Рішення

від 23.12.2019 по справі 319/1355/19

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1355/19

Провадження №2/319/533/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мальованого В.О. за участі секретаря судового засідання Синякової О.І.

за відсутності учасників справи, розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Більмак Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки і піклування Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області, представник позивачів - ОСОБА_4 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В:

12 листопада 2019 року до Куйбишевського районного суду Запорізької області надійшла вищевказана позовна заява .

В своїй позовній заяві позивач прохає суд винести рішення про визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_5 , зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області видати нове свідоцтво про народження дитини , зробивши наступні зміни до актового запису №2 від 05 травня 2014 року про ОСОБА_5 :

- у відомостях про батька дитини внести батьком дитини ОСОБА_2 , виключивши відомості про батька ОСОБА_3 , - у відомостях про прізвище дитини внести " ОСОБА_5 ", виключивши відомості про прізвище " ОСОБА_5 ", - у відомостях про по-батькові дитини внести по батькові " ОСОБА_5 ", виключивши відомості про по-батькові " ОСОБА_5 ".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 вказала, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 перебувала з 04 вересня 1999 року по 01 липня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона, ОСОБА_1 , народила доньку ОСОБА_5 . З відповідачем ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 фактично шлюбні відносини припинила восени 2013 року, і з того часу почала зустрічатись з ОСОБА_2 . З квітня 2017 року позивач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 знаходяться у фактичних шлюбних відносинах, проживають разом. Дитина ОСОБА_5 проживає з ними. ОСОБА_5 є донькою позивача ОСОБА_2 . Відомості про батька дитини в актовому записі про народження ОСОБА_5 , внесені на підставі актового запису про одруження. Позивач ОСОБА_2 визнає своє батьківство, а ОСОБА_3 визнає, що не являється батьком дитини, проте відмовляється про це заявити в органах ДРАЦС, у зв`язку з чим виник спір про батьківство.

15 листопада2019 року ухвалою судді відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.( а.с.18).

В підготовче засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх представник ОСОБА_4 не з"явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в підготовче засідання не з"явились, про час і місце його проведення повідомлялися.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки і піклування Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області, в підготовче засідання не з"явився, про час і місце розгляду повідомлений.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх представник ОСОБА_4 до суду через канцелярію надали заяви, в яких прохали суд розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних матеріалів справи, та ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачем ( а.с.27,35,41,42).

Відповідач ОСОБА_3 до суду надав письмову заяву, в якій повідомив, що визнає позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлений до нього, прохав розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання надав заяву, якою прохав розглянути справу за його відсутності , проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечував.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки і піклування Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області в судове засідання надав заяву, якою прохав розглянути справу за його відсутності , проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечував.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову позивачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Смілівською сільською радою Куйбишевського району Запорізької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 одружились 04 вересня 1999 року , актовий запис № 2 ( а.с.9).

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області № 319/542/17 від 12 червня 2017 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище " ОСОБА_5 " ( а.с.10).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Смілівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області ( а.с.8), батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( актовий запис №02 від 05 травня 2014 року) є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Проте позивач ОСОБА_2 вважає себе біологічним батьком дитини.

Відповідно до ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У порушення вимог ч.2 ст. 129 СК України позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання його батьківства, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тільки 12 листопада 2019 року.

Відповідно до ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

ОСОБА_2 не прохав суд поновити йому строк для пред`явлення позову.

Відповідно до ч.3,4 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачі у справі не заявляли заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності, позов визнали, не заперечували проти обставин зазначених у позовній заяві.

Суд, зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем ОСОБА_3 , вважає, що наслідки спливу позовної давності застосуванню не підлягають.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в позові зазначили, а відповідач ОСОБА_3 не заперечував, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 проживають окремо один від одного з осені 2013 року, не підтримують шлюбних стосунків, тривалий час не ведуть спільного господарства. З того часу позивач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 почали зустрічатись, а згодом проживати разом однією сім`єю. У період спільного проживання в них, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка, ОСОБА_5 .

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю не проживали. Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою.

Із позовної заяви та письмових пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_1 визнає батьківство ОСОБА_2 відносно народженої нею ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки ОСОБА_5 і не визнає батьківство її колишнього чоловіка ( на час розгляду справи), відповідача по справі ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 надано достатньо доказів, які підтверджують те, що він є батьком ОСОБА_5 , тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання його батьківства щодо ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів зазначено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК ( 2947-14 ) зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

У відповідності до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання , які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Оскільки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання батьківства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , підлягають задоволенню вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

ОСОБА_1 також звернулась з позовом до суду, в якому виклала фактичні обставини, та посилалась на нормативні акти, які можуть бути підставою для оспорювання нею батьківство її чоловіка ОСОБА_3 щодо доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але в порушення ч. 2 ст. 138 СК України не заявила позовні вимоги про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини, а просила тільки про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 пред`явила ті самі позовні вимоги, що і позивач ОСОБА_2 , а саме: - визнання ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_5 ; - зобов`язання відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області видати нове свідоцтво про народження дитини, зробивши наступні зміни до актового запису №2 від 05 травня 2014 року про ОСОБА_5 :

- у відомостях про батька дитини внести батьком дитини ОСОБА_2 , виключивши відомості про батька ОСОБА_3 , - у відомостях про прізвище дитини внести " ОСОБА_5 ", виключивши відомості про прізвище " ОСОБА_5 ", - у відомостях про по-батькові дитини внести по батькові " ОСОБА_5 ", виключивши відомості про по-батькові " ОСОБА_5 ".

Таким чином, звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 не врахувала, що згідно ст.129 СК України право на звернення з позовом до суду про визнання свого батьківства має тільки особа, яка вважає себе батьком дитини, народженою жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком.

У випадку оспорювання батьківства жінкою, яка народила дитину у шлюбі, то вона має право оспорити батьківство свого чоловіка шляхом пред`явлення позову про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини, а позовні вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини є похідними від її позовних вимог про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини і можуть бути задоволені тільки при вирішенні обох вимог.

За таких обставин підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Позивачі прохали стягнути з відповідача ОСОБА_3 понесені ними судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

До матеріалів справи позивачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 на підставі укладених договорів №101/19 від 10 листопада 2019 року та № 103/19 від 08 листопада 2019 року про надання правничої допомоги додані ордер серії ДН №098031 від 10.11.2019 та ордер серії ДН №098025 від 08.11.2019 відповідно.

Згідно акту прийому передачі виконаних робіт за договором №103/19 від 08.11.2019, адвокат Гришко Р.В. надав, а ОСОБА_1 прийняла наступні послуги з правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи та згідно квитанції №103/19 від 08.11.2019 сплатила їх: консультація 2 год, вартістю 800 грн за 1 год, на суму 1600грн., складання позову 3 год, вартістю 800грн. за 1 год, на суму 2400 грн., представництво в суді 5 год, вартістю 800 грн. за 1 год, на суму 4000 грн., а всього 8000 грн.

Згідно акту прийому передачі виконаних робіт за договором №101/19 від 10.11.2019, адвокат Гришко Р.В. надав, а ОСОБА_2 прийняв наступні послуги з правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи та згідно квитанції №101/19 від 10.11.2019 сплатив їх: консультація 2 год, вартістю 800 грн за 1 год, на суму 1600грн., складання позову 3 год, вартістю 800грн. за 1 год, на суму 2400 грн., представництво в суді 5 год, вартістю 800 грн. за 1 год, на суму 4000 грн., а всього 8000 грн.

Оскільки суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , тому судові витрати позивача та витрати на правничу допомогу покладаються на неї та поверненню їй не підлягають.

Суд, у відповідності до ст137 ЦПК України, приймаючи до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та їх обсяг, прийшов до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в розмірі 2400 грн.

Відповідно до ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_3 визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу ОСОБА_2 з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, у сумі 384,20 грн. згідно із квитанцією № 0.0.1517154272.1 від 11.11.2019 року на суму 776,08 грн. з урахуванням комісії 7,68 грн. , інші 50 % - стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 82,141,259,263-265,273,354-355 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст. 267 ЦК України, ст.ст. 20,121,122,129,138 Сімейного Кодексу України, Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні , Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання , Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки і піклування Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести наступні зміни до актового запису № 02 від 05 травня 2014 року виконкому Смілівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області про народження І24 квітня 2014 року ОСОБА_5 :

- у відомостях про батька дитини внести батьком дитини ОСОБА_2 , виключивши відомості про батька ОСОБА_3 , - у відомостях про прізвище дитини внести " ОСОБА_5 ", виключивши відомості про прізвище " ОСОБА_5 ", - у відомостях про по-батькові дитини внести по-батькові " ОСОБА_5 ", виключивши відомості про по-батькові " ОСОБА_5 ".

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_2 сплачений ним по квитанції № 0.0.1517154272.1 від 11.11.2019 судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 2400 ( дві тисячі чотириста) гривні , а всього 2784(дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2019 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаюча: АДРЕСА_2 ,

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с.Сміле Куйбишевського району Запорізької області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючий: АДРЕСА_2 ,

Представник позивачів - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса робочого місця: АДРЕСА_4 ,

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с.Самойлівка Куйбишевського району Запорізької області, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

Відповідач - відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Більмацькому та Розівському районах Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, юридична адреса: вул. Центральна, буд. 56 смт.Більмак Запорізької області, код ЄДРПОУ 4254909,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки і піклування Більмацької районної державної адміністрації Запорізької області, юридична адреса: вул. Центральна, 54 смт.Більмак Запорізької області, код ЄДРПОУ 02126308.

Суддя: В.О.Мальований