Рішення

від 23.12.2019 по справі 140/2183/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року м. Київ № 140/2183/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Трейд Фудз" про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Волинського окружного адміністративного суду звернулось Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Трейд Фудз , у якому позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід державного бюджету на рахунки відкриті на балансі Державної казначейської служби України (УК у м. Луцьку, 50070000, номер рахунку 1 2015 230 003 002, МФО 899998, ідентифікаційний код 38009628) адміністративно-господарські санкції в сумі 22788,89 грн. та пеню в сумі 1 243,97 грн., разом до сплати 24 032,86 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 адміністративну справу № 140/2183/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За результатом автоматизованого розподілу справу № 140/2183/19 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2019 прийнято до провадження адміністративну справу № 140/2183/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , у 2018 році не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. У зв`язку з чим позивач, враховуючи приписи статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , визначив за відповідачем суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 24032,86 грн.

Ухвалою суду від 08.10.2019 відповідачеві було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зазначену ухвалу суду було направлено відповідачеві за зареєстрованим місцезнаходженням, а саме: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7.

20 грудня 2019 року до суду повернувся конверт з копією ухвали про відкриття провадження у справі з довідкою відділення поштового зв`язку про причини повернення за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Частиною 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцем проживання (перебування) особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв`язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.

При цьому, датою вручення судового рішення або повістки є день проставлення відділенням поштового зв`язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.

Як вбачається з матеріалів справи, направлена за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача ухвала суду від 08.10.2019 про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачеві з причин, що не залежали від суду.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вест Трейд Фудз є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується відомостями, які містяться в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 38691865 (а.с.28).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 27.02.2019 (зареєстрований 28.02.2018 за вх. № 2304) подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (а.с. 11).

Відповідно до вищезазначеного звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , становить - 1 особа.

Досліджуючи зміст вказаного звіту судом установлено, що ТОВ Вест Трейд Фудз згідно з наказом № 03-к від 01.05.2015 було працевлаштовано інваліда 3 групи ОСОБА_1 , якого наказом № 19 від 21.05.2018 звільнено з роботи.

Таким чином, з даних звіту вбачається, що відповідач не забезпечив працевлаштування у 2018 році 1 інваліда.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, відповідач, у зв`язку із відсутністю в його штаті необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, зобов`язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 22 788,89 грн. та пеню в розмірі 1243,97 грн., що разом становить 24 032,86 грн. (а.с. 7).

З листа Луцького міського центру зайнятості від 15.07.2019 № 1553/05/19 судом встановлено, що відповідач впродовж 2018 року жодного разу не подавав звіти за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів до служби зайнятості (а.с. 15).

У зв`язку з цим, позивачем сформовано претензію від 27.05.2019 №64-17/2193 за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2018 році, відповідно до якої ТОВ Вест Трейд Фудз повинен сплатити до державного бюджету адміністративно-господарські санкції в сумі 22 788,89 грн. та пеню в розмірі 1243,97 грн., що разом становить 24 032,86 грн. (а.с.13).

Оскільки, відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції позивач звернувся до суду з вимогами про їх стягнення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Правові засади соціальної захищеності інвалідів в Україні, що гарантують їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, врегульовані Законом України від 21.03.1991 № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-ХІІ, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону № 875-ХІІ встановлено обов`язок для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

При цьому, згідно зі статтею 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства (об`єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об`єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх реєстрації як юридичних осіб до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідач не дотримався вимог, встановлених частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ, він зобов`язаний відповідно до закону сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Частиною першою статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною другою вказаної статті, види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині першій статті 239 Господарського кодексу України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону № 875-ХІІ.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Суму адміністративно-господарських санкцій відповідач добровільно до Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив, про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів зворотного.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідач зобов`язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 22 788,89 грн. та пеню в розмірі 1243,97 грн.

В свою чергу, відповідач не представив суду жодного доказу на підтвердження створення ним робочого місця для працевлаштування інвалідів, а також не звертався до центру зайнятості або органів місцевого самоврядування про працевлаштування інвалідів, як і не надав суду доказів сплатив суму адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому підстави для їх присудження відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Трейд Фудз (ідентифікаційний код: 38691865, місцезнаходження: 02092, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код: 13369882, місцезнаходження: 43008, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Писаревського, буд. 3-А,) в дохід державного бюджету на рахунки відкриті на балансі Державної казначейської служби України (УК у м. Луцьку, 50070000, номер рахунку 12015230003002, МФО 899998, ідентифікаційний код 38009628) адміністративно-господарські санкції в сумі 22 788,89 грн. та пеню в сумі 1 243,97 грн., разом до сплати 24 032,86 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась