Рішення

від 24.12.2019 по справі 663/2802/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 663/2802/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації в особі сектора соціального захисту населення, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Скадовського районного суду Херсонської області із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - відповідач), за участю третьої особи - Департамента соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації в особі сектора соціального захисту населення, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - третя особа), у якому просить зобов`язати відповідача поновити виплату позивачу пільг на комунальні послуги з моменту призупинення з 26.07.2018 р.

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 16.09.2019 р. вирішено справу передати за підсудністю до Херсонського окружного адміністративного суду.

07.10.2019 р. дана справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим визначено суддю Морську Г.М.

Ухвалою від 11.10.2019 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

24.10.2019 р. позивач вимоги ухвали виконав, недоліки позовної заяви усунув, у зв`язку з чим ухвалою від 29.10.2019 р. відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.09.2018 р. вона отримала витяг з протоколу №195 засідання комісії при Київській обласній державній адміністрації згідно якого ОСОБА_1 відмовлено у підтвердженні статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році, визнано довідку №28419 від 18.09.1991 р. про евакуацію з м.Прип`ять недійсною та відкликано у зв`язку із нововиявленими обставинами. З вказаним рішенням позивач не погодилась та звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду. Рішенням від 14.02.2019 р. позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення оформлене протоколом №195 від 26.07.2018 р. Після набрання законної сили рішення суду, позивач отримала витяг з протоколу №196 від 24.05.2019 р. засідання комісії при Київській обласній державній адміністрації, яким позивачу підтверджено статус особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році. Також позивач зазначає, що комісія вказала у випадку задоволення вимоги про скасування рішення оформленого протоколом №195 від 26.07.2018 р. в частині, що стосується ОСОБА_1 , матиме місце реституція. На підставі отриманого витягу, позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації з заявою про поновлення виплати на харчування та пільги на комунальні платежі з 26.07.2018 р. Проте, отримала відповідь про неможливість поновлення пільг за 2018 р. з посиланням на п.12 ст.23 Бюджетного кодексу України. Позивач вважає, що вказане рішення порушує її права, тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

12.11.2019 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Рішенням Комісії при Київській обласній державній адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році оформленим протоколом від 26.07.2018 р. №195 визнано довідку №28419 від 18.09.1991 р. про евакуацію з м.Прип`яті недійсною та відмовлено у підтвердженні статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році. На підставі зазначеного рішення з 27.07.2018 р. ОСОБА_1 було призупинено нарахування пільг на житлово-комунальні послуги. 12.06.2019 р. позивач надала до Управління рішення Комісії від 24.05.2019 р. протокол №196 про скасування рішення комісії, оформлене протоколом №195 від 26.07.2018 р. Відповідач зазначає, що згідно із абз.1 п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, підприємства та організації, що надають послуги, щомісячно до 25 числа подають управлінню на паперових і електронних носіях звіти щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці. У наданих підприємствами звітах у 2018 році пільги ОСОБА_1 не нараховувалися. Оскільки, відповідно до п.12 ст.23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків передбачених цим Кодексом, надання ОСОБА_1 у поточному році пільг з оплати житлово-комунальних послуг за 2018 рік суперечить вимогам чинного законодавства України.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням наданих доказів, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 має статус громадянина (громадянки) евакуйованої у 1986 році із зони відчуження (категорія 2).

26.07.2018 р. Комісією при Київській обласній державній адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 р. та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї прийнято рішення про відмову позивачу у підтвердженні статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році; визнання довідки № 28419 від 18.09.1991 р. про евакуацію з м. Прип`ять недійсною та її відкликання у зв`язку з нововиявленими обставинами, оформлене протоколом засідання комісії № 195 від 26.07.2018 р.

Підставою для прийняття вказаного рішення є висновок відповідача про не підтвердження у безумовному порядку фактичного проживання, прописки (реєстрації) станом на 26 квітня 1986 року та евакуацію позивача з м. Прип`ять у встановленому порядку, що не відповідає вимогам додатку №3 до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Не погоджуючись в вказаним рішенням позивач звернулася до суду з позовом. Рішенням Херсонського окружного адіміністративного суду від 14.02.2019 р. по справі №540/2051/19 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році та визнання довідки № 28419 від 18.09.1991 р. про евакуацію з м. Прип`ять недійсною та її відкликання у зв`язку з нововиявленими обставинами, оформлене протоколом засідання комісії № 195 від 26.07.2018 р; зобов`язано Комісію повторно розглянути питання щодо підтвердження статусу ОСОБА_1 , як особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

24.05.2019 р. Комісією при Київській обласній державній адміністрації по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 р. та щодо встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї прийнято рішення щодо підтвердження статусу особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році м.Прип`ять.

Листом департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації від 26.06.2019 №05-929-16 позивачу відмовлено у наданні пільг у поточному році з оплати житлово-комунальних послуг, призначення компенсацій та допомоги певних видів за 2018 рік, оскільки вказане суперечить вимогам чинного законодавства України .

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII).

Статтею 1 Закону № 796-XII передбачено, що закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до ст.21 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв`язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності, в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.

Як визначено пп. «б» п.4 ст.89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать видатки, зокрема, на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян, що надаються громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із ч.1 ст. 102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 102 БК України постановою Кабінету Міністрів України N 256 від 04 березня 2002 року затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року N 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Судом встановлено, що позивач має право на отримання пільг, передбачених ст.21 Закону № 796-XII.

Із рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 р. по справі №540/2051/18, що набрало законної сили, слідує, що комісією при Київській обласній державній адміністрації протиправно відмовлено позивачці у підтвердженні статусу особи евакуйованої із зони відчуження, що стало підставою для припинення надання пільг.

Відповідно до витягу із протоколу №196 від 24.05.2019 р. засідання комісії при Київській обласній державній адміністрації на виконання зазначеного рішення суду позивачу підтверджено статус особи, евакуйованої із зони відчуження у 1986 році.

Відтак, позивач була тимчасово позбавлена належного їй права на отримання пільг, передбачених ст.21 Закону № 796-XII, з вини державного органу, та не повинна зазнавати негативних наслідків таких дій.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість відшкодування вартості отриманих позивачем пільг, через ненадання комунальними підприємствами та організаціями у звітах за 2018 рік відомостей про нарахування ОСОБА_1 пільг, оскільки відповідачем не надано жодних доказів стосовно даного факту. Крім того відомості про спожиті позивачем комунальні послуги за спірний період можливо отримати від постачальних організацій.

Також, суд критично оцінює позицію відповідача про неможливість грошового відшкодування у 2019 році пільг, передбачених ст.21 Закону № 796-XII, отриманих позивачем у 2018 році.

Так згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява N 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі "Бакалов проти України" від 30 листопада 2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно).

З аналізу вищезазначених норм, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

На виконання вимог статті 77 КАС України відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності у повному обсязі.

Всупереч наведених приписів відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатньо доказів правомірності своїх дій щодо не поновлення виплат пільги на комунальні послуги.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Скадовської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 24748660, 75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Маріїнська,78) поновити виплати пільги на комунальні послуги ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з моменту призупинення - 26.07.2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 112010203