄДРПОУ 41316012) 7322 (сім тисяч триста двадцять дві) грн. 49 коп. простроченої заборгованості по страхових внесках.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.