Рішення

від 24.12.2019 по справі 618/1295/19

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 618/1295/19

Провадження № 2/618/278/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна цивільну справу № 618/1295/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів обґрунтовуючи свої вимоги наступним. За судовим наказом Дворічанського районного суду Харківської області від 15 лютого 2019 року (справа № 618/136/19, провадження № 2-н/618/9/19) з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 у розмірі ј заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 лютого 2019 року і до повноліття дитини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася друга дитина від іншого шлюбу - ОСОБА_4 , яка також потребує матеріального забезпечення. Проте, на даний час він не працевлаштований, лише іноді трапляються тимчасові підробітки, в позивача відсутнє будь-яке рухоме чи нерухоме майно.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Позивач стверджує, що середня заробітна плата для Львівської області, де він наразі проживає, становить орієнтовно 10 000, 00 грн та на даний час у нього відсутні доходи у такому розмірі, щоб сплачувати ј частини від середнього доходу на утримання дитини та одночасно забезпечувати новонароджену дитину, яка теж потребує матеріального забезпечення, а тому просить суд зменшити розмір аліментів, які він сплачує на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з ј частки заробітку (доходу) на 1/6 частки.

В судове засідання позивач не з`явився, надавши до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що на даний час вона ніде не працює, так як роботу за місцем проживання знайти неможливо. Окрім того, їх спільна донька навчається в музичній школі, яка знаходиться в районному центрі, що розташований на відстані майже 30 км від місця проживання, так як і лікарня, до якої вони звертаються у разі захворювань доньки, а отже вказані обставини потребують додаткових грошових витрат. Також для повного, різностороннього фізичного, духовного та морального розвитку дитини, для забезпечення її належними продуктами харчування, навчальними матеріалами, іграшками та літературою необхідні достатні кошти. Крім того, відповідачка вважає, що аліменти, які стягуються з позивача в розмірі ј частини не порушують його права та є достатніми для виховання, утримання та розвитку дитини, а їх максимальний розмір не перевищує 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції Донецької області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 06 серпня 2013 року у справі № 618/521/13-ц, шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвано.

На підставі судового наказу Дворічанського районного суду Харківської області від 15 лютого 2019 року у справі № 618/136/19 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 лютого 2019 року і до повноліття дитини.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 15 липня 2017 року, виданим Личаківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 183.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12 вересня 2019 року, виданого Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_4 .

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів.

Тобто Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, і ст. 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з роз`ясненнями п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства, стягнення аліментів розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Досліджуючи надані докази, суд виходить із того, що батьки зобов`язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення, а тому суд вважає, що той розмір аліментів, який на даний час сплачує позивач забезпечує нормальний життєвий рівень дитини та не потребує зменшення.

Крім того, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що його матеріальний стан з часу ухвалення судового наказу від 15 лютого 2019 року погіршився.

Статтею 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789Х11 від 27 лютого1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З урахуванням вимог ст. 11 Закону України Про охорону дитинства , предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, суд вважає розмір аліментів, який стягнутий згідно з судовим наказом від 15 лютого 2019 року забезпечить дитині позивача збереження певного матеріального рівня утримання.

Відтак, суд виходить із того, що за віком відповідач є працездатною особою, доказів на предмет скрутного матеріального становища чи незадовільного стану здоров`я, які б унеможливлювали ним сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини у вказаному розмірі суду не надані.

За таких обставин суд приходить до беззаперечного висновку про можливість їх сплати останнім.

Розмір аліментів визначений в судовому наказі в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини, є тим мінімумом, який батько в силу свого батьківського обов`язку за законом повинен сплачувати доньці та який не призведе до порушення її прав та інтересів.

Позивач не надав жодних доказів щодо погіршення свого матеріального стану, а його доводи щодо утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_6 , не може бути прийнятий судом як погіршення його матеріального становища.

Зменшення розміру сплачуваних аліментів не сприятиме належному забезпеченню його доньки та суперечитиме найвищим інтересам дитини.

Така ж правова позиція, з приводу відсутності підстав для зменшення розміру аліментів з вищезазначених підстав, викладена і в постанові Верховного Суду від 09.08.2018 (справа № 640/10064/16-ц, провадження № 61-35771св18).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 430, п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 від 02 лютого 2006 року, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_5 від 10 жовтня 2009 року, про зменшення розміру аліментів - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Ю. М. Гніздилов