Рішення

від 09.12.2019 по справі 2240/2871/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2240/2871/18

РІШЕННЯ

іменем України

09 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

за участю:секретаря судового засідання Зарічан М.В. представника позивача Романюка В.М. представників відповідача Кучерявої Т.П., Напорчук О.В. і П`яскорської Л.В. представника третіх осіб Залуцького В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - житлово-будівельний кооператив "Хмельницький квартал" , житлово-будівельний кооператив "Срібні озера" , житлово-будівельний кооператив "Ранковий - 2" , житлово-будівельний кооператив "Парадіз" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 №0011011402.

Ухвалою від 31 серпня 2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі.

Рішенням від 13 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, Хмельницький окружний адміністративний суд в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 14.12.2017 року №0011011402 відмовив.

Постановою від 11 червня 2019 року Верховний Суд скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі №2240/2871/18, справу направив на новий розгляд.

Ухвалою від 06 серпня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до свого провадження цю адміністративну справу та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Залучив до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача житлово-будівельний кооператив "Хмельницький квартал", житлово-будівельний кооператив "Срібні озера", житлово-будівельний кооператив "Ранковий - 2", житлово-будівельний кооператив "Парадіз".

Ухвалою від 12 серпня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд адміністративну справу призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18 жовтня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд залучив Головне управління ДПС у Хмельницькій області як другого відповідача у справі.

Усною ухвалою від 24 жовтня 2019 Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження у адміністративній справі та призначив справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 18 жовтня 2017 року Головне управління ДФС у Хмельницькій області склало акт №2288//22-01-14-06/39618016 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Хмельницькі барви" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий, березень та квітень 2016 року. Цим актом встановлене завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2016 року на 34044 грн., за березень 2016 року на 109105 грн та за квітень 2016 року на 3467424 грн. Вказує, що не погодившись з актом направив на адресу відповідача заперечення на акт від 18.10.2017 року №2288//22-01-14-06/39618016 разом з копіями документів. Листом від 11 грудня 2017 року №19861/10/22-01-14-06-10 відповідач надав відповідь на заперечення до акту перевірки від 18.10.2017 №2288//22-01-14-06/39618016, в якій зазначив, що копії документів, доданих до заперечення, не спростовують висновків акту перевірки. 14 грудня 2017 року відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0011011402, яким зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3610573 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 902643 грн. Вважає, що податкове повідомлення-рішення №0011011402 від 14.12.2017 року форми "В1" винесене Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області з порушенням податкового законодавства. Тому, звернувся до суду з цим позовом.

В поданих до суду додаткових пояснення позивач вказує, що винесене ГУ ДФС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 14 грудня 2017 року за №0011011402 не містить підстав, які були застосовані контролюючим органом для зменшення бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій. Зазначає, що акт перевірки від 18.10.2017 року за №2288/22-01-14-06/39618016 є письмовим оформленням результатів здійсненої повторної перевірки, яка є похідною від первинної перевірки. Повторна перевірка не могла бути самостійно проведена поза межами чи за відсутності первинної перевірки. Вказує, що Верховний Суд вже давав оцінку правомірності проведення первинної перевірки саме у кримінальному провадженні - №32016240000000024. "Первинна" позапланова невиїзна перевірка позивача була проведена відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 13 жовтня 2016 року по справі №686/20139/16-к про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні №32016240000000024 позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви". Обставини призначення перевірки є повністю ідентичними, та здійснені в одному і тому ж кримінальному провадженні №32016240000000024, як у справі №822/573/17, що переглядалась Верховним Судом. Згідно з висновками Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених 19.09.2018 року у справі №822/573/17, проведення первинної перевірки від 16.11.2016 року не на підставі рішення суду про призначення перевірки свідчить про те, що контролюючий орган діяв всупереч вимогам підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Наслідком незаконності призначення та проведення первинної перевірки від 16.11.2016 року є відсутність юридичного факту здійснення податкової перевірки, та недопустимість доказів - актів, складених за результатами незаконних перевірок. Зазначає, що в межах кримінального провадження №32016240000000024 призначались три первинні перевірки (по трьох підприємства), та в подальшому були ініційовані повторні перевірки, які проводились одночасно. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин - наявності права у відповідача на призначення первинної перевірки згідно вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд має врахувати висновок Верховного Суду у справі №822/573/17 щодо протиправності дій з проведення перевірки не на підставі рішення суду виключно про призначення перевірки. Тобто, здійснення первинної перевірки на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу про проведення перевірки суперечило приписам підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України. Отже, первинна перевірка як спосіб реалізації владних управлінських функцій податковим органом, була проведена без наявності законних підстав, визначених нормами підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України. Акт повторної перевірки від 1810.2017 року №2288/22-01-14-06/39618016, як і попередній акт (первинної) перевірки від 16.11.2016 року за №3491/14-01/39618016 не можуть вважатися допустимими доказами у справі, та не мають братися до уваги, оскільки були отримані з порушенням порядку призначення та проведення невиїзної позапланової документальної перевірки (за відсутності підстав для проведення перевірки). Зазначає, що акт повторної перевірки (як і первинної) взагалі не базувався на первинних документах позивача, та даних його бухгалтерського обліку щодо здійснених господарських операцій. Тобто, документальна перевірка первинних документів позивача, як і зведених документів його бухгалтерського обліку, фактично проведена не була. Для перевірки використовувались лише частина документів контрагентів позивача, а не самого позивача, що доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками такої перевірки (акт перевірки носить ймовірний а не достовірний характер). Крім того, зазначає, що самі доводи відповідача щодо відсутності факту здійсненої оплати постачальникам не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ТОВ "Хмельницькі барви" виконало грошові зобов`язання перед постачальниками шляхом вчинення дій від його імені повіреними, що підтверджено сукупністю достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів здійснення господарських операцій з оплати постачальникам вартості товарів робіт та послуг, в тому числі шляхом вчинення дій від імені позивача повіреними.

В поданих до суду поясненнях щодо підстав позову "Хмельницькі барви" вказує, що підставою для самостійного зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та застосування до позивача фінансових санкцій, слугував акт перевірки від 18.10.2017 року № 2288/22-01-14-06/39618016, яким, з урахуванням висновків акту попередньої перевірки від 16.11.2016 №3491/14- 01/39618016, встановлено порушення абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року у розмірі 34 044 грн., за березень 2016 року - 109 105 грн., за квітень 2016 року - 3 467 424 грн." Доводи позивача та надані до заперечення документи (на 685 аркушах), відповідачем не були враховані взагалі. Вважає, що висновки відповідача не відповідають фактичним даним (є недостовірними). Відповідач не врахував, що ТОВ "Хмельницькі барви" виконав грошові зобов`язання перед постачальниками шляхом вчинення дій від його імені повіреними. При цьому, повірені здійснювали оплату вартості товарів, робіт, послуг не як самостійні платники, а діяли від імені позивача, створюючи цивільні права та обов`язки саме для довірителя - ТОВ "Хмельницькі барви". Норма підпункту "б" пункту 200.4. статті 200 ПК України не містить жодних обмежень щодо форми та способу оплати податку постачальникам товарів (робіт, послуг). Зокрема дана норма не забороняє здійснення оплати через повіреного. Зазначає, що в процесі судового розгляду надав суду аргументи щодо обставин, які мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, зокрема, винесене ГУ ДФС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 14 грудня 2017 року за №0011011402 не містить підстав, які були застосовані контролюючим органом для зменшення бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій. Вказує, що суд зобов`язаний (незалежно від заявлених сторонами вимог чи заперечень) здійснити оцінку допустимості акту перевірки від 18.10.2017 року за №2288/22-01-14-06/39618016, як письмового доказу, наявності обставин вчинення податкового правопорушення. При встановленні обставин одержання акту перевірки від 18.10.2017 року з порушенням порядку, встановленого законом, суд зобов`язаний не брати до уваги такий доказ в силу приписів частини 1 статті 74 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги.

У відзиві на позов відповідач вказує, що позивач порушив абзац "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки задекларував суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2016 року на суму 34 044 грн., за березень 2016 року на суму 109 105 грн та за квітень 2016 року на суму 3 467 424 грн. оплачену не ТОВ "Хмельницькі барви", а третіми особами. Щодо порушення абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, оплаченої не ТОВ "Хмельницькі барви", а ЖБК "Хмельницький квартал", ЖБК "Срібні озера", ЖБК "Ранковий - 2", ЖБК "Парадіз" на загальну суму 3 265 312,46 грн, вказує, що для відображення сум ПДВ у складі бюджетного відшкодування такі суми повинні бути фактично сплачені саме отримувачем товарів (ТОВ "Хмельницькі барви") постачальникам або до держбюджету. Суми ПДВ, які правомірно включені до складу податкового кредиту, але не сплачені отримувачем товарів постачальнику або до держбюджету, до бюджетного відшкодування не включаються, а переносяться до складу податкового кредиту наступного періоду. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним були виконані зобов`язання перед постачальниками шляхом вчинення дій від його імені повіреними (ЖБК) на підставі договорів безвідсоткових цільових позик. Проте, на підставі матеріалів, що використані під час перевірки позивача, встановлено інші обставини щодо проведення оплати постачальникам ТОВ "Хмельницькі барви", ніж викладені в позові. Зокрема, ТОВ "Хмельницькі барви" уклало договори купівлі-продажу, поставки, підряду, виконання робіт (послуг) з рядом постачальників товарів (послуг). До таких договорів укладені додаткові угоди, якими передбачено, що у відповідності до приписів статей 528 Цивільного кодексу України та 194 Господарського кодексу України виконання обов`язку покупця щодо попередньої оплати чи оплати отриманого від продавця товару відповідно до умов договору може бути покладено на третю особу. Такими третіми особами виступили ЖБК "Хмельницький квартал", ЖБК "Срібні озера", ЖБК "Ранковий - 2", ЖБК "Парадіз", та підписали додаткові угоди. Умовами договорів передбачено, що продавець зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за покупця третьою особою. У разі виконання третьою особою обов`язку покупця щодо оплати отриманого останнім від продавця товару чи попередньої оплати, в платіжному дорученні буде зазначено про виконання обов`язку щодо оплати за "Хмельницькі барви" згідно цієї додаткової угоди. У цьому разі продавець зобов`язаний відобразити в своєму обліку надходження оплати від покупця, а покупець зобов`язаний в своєму податковому та бухгалтерському обліку провести відповідні зміни, пов`язані із погашенням заборгованості перед продавцем за поставлений товар відповідно до згаданого в цій угоді договору купівлі-продажу товарів. В платіжних дорученнях на перерахування коштів зазначених ЖБК вказано типове призначення платежу: "виконання обов`язку по оплаті за товар за "Хмельницькі барви" згідно додаткової угоди до договору поставки " або "виконання обов`язку по оплаті за товар за "Хмельницькі барви" згідно договору поставки". В жодному платіжному дорученні немає згадки про здійснення оплати відповідно до договорів безвідсоткової цільової позики. Таким чином, ТОВ "Хмельницькі барви", як отримувач товарів/послуг, не здійснило сплату ПДВ своїм постачальникам. Така оплата проведена третіми особами - житлово-будівельними кооперативами. А тому, на підставі абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку на додану вартість, задекларовані ТОВ "Хмельницькі барви" суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок не підлягають бюджетному відшкодуванню, а переносяться до складу податкового кредиту наступного періоду. Щодо наданих договорів безвідсоткової цільової позики, які містять елементи різних договорів, відповідач вважає, що в частині позики вони є неукладеними, а відповідно і не породжують наслідків в частині договорів доручення. Вказує, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Докази отримання коштів ТОВ "Хмельницькі барви" в позику від ЖБК "Хмельницький квартал", ЖБК "Срібні озера", ЖБК "Ранковий - 2", ЖБК "Парадіз" на підставі договорів безвідсоткової цільової позики відсутні. Питання про визнання недійсними договорів безвідсоткової цільової позики не порушувалося, у зв`язку з їх неукладеністю. Щодо порушення абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині відсутності оплати, відповідач зазначає таке. Щодо відсутності оплати по ТДВ "Хмельницькзалізобетон" вказує, що ТОВ "Хмельницькі Барви" задекларовано до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 2563095,00 грн, по контрагенту ТДВ "Хмельницькзалізобетон", яка виникла за рахунок від`ємного значення наступних періодів: липень 2015 року - 442377,67 грн, серпень 2015 року - 466850,67 грн, вересень 2015 року - 578728,67 грн, жовтень 2015 року - 508864,61 грн, листопад 2015 року - 375477,51 грн, грудень 2015 року - 190796,04 грн. Зазначає, що надана позивачем копія платіжного доручення ТОВ "Хмельницькі барви-1" (ПН 40194358) №7 від 29.01.2016 року на суму 656538,99 грн, в тому числі ПДВ 109423,17 грн, із призначенням платежу: "Погашення кредиторської заборгованості по договору поставки товару №178-15з від 07.05.2015 за ТОВ "Хмельницькі барви" в тому числі ПДВ 109423,17", не спростовує встановленого перевіркою порушення, оскільки вказану кредиторську заборгованість оплачено (погашено) іншим суб`єктом господарювання - ТОВ "Хмельницькі барви-1" (ПН 40194358), а не безпосередньо ТОВ "Хмельницькі барви", що не дає права позивачу на бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок. Щодо порушення в частині відсутності оплати по ТОВ "Метінвест-СМЦ" (64471,6 грн.) та ТОВ "Будмакс" (166174,09 грн.), то відповідно до роздруківки руху коштів ТОВ "Хмельницькі Барви", наданих при проведенні перевірки слідчим управлінням ГУ ДФС Хмельницькій області, протягом періоду липня-вересня 2015 року не встановлено перерахувань коштів для ТОВ "Метінвест-СМЦ" (ПН 32036829, ПН 320368205090). Разом з тим, згідно з вказаного документу встановлено перерахування коштів в сумі 398771,16 грн. на адресу Метінвест-СМЦ/Філія ТОВ "Метінвест-СМЦ" Західна Україна (ПН 38488843), проте суми такої оплати не включалися позивачем до сум бюджетного відшкодування за перевіряємий період. Відповідно до роздруківки руху коштів ТОВ "Хмельницькі Барви", наданою при проведенні перевірки слідчим управлінням ГУ ДФС Хмельницькій області протягом періоду липня-грудня 2015 року не встановлено перерахувань коштів на адресу ТОВ "Будмакс" (ПН 32376008, ІПН 323760026516). Разом з тим, згідно з вказаним документом встановлено перерахування коштів в сумі 997044,69 грн. на адресу Хмельницької філії ТОВ "Будмакс" (ПН 33228346), проте суми такої оплати не включалися позивачем до сум бюджетного відшкодування за перевіряємий період. Доказів оплати сум ПДВ на адресу ТОВ "Метінвест-СМЦ", ТОВ "Будмакс" позивач не надав. Не спростовує даного порушення і той аргумент, що оплата фактично проведена філії, а не юридичній особі, як було задекларовано позивачем, оскільки це не змінює показників звітності позивача з ПДВ. Філія юридичної особи може бути окремим платником податків, мати окремий код ЄДРПОУ, мати свій рахунок в банку, тому оплата на рахунок філії не може замінювати (підміняти) оплату, яка мала б відбуватись для юридичної особи. Щодо відсутності оплати по ПАТ "Укртелеком" та ТОВ "Світма", то позивач не підтвердив оплату по сумах ПДВ, що задекларовані до бюджетного відшкодування: ПАТ "Укртелеком" (ПН 21560766, ІПН 215607626656) в сумі 38,98 грн. в тому числі: серпень 2015 р. - 8,62 грн, листопад 2015 р. - 10,12 грн, січень 2016р.- 10,12 грн, лютий 2016 р. - 10,12 грн; по TOB "Світма" (ПН 34382207, ІПН 343822022250) в сумі 428,05 грн. в тому числі: серпень 2015 р. - 428,05 грн.

Щодо відсутності оплати TOB "Мізол", то позивач надав до суду ксерокопію платіжного доручення від 26.08.2015 року №141 на здійснення перерахування ТОВ "Хмельницькі барви" грошових коштів на адресу ТОВ "Мізол" Хмельницька філія (ПН 33895476) в розмірі 5413,20 грн., в т.ч. ПДВ - 902,20 грн. із призначенням платежу "Оплата за будматеріали згідно рах.№1202259 від 26.08.2015 року в т.ч. ПДВ 902,20 грн.". Виписка руху коштів, що наявна у матеріалах кримінального провадження по розрахунковому рахунку ТОВ "Подільські барви" № НОМЕР_1 в АТ "Укрсиббанк" (МФО 351005) та використана під час перевірки, не містить інформації про здійснення перерахування коштів ТОВ "Хмельницькі барви" за 26.08.2015 року на адресу ТОВ "Мізол" Хмельницька філія (ПН 33895476) згідно платіжного доручення №141 на суму 5413,20 грн., в т.ч. ПДВ - 902,20 грн.. із призначенням платежу "Оплата за буд. матеріали згідно рах. № 1202259 від 26.08.2015, в т.ч. ПДВ 902,20 грн.". Позивач в порушення вимог частини 5 статті 94 КАС України не зазначив про наявність у нього оригіналу вказаного платіжного доручення. Тому, надана позивачем копія платіжного доручення від 26.08.2015 року №141, без оригіналу, не може бути належним доказом у справі. Щодо відсутності оплати по ТОВ "Укрбудкомпані", то ТОВ "Хмельницькі Барви" задекларувало бюджетне відшкодування суми ПДВ, яка виникла за рахунок від`ємного значення наступних періодів (відповідно до додатків №2 до декларацій з ПДВ, що містяться в матеріалах справи) за серпень 2015р. в сумі 28538,83 грн. При цьому, ТОВ "Хмельницькі Барви", як отримував таворів/послуг, не надало жодних документів, щодо підтвердження здійснення оплати на адресу ТОВ "Укрбудкомпані". Натомість, позивач надав копію платіжного доручення Житлово-будівельного кооперативу "ПАРАДІЗ" №349 від 21.08.2015 року на суму 171233,00 грн., в т.ч. ПДВ 28538,83 грн. із призначенням платежу: "Виконання обов`язку по оплаті за товар за ТОВ "Хмельницькі барви" згідно додаткової угоди №1 до договору поставки №1 від 18.08.2015 року, у т.ч. ПДВ 28538,83 грн." Таким чином, дана сума ПДВ оплачена іншим суб`єктом господарювання - ЖБК "ПАРАДІЗ", а не безпосередньо ТОВ "Хмельницькі барви", що відповідно не дає права позивачу на бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні.

В поданих додаткових поясненнях відповідач зазначає, що зміст оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 року №0011011402 свідчить про те, що підставою для перевірки дотримання податкового законодавства з ПДВ та відповідно до якого зроблено розрахунок або перерахунок суми заявленого бюджетного відшкодування зазначено - пункт 54.3 статті 54, пункт 58.1 статті 58 та пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. Відповідно до п.58.1 статті 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На виконання даної норми, наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень- рішень платникам податків. Згідно з п.2 Розділу II даного Порядку, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: "В1" - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6). Згідно з додатком 6 до даного Порядку встановлено форму податкового повідомлення-рішення з уже зазначеними реквізитами, та реквізитами, що можуть бути дописані контролюючим органом. Формулювання "згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України та " визначено самою формою, як підстава для перевірки дотримання податкового законодавства з ПДВ та відповідно до якого зроблено розрахунок або перерахунок суми заявленого бюджетного відшкодування. Отже, даною формою податкового повідомлення-рішення В1 не передбачено деталізація підпунктів 54.3.1-54.3.6, оскільки сама форма В1, згідно з даного Порядку, виноситься лише у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 року №0011011402 відповідає вимогам п. 58.1 статті 58 ПК України, та містить усі реквізити, передбачені даною нормою, в тому числі, зазначено норми ПК України, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків - пункт 54.3 статті 54, пункт 58.1 статті 58 та пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. При застосуванні штрафних санкцій, визначених пунктом 123.1 статті 123 ПК України, контролюючий орган врахував, що відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування. Крім того, зазначає, що норма податкового законодавства, яка є підставою для перевірки - підпункт 78.1.12. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, не пов`язує її проведення з кримінальним правопорушенням стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори. Для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не мають значення такі обставини як: наявність кримінального провадження; результат його завершення, а також можливість/неможливості використання акту перевірки для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення, що є предметом розгляду у справі, винесено за наслідками перевірки, яка призначена на підставі підпункту 78.1.12. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а не підпункту 78.1.11 даної статті ПК України, тому акт перевірки від 18.10.2017 №2288/22-01-14-06/39618016 є належним доказом у справі, а порушення, що встановлені в даному акті - достатньою підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Представники відповідача в судовому засіданні просили у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третіх осіб в судовому засіданні пояснив, що треті особи в господарських операціях діяли виключно як повірені ТОВ "Хмельницькі барви", створюючи права та обов`язки від імені та за рахунок довірителя - ТОВ "Хмельницькі барви". Господарські операції щодо заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою не здійснювались (фактично не відбувались). Надані під час судового розгляду докази, підтверджують факт проведення третіми особами з ТОВ "Хмельницькі барви" господарських операцій з надання безвідсоткових цільових позик (виконання обов`язків повіреного з оплати вартості товарів робіт та послуг від імені та за рахунок ТОВ "Хмельницькі барви") по всіх контрагентах останнього. Позов підтримав в повному обсязі, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 №0011011402.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" зареєстроване Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області 03.02.2015 року.

В лютому 2016 року позивач задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість в сумі 492432 грн, яка виникла за рахунок від`ємного значення податку на додану вартість у липні 2015 року.

В березні 2016 року позивач задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість в сумі 542438 грн, яка виникла за рахунок від`ємного значення податку на додану вартість у серпні 2015 року.

Та у квітні 2016 року позивач задекларував до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість в сумі 5805552 грн, яка виникла за рахунок від`ємного значення податку на додану вартість у липні 2015 року в сумі 804251 грн, у серпні 2015 року в сумі 706146 грн., у вересні 2015 в сумі 1383358, у жовтні 2015 в сумі 1220458 грн, у листопаді 2015 року в сумі 1067776 грн, у грудні 2015 року в сумі 623533 грн, у січні 2016 року в сумі 10 грн, у лютому 2016 року в сумі та у квітні 2016 року в сумі 10 грн.

Ухвалою від 13 жовтня 2016 року у справі №686/20139/16-кс слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Бурка С.В. задовольнила клопотання слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області Столярчука В.В. про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні №32016240000000024 позапланової перевірки ТОВ "Хмельницькі барви" (код ЄДРПОУ 39618016, юридична адреса: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26) з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2016 року в сумі 492432 грн., яке виникло за рахунок від`ємного значення, що декларувалося у липні 2015 року; за березень 2016 року в сумі 542438 грн., яке виникло за рахунок від`ємного значення, що декларувалося у серпні 2015р.; за квітень 2016 року (з врахуванням уточнюючого розрахунку) 5805552 грн., яке виникло за рахунок від`ємного значення, що декларувалося у липні 2015 року в сумі 804251 грн., у серпні 2015 року 706146 грн., у вересні 2015 року 1383358 грн., у жовтні 2015 року 1220458 грн., у листопаді 2015 року 1067776 грн., у грудні 2015 року 623533 грн., у січні 2016 року 10 грн., у лютому 2016 року 10 грн., у квітні 2016 року 10 грн, проведення якої доручила працівникам ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

На підставі ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 13.10.2016 №686/20139/16-к заступник начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ Ярмолинко Ю ОСОБА_1 Ю., головний державний ревізор-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_2 та в.о. начальника відділу перевірок окремих платників управління аудиту Гнесь О.М. на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ провели документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Хмельницькі барви" (код ЄДРПОУ 39618016) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за лютий 2016 року в сумі 492 432 грн, відображеного у податковій декларації з ПДВ з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2016 року (вх. № 9055577587 від 14.04.2016), бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за березень 2016 року в сумі 542 438 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року (вх. № 9060201632 від 19.04.2016) та бюджетного відшкодування-податку на додану вартість на рахунок платника за квітень 2016 року в сумі 5805552 грн з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2016 року (вх.№9100833722 від 16.06.2016).

За наслідками перевірки складений акт від 16.11.2016 № 3491/14-01/39618016 яким встановлено, що на порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, статті 200, статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту січня 2016 року (ряд.19 уточнюючого розрахунку) на суму 6 898 854 грн., лютого 2016 року (ряд.19 уточнюючого розрахунку) на суму 6 898 874 грн., березня 2016 року (ряд.19 декларації) на суму 6 384 782 грн. та квітня 2016 року (ряд.19 уточнюючого розрахунку) на суму 5 842 354 грн, на порушення підпункту "а" пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, статті 200, статті 201 Податкового кодексу України завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2016 року (ряд.20.2.1 уточнюючого розрахунку) на суму 492 412 грн., суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2016 року на суму 542 438 грн. (ряд.20.2.1 декларації) та суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ квітень 2016 року (ряд.20.2.1 уточнюючого розрахунку) на суму 5 805 552 грн, на порушення підпункту "а" пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, статті 200, статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ "Хмельницькі барви" занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до бюджету за грудень 2015 року в сумі 2 156 861 грн. та позитивне значення декларації за березень 2016 року в сумі 21 660 грн, на порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, статті 200 Податкового кодексу України завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду січня 2016 року (ряд.21 уточнюючого розрахунку) на суму 6 898 854 грн., лютого 2016 року в розмірі 6 406 442 грн. (ряд.21 уточнюючого розрахунку), березня 2016 року в розмірі 5 842 344 грн. (ряд.21 декларації) та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду квітня 2016 року (ряд.21 уточнюючого розрахунку) в розмірі 36 802 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення форми В1 №0001851401 від 30.11.2016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6840402 грн., форми Р №0001871401 від 30.11.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2723151 грн., форми В4 №0001861401 від 30.11.2016, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 36802 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення скасовані постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017.

01.08.2017 року до слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області надійшла службова записка посадових осіб ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо ініціювання питання щодо надання дозволу на проведення позапланової перевірки діяльності ТОВ Хмельницькі барви з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий, березень та квітень 2016 року у зв`язку з наданням ТОВ Подільський рай , ТОВ Хмельницькі барви та ТОВ Проскурівбудмеханізатор під час судового розгляду копій документів, які не досліджувались під час перевірки, результати якої оформлені актом від 16.11.2016 №3491/14-01/39618016.

За клопотанням старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області ухвалою від 04 серпня 2017 року слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду надав дозвіл на проведення позапланової перевірки діяльності ТОВ Хмельницькі барви з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий, березень та квітень 2016 року.

На підставі зазначеної ухвали начальник ГУ ДФС у Хмельницькій області видав наказ №2497 від 21.08.2017 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий, березень та квітень 2016 року.

Ухвалою від 29.08.2017 року Апеляційний суд Хмельницької області скасував ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04 серпня 2017 та відмовив у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

У зв`язку із скасуванням ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 04 серпня 2017, начальник ГУ ДФС у Хмельницькій області видав наказ №2560 від 30.08.2017 року про втрату чинності наказу №2497 від 21.08.2017 року.

Встановивши, що в акті документальної позапланової невиїзної перевірки "Хмельницькі барви" від 16 листопада 2016 року №3491/14-01/39618016 відсутня інформація щодо фактичної сплати проведеної отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг та правомірності формування податкового кредиту наказом ГУ ДФС в Хмельницькій області №3019 від 28 вересня 2017 року ініційовано дисциплінарне провадження, в рамках якого призначено службове розслідування щодо ГДРІ відділу контролю за відшкодуванням ПДВ та камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ГДРІ відділу перевірок у сфері матеріального виробництва, у сфері послуг управління аудиту Гнесь О.М., яке доручено провести Дисциплінарній комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області.

У зв`язку з призначенням службового розслідування наказом №3092 від 03 жовтня 2017 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Хмельницькі барви" на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України призначена документальна позапланова перевірка позивача терміном три робочих дні, з 06 жовтня 2017 року, яка фактично була проведена 10 жовтня 2017 року.

Правомірність зазначеного наказу підтверджена постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі № 822/2771/17, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду 27 лютого 2018 року.

Тому, доводи позивача щодо незаконності її проведення суд відхиляє.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №3092 від 03.10.2017 року відповідач здійснив документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Хмельницькі барви" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий, березень та квітень 2016 року.

За наслідками перевірки складений акт від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016, яким, з врахуванням висновків акту попередньої перевірки від 16.11.2016 №3491/14-01/39618016, додатково встановлене порушення абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року у розмірі 34 044 грн., за березень 2016 року - 109 105 грн. та за квітень 2016 року - 3 467 424 грн.

27 листопада 2017 року позивач надіслав на адресу відповідача заперечення на акт від 18.10.2017 року № 2288//22-01-14-06/39618016.

Листом від 11 грудня 2017 року №19861/10/22-01-14-06-10 відповідач надав відповідь на заперечення до акту перевірки від 18.10.2017 № 2288//22-01-14-06/39618016, в якій вказав, що заперечення та копії документів наданих до них не спростовують висновків акта перевірки.

На підставі акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0011011402, яким зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3610573 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції у сумі 902643 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.03.2018 року № 11069/6/99-99-11-01-01-25, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "В1" № 0011011402 від 14.12.2017 року залишене без змін, а скарга - без задоволення.

Податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0011011402 від 14.12.2017 року позивач оскаржив до суду. Досліджуючи його правомірність, суд враховує таке.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на відображених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016, з врахуванням висновків акту попередньої перевірки від 16.11.2016 №3491/14-01/39618016, висновків відповідача щодо порушення позивачем абзацу б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України)., та завищення у зв`язку з цим суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 3610573 грн, в тому числі: за лютий 2016 року у розмірі 34 044 грн., за березень 2016 року - 109 105 грн. та за квітень 2016 року - 3 467 424 грн.

Перевіркою встановлено, що:

сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за лютий 2016 року в розмірі 492432 грн сформована за рахунок від`ємного значення ПДВ за липень 2015 року по операціях з ТДВ Хмельницькзалізобетон на суму 442377, 67 грн та ТОВ Поділляпостачбуд на суму 50054,18 грн. Фактично позивач сплатив цим постачальникам ПДВ в сумі 458388 грн;

сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за березень 2016 року в розмірі 542438 грн сформована за рахунок від`ємного значення ПДВ за серпень 2015 року по операціях ТДВ Хмельницькзалізобетон на суму 466850,7 грн, ТОВ Метінвест СМЦ на суму 56784,09 грн та ТОВ Будмакс на суму 18803,48 грн. Фактично позивач сплатив цим постачальникам ПДВ в сумі 433333 грн;

сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за квітень 2016 року в розмірі 5 805552 грн сформована за рахунок від`ємного значення ПДВ у липні 201-грудні 2015 та січні 2016-лютому 2016 і квітні 2016 по операціях з придбання товару у ФОП ОСОБА_4 . ФОП ОСОБА_5 , ПМП "Протон", ТОВ "Прелюдiя", ПП "Алюм плюс", ТОВ "Поділля - залізобетон", ТОВ"ГЛОБО-ЛТД", ТОВ "Євровікна", ТОВ "НВФ Дніпропроект", ТОВ "Архітектоніка", ТОВ "Край Поділля і К", ПП "ПОДІЛЛЯ ЄВРО БУДІНВЕСТ-Є", ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс", ПП "БУД-ІМІДЖ", ТОВ "Поділля Кабель-1", ПП "Індустрія С", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "КЛІМАТ ІНСАЙД", ТОВ "Житомир-Залезобетон", ТОВ "ТЕХНОБУД-С", ТОВ "МКС БУД", ТОВ "Нафто Трейд", ТОВ "Проджект Білдінг". Фактично цим постачальникам позивач сплатив ПДВ в сумі 2338118 грн.

За даними перевірки завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відбулось за рахунок завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на додану вартість у попередніх звітних періодах в загальній сумі 3610573 грн, яке виникло у зв`язку з включенням позивачем до податкового кредиту відповідних звітних періодів податку на додану вартість у вказаній сумі по операціях з придбання товарів (робіт, послуг):

від ФОП ОСОБА_4 . ФОП Дубаса ОСОБА_6 ., ПМП "Протон", ТОВ "Прелюдiя", ПП "Алюм плюс", ТОВ "Поділля - залізобетон", ТОВ"ГЛОБО-ЛТД", ТОВ "Євровікна", ТОВ "НВФ Дніпропроект", ТОВ "Архітектоніка", ТОВ "Край Поділля і К", ПП "ПОДІЛЛЯ ЄВРО БУДІНВЕСТ-Є", ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс", ПП "БУД-ІМІДЖ", ТОВ "Поділля Кабель-1", ПП "Індустрія С", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "КЛІМАТ ІНСАЙД", ТОВ "Житомир-Залезобетон", ТОВ "ТЕХНОБУД-С", ТОВ "МКС БУД", ТОВ "Нафто Трейд", ТОВ "Проджект Білдінг", ТДВ Хмельницькзалізобетон , ТОВ Укрбудкомпані оплата яких здійснена не позивачем, а третіми особами;

від ТОВ Метінвест СМЦ та ТОВ Будмакс , оплата за який здійснена позивачем на рахунки філій вказаних товариств, суми такої оплати не включені до сум бюджетного відшкодування;

від ПАТ Укртелеком на суму 38.98 грн та ТОВ Світма на суму 428,05 грн, оплата за який відповідачем не здійснювалась;

від ТОВ Мізол на суму 902,2 грн, на підтвердження якої позивач надав копію платіжного доручення.

Суд встановив, що відповідно до договорів підряду №2, №3 і №4, укладених 02.03.2015 року, позивач зобов`язався здійснити будівництво житлових будинків у місті Хмельницькому по вул. Маршала Рибалка, 40/2, вул. Примакова, 1/1 і торговельного центру по вул.Кам`янецькій,17.

З цією метою позивач протягом 2015 року уклав ряд договорів поставки (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, купівлю) товарів (робіт, послуг), зокрема, з ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ПМП "Протон", ТОВ "Прелюдiя", ПП "Алюм плюс", ТОВ "Поділля - залізобетон", ТОВ"ГЛОБО-ЛТД", ТОВ "Євровікна", ТОВ "НВФ Дніпропроект", ТОВ "Архітектоніка", ТОВ "Край Поділля і К", ПП "ПОДІЛЛЯ ЄВРО БУДІНВЕСТ-Є", ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс", ПП "БУД-ІМІДЖ", ТОВ "Поділля Кабель-1", ПП "Індустрія С", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "КЛІМАТ ІНСАЙД", ТОВ "Житомир-Залезобетон", ТОВ "ТЕХНОБУД-С", ТОВ "МКС БУД", ТОВ "Нафто Трейд", ТОВ "Проджект Білдінг", ТОВ Укрбудкомпані . Відповідно до цих договорів оплата за поставлений товар (виконані роботи та послуги) здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Після укладання договорів позивач та постачальники підписали додаткові угоди про внесення змін до договорів поставки в частині порядку оплати товару (робіт і послуг), якими передбачили можливість виконання обов`язку покупця щодо оплати отриманого ним товару (робіт, послуг) третьою особою - ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз .

В липні - грудні 2015 року ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз здійснили оплату вартості товару (робіт, послуг), передбаченого договорами поставки, шляхом перерахунку коштів на рахунки постачальників в банку. У розділі призначення платежу платіжних доручень ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз вказали виконання обов`язку по оплаті за товар за ТОВ Хмельницькі барви згідно до додаткової угоди до договору поставки). Про переказ коштів ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз повідомили позивача, надіславши повідомлення про здійснену оплату та копії платіжних доручень.

Отримавши оплату за товар (роботи, послуги), здійснену в рахунок виконання позивачем зобов`язань за договорами поставки, постачальники - ФОП ОСОБА_4 , ФОП Дубас ОСОБА_7 , ПМП "Протон", ТОВ "Прелюдiя", ПП "Алюм плюс", ТОВ "Поділля - залізобетон", ТОВ"ГЛОБО-ЛТД", ТОВ "Євровікна", ТОВ "НВФ Дніпропроект", ТОВ "Архітектоніка", ТОВ "Край Поділля і К", ПП "ПОДІЛЛЯ ЄВРО БУДІНВЕСТ-Є", ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс", ПП "БУД-ІМІДЖ", ТОВ "Поділля Кабель-1", ПП "Індустрія С", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "КЛІМАТ ІНСАЙД", ТОВ "Житомир-Залезобетон", ТОВ "ТЕХНОБУД-С", ТОВ "МКС БУД", ТОВ "Нафто Трейд", ТОВ "Проджект Білдінг", ТОВ Укрбудкомпані - по кожному факту отримання коштів виписали податкову накладну, зареєстрували її в Єдиному реєстрі податкових накладних, надіслали її позивачу та включили ПДВ до податкових зобов`язань відповідних звітних періодів.

На підставі податкових накладних, виписаних постачальниками по факту оплати товару (робіт, послуг), передбачених договорами підряду, позивач включив до податкового кредиту відповідних звітних періодів ПДВ, сплачений в ціні цих товару (робіт, послуг).

Відображення позивачем в податковому обліку цих операцій призвело до виникнення від`ємного значення податку на додану вартість, заявленого позивачем до бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку у лютому, березні та квітні 2016 року.

За змістом підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (підпункту 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.1 статті 200 ПК України). При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

Отже, право на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку відповідно до підпункту б пункту 200.1 статті 200 ПК України виникає у платника податку - отримувача товарів/послуг за умови фактичної сплати ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Досліджуючи дотримання позивачем умов отримання бюджетного відшкодування, визначених підпунктом б пункту 200.1 статті 200 ПК України, суд встановив таке.

У березні - серпні 2015 року між позивачем та ТОВ „Хмельницькі барви» (позичальник-довіритель) та ЖБК «Хмельницький квартал» , ЖБК «Срібні озера» , ЖБК «Ранковий - 2» , ЖБК «Парадіз» підписані договори безвідсоткової цільової позики, які містили елементи договору позики та договору доручення.

Умови зазначених договорів є ідентичними, окрім пунктів 2.1, 2.4, 3.1.

Відповідно до умов вказаних договорів кредитор зобов`язується надати позичальнику безвідсоткову цільову позику, а останній зобов`язується використати таку позику за цільовим призначенням і повернути її кредиторові (пункти 1.1 договорів).

Згідно з пунктами 2.3 договорів з моменту набуття права власності позичальником на грошові кошти кредитора, відносини щодо виконання наступних юридичних дій регулюються елементами договору доручення, а саме позичальник виступає довірителем, а кредитор - повіреним. Цей договір є достатнім для виконання повіреним своїх обов`язків і не потребує видачі останньому довіреності для підтвердження його представницьких повноважень (пункти 2.5 договорів). Відповідно до пунктів 4.1. договорів, кредитор зобов`язаний надати позику протягом трьох днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Згідно з пунктами 4.2 договорів позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок контрагентів позичальника (позивача) - ФОП ОСОБА_4 . ФОП Дубаса ОСОБА_7 , ПМП "Протон", ТОВ "Прелюдiя", ПП "Алюм плюс", ТОВ "Поділля - залізобетон", ТОВ"ГЛОБО-ЛТД", ТОВ "Євровікна", ТОВ "НВФ Дніпропроект", ТОВ "Архітектоніка", ТОВ "Край Поділля і К", ПП "ПОДІЛЛЯ ЄВРО БУДІНВЕСТ-Є", ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс", ПП "БУД-ІМІДЖ", ТОВ "Поділля Кабель-1", ПП "Індустрія С", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "КЛІМАТ ІНСАЙД", ТОВ "Житомир-Залезобетон", ТОВ "ТЕХНОБУД-С", ТОВ "МКС БУД", ТОВ "Нафто Трейд", ТОВ "Проджект Білдінг", в якості виконання обов`язку щодо оплати вартості товару (робіт, послуг) за ТОВ „Хмельницькі барви» згідно додаткових угод до договорів купівлі-продажу, поставки, підряду, виконання робіт (послуг).

Пунктами 4.3. договорів передбачено, що позика вважається наданою в момент прийняття банківською установою кредитора платіжного доручення до виконання, з цього часу вважається, що позичальник набув права власності на грошові кошти кредитора, та одночасно надав кредитору (повіреному) розпорядження здійснити оплату за позичальника (довірителя). Відповідно до пунктів 4.4. договорів, кредитор протягом 2-х банківський днів після переказу суми позики зобов`язаний повідомити останнього про переказ коштів та надати копію платіжного доручення. Строк використання позики позичальником становить 12 місяців (пункти 5.1 договорів). Розділом 6 договорів визначений порядок повернення позики, де в пунктах 6.1. договорів вказано, що по закінченню строку, вказаного в пункті 5.1. цього договору, позичальник зобов`язується протягом 10 днів повернути суму позики. Згідно із пунктами 6.2. договорів позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок кредитора. Пунктами 6.3. договорів передбачено, що позичальник протягом 2-х днів після переказу суми позики кредитору зобов`язаний повідомити останнього про переказ коштів. Відповідно до пунктів 6.4. договорів кредитор протягом 2-х днів після надходження суми позики на свій поточний рахунок зобов`язаний повідомити позичальника про це. Ці договори набувають чинності з моменту їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами (пункти 8.1. договорів).

В судовому засіданні представники позивача та третіх осіб пояснили, що виконуючи зазначені договори позики, ТОВ „Хмельницькі барви» (позичальник-довіритель) та ЖБК «Хмельницький квартал» , ЖБК «Срібні озера» , ЖБК «Парадіз» здійснювали оплату в рахунок виконання позивачем зобов`язань за договорами поставки, укладеними з ФОП ОСОБА_8 С ОСОБА_9 , ФОП Дубасом, ОСОБА_7 , ПМП "Протон", ТОВ "Прелюдiя", ПП "Алюм плюс", ТОВ "Поділля - залізобетон", ТОВ"ГЛОБО-ЛТД", ТОВ "Євровікна", ТОВ "НВФ Дніпропроект", ТОВ "Архітектоніка", ТОВ "Край Поділля і К", ПП "ПОДІЛЛЯ ЄВРО БУДІНВЕСТ-Є", ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс", ПП "БУД-ІМІДЖ", ТОВ "Поділля Кабель-1", ПП "Індустрія С", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "КЛІМАТ ІНСАЙД", ТОВ "Житомир-Залезобетон", ТОВ "ТЕХНОБУД-С", ТОВ "МКС БУД", ТОВ "Нафто Трейд", ТОВ "Проджект Білдінг", ТОВ Укрбудкомпані .

В обгрунтування виконання договорів доручення ЖБК «Хмельницький квартал» , ЖБК «Срібні озера» , ЖБК «Парадіз» доручення та здійснення ними оплати товарів (робіт, послуг) від імені та за рахунок позивача, останній та треті особи надали до суду:

платіжні доручення про перерахування третіми особами коштів на рахунки постачальників позивача, описані вище;

повідомлення ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз про здійснену оплату та копії платіжних доручень, які надсилались позивачу по кожному факту перерахування ними коштів на рахунки постачальників. У повідомленнях житлово-будівельні кооперативи зазначали, що фактична оплата здійснена ними відповідно до договору безвідсоткової позики від імені та за рахунок ТОВ Хмельницькі барви і є виконанням зобов`язання ТОВ Хмельницькі барви щодо фактичної оплати товару відповідно до договору поставки;

акти звірки взаєморозрахунків між позивачем та ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз за період з 01.07.2015 по 02.12.2019, відповідно до яких станом на 02.12.2019 року існує заборгованість ТОВ Хмельницькі барви перед зазначеними ЖБК по договорам безвідсоткової цільової позики;

бухгалтерські довідки ТОВ Хмельницькі барви про фактично здійснену оплату ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз відповідно до договорів безвідсоткової позики на виконання договорів підряду;

картки по рахунку 6851 за період з 01.07.2015 по 23.12.2015 про відображення в бухгалтерському обліку позивача заборгованості перед ЖБК Срібні озера , ЖБК Хмельницький квартал і ЖБК Парадіз у розмірі суми коштів, перерахованих ними суб`єктами на рахунки постачальників позивача ;

звіти по проводках щодо відображення в бухгалтерському обліку позивача (рахунки 631) оплати повіреними вартості товарів (робіт, послуг) відповідно до говорів поставки.

Представники відповідача вважають зазначені докази неналежними доказами фактичної сплати позивачем задекларованих до відщкодування коштів та такими, що не стосуються предмету доказування у цій справі, оскільки на рахунку 685 обліковується будь -яка кредиторська заборгованість. Тому наявність кредиторської заборгованості по кредиту рахунку 6851 не дає інформації по яких господарських операціях вона виникла. Вважають, що заборгованість виникла в результаті виконання третіми особами обов`язку боржника (ТОВ Хмельницькі барви перед його постачальниками. Вказують також, що позивач не надав доказів фактичної передачі коштів за договорами позики, визнаними неукладеними постановами Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №924/1096/17 і від 16.10.18 у справі № 924/1049/17.

Надаючи правову оцінку доводам учасників справи та доказам, наданим кожною з сторін в обгрунтування своїх позицій, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016, з врахуванням висновків акту попередньої перевірки від 16.11.2016 №3491/14-01/39618016, у якому відображені висновки посадових осіб про відсутність фактичної сплати позивачем вартості товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг.

Основні вимоги до змісту та форми акту документальної перевірки з питань податкового законодавства визначені Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року N 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за N 1300/27745 (далі - Порядок №727)

За змістом пункту 2 Порядку №727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016 не містись інформації про дослідження під час перевірки договорів безпроцентної позики, укладених позивачем з ЖБК «Хмельницький квартал» , ЖБК «Срібні озера» , ЖБК «Парадіз» та інших документів, пов`язаних з їх виконанням, відображених позивачем в бухгалтерському обліку.

Зазначене підтверджується самим Актом, на сторінках 3 - 4 якого перевіряючі зазначили, що надані представником ТОВ Хмельницькі барви первинні документи щодо здійснення платежів на підставі договорів безвідсоткових цільових позик повернули йому і під час перевірки не використовували.

Тому, у відповідності до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не може посилатись на зазначені документи як на доказ відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування в порядку, визначеному пунктом б пункту 200.1 статті 200 ПК України.

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №924/1096/17 і від 16.10.18 у справі № 924/1049/17 як на доказ визнання договорів позики неукладеними, оскільки:

зазначені постанови не відображені в акті перевірки та не покладені в основу висновків перевірки і спірного податкового повідомлення-рішення;

зазначені постанови не містять встановлених Верховним Судом обставин, а лише опис обставин, встановлених судом першої інстанції;

у цих постановах, прийнятих за результатом касаційного розгляду господарських спорів щодо наслідків невиконання позивачем догорів позики за позовами позикодавців, Верховний Суд, скасувавши рішення Господарського суду Хмельницької області та Рівненського апеляційного господарського суду, вказав на неповне з`ясування судами першої інстанції обставин справи, в тому числі і щодо фактичної передачі кощтів за договорами позики та виконання обов`язків повіреного щодо розпорядження коштами.

Згідно з пунктом 5 Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Тому, формування висновків податкового органу про відсутність у платника податку права на бюджетне відшкодування неможливе без з`ясування під час перевірки правомірності визначення ним податкових зобов`язань з ПДВ та податкового кредиту.

Дослідивши акт документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016 суд встановив, що зазначений акт не місить жодної інформації щодо дослідження відповідачем під час перевірки правомірності формування позивачем податкових зобов`язань та податкового кредиту, документів, які підтверджують здійснення господарських операції, за наслідками яких сформовані податкові зобов`язання та податковий кредит, а також первинних документів, на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, регістрів бухгалтерського обліку з кореспонденцією рахунків операцій та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та докази, що підтверджують факту порушення.

Акт перевірки від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016 суд вважає доказом порушення відповідачем процедури проведення документальної перевірки та порядку формування відповідних висновків за наслідками такої перевірки. Цим актом також підтверджується той факт, що під час її проведення відповідачем не досліджувались первинні та інші документи по господарських операціях, які вплинули на формування від`ємного значення податку на додану вартість, заявленого позивачем до бюджетного відшкодування підтверджується. Висновки про порушення позивачем абзацу б пункту 200.1 статті 200 ПК України сформовані відповідачем на підставі декларацій з ПДВ, податкових накладних і банківських виписок (стор. 14-15 і 24 акту) та акту документальної позапланової невиїзної перевірки "Хмельницькі барви" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника за лютий, березень та квітень 2016 року від 16 листопада 2016 року №3491/14-01/39618016, проведеної на підставі постанови слідчого судді, під час якої досліджувались причини виникнення від`ємного значення.

Разом з тим, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року у справі № 822/2771/17, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду 27 лютого 2018 року, встановлено, що в акті документальної позапланової невиїзної перевірки "Хмельницькі барви" від 16 листопада 2016 року №3491/14-01/39618016 відсутня інформація щодо фактичної сплати отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку, правомірність формування податкового кредиту.

За змістом пункту 78.7 статті 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, зокрема, якщо воно скасовується рішенням суду, що набрало законної сили.

Отже, акт перевірки, за результатами складення якого податкове повідомлення-рішення скасоване рішенням суду, яке набрало законної сили, не може слугувати підставою для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року у справі № 822/2433/16, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 скасовані податкові повідомлення-рішення форми В1 №0001851401 від 30.11.2016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6840402 грн., форми Р №0001871401 від 30.11.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2723151 грн., форми В4 №0001861401 від 30.11.2016, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 36802 грн., винесені на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 16 листопада 2016 року №3491/14-01/39618016.

Тому, враховуючи обмеження, передбачені пунктом 86.7 статті 86 ПК України, акт позапланової виїзної перевірки від 16 листопада 2016 року №3491/14-01/39618016 не міг бути використаний відповідачем як підстава для висновків стосовно взаємовідносин позивача та його контрагентів, в тому числі в частині формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з цими контрагентами.

З урахуванням зазначеного, акт позапланової документальної перевірки від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016, складений відповідачем з порушенням ПК України, оскільки його висновки сформовані на підставі акта позапланової виїзної перевірки від 16 листопада 2016 року №3491/14-01/39618016 без дослідження первинних документів, відображених позивачем в бухгалтерському та податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом.

Тому, акт позапланової документальної перевірки від 18.10.2017 № 2288/22-01-14-06/39618016, який не відповідає вимогам частини 1 статті 74 КАС України, не може слугувати доказом порушення позивачем вимог ПК України під час декларування бюджетного віддшкодування на ранунок в банку, сформованого на наслідками господарських операцій з ФОП ОСОБА_4 , ФОП Дубасом, В ОСОБА_9 , ПМП "Протон", ТОВ "Прелюдiя", ПП "Алюм плюс", ТОВ "Поділля - залізобетон", ТОВ"ГЛОБО-ЛТД", ТОВ "Євровікна", ТОВ "НВФ Дніпропроект", ТОВ "Архітектоніка", ТОВ "Край Поділля і К", ПП "ПОДІЛЛЯ ЄВРО БУДІНВЕСТ-Є", ТОВ ВКФ "Дах-Сервіс", ПП "БУД-ІМІДЖ", ТОВ "Поділля Кабель-1", ПП "Індустрія С", ТОВ "Ферозіт", ТОВ "КЛІМАТ ІНСАЙД", ТОВ "Житомир-Залезобетон", ТОВ "ТЕХНОБУД-С", ТОВ "МКС БУД", ТОВ "Нафто Трейд", ТОВ "Проджект Білдінг", ТОВ Укрбудкомпані .

З аналогічних підстав суд вважає недоведеним факт порушення позивачем вимог ПК України під час декларування бюджетного відшкодування, сформованого на наслідками господарських операцій з ТДВ „Хмельницькзалізобетон» , оплата яких ТОВ «Хмельницькі барви -1» платіжними дорученням № 7 від 29.01.2016р., повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів)) та з ТОВ «Укрбудкомпані»Ж. оплата яких здійснена ЖБК «Парадіз» (договір безвідсоткової цільової позики №21/08 від 21.08.2015 р., платіжне доручення № 349 від 21.08.2015р., повідомлення про здійснену оплату (переказ коштів)), а також за наслідками господарських операцій з ТОВ „Метінвест-СМЦ» та ТОВ «Будмакс» .

Під час перевірки відповідачем не досліджений та не відображений в акті перевірки факт здійснення позивачем оплати товарів, отриманих від філій ТОВ «Метінвест-СМЦ та ТОВ «Будмакс» на рахунки філій цих постачальників, а також факт наявності у цих філій свідоцтва платника ПДВ.

Під час перевірки відповідачем також не досліджений та не відображений в акті перевірки факт здійснення позивачем оплати товарів, отриманих від ТДВ „Хмельницькзалізобетон» .

Тому, у відповідності до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не може посилатись на акти приймання - передачі № 1,2,3 від 23.12.2015 року, якими за розподільчим балансом майна та зобов`язань від ТОВ "Хмельницькі барви" до "Хмельницькі барви-1", ТОВ "Хмельницькі барви-2" та ТОВ "Хмельницькі барви-3" у зв`язку із виділом з ТОВ "Хмельницькі барви" (в порядку ст.109 ЦК України) передані активи на загальну суму 43 802 436,1 грн., в т.ч. майно на суму 36 808 543,91 грн., зокрема передано майно "Хмельницькі барви-1" на суму 11 369 792,08 грн., ТОВ "Хмельницькі барви-2" - 12 915 738,44 грн. та ТОВ "Хмельницькі барви-3" на суму 12 523 013,39 грн. як на докази відсутності оплати отриманого від ТДВ Хмельницькзалізобетон товару ТОВ Хмельницькі барви -1 в рахунок погашення кредиторської заборгованості по договору поставки товару від 07.05.2015 за ТОВ Хмельницькі барви .

На спростування зазначених доводів позивач надав до суду копію угоди про заміну структури кредиторської заборгованості №ХБ-ХБ1 від 28.12.2015рокувдвіднкої у зв`язку з відмовою ТДВ Хмельницькзалізобетон здійснювати заміну сторони у договорі поставки товару від 05.06.2015, сторони вирішили здійснити заміну структури кредиторської заборгованості та повернути на ТОВ Хмельницькі барви кредиторську заборгованість перед ТДВ Хмелницькзалізобетон . Наявність у позивача заборгованості перед ТДВ Хмельницькзалізобетон станом на 29.12.2015 та 29.01.2016 підтверджується наданими позивачем бухгалтерськими довідками та карткою по рахунку 631.

Згідно з підпунктом г пункту 200.12 статі 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачена зміна у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування стану суми бюджетного відшкодування після її узгодження в порядку, визначеному цією статтею.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем у деклараціях з ПДВ за лютий, березень та квітень 2016 року у відповідності до підпункту г пункту 200.12 статі 200 ПК України вважається узгодженою та відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після набрання законної сили постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року у справі № 822/2433/16, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, якою скасовані податкові повідомлення-рішення форми В1 №0001851401 від 30.11.2016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6840402 грн., форми Р №0001871401 від 30.11.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2723151 грн., форми В4 №0001861401 від 30.11.2016, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 36802 грн.

Вирішуючи зазначений спір, суд також враховує таке.

За змістом пункту 109.1 статті 109 ПК України що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (абзац другий пункту 109.1 статті 109 ПК України).

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (підпункт 54.3.1);

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2);

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3);

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5).

Згідно з положеннями підпункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України, який слугував підставою для застосування спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій, передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, податковим правопорушенням у правовідносинах з бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідно до ПК України є :

невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

При цьому, встановлений контролюючим органом під час перевірки результатів діяльності платника податків факт вчинення платником податків податкового правопорушення та його вид відображається в акті, складеному за результатами перевірки, і є підставою для застосування до такого платника податків штрафних санкцій, передбачених підпунктом 123.1 статті 123 ПК України.

Дослідивши акт позапланової невиїзної перевірки від 16.11.2016 № 3491/14-01/39618016 та складений на його основі акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 14.12.2017 №0011011402, суд встановив, що під час цих перевірок відповідачем не досліджувались обгрунтованість визначення позивачем суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ, а також суми від`ємного значення зазначеного податку, заявленого позивачем до бюджетного відшкодування. Представники відповідача в судовому засіданні не заперечили правомірність формування позивачем податкового кредиту в сумі 3610573 грн на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками товарів (робіт і послуг) та виникнення у зв`язку з цим від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Тому, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки від 14.12.2017 №0011011402 висновки відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за березень, квітень і травень 2016 року на загальну суму 3610573 грн, формування яких неможливе без з`ясування контролюючим органом під час перевірки виконання позивачем вимог пункту 200.1 статті 200 ПК України , не відповідають встановленим під час перевірки фактичним обставинам.

Фактичною підставою для зменшення спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування за березень, квітень і травень 2016 року на загальну суму 3610573 грн акту від 14.12.2017 №0011011402 слугувала відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування на рахунок платника податку в банку у зв`язку з порушенням абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України та відсутністю фактичної сплати позивачем вартості товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг. При цьому, під час судового розгляду спору відповідач не надав суду жодного доказу неправомірного визначення позивачем суми від`ємного значення.

Разом з тим, за змістом пункту 200.4 статті 200 ПК України відсутність фактичної сплати позивачем вартості товарів/послуг постачальникам таких товарів/послуг не утворює склад жодного з податкових правопорушень, передбачених пунктом 54.3 статті 54 ПК України та, відповідно не може бути підставою для застосування до позивача штрафу на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України.

Відповідно до абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) пунктом 200.14 статті 200 ПК України у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

За змістом пункту 58.1 статті ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 N 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за N 124/28254, передбачено, що у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку, надсилається податкове повідомлення-рішення за формою В1 (додаток 6); у випадку відсутності права на отримання платником податку бюджетного відшкодування - податкове повідомлення-рішення за формою "В3" (додаток № 7).

Спірне податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 №0011011402 про зменшення суми бюджетного відшкодування за березень, квітень і травень 2016 року на загальну суму 3610573 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 902643 грн складене за формою В1 , яка застосовується у випадку порушення платником податку пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Натомість, представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що зазначене рішення прийняте відповідачем у зв`язку з порушенням позивачем абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України та відсутністю у нього права на бюджетне відшкодування на рахунок у банку. При цьому зазначили, що позивач не позбавлений права обрати інший вид бюджетного відшкодування від`ємного значення в сумі, вказаній у декларації, передбачений пунктом 200.4 статті 200 ПК України.

Отже, податковим повідомленням - рішенням про зменшення суми бюджетного відшкодування форми В1 позивач притягнутий до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, факт якого перевіркою не встановлений.

Вирішуючи зазначений спір, суд також враховує, що під час судового розгляду позивачем не доведений первинними документами, відображеними в бухгалтерському обліку, факт оплати товарів (робіт, послуг) на рахунки ПАТ Укртелеком на суму ПДВ 38.98 грн, ТОВ Світма на суму ПДВ 428,05 грн та , віднесених позивачем до податкового кредиту.

Однак, наявність зазначених порушень не впливає на оцінку судом спірного податкового повідомлення-рішення, складеного з порушенням ПК України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність податкового повідомлення - рішення від 14.12.2017 №0011011402. Тому позов про його скасування необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 14.12.2017 №0011011402.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 грудня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" (вул. Старокостянтинівське шосе, 26,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39618016) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190) Треті особи:Житлово-будівельний кооператив "Хмельницький квартал", Житлово-будівельний кооператив "Срібні озера", Житлово-будівельний кооператив "Парадіз" і Житлово-будівельний кооператив "Ранковий -2"

Головуючий суддя О.К. Ковальчук