Постанова

від 17.12.2019 по справі 460/770/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/10406/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Судової-Хомюк Н.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, головуючий суддя - Дудар О.М., ухвалене о 12:08 год. у м. Рівне, повний текст якого складено 09.08.2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський домобудівний комбінат" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2019 року позивач - ТзДВ "Рівненський домобудівний комбінат" звернулося в суд з позовом до ГУ ДФС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.03.2019 року №0004731401 про донарахування податку на додану вартість в сумі 628 828 грн. (в т.ч. 503 062 грн. основного зобов`язання та 125 766 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій) та від 26.03.2019 року №0004741401 про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 565 945 грн. (в т.ч. 452 756 грн. основного зобов`язання та 113 189 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій).

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки обставини, встановлені відповідачем під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки не відповідають дійсності. Господарські операції позивача з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗФ Юзовська» мали реальний товарний характер, тому висновки відповідача про завищення податкового кредиту та валових витрат, сформованих за операціями з вказаним контрагентом, є безпідставними.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 26 березня 2019 року №0004731401; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 26 березня 2019 року №0004741401.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки відповідачем встановлено факт використання у господарській діяльності вугілля ідентичного задекларованому, що в свою чергу є свідченням набуття останнього платником податку у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують отримання товару. Первинні документи не носять юридичної сили, тобто є дефектними, операції мають формальний характер, тобто є безтоварними по ланцюгу постачання.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 04.02.2019 року по 01.03.2019 року, на підставі ст.ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 22.01.2019 року №210, ГУ ДФС у Рівненській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат» код за ЄДРПОУ 22555939 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки №494/17-00-14-01/22555939 від 11.03.2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат» код за ЄДРПОУ 22555939 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року (т.1 - а.с. 160-181).

Висновками акта перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1 ст. 134 розд. ІІІ Податкового кодексу України, п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід» , п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання» , ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» , п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, а саме: підприємством занижено податок на прибуток в сумі 452 756,00 грн., у тому числі: за І квартал 2016 року в розмірі 62 999 грн., за ІІ півріччя 2016 року в розмірі 162 544 грн., за ІІІ квартали 2016 року в розмірі 258 122 грн., за І квартал 2017 року в розмірі 143 623 грн., за ІІ півріччя 2017 року в розмірі 194 634 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 503 062 грн., у тому числі: за березень 2016 - 69 999 грн., травень 2016 - 40 647 грн. , червень 2016 - 69 959 грн., липень 2016 року - 5 718 грн., жовтень 2016 року - 100 479 грн., лютий 2017 року - 51 366 грн., березень 2017 року - 108 215 грн., квітень 2017 року - 56 679 грн.

ТзДВ «Рівненський домобудівний комбінат» не погодилося з висновками акту перевірки та було подано заперечення. За результатами їх розгляду, листом №3728/10/17-00-14-01 від 25.03.2019 року зазначені заперечення позивача залишено без задоволення, а висновки акта перевірки без змін.

26.03.2019 року ГУ ДФС в Рівненській області, на підставі акта перевірки №494/17-00-14-01/22555939 від 11.03.2019 року було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004731401 від 26.03.2019 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 628 828грн (в т.ч. 503 062 грн. основного зобов`язання та 125 766 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій) та від 26.03.2019 року №0004741401 про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 565 945 грн. (в т.ч. 452 756 грн. основного зобов`язання та 113 189 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій) (т. 1 - а.с. 18-19).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 452 756 грн. та податку на додану вартість в розмірі 503 062 грн. за господарськими операціями з ТОВ «ЗФ Юзовська» , є безпідставними, а, отже, оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин) регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вказаного вище Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини 2 цієї статті первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Матеріалами справи підтверджено, що вибірковою перевіркою ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат» повноти визначення задекларованих платником податків показників у рядку 01 Декларацій «дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року встановлено його заниження у розмірі 2 515 311 грн. в результаті перевірки достовірності визначення фінансового результату та нарахування сум ПДВ при правових взаємовідносинах з ТОВ «ЗФ Юзовська» код ЄДРПОУ 40110922 за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року. Вказане порушення призвело на думку контролюючого органу до завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ЗФ Юзовська» в розмірі 503062грн, у тому числі: за березень 2016 - 69999грн, травень 2016 - 40647 грн., червень 2016 - 69 959 грн., липень 2016 - 5718 грн., жовтень 2016 - 100 479 грн., лютий 2017 - 51 366 грн., березень 2017 - 108 215 грн., квітень 2017 - 56 679 грн.

Протягом 2016-2017 років ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат» придбало у ТОВ «ЗФ Юзовська» вугілля кам`яне марки ДГ 0-100, 13-100 в кількості 1 616,85 тон, загальною вартістю 3 051 370,50грн, у т.ч. ПДВ 503 062,24 грн.

Судом встановлено, що придбання вугілля ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат» у ТОВ «ЗФ Юзовська» відбувалося в межах договору купівлі-продажу №010 від 11.02.2016 року (т.1- а.а.с.20-21).

Згідно із п.1.1 Договору продавець зобов`язується передати у власність /повне господарське відання Покупця вугільну продукцію (надалі - товар), а Покупець належним чином прийняти і своєчасно оплатити цей товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору постачання товару здійснюється Покупцю партіями в полувагонах навалом.

Умови поставки товару: « FCA-станція Рівне» згідно правил ІНКОТЕРС-2000. Станція призначення товару за цим пунктом є станцією передачі товару перевізнику та/або Покупцю (п. 3.3 Договору).

Факт постачання підтверджується передачею Покупцю факсом або електронною поштою залізничної накладної. Кожна партія відвантаженої продукції повинна супроводжуватись наступними документами: залізнична квитанція №4, документ про якість або засвідчена копія, податкова накладна та акт приймання-передачі відвантаженої продукції (п.3.4 Договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На підтвердження факту отримання від ТОВ «ЗФ Юзовська» вугілля кам`яного марки ДГ 0-100, 13-100 в кількості 1616,85 тон, позивачем надано наступні документи: належним чином засвідчені копії накладної №1 від 19.02.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 19.02.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 19.02.2016 року, залізничної накладної №52124211 від 19.02.2016 року, залізничної накладної №52124195 від 19.02.2016 року, посвідчення №110 про якість вугілля кам`яного, накладної №5 від 28.03.2016 року, акту приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 28.03.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 28.03.2016, залізничної накладної №52921731 від 23.03.2016 року, залізничної накладної №52921723 від 23.03.2016 року, накладної №19 від 07.05.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 07.05.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 13.05.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 13.05.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 07.05.2016 року, залізничної накладної №48008163 від 07.05.2016 року, залізничної накладної №48008155 від 07.05.2016 року, накладної №25 від 26.05.2016 року, накладної №26 від 26.05.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 26.05.2016 року, акт приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 26.05.2016 року, залізничної накладної №48492011 від 27.05.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 26.05.2016 року, залізничної накладної №48488753 від 27.05.2016 року, накладної №28 від 10.06.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 10.06.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 10.06.2016 року, залізничної накладної №48761548 від 10.06.2016 року, залізничної накладної №48761522 від 10.06.2016 року, посвідчення №747 про якість вугілля кам`яного, накладної №36 від 26.07.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 26.07.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 26.07.2016, залізничної накладної №49775851 від 26.07.2016 року, залізничної накладної №49775935 від 26.07.2016 року, накладної №40 від 08.08.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 08.08.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 08.08.2016, залізничної накладної №50077445 від 08.08.2016 року, залізничної накладної №50077486 від 08.08.2016 року, накладної №45 від 15.08.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 15.08.2016 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 15.08.2016, залізничної накладної №50235415 від 15.08.2016 року, залізничної накладної №50235456 від 15.08.2016 року, видаткової накладної №РН-0000012 від 21.02.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 21.02.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 21.02.2017 року, результату показників якості контрольної проби №290ДГ/13-100 від 23.02.2017 року, залізничної накладної №48600217 від 21.02.2017 року, видаткової накладної №РН-0000017 від 03.03.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 03.03.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 03.03.2017 року, результату показників якості контрольної проби №356ДГ/13-100 від 03.03.2017 року, залізничної накладної №48784409 від 03.03.2017 року, видаткової накладної №РН-0000030 від 20.03.2017 року, специфікації №2 на вугільну продукцію від 20.03.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 20.03.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 20.03.2017 року, результату показників якості контрольної проби №474ДГ/13-100 від 20.03.2017 року, залізничної накладної №49079189 від 20.03.2017 року, залізничної накладної №49106099 від 22.03.2017, видаткової накладної №РН-0000038 від 03.04.2017 року, специфікації №3 на вугільну продукцію від 03.04.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 03.04.2017 року, акта приймання-передачі виконаних робіт, послуг від 03.04.2017 року, результату показників якості контрольної проби №617ДГ/13-100 від 03.04.2017 року, залізничної накладної №49322662 від 03.04.2017 року (т.1 - а.с. 22-98).

Матеріалами справи спростовується позиція контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів (у тому числі по ланцюгу постачання) трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Наявність або відсутність окремих документів або ж недоліки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Матеріали справи містять товарно - транспортні накладні та подорожні листи, які свідчать про транспортування придбаного товару від залізничної станції до позивача, а певні помилки в їх оформленні мають оціночний характер.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 03.09.2019 року у справі №810/3790/17 у подібних правовідносинах.

Контролюючим органом також не заперечувалось використання вугілля позивачем у власній господарській діяльності, а відсутність у контрагента трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов`язань не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ. Адже сторони самі призвані перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, - у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу в даних спірних правовідносинах є помилковими, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі №460/770/19 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді Н. М. Судова-Хомюк В. В. Святецький

Повний текст постанови складено 24.12.2019 року.