Рішення

від 18.12.2019 по справі 505/3163/19

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3163/19

Провадження № 2/505/1818/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2019 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Вергопуло А. К.

секретаря судового засідання - Ісаченко О. Р.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - Осокіна С. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 27.09.2019 року до суду з позовною заявою, та просив стягнути з відповідача 60000,00 грн., а також стягнути судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивував тим, що перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою, стосунки з якою припинені у 2015 році.

04 грудня 2018 року він отримав орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою у розмірі 60000,00 грн. У той вечір він вирішив переночувати у відповідачки. Вранці 05 грудня 2018 року він прокинувся та виявив, що кошти у розмірі 60000,00 грн. були відсутні. На його питання де кошти, відповідач відповіла, що кошти вона взяла самовільно та поверне їх, коли реалізує свою земельну ділянку.

На даний час кошти відповідачкою не повернуті. По даному факту він звертався до відділу поліції, проте йому було рекомендовано звернутися до суду.

Вказана обставина змусила його звернутись до суду з даним позовом.

Позивач та його представник адвокат Івасишин В. П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник адвокат Осокін С. Ю. у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні. Відповідач вказувала, що позивач дійсно отримав орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою у розмірі 60000,00 грн. На той час вони проживали разом як сім`я, вказані кошти були витрачені на потреби сім`ї: купувалась техніка, предмети побуту, відзначалися свята. Той факт, що вона самовільно взяла грошові кошти не визнає повністю.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що 05 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Подільського ВП ГУНП в Одеській області, де вказував, що у нього виник конфлікт з колишньою співмешканкою ОСОБА_3 , яка взяла у нього в борг грошові кошти у розмірі 60000,00 грн. та до теперішнього часу не повертає.

Відповіддю Подільського ВП ГУНП в Одеській області №46/9999 від 04.09.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що його звернення про те, що його колишня співмешканка ОСОБА_3 взяла в борг грошові кошти у сумі 60000,00 грн. та не віддає, зареєстроване до ЄО №5605 від 05.07.2019 року. У ході розгляду матеріалу та проведення перевірки було встановлено, що в даному випадку виникли цивільно-правові відносини, рекомендовано звернутись до суду.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст.77,79,81 ЦПК України визначено, що є належними, достовірними, достатніми доказами. Ст.78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторони визнали, що дійсно ОСОБА_1 отримав орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою у розмірі 60000,00 грн.

З листа Подільського ВП ГУНП в Одеській області №46/9999 від 04.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до поліції з заявою про взяття відповідачкою грошових коштів у борг та про їх неповернення. Звертаючись до суду, позивач посилався на ст. 387 ЦК України та вказував про незаконне без відповідної правової підстави заволодіння грошовими кошами відповідачем.

Так, згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Проте, позивач не надав жодних доказів заволодіння грошовими коштами відповідачкою та самовільного розпорядження ними.

Так, за твердженнями позивача, відсутність коштів він виявив 05 грудня 2018 року, проте, до відділу поліції він звернувся лише 05.07.2019 року, тобто через сім місяців. Вказана обставина викликає сумніви у тому, що відповідачкою грошові кошти були взяті самовільно та позивач був не згоден з цим.

Позивач посилався на ту обставину, що він проживає однією сім`єю з іншою жінкою ОСОБА_4 , ведуть спільне господарство, а тому спірні кошти не могли бути витрачені у інтересах сім`ї з ОСОБА_3 , як вказувала остання. Суд зазначає, що факт проживання позивача з іншою жінкою, не підтверджує обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та не впливає на розгляд справи по суті.

Таким чином, позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідачка будь-яким чином порушує його права. Не знайшли такі підтвердження і під час судового розгляду справи.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову слід відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, не підлягають і стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 263- 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя А. К. Вергопуло

Повне судове рішення складено 23 грудня 2019 року.