Постанова

від 21.12.2019 по справі 826/14695/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14695/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХЛІБ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХЛІБ звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Держаної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішення №774309/40523111 від 08.06.2018; рішення №832001/40523111 від 06.07.2018; рішення №831940/40523111 від 06.07.2018; рішення №835900/40523111 від 10.07.2018; рішення №891807/40523111 від 23.08.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 04.04.2018 р. на суму 483 770,50 грн.; №1 від 05.05.2018 р. на суму 159 997, 20 грн.; №20 від 22.05.2018 р. на суму 501 840,00 грн.; №21 від 30.05.2018 р. на суму 500 733,00 грн.; №18 від 24.07.2018 р. на суму 170 773,20 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання платником податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, також при розгляді справи не враховано всіх доводів відповідача та не дано оцінки відповідним посиланням на норми закону у взаємозв`язку з обставинами справи. Крім того, наголошено на тому, що позивачем не надано відповідного документального підтвердження проведення господарських операцій.

Відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХЛІБ на апеляційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТХЛІБ (постачальник) та ПАТ Виробниче об`єднання КОНТІ (покупець) укладено договір №131017/5 від 13.10.2017 р.

Згідно умов вказаного договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах даного договору передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити сировину для кондитерського виробництва - борошно пшеничне (далі - товар ), асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки якого визначені у специфікаціях.

Відповідно до первинних документів наданих до матеріалів справи позивачем було здійснено продаж товару - борошна пшеничного, що підтверджується: видатковою накладною № 246 від 04.04.2018 р. на суму 483 770,50 грн. з ПДВ., накладною, довіреністю, випискою по рахунку за 11.04.2018 р., видатковою накладною № 300 від 05.05.2018 р. на суму 159 997,20 грн. з ПДВ., специфікацією №2 від 19.02.2018 р., товаро-транспортною накладною №300 від 05.05.2018 р., довіреністю, випискою по рахунку за 10.05.2018 р., рахунком на оплату №225 від 22.05.2018 р., видатковою накладною №718 від 22.05.2018 р. на суму 432480,00 грн. з ПДВ., накладною, товаро-транспортною накладною №032306 від 22.05.2018 р., довіреністю, випискою по рахунку за 22.05.2018 р., специфікацією №3 від 19.04.2018 р, рахунком на оплату №24 від 30.05.2018 р., видатковою накладною № 350 від 30.05.2018 р. на суму 500 733, 00 грн. з ПДВ., накладною, довіреністю, випискою по рахунку за 01.06.2018 р., рахунком на оплату №42 від 24.07.2018 р., видатковою накладною № 398 від 24.07.2018 р. на суму 170 773,20 грн. з ПДВ., товаро-транспортною накладною №398 від 24.07.2018 р., довіреністю.

З матеріалів справи вбачається, що за кожною видатковою накладною ТОВ ІНВЕСТХЛІБ , відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні: №4 від 04.04.2018 р. на суму 483 770,50 грн. з ПДВ; №1 від 05.05.2018 р. на суму 159 997,20 грн. з ПДВ; №20 від 22.05.2018 р. на суму 501 840,00 грн. з ПДВ; №21 від 30.05.2018 р. на суму 500 733,00 грн. з ПДВ; №18 від 24.07.2018 р. на суму 170 773,20 грн. з ПДВ.

Згідно отриманих квитанцій від 25.04.2018 р., 23.05.2018 р., 12.06.2018 р., 03.08.2018 документ прийнято, зупинено реєстрацію податкової накладної №35 від 27.03.2018. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стали "виявлені помилки, а саме: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Позивачем було направлено на адресу ДФСУ пояснення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Рішеннями комісії ДФС України від 08.06.2018 р. № 774309/40523111, від 06.07.2018 р. №832001/40523111, від 06.07.2018 р. №831940/40523111, від 10.07.2018 р. №835900/40523111, від 23.08.2018 р. №891807/40523111 ТОВ ІНВЕСТХЛІБ відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із зазначеними діями та рішеннями відповідача, позивач після процедури адміністративного оскарження, звернувся з вказаним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Виробниче об`єднання Конті , а також на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016р.).

У свою чергу, відповідно до п. 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Одночасно, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказані податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, оскільки вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів вказує, що як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Підпункт 1.6 п. 1 Критеріїв (лист ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відтак, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959.

Разом з тим, відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд апеляційної погоджується з тим, що положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з п. 14, 15 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Судова колегія вказує на те, що всупереч наведених вимог законодавства, рішеннями комісії Державної фіскальної служби України про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.06.2018 р. № 774309/40523111, від 06.07.2018 р. №832001/40523111, від 06.07.2018 р. №831940/40523111, від 10.07.2018 р. №835900/40523111, від 23.08.2018 р. №891807/40523111 ТОВ ІНВЕСТХЛІБ відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

В контексті викладеного вище, відмова реєстрації податкових накладних є необґрунтованою, що вказує на неправомірність оскаржуваних рішень Комісії.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно відсутності усіх первинних документів, які б могли підтвердити реальність проведення господарських операцій, оскільки матеріали справи містять первинні документи, які на переконання суду апеляційної інстанції, відповідають вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України та у встановленому порядку підтверджують обгрунтованість доводів позивача.

Відтак, колегія суддів зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування відповідної податкової звітності.

Крім того, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність (нереальність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи викладене нормативне регулювання та обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук