Рішення
від 18.12.2019 по справі 641/8843/18
КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/558/2019 Справа № 641/8843/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого- судді - Григор`єва Б.П.

при секретарі - Максимовій Т.І.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради в якому просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між сестрою та братом; визнати за нею право власно сіна 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належав ОСОБА_6 на підставі Договору № 28 про право забудування дільниці землі віл 15.11.1945 року в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харкові .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після її смерті залишилась спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок ОСОБА_4 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_6 . Житловий будинок належав ОСОБА_6 на підставі Договору № 28 про право забудування дільниці землі від 15.11.1945 року, посвідчений 17.11.1945 року Міською Харківською нотаріальною конторою № 8427. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 . Після його смерті разом були зареєстровані та проживали його діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Дружина ОСОБА_6 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після смерті ОСОБА_6 за оформленням спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , спадкова справа після його смерті не заводилась. ОСОБА_5 на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак проживав разом зі своїми двома сестрами ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто спадщину, яку прийняв ОСОБА_5 після смерті батька у вигляді 1/3 частини спірного житлового будинку прийняли його сестри, шляхом вступу в управління спадковим майном. Однак вони не зверталися до нотаріальної контори аби оформити спадкове майно. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_7 . На момент смерті ОСОБА_7 разом із нею була зареєстрована та проживала її сестра ОСОБА_4 . Інших рідних, окрім сестри у ОСОБА_7 не було. Саме ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7 у вигляді Ѕ частини спірного житлового будинку, однак через брак коштів, вона за життя так і не встигла належним чином оформити спадкове майно. Факт родинних відносин між ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвами про шлюб та про народження. Факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є братом та сестрою підтверджується і записами з будинкової книги. 27.09.2011 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті все своє майно заповідала їй. 06.06.2018 року вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На 1/3 частину спірного житлового будинку їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні документи, які підтверджують родинні зв`язки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та відсутні відомості щодо прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 . В зв`язку з чим вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою від 31.01.2019 року продовжено строк проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 07.03.2019 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду, за клопотаннями сторін витребувані докази.

20.05.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він зазначив, що спірний житловий будинок належав ОСОБА_6 . Як стверджує позивач після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом вступу в управління спадковим майно є його діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 . Після померлих ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відсутні спадкоємці за законом і ніхто з можливих спадкоємців не звертався до нотаріальної контри за оформленням спадщини. Докази надані позивачем не доводять факт родинного зв`язку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зокрема, такий факт родинних зв*язків не може підтверджувати: свідоцтво про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_4 тим паче, не є таким доказом записи з будинкової книги, інших доказів позивач не подає. Вищевказане також, зазначено державним нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Позивачем не доведено, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 . Житловий будинок належав батькові спадкодавця ОСОБА_6 , спадщину після смерті якого прийняли його діти, які на час відкриття спадщини проживали разом з ним: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в рівних частках, тобто кожний по 1/3 частці спадкового майна. Син померлого - ОСОБА_5 спадщину прийняв після батька, але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент відкриття спадщини після померлого ОСОБА_5 діяли норми ЦК України прийнятого 18.07.1963 року. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 був зареєстрований та мешкав по АДРЕСА_2 . Тобто, ОСОБА_4 не могла фактично вступити в управління або володіння спадковим майном, оскільки фактично не проживала з ОСОБА_5 , так як останній був зареєстрований за іншою адресою. З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_4 до нотаріальної контори не зверталась. З моменту відкриття спадщини після померлого ОСОБА_5 минуло 38 років, строки для прийняття спадщини сплинули, крім того позивач немає ніякого родинного відношення до ОСОБА_5 як спадкоємець за законом. Просили в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача надала відповідь на відзив в якому зазначила, що представник відповідача подав відзив з порушенням строків. У відзиві відповідач вказує, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належав батькові спадкодавця, ОСОБА_6 , спадщину після смерті якого прийняли його діти, які на час відкриття спадщини проживали разом з ним: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Тобто, Харківська міська рада вказує, що ОСОБА_5 був сином ОСОБА_6 . В одній частині відзиву, який не стосується встановлення факту Харківська міська рада і не ставить під сумнів, те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були братом та сестрою, а в іншій частині відзиву - це є причиною для відмови в позові. Доказів того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не є братом та сестрою Харківською міською радою не надано.

У судовому засіданні позивач, її представник підтримали позовні вимоги, просили задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, просили в задоволенні позову відмовити з мотивів викладених у відзиві.

Третя особа подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, пояснення представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази, матеріали справи, показання свідків, прийшов до наступного.

Житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_6 згідно Договору № 28 про право забудування дільниці землі від 15.11.1945 року, посвідчений 17.11.1945 року Міською Харківською нотаріальною конторою за № 8427.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

ОСОБА_6 та ОСОБА_9 уклали шлюб 31.01.1914 року про що видано свідоцтво про шлюб № НОМЕР_6 .

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 м. Бєлгород Курської області, батьками зазначені: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 .

ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 с. ОСОБА_10 Поляна, батьками зазначені: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 .

Як вбачається з будинкової книги за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .

27.09.2011 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно на день смерті заповідала ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Балдаковою І.О., реєстровий номер № 197.

28.11.2018 року державний нотаріус Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Черняк Н.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, причино відмови стало те, що ОСОБА_3 не поданий пакет документів, що стверджує родинний зв`язок між ОСОБА_5 та спадкодавцем ОСОБА_4 , а також відсутні фактичні та юридичні підстави, підтверджені доказами, відносно того, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 , які необхідні для вчинення нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину.

Допитана в судовому в якості свідку ОСОБА_11 пояснила, що вона є сусідкою родини ОСОБА_12 . Живе там з 1953 року. ОСОБА_13 був братом ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , вони всі жили в будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_13 постійно проживав в зазначеному будинку. ОСОБА_16 доглядала ОСОБА_17 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 пояснила, що проживає по АДРЕСА_4 з 2009 року, до цього вона жила на АДРЕСА_5 з 1973 року. Вона знала ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , також вона знала, що в них був старший брат ОСОБА_21 . Чи був одружений ОСОБА_21 їй не відомо, він постійно проживав по АДРЕСА_1 .

Допитані свідки були попереджені про кримінальну відповідальність, надали свідчення, які узгоджуються в письмовими доказами, які наявні в матеріалах справи, не вірити показанням свідків у суду підстав немає.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України , окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.1 та 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин та про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року № 5 (зі змінами від 25 травня 1998 року) Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі Постанова), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, позовна заява ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин є законною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню. Позивачкою підтверджено належними доказами факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Як вбачається з Домової книги та показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали за однією адресою та були рідними братом та сестрою. Відсутність актового запису про народження ОСОБА_5 в архіві органів ЗАЦС Бєлгородської області, не спростовує факт народження ОСОБА_5 . Крім того в сповіщені зазначено, що архівний фон збережено частково. Доказів на спростування акту родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідачем не надано.

Стосовно позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з пп. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року , положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу Спадкове право застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, зазначену в постанові від 18 грудня 2013 року, справа № 6-138цс13.

Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР ).

Якщо спадкодавець помер до 01.01.2004 року, то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію (ст.285 ЦПК ).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ст. ст. 548 , 549 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. За ч.2 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Згідно з ч.1 ст. 1298 ЦК України Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду Цивільних і кримінальних справ у п.3.1. Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , звернув увагу судів, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, якій засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України ). За змістом ст.392 ЦК України належним відповідачем є особа учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема житловий будинок, земельну ділянку. Відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Сьомої Харківської державної нотаріальної контори Афанасьєвій О.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_3 . Підставою для відмови стало відсутність документів про родинний зв`язок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відсутні докази підтверджуючі, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після ОСОБА_5 . Проаналізувавши постанову державного нотаріуса, суд прийшов до висновку, що єдиною перешкодою для видачі позивачці Свідоцтва про право на спадщину за законом є не надання достатніх доказів для підтвердження родинних відносин з померлою з її братом ОСОБА_5 та факту прийняття спадщини після його смерті. Оскільки суд задовольнив позовні вимоги про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , інших перешкод для видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом в ході розгляду даної справи не встановлено, позивачка не позбавлена можності отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 .

Суд розглядає справи лише в межах заявлених позовних вимог. Позовна вимога про факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 позивачкою заявлена не була.

За таких обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статями 10 , 11 , 60 , 88 , 209 , 234 , 258, 265, 268, 293, 315 ЦПК України , ст.ст. 1220, 1268, 1270, 1296 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між сестрою та братом.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 Прикінцевих те перехідних положень ЦПК України до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Харківська міська рада, м. Харків м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ: 04059243.

Третя особа: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, м. Харків, майдан Захисників України 7/8, код ЄДРПОУ: 25695078.

Повний текст рішення суду виготовлений 24.12.2019 року.

Суддя: Б. П. Григор`єв

Дата ухвалення рішення18.12.2019
Оприлюднено25.12.2019
Номер документу86600750
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання права власності на 1/3 частину житлового будинку в порядку спадкування за заповітом

Судовий реєстр по справі —641/8843/18

Рішення від 18.12.2019

Цивільне

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Григор'єв Б. П.

Рішення від 18.12.2019

Цивільне

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Григор'єв Б. П.

Ухвала від 07.03.2019

Цивільне

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Григор'єв Б. П.

Ухвала від 31.01.2019

Цивільне

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Григор'єв Б. П.

Ухвала від 10.12.2018

Цивільне

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Григор'єв Б. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні