Постанова

від 24.12.2019 по справі 826/7524/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2019 року

Київ

справа №826/7524/15

адміністративне провадження №К/9901/14121/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/7524/15

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Укрспирт", Державне підприємство "Караванський спиртовий завод", про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2016, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Нагорянського С.І., суддів: Аблова Є.В., Добрянської Я.І.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.11.2010 № 779;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо завершення процедури реорганізації ДП "Караванський спиртовий завод" шляхом приєднання його до ДП "Укрспирт", в тому числі прийняти до ДП Укрспирт від ДП "Караванський спиртовий завод" заборгованість перед позивачем у розмірі 5 704 288,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на неналежне виконання відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.11.2010 №779 у частині передачі заборгованості, за якою кредитором є ОСОБА_1 до правонаступника боржника - ДП Укрспирт . У зв`язку з таким частковим виконанням нормативних актів, виконання зобов`язання ДП "Караванський спиртовий завод" перед кредитором неможливе, оскільки активи та майно, за рахунок яких воно могло бути виконано, передані на баланс ДП Укрспирт . Вказане, позбавило позивача можливості звернутися з кредиторськими вимогами до ДП Укрспирт , оскільки заборгованість, що належить позивачу, не передана на баланс вказаного підприємства.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

3. Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.05.0216 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

6. Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

8. Протоколом розподілу справи від 01.02.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Анцупова Т.О.- головуючий суддя, судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.06.2019 №671/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливило її участь у розгляді даної справи.

10. Протоколом розподілу справи від 10.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 11.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості постановлено погодитись із пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо реорганізації державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, згідно з Додатками 1 і 2 шляхом приєднання до Державного підприємства Укрспирт та шляхом виділу майна з використанням якого виготовляється підакцизна продукція і передачі такого майна до Державного підприємства Укрспирт .

Додатком 1 до Постанови №672 визначено перелік державних підприємств і об`єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і підлягають реорганізації шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, серед яких зазначено Державне підприємство Караванський спиртовий завод .

На виконання Постанови №672 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.11.2010 №799 Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості (далі - Наказ №799) визначено реорганізувати Караванський спиртовий завод (Харківська область, місто Люботин, селище Караван) шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1) та створити на базі майна реорганізованого державного підприємства відокремлені підрозділи (філії) без права юридичної особи. Визначено Державне підприємство Укрспирт правонаступником усіх майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств, у тому числі й Караванського спиртового заводу.

Зазначеним наказом №779 вирішено утворити комісії з реорганізації, зокрема й Караванського спиртового заводу; голові комісії з реорганізації наказано забезпечити проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов`язків що перебувають на балансі Державного підприємства Караванський спиртовий завод та здійснити їх передачу на баланс Державного підприємства Укрспирт , а саме: подати до Міністерства на затвердження передавальний акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов`язків і подати матеріали на зберігання до архівних установ відповідно до чинного законодавства.

Як зазначено позивачем активи ДП Караванський спиртовий завод , а саме цілісний майновий комплекс з виробництва спирту, що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Люботин, селище Караван, вул. Заводська, 23, прийнято до складу ДП Укрспирт . Проте, заборгованість Державного підприємства Караванський спиртовий завод , яка належить позивачу, передана не була.

В свою чергу, позивачу на праві приватної власності належить право вимоги до ДП Караванський спиртовий завод у розмірі 5 704 288,00 грн, на підставі договору купівлі-продажу права вимоги підприємства-банкрута ПП ПРОФ АГРО 2010 від 20.03.2014 № 45-(А)-Лот №1.

Вважаючи порушеними свої права та інтереси, позивач звернулась до суду з даним позовом.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та відсутність протиправної бездіяльності в межах спірних правовідносин.

Такі висновки обґрунтовані посиланням на те, що Міністерством аграрної політики та продовольства України, як органом управління державного підприємства, остаточний передавальний акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов`язків ДП Караванський спиртовий завод до ДП Укрспирт на затвердження не подавався.

Крім того, з 2011 року триває процедура банкрутства ДП Караванський спиртовий завод - у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №5023/8082/11, яка на момент розгляду справи судом першої інстанції не завершена.

Отже, у разі реорганізації юридичної особи її права та обов`язки переходять до правонаступника після державної реєстрації факту припинення юридичної особи, що реорганізується.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 16.06.2015 Караванський спиртовий завод, що знаходяться за адресою: Харківська область, місто Люботин, селище Караван, вул. Заводська, 23, код ЄДРПОУ 00375266, у графі: Дані про перебування юридичної особи у процесі припинення - відомості відсутні.

При цьому, відомості про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення чи реорганізації, дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, а також щодо правонаступників, в Єдиному реєстрі відсутні.

Відтак, виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 щодо приєднання ДП Караванський спиртовий завод до ДП Укрспирт та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.11.2010 №779 стане можливим лише за умови припинення провадження у справі про банкрутство ДП Караванський спиртовий завод .

Отже, враховуючи відсутність можливості у відповідача, відповідно до норм чинного законодавства, вчини дії щодо завершення процедури реорганізації ДП Караванський спиртовий завод , суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність протиправної бездіяльності в діях останнього в частині невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.11. 2010 № 779.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач, всупереч вимог законодавства не здійснює контроль за виконанням, прийнятих ним актів, що спричинило порушення вимог кредиторів, одним з яких є позивач. Крім того, позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою відсутність у неї можливості набути статус кредитора у справі про банкрутство з причин, що не залежали від неї.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).

16. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, Суд дійшов таких висновків.

17. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

18. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

19. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

20. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

21. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

22. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

23. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

24. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

25. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

26. Оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.11.2010 № 779 та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо завершення процедури реорганізації ДП "Караванський спиртовий завод" шляхом приєднання його до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", в тому числі прийняти до ДП Укрспирт від ДП "Караванський спиртовий завод" заборгованість перед позивачем у розмірі 5 704 288,00 грн, є захистом позивачем свого майнового права.

27. Відтак, правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог, а саме майнових вимог позивача до суб`єкта господарювання, що ліквідовується, що свідчить про відсутність публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем та відповідно, відсутність між ними публічно-правового спору.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2011 року у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №5023/8082/11, тобто триває процедура банкрутства ДП Караванський спиртовий завод .

29. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, у редакції, чинній на момент ухвалення судами оскаржуваних рішень) господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

30. Відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 14.05.1992 №2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон № 2343-XII).

31. З огляду на те, що позовні вимоги фактично направленні на задоволення кредиторських (майнових) вимог позивача, а також те, що на момент звернення із цим позовом Господарським судом Харківської області порушено справу про банкрутство ДП Караванський спиртовий завод (справа №5023/8082/11), цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

32. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 826/1866/17 (провадження № 11-1262апп18).

33. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

34. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

35. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

36. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а тому, захист права позивача, за захистом якого він звернувся до суду з даним позовом, слід здійснювати за правилами господарського судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим, за правилами статті 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 238, 343, 349, 354, 359 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 - скасувати.

Провадження в адміністративній справі №826/7524/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій,

Судді Верховного Суду