Постанова

від 11.12.2019 по справі 380/1404/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 380 /1404/17

провадження № 61-47413св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватна агрофірма Промінь ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватної агрофірми Промінь на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2018 року у складі судді Лісовенка П. І. та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченка М. М., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватної агрофірми Промінь про визнання недійсним договору оренди землі.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що є власником земельної ділянки площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої натериторії Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області.

У 2017 року з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, їй стало відомо, що 19 квітня 2017 року державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області здійснено державну реєстрацію права оренди належної їй земельної ділянки за Приватного агрофірмою Промінь на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2012 року № 94, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Тетіївському районі Київської області 26 грудня 2012 року (запис у реєстрі земель № 322460004006911).

Посилаючись на те, щопідпис у договорі оренди виконано не нею, а іншою особою, позивач просила: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки

від 10 вересня 2012 року № 94, укладений між нею та Приватною агрофірмою Промінь , предметом якого є земельна ділянка площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована натериторії Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області; визнати недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10 вересня

2012 року № 94 Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області, запис у державному реєстрі земель від 26 грудня 2012 року

№ 322460004006911; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010 , номер запису про інше речове право: 20164626.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня

2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 вересня 2012 року № 94 щодо земельної ділянки площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, укладений між ОСОБА_1 та Приватною агрофірмою Промінь .

Визнано недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки

від 10 вересня 2012 року № 94 щодо земельної ділянки площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, укладений між ОСОБА_1 та Приватною агрофірмою Промінь , здійснену 26 грудня

2012 року Управлінням Держкомзему в Тетіївському районі Київської області за

№ 322460004006911.

Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки

від 10 вересня 2012 року № 94 щодо земельної ділянки площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, укладеного між ОСОБА_1 та Приватною агрофірмою Промінь , здійснену 19 квітня

2017 року державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про інше речове право: 20164626.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю вільного волевиявлення орендодавця на укладення оспорюваного договору оренди землі, оскільки ОСОБА_1 оспорюваний договір не підписувала, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи експерта від 06 серпня 2018 року № 8-4/1097, а тому наявні визначені частиною першою статті 215 ЦК України підстави для визнання його недійсним, скасування державної реєстрації зазначеного договору оренди землі у Державному реєстрі земель та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року апеляційну скаргу Приватної агрофірми Промінь відхилено, рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно встанови фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватної агрофірми Промінь , у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2018 року і постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року, та ухвалити нове судове рішенняпро відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що задовольняючи вимоги про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, надав неправильну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності. Взяв до уваги лише висновок судової почеркознавчої експертизи, який повинен був оцінюватися у сукупності з іншими доказами, суд залишив поза увагою прибуткові касові ордери за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 та

2017 роки про отримання орендної плати та відомості про отримання орендної плати в натуральній формі. Про волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі також свідчить фактична передача земельної ділянки відповідачеві за актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду

від 10 вересня 2012 року.

З метою забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи у розпорядження судовому експерту було надано експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 , механізм відібрання яких не відповідає пункту 3.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції Українивід 08 жовтня 1998 року

№ 53/5, а вільні зразки підпису ОСОБА_1 надано у меншій кількості ніж клопотав експерт, а тому висновок експерта від 06 серпня 2018 року № 8-4/1097 про те, що підпис позивача в оспорюваному договорі виконано не нею, не може вважатися допустимим доказом.

Крім того, суди попередній інстанцій безпідставно не застосували позовну давність до заявлених ОСОБА_1 вимог, оскільки про порушення свого права вона могла дізнатися ще у 2012 році, тобто з часу отримання нею орендної плати, підписання актів про визначення меж земельної ділянки та приймання-передачі спірної земельної ділянки в оренду, а також надання Приватній агрофірмі Промінь копії свого паспорта та реєстраційного номера облікової картки фізичної особи платника податків, необхідних для укладення оспорюваного договору.

Після повернення справи з експертної установи, суд першої інстанції зобов`язаний був поновити провадження у справі на тій же процесуальній стадії, на якій його було зупинено, однак у порушення процесуального законодавства, не вирішив питання про закінчення підготовки справи до судового розгляду, а одразу розпочав його після відновлення провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010 , цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області.

26 грудня 2012 року Управлінням Держкомзему у Тетіївському районі Київської області у Державному реєстрі земель зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 10 вересня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватною агрофірмою Промінь , реєстраційний № НОМЕР_1 .

19 квітня 2017 року державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,0178 га, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010 , цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області, на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 вересня 2012 року № 94 .

Позивач стверджувала про відсутність у неї її волевиявлення на передачу належної їй земельної ділянки в оренду відповідачеві, оскільки вона не підписувала оспорюваний договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до висновку експерта Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 06 серпня 2018 року

№ 8-4/1097, підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець договору оренди землі від 10 вересня 2012 року № 94, укладеного між ОСОБА_1 та Приватною агрофірмою Промінь , щодо оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3224684000:06:008:0010, на двох аркушах, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її підпису.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Приватної агрофірми Промінь підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - цедоговір, за якиморендодавець зобов`язаний за плату передатиорендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовійформі та за бажаннямсторін може бути посвідченийнотаріально (статті 14 Закону України Про оренду землі ).

Положеннями частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що визнання правочину недійсним є одним з визначених законом способів захисту цмвільних прав та інтересів осіб, тоді як загальні вимоги щодо недійсності прапвочину встановлені статтею 215 цього Кодексу

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не можесуперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а такожінтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна матинеобхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявленняучасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочинмає вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, щообумовлені ним. Правочин, щовчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніхчи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 215 ЦК Українивизначено, щопідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, яківстановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 79 ЦПК України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Оскільки ідентифікація виконавця підпису орендодавця на договорі оренди земельної ділянки потребує застосування спеціальних знань, що можливо з`ясувати у порядку призначення судом почеркознавчої експертизи, ухвалою Тетіївського районною суду Київської області від 16 травня 2018 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, за наслідками проведення якої судовим експертом надано висновок від 06 серпня 2018 року № 8-4/1097, згідно якого підпис від імені ОСОБА_1 на договору оренди земельної ділянки

від 10 вересня 2012 року № 94 виконано не позивачем, а іншою особою, з наслідуванням її підпису.

Задовольняючи вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, як такого, що був укладений за відсутності волевиявлення позивача, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, достатнім та достовірним доказом на підтвердження зазначених обставин є висновок експерта про те, що ОСОБА_1 у 2012 році не підписувала оспорюваного нею договору оренди землі.

Зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанцій не можуть бути визнані переконливими, з огляду на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які не були усунуті апеляційним судом.

Так, ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 16 травня

2018 року провадженні у справі було зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

21 червня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання йому у розпорядження вільних та експериментальних зразків почерку та підпису ОСОБА_1 , із зазначенням того, що зразки повинні бути оригіналами та виконані кульковими пишучими пристроями по можливості у великій кількості, але не менше ніж на 15 аркушах, в яких достовірно встановлено, що рукописний текст та підписи виконано самостійно власноручно ОСОБА_1 .

Копію вказаного клопотання отримала у суді представник позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених

наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи (пункт 1.3.).

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням (пункт 1.5.).

Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити (пункт 1.6.).

Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо) (пункт 1.7.).

Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис (пункт 1.9.).

Згідно з пунктом 3.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Міністерстваюстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків. Об`єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста.

Разом з тим, суд першої інстанції після надходження клопотання експерта про надання вільних та експериментальних зразків почерку та підпису ОСОБА_1 не вирішив питання про відновлення провадження у справі з метою виконання клопотання експерта, не призначив судове засідання для відібрання експериментальні зразків почерку та підпису позивача, не було складено протокол про відібрання таких зразків, та необхідну кількість документів, у яких містяться вільні/умовно-вільні зразки підпису та почерку позивача.

03 липня 2018 року суд першої інстанції направив у розпорядження експерта експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 на 5 аркушах, договір дарування земельної ділянки від 20 жовтня 2016 року на 2 аркушах, договір № 034297 на користування електричною енергією від 30 травня 2001 року з додатком до нього на 2 аркушах, з порушенням порядку відібрання таких доказів, передбаченого Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 та в недостатній кількості, як того вимагав експерт.

Зважаючи на допущені судом порушення при призначенні судової почеркознавчої експертизи, представник Приватної агрофірми Промінь заявив клопотання про призначення у справі повторної експертизи з наданням у розпорядження експерту, крім договору оренди земельної ділянки

від 10 вересня 2012 року № 94, також акта прийому-передачі земельної ділянки в оренду, акта про визначення меж земельної ділянки та передачі орендарю на зберігання межових знаків в межах Клюківської сільської ради Тетіївського району Київської області від 10 вересня 2012 року, у задоволення якого було відмовлено.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін, суд зобов`язаний оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України.

Згідно частини четвертої статті 213 ЦК України якщо немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Дійшовши висновку про неналежність ОСОБА_1 підпису у договорі оренди землі, посилаючись на висновок експерта, та вважаючи зазначену обставину достатньо переконливою, суди залишили поза увагою та не надали оцінки доводами відповідача про те, що вчинені позивачем дії після укладення оспорюваного договору свідчать про їх направленість на фактичне виконання умов договору оренди землі, зокрема отримання нею починаючи з серпня

2012 року орендної плати від Приватної агрофірми Промінь за користування землею як у грошовій так і натуральній формі, що не заперечував представник позивача в судовому засіданні.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не дослідили усі наявні у матеріалах справи докази та не надали їм відповідної оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а отже не виконали покладеного на них статтею 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства - справедливого розгляду та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та інтересів осіб, які звернулися до суду за їх захистом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з підпунктом першим частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ураховує тривалість розгляду зазначеної справи в суді, разом з тим, оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин справи, надання оцінки та переоцінки доказів, зазначене унеможливлює ухвалення ним нового судового рішення.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на висновок касаційного суду щодо результатів вирішення касаційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної агрофірми Промінь задовольнити частково.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 07 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко