Рішення

від 18.12.2019 по справі 813/4993/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/4993/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Мельник С.І.,

представника відповідача Несторак Х.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним і скасування наказу.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу № 2852 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» від 15.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючий орган наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень лише з підстав, визначених у податковому законодавстві. У разі, якщо запит складено з порушенням вимог, встановлених Податковим кодексом України, платник податку звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. У запитах, що надсилались на адресу позивача та в оспорюваному наказі відсутня інформація щодо виявлення фактів порушення податкового законодавства та обґрунтування в чому полягають такі порушення, в рамках яких саме заходів та на підставі якої податкової інформації контролюючим органом встановлено такі факти. Позивач вважає, що це є обов`язковою умовою при прийнятті рішення про призначення документальної невиїзної позапланової перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що запити контролюючого органу містять обґрунтовані підстави для надіслання, у них зазначені порушення, які були допущені позивачем, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, що відповідає приписам п. 73.3 ст. 73 ПК України та п. 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Корпорація КРТ» задоволено повністю. Скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Корпорація КРТ» задоволено повністю.

Постановою Верховного суду від 10.09.2019 касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі № 813/4993/17 про визнання протиправним та скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 2852 від 15.12.2017 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 прийнято справу до провадження.

Представник відповідача подав суду додаткові пояснення в яких зазначив, що Офісом великих платників податків ДФС проведено аналіз податкової звітності ТзОВ Корпорація КРТ та встановлено, що підприємство протягом вересня-жовтня 2017 року здійснювало придбання ТМЦ в контрагентів-постачальників, за якими надійшла податкова інформація, яка не підтверджує взаєморозрахунки на загальну суму 107657100,00 грн та ПДВ в розмірі 17942850,00 грн, а саме за: ТзОВ Бізнеспромстиль (код ЄДРПОУ 40239257) на загальну суму 78 000 000,00 грн (ПДВ 13 000 000,00 грн.), в т.ч. за вересень 2017 року в сумі ПДВ 3 999 999,99 грн, за жовтень 2017 року 9 000 000,01 грн, щодо придбання ТМЦ - вантажні автомобілі марки - Mercedes-Benz Sprinter, Ford Transit/Tourneo, Citroen Jumper, Ford Transit, Mercedes-Benz Vito, Renault Kangoo, легкові автомобілі марки Mercedes-Benz, BMV X6 xDrive30d, Fiat Scudo, тягач сідельний DAF, MAN TGX 18.440, Volvo FH 13.400 та інші, що віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за вересень 2017 року в сумі ПДВ 1 385 566,66 грн та в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі ПДВ 11 614 433,34 грн. Таким чином вважає, що відповідачем правомірно надіслано на адресу позивача запити від 23.11.2017 № 60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11 про надання інформації за взаємовідносинами з контрагентами (ТзОВ Бізнеспромстиль , ТзОВ Ферентина ) та відповідно 15.12.2017 прийнято наказ № 2852 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» . Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що адміністративний позов є безпідставним та необґрунтованим.

В судовому засіданні 11.12.2019 здійснено заміну відповідача на правонаступника Офіс великих платників податків ДПС.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти адміністративного позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив

на виконання наказу ДФС України від 31.07.2014 № 22 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (із змінами та доповненнями) Офісом ВПП ДФС проведено аналіз податкової звітності ТОВ Корпорація КРТ та встановлено, що підприємство протягом вересня-жовтня 2017 року здійснювало придбання ТМЦ в контрагентів-постачальників, за якими надійшла податкова інформація, яка не підтверджує взаєморозрахунки на загальну суму 107 657 100,00 грн та ПДВ в розмірі 17 942 850,00 грн, а саме за: ТОВ Бізнеспромстиль (код ЄДРПОУ 40239257) на загальну суму 78 000 000,00 грн (ПДВ 13 000 000,00 грн), в т.ч. за вересень 2017 року в сумі ПДВ 3 999 999,99 грн, за жовтень 2017 року 9 000 000,01 грн, щодо придбання ТМЦ - вантажні автомобілі марки - Mercedes-Benz Sprinter, Ford Transit/Tourneo, Citroen Jumper, Ford Transit, Mercedes-Benz Vito, Renault Kangoo, легкові автомобілі марки Mercedes-Benz, BMV X6 xDrive30d, Fiat Scudo, тягач сідельний DAF, MAN TGX 18.440, Volvo FH 13.400 та інші, що віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за вересень 2017 року в сумі ПДВ 1 385 566,66 грн та в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі ПДВ 11 614 433,34 грн; ТОВ Ферентина (код ЄДРПОУ 40100872) на загальну суму 29 657 100,00 грн (ПДВ 4 942 850,00 грн) за жовтень 2017 року щодо придбання ТМЦ - вантажні автомобілі, тягач сідельний та інші в кількості 195 штук, що віднесено до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в сумі ПДВ 4 942 850,00 грн.

Контролюючим органом надіслано на адресу позивача запити від 23.11.2017 №60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11 про надання інформації за взаємовідносинами з контрагентами (ТОВ Бізнеспромстиль , ТОВ Ферентина ), які були отримані позивачем 28 листопада 2017 року.

ТОВ Корпорація КРТ листом від 11.12.2017 № 11/12-01 надано відповідачу відповідь, якою відмовлено в наданні запитуваної інформації. Позивач відмовився надати запитувану відповідачем інформацію на підставі абз. 7 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України з огляду на те, що запити складені з порушенням вимог законодавства, а саме: в запитах не вказано, які саме недостовірні дані виявлено в податкових деклараціях, в рамках яких заходів та на підставі якої податкової інформації ДФС встановлено факти, що свідчать про недостовірність даних, які містяться у податкових деклараціях, на підставі яких відомостей або документів встановлено такі факти як відсутність реального придбання/продажу із зазначеними контрагентами, яким чином ланцюг постачальників (рух ТМЦ) повинен впливати на формування показників податкової звітності по ПДВ тощо.

У зв`язку з ненаданням позивачем інформації та документального підтвердження у встановлений строк, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу ВПП ДФС Скробача С.В. від 12.12.2017 № 72670/28-10-48-09-10 відповідачем видано наказ від 15.12.2017 № 2852 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ Корпорація КРТ . Перевірку наказано розпочати з 22.12.2017 року тривалістю один календарний день.

Позивач, не погодившись із даним наказом та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.75.1.2. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Водночас у разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

За змістом п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі, якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

Відповідно до пп. 16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов`язані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до пп. 16.1.7 п.16.1 ст.16 ПК України платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Однак, як вже було зазначено судом відповідно до ст.73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналогічно питання про те яку інформацію повинен містити запит врегульовано пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затвердженого постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року, відповідного до якого запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

- підстави для надіслання запиту;

- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

З долучених до матеріалі справи доказів суд встановив, що запити податкового органу надіслано на підставі підпункту 1 вказаного вище абзацу п. 73.3 ст. 73 ПК України, коли за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та підпункту 3 вказаного вище абзацу п. 73.3 ст. 73 ПК України, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Із змісту запитів від 23.11.2017 року № 60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11 встановлено, що на підставі пп.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.1 і 3 абз.3 п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України відповідач просив позивача надати пояснення та документальне підтвердження господарських відносин з ТзОВ «Бізнеспромстиль» та ТзОВ Ферентина за період вересень-жовтень 2017 року.

Разом з тим, у наведених запитах не зазначено жодних відомостей про виявлені факти за наслідками опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, що свідчать про можливі порушення позивачем або його контрагентом вимог податкового законодавства; який вплив має отримана контролюючим органом узагальнена податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях ТзОВ Корпорація КРТ .

Покликання відповідача на проведення зустрічних звірок в Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області не береться судом до уваги, оскільки відповідачем отримано узагальнену податкову інформацію від 07.12.2017, отже після надсилання ТзОВ Корпорація КРТ запитів від 23.11.2017 № 60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11.

Разом з тим, скеровані листи в МРЕО від 13.11.2017 та від 20.11.2017 та відповіді на них також не можуть братися до уваги, оскільки такі не зазначені підставою в спірних запитах від 23.11.2017 року № 60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11.

В силу приписів закону, вимога про надання відповідної інформації повинна визначати у запиті конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, а не загальні покликання на відповідні норми ПК України. У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені пп.1, 3 абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України, податковий орган повинен вказати у запиті, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства.

Суд звертає увагу, що запит податкового органу не містить конкретних видів порушень, виявлених податковим органом: чи заниження податкового зобов`язання із посиланням на конкретні господарські відносини із суб`єктами господарювання, чи завищення податкового кредиту із зазначенням продавців, з якими укладались договірні відносини. Відтак, із запитів не можливо встановити, конкретні обставини, з яких податковий орган встановив порушення ТзОВ Корпорація КРТ податкового законодавства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (в рамках справи № 813/1041/18, адміністративне провадження №К/9901/4795/19) акцентує увагу, що у запитах контролюючим органом не зазначено в чому саме полягає порушення формування податкового зобов`язання (завищення чи заниження податкового зобов`язання) при здійсненні господарських операцій з контрагентами, не наведено жодних фактів, які свідчать про порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто у запитах відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на нереальність господарських операцій Товариства з його контрагентами.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Як вище зазначено, однією з підстав для проведення перевірки платника податків визначено підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, реалізація якого передбачає необхідність наведення податковим органом у змісті запиту конкретних порушень, вчинених цим платником податків, а не лише вживання загальних формулювань та суто посилання на норми податкового законодавства.

З метою застосування такого підходу необхідно, щоб зі змісту спірного наказу можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу, а не юридичну для призначення відповідної перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення.

Більше того, норми податкового законодавства свідчать про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження (Постанова Верховного суду від 26 лютого 2019 року у справі № 820/768/18, адміністративне провадження №К/9901/57407/18).

Відповідно до змісту пунктів 74.2, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на дату призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Використання податкової інформації як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним, разом з тим наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту. Призначаючи перевірку з підстав ненадання відповіді на такі обов`язкові запити, податковий орган також зобов`язаний наводити конкретний підпункт та пункт статті 78 Податкового кодексу України, а не підміняти один підпункт іншим.

У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту, що передбачені підпунктами 1 та 3 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючим органом має бути вказано в такому запиті, які саме факти, що свідчать про порушення платником податків законодавства, виявлено контролюючим органом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Суд зазначає, що вичерпний перелік правових підстав для проведення позапланової перевірки платника податків встановлений пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Верховний Суд України в постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 зазначив: « ...аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.»

Відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили на дату скерування запитів про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, що могли б бути підставою для надсилання позивачу 23.11.2017 запитів № 60801/10/28-10-48-09-11 та № 60803/10/28-10-48-09-11.

Більше того, з наданих позивачем доказів судом не встановлено випадків зупинення реєстрації на рівні ДФС України податкових накладних виписаних позивачеві його контрагентами, що на переконання суду вказує на відсутність здійснення позивачем ризикових операцій.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 цієї ж статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного наказу діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права. Відтак позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 вирішено питання про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків ДФС, та таке стягнення підтверджено представником позивача в судовому засіданні під час розгляду справи, судові витрати повторному розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ № 2852 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» від 15.12.2017 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 23.12.2019.

Суддя Коморний О.І.