Постанова

від 27.11.2019 по справі 2/485/1/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 листопада 2019року

м. Київ

справа № 485/986/16-ц

провадження № 61-29734св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Колосс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колосс на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2017 року у складі судді Лисенко М. Є. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2017 року у складі колегії суддів: Галущенка О. І., Самчишиної Н. В., Серебрякової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю Колосс (далі - ТОВ Колосс ) про визнання договору оренди недійсним .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,00 га, що розташована в межах території Новотимофіївської сільської ради, кадастровий номер 4825783400:14:000:0038, державна реєстрація права власності здійснена реєстраційною службою Снігурівського районного управління юстиції 13 червня 2013 року, номер запису про речове право 1290560. Ця земельна ділянка перебувала в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпровське (далі - ТОВ Придніпровське ).

16 січня 2015 року згідно з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року скасовано державну реєстрацію цього договору оренди землі, оскільки ця ділянка перебуває в оренді у Приватного підприємства Серпень -2003 (далі - ПП Серпень-2003 ).

У травні 2015 року позивач дізнався, що реєстраційна служба Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 16 січня 2015 року зареєстровала укладений між ним і ТОВ Колосс на 10 років договір оренди зазначеної земельної ділянки, номер запису речового права 8403705. Цей договір він не підписував і не мав волевиявлення на його укладення.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2017 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Колосс . Проведено розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками рішення суду першої інстанції, що позивач не підписував спірного договору оренди землі, укладення оспорюваного договору не відповідало внутрішній волі ОСОБА_1 , а доказів на підтвердження зворотнього, відповідач суду не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ТОВ Колосс звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2017 року, просило оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Рух справи в суді касаційної інстанції

04 серпня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 06 червня 2019 року № 610/0/226-19 Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи , відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

07 листопада 2019 рокуухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.

Як на підставу позову ОСОБА_1 посилався на те, що він не мав волі на укладення спірного договору оренди саме з відповідачем. Зазначав, що попередньо укладав договір з ТОВ Серпень-2003 , у зв`язку з чим вважав, що орендарем його земельної ділянки є саме це підприємство, оскільки у ТОВ Колосс той самий директор, що був у ПП Серпень-2003 .

Суди не правильно трактували висновок експерта, у якому зазначено, що не виявилось можливим встановити, чи належить підпис у спірному договорі позивачу, натомість суди послались на висновок як на доказ того, що позивач не ставив свій підпис на спірному договорі.

Позивач не довів, що він не підписував спірний договір.

Суди не звернули уваги, що позивач отримував орендну плату на виконання спірного договору, що підтверджується його підписом у відомостях підприємства та квитанціями на поштові перекази.

ПП Серпень-2003 не заявляло жодних претензій ні до ОСОБА_1 , ні до ТОВ Колосс з приводу укладення та виконання між сторонами спірного договору оренди. Крім того, ПП Серпень-2003 не заперечувало проти укладення спірного договору, що підтверджується повідомленням.

Аргументи інших учасників справи

Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 5,00 га, кадастровий номер 4825783400:14:000:0038, яка розташована на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, зареєстрована реєстраційною службою Снігурівського районного управління юстиції 13 червня 2013 року, номер запису про речове право 1290560.

Ця земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ Придніпровське . 16 січня 2015 року згідно з постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2014 року скасовано державну реєстрацію цього договору оренди землі, оскільки ділянка перебуває в оренді у ПП Серпень-2003 .

У травні 2015 року позивач дізнався, що реєстраційна служба Снігурівського районного управління юстиції Миколаївської області 16 січня 2015 року зареєструвала укладений між ним і ТОВ Колосс на 10 років договір оренди зазначеної земельної ділянки, номер запису речового права 8403705.

Про існування спірного договору позивач дізнався у 2015 році, до цього часу вважав, що земельна ділянка продовжує перебувати в оренді у ПП Серпень-2003 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 1 ЦПК 2004 року завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 317 та частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власнику належить, зокрема, право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном.

Цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).

Договір оренди укладається у письмовій формі та набирає чинності після його державної реєстрації (частина перша статті 14, стаття 18 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі статтями 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Задовольняючи вимогу про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 01 липня 2010 року між ТОВ Колосс та ОСОБА_1 , суди обґрунтовано виходили з наявності підстав для цього з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі - Закон ).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону ).

Згідно із статтями 18, 20 Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, на час укладення та реєстрації оспорюваного договору оренди земельної ділянки між ТОВ Колосс та ОСОБА_1 був чинним договір оренди цього ж об`єкта, укладений між ОСОБА_1 і ПП Серпень-2003 , якийзареєстрований 29 травня 2009 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , термін дії договору оренди 10 років, і в установленому законом порядку не припинений.

Відповідно до статті 126 ЗК України, частини п`ятої статті 6, статті 17 Закону у редакціях, чинних на час виникнення орендних правовідносин, за оспорюваним правочином між ТОВ Колосс і ОСОБА_1 , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Ухвалюючи рішення у справі про задоволення позову у частині визнання оспорюваного договору оренди земельної ділянки недійсним, суди дійшли висновку, що у позивача не було вільного волевиявлення на його укладення, підпис в договорі оренди землі від імені орендодавця виконано не позивачем, а іншою особою , спірний договір укладено до закінчення строку попереднього договору, укладеного з позивачем.

Необґрунтованими є висновки судів щодо волевиявлення ОСОБА_1 з огляду на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами того, що він не мав волевиявлення на вчинення спірного договору оренди, зокрема не довів, що підпис у спірному договорі йому не належить. Оскільки відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 10 травня 2017 року № 926 встановити, чи належить підпис у договорі оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Колосс від 01 липня 2010 року громадянину ОСОБА_1 чи іншій особі, не виявляється можливим.

Отже, позивач не довів обставин, що він не підписував спірного договору оренди.

Оскільки позов, крім іншого, заявлено з підстав того, що попередній договір оренди цієї ж земельної ділянки від 02 жовтня 2008 року, зареєстрований 29 травня 2009 року не розірвано, не припинено його дію, що виключає можливість реєстрації спірного договору оренди.

У матеріалах справи немає відомостей про повідомлення ОСОБА_1 , про припинення діяльності ПП Серпень-2003 та пропозицію про укладення договору з ТОВ Колосс . Крім того, немає відомостей, що ПП Серпень-2003 припинило свою діяльність, і дію договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 , припинено.

Верховний Суд зазначає, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту саму земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання і захист державою речових та інших прав, що підлягають державній реєстрації, і призводить до порушення права позивача як орендодавця.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а спрямовані на переоцінку доказів і зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

Водночас, з огляду на викладене, судові рішення підлягають зміні шляхом виключення з їх мотивувальних частин посилання на відсутність у позивача волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2010 року з ТОВ Колосс , оскільки така обставина судами не встановлена.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про зміну судових рішень, виключивши з їх мотивувальної частини посилання на відсутність у позивача волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки. В іншій частині оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, їх необхідно залишити без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційна скарга ТОВ Колосс підлягає задоволенню частково, однак судове рішення ухвалюється не на користь відповідача, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колосс задовольнити частково.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2017 року змінити, виключивши з їх мотивувальної частини посилання на відсутність у ОСОБА_1 волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки від 10 липня 2010 року з Товариством з обмеженою відповідальністю Колосс .

В іншій частині рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко