Постанова

від 18.12.2019 по справі 160/7196/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/7196/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Жукова Є.О.) в адміністративній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод

до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі - Відповідач) в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод у період з 10.06.2019 року по 21.06.2019 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що Відповідач провів перевірку Позивача у період з 10.06.2019 року по 21.06.2019 року з порушенням вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зокрема з відсутністю уніфікованої форми акту та відсутністю зазначення переліку питань органу державного нагляду щодо яких мав здійснюватись відповідний державний нагляд. Зазначені обставини, на думку Позивача, свідчать про протиправність дій Відповідача щодо проведення вказаної перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року по справі №160/7196/19 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій - відмовлено (т. 1 , а.с. 228-236).

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (т. 1, а.с. 240-249).

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що з огляду на відсутність затвердженої форми уніфікованого акту, не оприлюднення на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акту та відсутності переліку питань стосовно перевірки Відповідач при проведенні перевірки Позивача у період з 10.06.2019 року по 21.06.2019 року діяв з порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представника Позивача, ухвалила розглянути справу без участі Відповідача.

Представник Позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.11.2018 року Державною екологічною інспекцією України прийнято наказ від 30.11.2018 року №262 Про затвердження Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 р. (далі - Наказ №262), яким затверджено План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік (т.1, а.с. 193).

Відповідно до вказаного Наказу №262 керівникам структурних підрозділів, територіальних та міжрегіональних територіальних органів Державної екологічної інспекції України наказано вжити заходів щодо виконання Плану. Відділу організаційно-аналітичної діяльності Управління організаційної діяльності (Лисенко-Сілаєва Н.А.) забезпечити внесення Плану до пілотного модуля планування заходів державного нагляду (контролю) для запуску Інформаційної автоматизованої системи (ІАС). Термін: до 30 листопада 2018 року. Сектору взаємодії з громадськістю та ЗМІ ( ОСОБА_1 ) забезпечити розміщення зазначеного Плану на офіційному веб-сайті Державної екологічної інспекції України.

Товариство з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод віднесено до Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, який затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 р. №262 (т. 1, а.с. 194-195).

На підставі Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, який затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 р. №262 Відповідачем 17 травня 2019 року прийнято наказ №585-П про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод (код ЄДРПОУ: 34245509) у період з 10 червня 2019 року по 21 червня 2019 року (т. 1, а.с. 91).

17.05.2019 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було направлено на адресу керівника ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод (код ЄДРПОУ: 34245509) (т. 1, а.с. 92).

17.05.2019 р. Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було направлено на адресу керівника ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (т. 1, а.с. 93).

За результатами проведеної у період з 10 червня 2019 року по 21 червня 2019 року перевірки ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод Відповідачем було складено акт за №447/3-10/19, відповідно до якого в ході перевірки було виявлено 45 порушень з боку Позивача вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (т. 1, а.с. 16-45, 94-123).

25.06.2019 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було сформовано відносно ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод припис від 25.06.2019 р. №4-6537-3-3, яким визначено терміни усунення відповідних порушень, а саме: до 26.07.2019 року; 01.08.2019 року; 01.09.2019 року; 01.12.2019 року.

Правомірність дій Відповідача щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод є предметом судового розгляду в даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що з боку Позивача відсутнє обґрунтування належними доказами, в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, незаконного та необґрунтованого характеру дій Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод у період з 10.06.2019 року по 21.06.2019 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 р. № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877-V), відповідно до якого орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду.

Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду визначені статтями 5, 7 цього Закону № 877-V.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу (частина 4 статті 5 Закону №877-V).

Згідно з ч. ч. 1-2, 5 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Положення цих норм кореспондуються зі ст. 10 Закону № 877-V, яка визначає право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема: внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Таким чином, вказаним Законом передбачена можливість та встановлений порядок захисту суб`єкта господарювання від незаконного проведення перевірки, а саме - шляхом недопущення посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що, в межах спірних правовідносин, планова перевірка Відповідачем призначена та проведена на підставі Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, який затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 р. №262.

При цьому, Наказ Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 р. №262 Позивачем оскаржений не був та є чинним.

З матеріалів справи встановлено, що, на підставі наказу від 17.05.2019 року №585-П, направлення від 17.05.2019 року №4-5280-3-3 та повідомлення від 17.05.2019 року №4-5281-3-3 на проведення перевірки, ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод допущено посадових осіб Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства без наявності з боку Позивача зауважень щодо належності вказаних документів.

Зазначені обставини свідчать про те, що Відповідач призначаючи планову перевірку ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод на підставі Плану заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2019 рік, який затверджений наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 р. №262 діяв в межах порядку, передбаченого чинним законодавства України.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи Позивача щодо зловживання Відповідачем своїми правами з огляду на призначення перевірки Позивача як підприємства з високим ступенем ризику у 2019 року, у той час як, на думку останнього, перевірка мала бути призначена у 2022 році як підприємства з незначним ступенем ризику, оскільки вказана перевірка призначена на підставі чинного та не оскарженого Позивачем Наказу Державної екологічної інспекції України від 30.11.2018 р. №262.

Згідно пункту 15 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини 2 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

В ході судового розгляду встановлено, що за наслідками перевірки позивача відповідачем складений Акт за формою затвердженою Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, який прийнятий, як зазначено у самому наказі, відповідно до статей 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за наслідками проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства.

Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року №752, на яку міститься посилання в Наказі Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, втратила чинність у відповідності до постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року, якою затверджені нові Методики, у тому числі Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі Методика розроблення уніфікованих форм актів №342).

Пунктом 1-1 постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року.

Однак, позиція Позивача, що наслідком затвердження нової Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 є неправомірність застосування уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303 є передчасною.

За змістом пункту 1 Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 (далі - Методика) ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

На підставі пункту 2 Методики уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

За правилами пункту 4 встановлено, що перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Отже, постановою КМУ №342 від 10.05.2018 року лише затверджена Методика, яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Водночас, вказана постанова визначає лише початок її застосування - після 01.09.2018 року, при цьому, не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики.

Більш того, враховуючи положення пункту 4 перегляд уніфікованої форми акта перевірки здійснюється лише у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

З аналізу вищенаведеного випливає те, що застосування Відповідачем уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, при складанні Акту перевірки Позивача в межах спірних правовідносин, не свідчить про протиправність дій Відповідача щодо проведення перевірки ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод у період з 10.06.2019 року по 21.06.2019 року.

Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за результатами проведеної перевірки Відповідачем було винесено припис від 25.06.2019 року №4-6537-3-3 (т. 1, а.с. 197-203), яким зобов`язано Позивача усунути виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у визначені строки.

В розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 Кас України, саме припис як індивідуальний акт є обов`язковою для виконання письмовою вимогою уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані. З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення та на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції Позивачем не надано доказів наявності судового рішення, яке б набрало законної сили та яким було б скасовано припис Відповідача від 25.06.2019 року №4-6537-3-3.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявності чинного припису, суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що саме по собі оскарження дій Відповідача щодо проведення перевірки та складання акту перевірки не захистить порушені права останнього.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що Відповідач при призначенні та проведенні перевірки ТОВ Першотравенський ремонтно-механічний завод у період з 10.06.2019 року по 21.06.2019 року діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову в задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги Позивача висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Першотравенський ремонтно-механічний завод - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року по справі №160/7196/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 23 грудня 2019 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова