Рішення

від 23.12.2019 по справі 440/3995/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/3995/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Промінь" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Селянське (фермерське) господарство "Промінь" (надалі - СФГ "Промінь", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 3.05.19 №1153943/31609858 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.04.19 №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну від 13.04.19 №1 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, СФГ "Промінь" були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 135-136, 159-160/. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем не надано фіскальному органу усіх первинних документів, наявність яких є обов`язковою для певного виду господарських операцій.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.19 відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників. Цією ухвалою до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державну податкову службу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 5.11.19 заперечення представників відповідачів проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення /а.с. 131/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

При цьому суд звертає увагу на те, що зазначення представниками відповідачів у прохальній частині відзиву про розгляд справи за їх участі не є клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідне клопотання не відповідає вимогам статті 167, частин п`ятої, сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між СФГ "Промінь" (постачальник) та ПП "Наддніпрянське" (покупець) 12.04.19 укладено договір поставки №12041903, за умовами якого постачальник зобов`язувався передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника), а покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату /а.с. 46-49/.

13.04.19 позивачем складено видаткову накладну про відвантаження ПП "Наддніпрянське" насіння соняшника кількістю 306 т загальною вартістю 315699,88 грн, у т.ч. ПДВ - 52616,65 грн /а.с. 62/.

З огляду на відвантаження товарів позивачем 13.04.19 складено податкову накладну №1 на загальну суму 315699,88 грн, у т.ч. ПДВ - 52616,65 грн /а.с. 50/.

26.04.19 дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня, платником податку отримано квитанцію №1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1206 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /а.с. 52, 140 - зворот/.

26.04.19 позивачем складено та подано до Гадяцької ДПІ (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами /а.с. 139, 141-157/.

Комісією Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 3.05.19 прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН з огляду на не надання платником податку копій документів: договори з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків /а.с. 138/.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (...) б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції №1 судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 13.04.19 №1, складеної СФГ "Промінь", критеріям ризиковості здійснення операцій, передбачених пп. 2.1 п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу, суд виходить з такого.

Суд враховує, що пунктом 2 листа ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" визначені критерії ризиковості здійснення операції. Зокрема, відповідно до підпункту 2.1 цього пункту податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку "Критерії ризиковості здійснення операцій" контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Однак, надіслана позивачу квитанція таких розрахунків не містять.

Не надано їх відповідачами і в ході розгляду справи.

Відтак, у порушення вимог частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості здійснення операцій існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені наказом Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 2.04.19 у справі №822/1878/18, від 21.05.19 у справі №815/2791/18, від 9.07.19 у справі №140/2093/18, від 30.07.19 у справі №320/6312/18, від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Окрім того, суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем подані контролюючому органу письмові пояснення разом з документами, передбаченими пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду цих документів Комісією Головного управління ДФС у Полтавській області прийнято рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної.

При цьому у якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних лише процитовано положення пункту 14 Порядку №117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Наведене є підставою для висновку про невідповідність спірного рішення критерію обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, що визначений частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Суд враховує, що дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів покупцю відповідають вимогам статей 185, 187 ПК України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення податкової накладної від 13.04.19 №1.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 2.04.19 у справі №822/1878/18, від 20.11.19 у справі №560/279/19.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної від 13.04.19 №1, складеної СФГ "Промінь", у ЄРПН.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної від 13.04.19 №1, та, як наслідок, протиправність рішення контролюючого органу про відмову в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям ризиковості господарських операцій, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 13.04.19 №1, складену СФГ "Промінь", в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову СФГ "Промінь" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено квитанцією від 18.10.19 №0.0.1498218179.1 /а.с. 5/.

Дану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 6/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДФС у Полтавській області в особі створеної ним Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, суд дійшов висновку, що сплачений СФГ "Промінь" судовий збір належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області як правонаступника Головного управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 258, 262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Промінь" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 3 травня 2019 року №1153943/31609858.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13 квітня 2019 року №1, складену Селянським (фермерським) господарством "Промінь" (код ЄДРПОУ 31609858; с. Лютенька, Гадяцький район, Полтавська область, 37353).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (код ЄДРПОУ 31609858; с. Лютенька, Гадяцький район, Полтавська область, 37353) судові витрати у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба