Постанова

від 24.12.2019 по справі 440/2498/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 р. Справа № 440/2498/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 21.10.19 року по справі № 440/2498/19

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2019 року позивач, Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Завод Лтава" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списками №1 та №2, за період з квітня по червень 2019 року в загальній сумі 15 185,74 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у передбачений законом строк відповідачем протиправно та безпідставно не відшкодовано витрати на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з квітня по червень 2019 року в загальній сумі 15 185,74 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Завод Лтава" про стягнення витрат на доставку пільгових пенсій задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1, за період березень-червень 2019 року в розмірі 6 125,44 грн. (шість тисячі сто двадцять п`ять гривень сорок чотири копійки).

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод "Лтава" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області невідшкодовану суму витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за період квітень-червень 2019 року в розмірі 4 633,29 грн. (чотири тисячі шістсот тридцять три гривні двадцять дев`ять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в цій частині та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що Завод "Комплект" знаходився у статусі філіалу Полтавського електромеханічного заводу, а вищенаведеним наказом від 29.08.1979р. № 758 змінено лише назву Полтавського заводу "Комплект", а не підпорядкування.

Відповідно до п. 1.2 вищенаведеного Статуту об`єднання є виробничим комплексом підприємств, яке здійснює спільну діяльність на основі централізації делегованих йому учасниками об`єднання функцій науково-технічного і виробничого розвитку.

За правилами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про підприємства в Українській PCP", яка діяла на час затвердження статуту, підприємство визначено, як самостійний господарюючий статутний суб`єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково- дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

З аналізу наведеної норми та Статуту Полтавського ВО "Лтава" випливає, що Полтавське ВО "Лтава" було створено з метою об`єднанння діяльності підприємств, які мали статус юридичної особи. Завод "Комплект" не мав права юридичної особи.

Отже, на думку позивача, Завод "Комплект" у статусі філіалу Полтавського електромеханічного заводу входив до складу об`єднання, що підтверджується наказом виробничого об`єднання Лтава від 29.08.1979р. № 758, яким змінено назву Полтавського заводу "Комплект", як філіалу Полтавського електромеханічного заводу.

Таким чином, філіал Полтавського електромеханічного заводу, який був його підрозділом, при перетворенні цієї юридичної особи також залишився філіалом, але вже правонаступника Полтавського електромеханічного заводу - відкритого акціонерного товариства Лтава .

Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Лтава", що підтверджується статутом, копія якого наявна у матеріалах справи.

Отже, на думку позивача, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій зазначеним особам, які працювали на заводі "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава".

Відповідач надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача в якому серед іншого зазначив, що ПРАТ Завод Лтава правоустанавлюючих документів, щодо зазначених осіб не видавало.

ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект", адже останній, будучи відокремленою виробничою одиницею без права юридичної особи, припинив свою діяльність разом з припиненням Полтавського державного виробничого об`єднання "Лтава" 30 березня 2006року.

При цьому, зазначені документи не містять жодних посилань на те, що на момент створення ВАТ "Лтава" до складу державного підприємства "Полтавський електромеханічний завод" входив завод "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава" .

Згідно встановлених обставин в судовому розгляді по Справі№816/2980/15, статутних документів та реальних обставин справи, в 1994 році, в процесі корпоратизації, державне підприємство "Полтавський електромеханічний завод" було виділено із складу державного виробничого обєднання Лтава (код ЄДРПОУ 14307952), в окрему юридичну особу та перетворено у ВАТ "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479), на підставі Указу Президента України від 15.06.1993р.,№210/93 Про корпоратизацію державних підприємств .

Отже, на думку відповідача, на момент ліквідації Полтавського державного виробничого об`єднання "Лтава"(30.03.2006р.), ПРАТ Завод Лтава не було пов`язанно корпоративними відносинами з Полтавським державним виробничим об`єднанням "Лтава" та відповідно не могло володіти його правоустанавлюючими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство (колишнє Публічне акціонерне товариство) "Завод "Лтава" (код ЄДРПОУ 14308479), зареєстроване як юридична особа 29.11.1994 та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених за списком №1 в розмірі 6125,44 грн та за списком №2 у розмірі 4633,29 грн підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

Також, суд дійшов висновку, що у ПрАТ "Завод "Лтава" відсутній обов`язок на відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , отже позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відтак підприємства та організації повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Доводи апеляційної скарги позивача стосуються незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Колегія суддів переглядаючи рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 308 КАС України, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЗАВОД ЛТАВА , згідно з Статутом товариства, є правонаступником всіх прав та обов`язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО ЗАВОД ЛТАВА та ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЛТАВА» , яке засновано відповідно до наказу Мінмашпрому України від 26.10,1994р.,№1384а на підставі Указу Президента України від 15.06.1993р.,№210/93 Про корпоратизацію державних підприємств шляхом перетворення державного підприємства Полтавский електромеханічний завод у відкрите акціонерне товариство «Лтава» та перейменовано в ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЗАВОД ЛТАВА на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17,09.2008р.

Колегія суддів зазначає, що ПРАТ Завод Лтава (ДП Полтавський електромеханічний завод ) не вчиняло управлінських дій, щодо заводу Комплект не здійснювало і відповідно не видавало ніяких правоустанавлюючих документів, оскільки Комплект підпорядковувся виробничому обєднанню Лтава , а не ДП Полтавський електромеханічний завод .

Даний висновок підтверджується судовими -рішеннями, що набрали законної сили, у справах №816/4493/13-а, №816/3751/14, №816/2077/15, №816/2980/15, № 816/550/17, 816/1295/17, 816/783/18, 440/3518/18 №440/1029/19, в яких встановлено, що відповідач не є правонаступником заводу «Комплект» виробничого обєднання «Лтава» і товариство не повинно відшкодовувати витрати позивача на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам завода «Комплект» .

Крім того, згідно відомостей з ЄДР у ПРАТ Завод Лтава (код ЄДРПОУ 14308479) за весь період існування Товариства відсутні філії та будь-які інші підпорядковані відокремлені підрозділи з такими назвами.

Так, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 р. по справі 816/2980/15 встановлено, що У 1992році завод "Комплект» ввійшов до складу Полтавського дероісавного виробничого об`єднання "Лтава". У свою чергу, на базі Державного підприємства "Полтавський електромеханічний завод" у 1994 році створено ВАТ "Лтава", що стало правонаступником Полтавського електромеханічного заводу.

Полтавське державне виробниче об`єднання "Лтава" припинено за судовим рішенням від 30 березня 2006 року без визначення правонаступників, що підтверджено наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1, а.с. 40), а ВАТ "Лтава"у 2011 році перейменовано на ПАТ "Завод "Лтава".

Таким чином, ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект", адже останній, будучи відокремленою виробничою одиницею без права юридичної особи, припинив свою діяльність разом з припиненням Полтавського державного виробничого об`єднання "Лтава" 30 березня 2006року.

При цьому, позивачем не надано доказів, що на момент створення ВАТ "Лтава" до складу державного підприємства "Полтавський електромеханічний завод" входив завод "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава" .

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 20.07.2015 у справі №552/2732/15-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015, зобов`язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві зарахувати період з 13.02.1989 по 01.04.1989 та період з 01.04.1989 по 13.05.1996 у пільговий стаж та призначити пенсію ОСОБА_2 за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком №2 відповідно до підпункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16.12.2014 та провести відповідні виплати.

При цьому судами встановлено, що ОСОБА_2 з 13.02.1984 працювала на посаді пресувальника виробів із пластмаси цеху пластмас, а з 01.04.1989 - ливарника пластмас заводу "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава".

Копією протоколу від 30.11.2015 № 92629 підтверджено, що загальний пільговий стаж ОСОБА_2 за списком №2 становить 7 років 3 місяці 1 день. При цьому за змістом розрахунку стажу та відомості про розподіл пільгового стажу, до даного періоду пільгового стажу зараховано роботу ОСОБА_2 виключно у період з 13.02.1989 по 13.05.1996 (а.с.75).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що до пільгового трудового стажу, який дає право для призначення пенсії за списком №2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", гр. ОСОБА_2 зараховані періоди роботи на заводі "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава".

Також, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 у справі №816/4493/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014, встановлено, що ПАТ "Завод "Лтава" не є правонаступником заводу "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава", останній припинено у складі Полтавського державного виробничого об`єднання "Лтава" 30.03.2006 без визначення правонаступників (а.с. 50-52).

Згідно з частиною першою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено пунктом 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до абзацу другого пункту 6.8 цієї ж Інструкції, у разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються.

Колегія суддів зазначає, що оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що відповідач не є правонаступником заводу "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава", а матеріалами справи у їх сукупності підтверджено, що пільговий стаж гр. ОСОБА_2 складається з періодів роботи саме на згаданому заводі, суд дійшов висновку, що у ПрАТ "Завод "Лтава" відсутній обов`язок з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій зазначеній особі.

Також не знаходить свого об`єктивного підтвердження аргумент позивача про те, що гр. ОСОБА_3 має пільговий стаж, що складається з періодів роботи на заводі "Комплект" виробничого об`єднання "Лтава", більше того з наявної в матеріалах копії розрахунку стажу вбачається, що у період з 09.09.1983 по 02.07.1984 вона працювала на Полтавському АТ "Лтава", у зв`язку з чим до пільгового стажу віднесена діяльність на цьому підприємстві тривалістю 9 місяців 24 дня.

Оскільки ПАТ Лтава не є правонаступником заводу Комплек виробничого об`єднання Лтава (припинено у складі Полтавського державного виробничого об`єднання Лтава 30 березня 2006 року без визначення правонаступників), завод Комплект , на якому працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не ввійшов до складу ПАТ Лтава , тому відповідач не повинен відшкодовувати витрати на виплату пільгових пенсій зазначеним особам.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій згаданим громадянам належить відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ "Завод "Лтава" витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року по справі № 440/2498/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 по справі № 440/2498/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко