Рішення

від 04.12.2019 по справі 460/2221/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2019 року м. Рівне №460/2221/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Лесько В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Бевза К.І.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" доДержавної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" (далі - ТОВ "ЕВЕРЛЕНД", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач), за змістом якого просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня Державної фіскальної служби України про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.08.2019 №1254265/42662950 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 14.05.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії центрального рівня Державної фіскальної служби України про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.08.2019 №1254263/42662950 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 14.05.2019;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 14.05.2019 ТОВ "ЕВЕРЛЕД";

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 14.05.2019 ТОВ "ЕВЕРЛЕД".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ ЕВЕРЛЕНД та ТОВ ДАНІКОМ ГРУП укладено договір поставки від 03.04.2019 №03/04-2019. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ ЕВЕРЛЕНД здійснено поставку товару пиломатеріалів, а ТОВ ДАНІКОМ ГРУП - проплату поставки вказаного товару. За результатами виконання умов договору позивачем сформовано та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.05.2019 №1 та №2. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з посиланням на їх відповідність вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем надані фіскальному органу усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, такі документи не взяті до уваги фіскальним органом та прийнято рішення від 15.08.2019 №1254263/42662950 та №1254265/42662950 про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що такі рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що в оскаржуваних рішеннях чітко зазначено, яких саме документів, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, ТОВ ЕВЕРЛЕНД не надано. Зокрема, ТОВ ЕВЕРЛЕНД не надано розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Квитанції від 23.05.2019 №9107402585 та №9107406571 містять всі необхідні реквізити, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, з огляду на вищенаведене, твердження позивача, що контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 14.05.2019 №1 та №2 не зазначено конкретного переліку документів, не відповідає нормам чинного законодавства.

Крім того, зазначив, що на дату спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку, визначені у відповідності до вимог пункту 10 Порядку № 117, належним чином погоджені Міністерством фінансів згідно з листом від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849 (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів листом від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170).

Вказав, що в оскаржуваному рішенні чітко зазначено, яких саме документів, визначених вищевказаним порядком, ТОВ ЕВЕРЛЕНД не надано, а саме: надано копії документів, які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податком накладних, зокрема, відсутні: розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Вважає, що оспорювані рішення від 15.08.2019 №1254263/42662950 та №1254265/42662950 винесені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, зазначив, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Комісії ДПС України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію, викладену в позові, вважає, що твердження відповідача є необґрунтованими.

Протокольною ухвалою суду від 30.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.12.2019.

У судовому засіданні 04.12.2019 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. У поданому суду клопотанні просив розгляд справи здійснити за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ТОВ ЕВЕРЛЕНД зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2018, код ЄДРПОУ 42662950, перебуває на обліку, як платник податків в органі державної податкової служби з 03.12.2018, є платником податку на додану вартість з 01.01.2019, здійснює господарську діяльність за основним КВЕД: 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля (т.1 - а.с.14-19, 20).

03.04.2019 між ТОВ ЕВЕРЛЕНД (Постачальник) та ТОВ ДАНІКОМ ГРУП (Покупець), укладено договір поставки №03/04-2019 (т.1 - а.с.26-29), згідно з яким Постачальник зобов`язується передати товар у власність Покупця у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти пиломатеріали хвойних порід (сосна) (надалі - Товар) та своєчасно оплатити його на умовах, визначених цим Договором (п.1.1). Асортимент, найменування, кількість, ціна, загальна вартість Товару та інші умови зазначаються Сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору (п.1.2). Умови поставки узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору на відповідний асортимент товару (п.2.1). Датою поставки (передачі) Товару Постачальника у власність Покупця є дата, зазначена в видаткових накладних, що підтверджує отримання Товару Покупцем (п.2.3). Конкретні ціни за одиницю виміру Товару визначаються у специфікаціях до договору (п.5.1). Загальна вартість Договору залишається відкритою, а остаточна сума Договору складає суму всіх наданих, на підставі яких було здійснено поставку Товару за даним Договором, та визначається, виходячи із встановлених цін на Товар (п.5.2). Розрахунки за Товар здійснюється на підставі цього Договору у безготівковій формі, у національній валюті - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що вказаний у цьому Договорі (п.6.1). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2019 року, але не раніш повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, згідно умов даного Договору (п.9.1).

Поставка товару здійснена позивачем 14.05.2019 на підставі специфікації до договору поставки від 03.04.2019 №03/04-2019 та підтверджується видатковими накладними від 14.05.2019 №12 на суму 79566,48 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 13261,08 грн) та від 14.05.2019 №13 на суму 79606,80 грн (в т.ч. ПДВ в сумі 13267,80 грн) (т.1 - а.с.30-33).

Вказана поставка товару була повністю оплачена покупцем, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.05.2019 №19905 на суму 127000,00 грн та від 27.05.2019 №20017 на суму 32173,28 грн (т.1 - а.с.34-35).

На виконання вимог податкового законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкові накладні від 14.05.2019 №1 на суму ПДВ 13261,08 грн та від 14.05.2019 №2 на загальну суму ПДВ 13267,80 грн (7956,752 грн та 5311,048 грн), для реєстрації в Єдиному реєстрі іншому реєстрі податкових накладних (далі - ЄДРПН) (т.1 - а.с.36-37).

23.05.2019 відповідачем надіслано позивачу квитанцію №9107402585 про те, що документи прийнято, реєстрація зупинена, де було вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) від 14.05.2019 №1 в ЄДРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН (т.1 -а.с.38-39).

23.05.2019 відповідачем надіслано позивачу квитанцію №9107406571 про те, що документи прийнято, реєстрація зупинена, де було вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 14.05.2019 №2 в ЄДРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (т.1 -а.с.40-41).

У зв`язку з цим позивачем були надані письмові пояснення від 05.08.2019 №15 та копії документів на підтвердження факту постачання товару для ТОВ ДАНІКОМ ГРУП з проханням відновити реєстрацію вказаних податкових накладних (т.1 - а.с.46-48).

Подання позивачем вказаних пояснень підтверджується повідомленнями контролюючого органу від 06.08.2019 №1 - №15 з відповідною квитанцією про їх отримання від 07.08.2019 №9172771285 (т.1 - а.с.50-65).

15.08.2019 комісією Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1254265/42662950 (далі - рішення) про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних, згідно з яким підстави для відмови у реєстрації ПН/РК від 14.05.2019 №1 в ЄРПН є ненадання платником податку копій документів, а саме: Розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (т.1 - а.с.42-43).

15.08.2019 комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової ПН/РК в ЄДРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1254263/42662950 (далі - рішення) про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних, згідно з яким підстави для відмови у реєстрації ПН/РК від 14.05.2019 №2 в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів, а саме: Розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (т.1 - а.с.44-45).

Вважаючи оспорювані рішення контролюючого органу протиправними, ТОВ ЕВЕРЛЕНД звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).

За приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкові накладні від 14.05.2019 №1 та №2, для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Так, на виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

За правилами пункту 3 Порядку №117, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

На момент зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних позивача від 14.05.2019 №1 та №2, відповідач керувався Критеріями ризиковості платника податку, викладеними в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 (далі - лист №959/99-99-07-18), що не заперечується відповідачем у відзиві.

Підпунктом 2.1 пункту 2 листа №959/99-99-07-18 було визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

За правилами пунктів 5, 10 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 1 листа №959/99-99-07-18 було визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 22.03.2018 №26010-06-10/7849 Мінфін погодив Критерії ризиковості платника податку і Критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані з листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №828/4/99-99-07-05-05-13. При цьому Міністерством фінансів України зазначено, що вказані Критерії погоджені за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Окрім цього, відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.10.2018 р. N 26010-06-5/28170, адресованого Державній фіскальній службі України, Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 р. N 3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Суд вважає, що погодження Міністерства фінансів України Критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця свідчить про те, що вказані Критерії містили недоліки, які мали б бути у встановлений Міністерством фінансів України строк усунуті і повторно погоджені у встановленому порядку.

Таке умовне погодження Критеріїв свідчить, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку.

За правилами пунктів 12, 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В силу вимог пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Зі змісту квитанцій від 23.05.2019 №9107402585 та №9107406571 слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Доказів усунення недоліків встановлених Критеріїв та повторного погодження на час зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних позивача від 14.05.2019 №1 та №2 відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.

Крім того, суд звертає увагу на те, що документ ДФС, яким затверджено критерії, не має визначення виду документу, призначеного для документування управлінської інформації ДФС відповідно до Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України. Проекти актів, які затверджують критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій; переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, мають на меті встановити норми права, які здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, а відтак є такими, що мають ознаки регуляторного характеру, підпадають під сферу дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в цілому, та потребують обов`язкової установленої цим законом процедури погодження.

Суд також звертає увагу на те, що наведені критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено.

На це прямо вказує зміст підпункту 3 пункту 13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

За відсутності належним чином встановлених критеріїв ризиковості, процедура зупинення реєстрації податкових накладних не може бути реалізована, адже підставами для такого зупинення є відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції (п.7 Порядку №117).

Критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості господарської операції є важливим елементом порядку визначення об`єкту оподаткування ПДВ, оскільки безпосередньо впливають на суму податкових зобов`язань платника податків-покупця. Відповідно, такі критерії повинні затверджуватися у порядку, визначеному чинним законодавством.

Суд зауважує, що ДФС України - це центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.117 Конституції України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 2 цього Положення, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому, як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають не персоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії(постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами «Для службового користування» , «Особливої важливості» , «Цілком таємно» , «Таємно» та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Отже, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Суд зазначає, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів господарювання. Отже, документ, який визначає подібні критерії, містить норми права, а тому підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 15 зазначеного Положення, Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог, нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

В свою чергу, згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» , нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

За відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акту, жодні приписи щодо критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов`язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповідні норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.

З урахуванням викладеного, лист ДФС №959/99-99-07-18 щодо критеріїв ризикованості, який по суті містить норми права, не може вважатися чинним нормативно-правовим актом, оскільки не погоджений Міністерством фінансів України та не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Відтак, оскільки в розумінні статті 117 Конституції України листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, то відповідно лист ДФС №959/99-99-07-18 не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 (№К/9901/4668/19), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Жодного іншого нормативно-правового акту, який би визначав критерії ризиковості як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, законотворцем на момент формування та надіслання ПН від 14.05.2019 №1 та №2 для реєстрації в ЄРПН не було прийнято.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (в редакції, чинній на момент формування та надіслання ПН від 14.05.2019 №1 та №2 для реєстрації в ЄРПН), критеріїв ризиковості також не встановлені.

Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанціях від 23.05.2019 №9107402585 та №9107406571 про зупинення реєстрації ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений, як не зазначено і конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.

Нечітке формулювання органом ДФС у вказаних квитанціях підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з вказівкою про те, що такі податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Пунктами 18-21 Порядку №117, передбачено наступне: письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як встановлено судом, податкові накладні від 14.05.2019 №1 на суму ПДВ 13261,08 грн та від 14.05.2019 №2 на загальну суму ПДВ 13267,80 грн (7956,752 грн та 5311,048 грн), сформовані ТОВ ЕВЕРЛЕНД на дату поставки товару згідно з видатковими накладними від 14.05.2019 №12 та №13 (т.1 - а.с.32-33), що повністю узгоджується з умовами договору поставки від 03.04.2019 №03/04-2019.

Оплата поставки товару підтверджена платіжними дорученнями від 16.05.2019 №19905 на суму 127000,00грн, від 27.05.2019 №20017 на суму 32173,28 грн та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період квітень - липень 2019 року (т.1 - а.с.34-35, 171).

Доставка товару здійснювалася транспортним засобом ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується договором транспортного перевезення від 13.05.2019 №01305-19; заявкою на перевезення вантажу від 13.05.2019; актом надання послуг від 15.05.2019 №49; товарно-транспортною накладною від 14.05.2019 №Р12 та відомостями про вантаж; платіжним дорученням від 20.05.2019 №226 (т.1 - а.с.66-68, 72, 74-75, 79). А також транспортним засобом ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується договором транспортного перевезення від 13.05.2019 №01305-19; заявкою на перевезення вантажу від 13.05.2019; актом здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 14.05.2019; товарно-транспортною накладною від 14.05.2019 №Р13 та відомостями про вантаж; платіжним дорученням від 20.05.2019 №225 (т.1 - а.с.69-71, 73, 76-77, 78).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що товар, який є предметом постачання, це пиломатеріали із сировини, яка була придбана ТОВ ЕВЕРЛЕНД (ще до перейменування (т.1 - а.с.166-118)) у ДП Славутське лісове господарство , що підтверджується договором купівлі-продажу необробленої деревини від 21.01.2019 №15141; графіком поставки до договору від 21.01.2019 №15141; аукціонного свідоцтва від 21.01.2019 №212; податковими накладними від 13.03.2019 №232, від 16.04.2019 №269, від 24.04.2019 №400; платіжними дорученнями від 13.03.2019 №23, від 16.04.2019 №184, від 24.04.2019 №192 (т.1 - а.с.80-85, 91-97), та доставлена позивачу ФОП ОСОБА_3 , що підтверджується товарно-транспортними накладними від 17.04.2019, від 22.04.2019, від 25.04.2019, від 02.05.2019; договором від 01.04.2019 №1-П; актами приймання-передачі від 17.04.2019 №1, від 22.04.2019 №2, від 25.04.2019 №3, від 02.05.2019 №1; реєстрами товарно-транспортних накладних за квітень 2019 року та за травень 2019 року; платіжними дорученнями від 18.04.2019 №185, від 24.04.2019 №195, від 26.04.2019 №197, від 03.05.2019 №206; податковими накладними від 17.04.2019 №14, від 22.04.2019 №15, від 25.04.2019 №22, від 02.05.2019 №1 (т.1 - а.с.86-90, 98-115).

Вищевказані документи були також долучені позивачем до пояснень щодо податкових накладних від 14.05.2019 №1 та №2, реєстрацію яких зупинено.

Суд звертає увагу, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.

Судом встановлено, що позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу - ДФС України, всі необхідні документи, у тому числі й платіжні, щодо господарської операції з ТОВ ДАНІКОМ ГРУП , на підставі якої позивачем сформовано податкові накладні від 14.05.2019 №1 та №2, реєстрацію яких зупинено.

Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операцій, в рамках яких виписано податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН.

Проте, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення від 15.08.2019 №1254263/42662950 та №1254265/42662950 про відмову у реєстрації вищевказаних податкових накладних.

Зі змісту вказаних оспорюваних рішень слідує, що підставою для відмови у реєстрації ПН стало те, що позивачем не надано копій документів, а саме: ТОВ ЕВЕРЛЕНД не надано розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Однак матеріали справи містять: розрахункові документи (платіжні доручення) як покупця пиломатеріалів (т.1 - а.с.34-35), продавця лісоматеріалів (т.1 - а.с.95-97), так і перевізників таких пиломатеріалів (т.1 - а.с.78-79) та лісоматеріалів (т.1 - а.с.108-111), що в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними документами та підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, а тому в повній мірі підтверджують розрахунки між контрагентами позивача щодо постачання пиломатеріалів та купівлі лісоматеріалів.

Крім того, рух коштів на рахунках позивача за вищевказаними господарськими операціями підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10 за період січень - квітень 2019 року (т.1 - а.с.156) та по рахунку 361 за період квітень - липень 2019 року (т.1 - а.с.171).

Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкових накладних від 14.05.2019 №1 та №2 в ЄРПН.

Відтак, оскаржувані рішення від 15.08.2019 №1254263/42662950 та №1254265/42662950 про відмову у реєстрації вищевказаних ПН в ЄРПН, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 10 часини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з пунктом 28 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Тобто, Порядком №117 передбачено випадок коли податкові накладні реєструється в ЄРПН - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Проте, дана норма містить припис, що податкові накладні реєструється у день настання події - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Тобто, навіть за умови визнання судом протиправним рішення фіскального органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, такі податкові накладні підлягатимуть реєстрації у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН / РК в Реєстрі. Тобто, у даному випадку матиме місце значний проміжок часу між датою, коли податкові накладні повинні були б бути зареєстровані (оскільки судом визнано протиправною відмову в реєстрації), та датою коли рішення суду набуде законної сили.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, Порядок №117 визначає день реєстрації ПН - день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; а Порядок №1246 визначає два варіанти: день реєстрації ПН - день набрання законної сили рішенням суду, або день - зазначений в такому рішенні.

Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200, Державну фіскальну службу України реорганізовано шляхом поділу на Державну податкову службу України та Державну митну службу України (пункт 1).

Установлено, що державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (пункт 2).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача провести реєстрацію податкових накладних від 14.05.2019 №1 та №2 в ЄРПН.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенство права.

Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

У судовому рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази «передбачено законом» , є наступні: будь-яка норма не може вважатися «законом» , якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно пунктом 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання «необхідним у демократичному суспільстві» , Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II)» .

Суд зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом виконавчої влади певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією» , тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі «Обермейєр проти Австрії» ; пунктом155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі «Гранд Стівенс проти Італії» ).

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" (33024 Рівненська обл., м. Рівне, вул. Старицького,21А офіс 14, ЄДРПОУ 42662950) до Державної податкової служби України (04053 м. Київ, Львівська площа,8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії центрального рівня Державної фіскальної служби України про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.08.2019 №1254265/42662950 та від 15.08.2019 №1254263/42662950.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 14.05.2019 та №2 від 14.05.2019 ТОВ "ЕВЕРЛЕД".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЛЕНД" (33024 Рівненська обл., м. Рівне, вул. Старицького,21А офіс 14, ЄДРПОУ 42662950) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053 м. Київ, Львівська площа,8, ЄДРПОУ 43005393) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 13 грудня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.